Файл: Навч.посібник Акушерство, гінекологія та штучне осіменіння с.г. тварин, Харута, 2013.pdf

256

Згинання  кінцівок  у  кульшовому  (тазово‐стегновому) 

суглобі  (сідничне  передлежання).  Коли  одна  кінцівка  зігнута, 
діагноз  встановити  неважко.  Із  родових  шляхів  виходить  одна 
тазова  кінцівка,  а  введеною  у  родові  шляхи  рукою  намацують 
хвіст і стегно другої. Якщо обидві кінцівки зігнуті у кульшовому 
суглобі,  поставити  діагноз  важче.  Орієнтиром  під  час  акушер‐
ського  дослідження  є  хвіст,  що  підтверджує  тазове  передле‐
жання плода (рис. 35). 

Рис. 35. Виправлення тазової кінцівки за згинання 

в кульшовому суглобі 

Допомога.  За  двобічного  підгинання  кінцівок  у  кульшових 

суглобах  невеликого  плода  обводять  акушерські  мотузки  навко‐
ло обох кінцівок і пробують вивести плід без їх виправлення.  

Можна  використовувати  петлю  Зааке.  Для  цього  акушер‐

ську  мотузку  обводять  навколо  тулуба  плода  і  затягують  її  над 
крижами.  

Проте  практика  показує,  що  такі  випадки  зустрічаються 

досить  рідко.  Витягнути  плід  можна  лише  після  виправлення 
кінцівок.  Для  цього  за  допомогою  петлепровідника  накладають 
петлю  на  кінцівки.  Потім  її,  наскільки  можливо,  зсовують  вниз 
до скакального суглоба. Відштовхуючи рукою або клюкою плід у 
порожнину  матки,  переводять  кінцівки  спочатку  у  п’яткове 

257

передлежання,  а  потім  і  зовсім  виправляють.  За  неможливості 
виправлення застосовують фетотомію або кесарів розтин. 

Неправильне розташування хвоста. Хвіст може защемля‐

тися  між  крупом  плода  і  кістками  таза  матері  у  разі  завороту 
його  на  спину,  що  є  суттєвою  перешкодою  для  нормального 
перебігу  родів.  Защемлений  хвіст  легко  вдається  виправити  за 
допомогою руки або акушерської петлі. 

Неправильне розташування голови плода. Заворот голови 

у бік. Може бути наслідком неправильного надання акушерської 
допомоги,  коли  роблять  спроби  витягнути  плід  за  кінцівки,  які 
прорізались із родових шляхів, особливо, коли шийка матки ще 
розкрилася недостатньо, за бурхливих перейм і потуг, або рідко 
зустрічається за наявності вродженого анкілозу шийних хребців 
у плода (рис. 36). 

Рис. 36. Схема виправлення голови, завернутої вбік 

 
Діагноз. Про заворот голови плода вбік судять по затримці 

стадії виведення плода, коли прорізуються дві передні кінцівки, 
але одна з них коротша, саме та, у бік якої завернута голова. Така 
патологія  може  супроводжуватися  бурхливими  переймами, 
після  яких  виникає  вторинна  слабкість  перейм  і  потуг. 
Мануально підтверджується головне передлежання, пальпується 

258

шия.  Орієнтуючись  за  шиєю,  акушер  проникає  у  матку,  щоб 
визначити межі голови плода, які можна обвести рукою. Інколи 
голова,  за  бокового  її  положення,  може  бути  повернутою 
навколо  своєї  осі,  внаслідок  чого  нижня  щелепа  розміщується 
доверху, а верхня – донизу. 

Прогноз  залежить  від  розмірів  плода  й  родових  шляхів, 

сили  перейм  і  потуг,  набряку  родового  каналу,  зволоження 
плода та родового каналу. 

Допомога.  Після  фіксації  передніх  кінцівок  плід  відштов‐

хують  у  матку.  За  незначних  розмірів  плода  інколи  вдається 
вивести  голову  плода,  зафіксувавши  її  пальцями  за  носові  ходи 
або  очні  орбіти.  Найзручніше  виправляти  голову  плода  за 
допомогою  акушерської  петлі  чи  недоуздка,  накладених  на 
голову  плода.  Під  час  натягування  мотузки  необхідно  рукою 
підтримувати голову за нижню щелепу, вуха чи очні орбіти; без 
такої  фіксації  заворот  голови  може  ускладнитися  перекручу‐
ванням шиї. 

Якщо  рукою  неможливо  дотягнутися  до  очних  орбіт  чи 

носа плода, пробують накласти подвійну акушерську петлю, яка 
після  виправлення  голови  перетворюється  у  надійний  акушер‐
ський недоуздок. Для накладання петлі необхідно:  

1)  обвести подвійну петлю навколо шиї; 
2)  провести  вільні  кінці  мотузки  через  петлю,  що 

утворилася; 

3)  одну  із  розташованих  на  шиї  петель  опустити  через 

потиличний гребінь на лицеву ділянку плода; 

4)  відрегулювати  потягуванням  місцезнаходження  петель 

і  ступінь  їх  фіксації;  голову  виводити  у  родові  шляхи  вище‐
описаними прийомами. 

За  неможливості  виправлення  голови  у  плода  застосо‐

вують кесарів розтин або фетотомію. 

Опускання голови плода вниз. Причини ті самі, що й у разі 

завороту її убік. 

259

Діагноз.  Мануально  знаходять  верхню  частину  шиї, 

потилицю і лоб плода. Залежно від ступеня опускання можливі 
наступні  варіанти:  голова  плода  упирається  в  дно  таза  матері 
носовими  кістками  –  лобне  передлежання  голови;  за  більш 
значного  перегинання  шиї  голова  упирається  у  дно  таза 
потилицею  –  потиличне  передлежання,  інколи,  особливо  у 
лошат,  голова  може  прилягати  до  грудної  кістки,  а  в  таз 
вклинюється зігнута шия плода – шийне передлежання (рис. 37). 

Рис. 37. Опускання голови плода 

 
Допомога.  Фіксують  кінцівки  плода  за  лобного  перед‐

лежання  часто  достатньо  підвести  під  нижню  щелепу  плода 
руку  і  вивести  нею  голову  в  таз.  В  інших,  більш  складних 
випадках,  допомога  складається  з  комплексу  прийомів  – 
відштовхування  плода  в  порожнину  матки  та  переведення 
голови  у  лобне  і  нормальне  переджежання.  Після  виправлення 
розміщення голови її фіксують та витягують плід. 

За  неможливості  завершити  роди  консервативним 

методом, виконують кесарів розтин або фетотомію.  

260

Закидання  голови  плода  на  спину.  Зустрічається  рідко  і  є 

досить  тяжким  ускладненням,  часто  супроводжується  глибо‐
кими травмами матки (рис. 38). 

Діагноз.  Пальпаторно  встановлюють  переднє  передле‐

жання плода, трахеальні кільця, пульсуючі сонні артерії. Під час 
просування  руки  вперед,  можна  дістати  і  голову  плода, 
повернуту лобом та верхніми щелепами до власної спини. 

Рис. 38. Закидання голови на спину плода 

 
Допомога.  Акушерськими  петлями  фіксують  грудні 

кінцівки  та  відштовхують  плід.  Переводять  голову  плода  із 
спини  на  бік,  перекочуючи  її  через  холку  плода.  Надалі 
рододопомогу  надають  як  у  випадку  завороту  голови  набік.  У 
більшості  випадків,  особливо  за  защемлення  плода,  доцільно 
відразу виконувати кесарів розтин або фетотомію.  

Скручування шиї плода. Спостерігається, головним чином, 

під  час  вклинювання  у  таз  після  невдалого  виправлення 
завернутої вбік голови плода. 

Діагноз.  Руку  проводять  між  плодом  і  родовим  каналом, 

визначають  наявність  радіальних  складок  шкіри  шиї,  спрямо‐