Файл: Навч.посібник Акушерство, гінекологія та штучне осіменіння с.г. тварин, Харута, 2013.pdf

276

Стан  корови  у  перші  два  дні  після  затримання  посліду 

близький до норми. Періодично вона згорблює спину, піднімає 
хвіст  і  натужується.  Це  може  призводити  навіть  до  вивороту 
матки.  На  3‐й  день  загальний  стан  організму  корови  погір‐
шується,  знижується  апетит,  розвивається  гіпотонія  різко 
зменшується  секреція  молока,  підвищується  температура  тіла. 
При  цьому  послід  стає  темно‐сірим,  а  із  зовнішніх  статевих 
органів  виділяється  буро‐червона  смердюча  рідина.  На  5‐6‐й 
день  стан  корови  погіршується,  вона  відмовляється  від  корму, 
припиняється  лактація,  жуйка  і  румінація,  підвищується 
температура  тіла  до  41°С.  Таке  ускладнення  може  обмежитися 
місцевим септичним процесом або ж призводити до загального 
сепсису. 

У  кобили  –  неспокій,  стогін,  сильні  перейми  вже  через 

кілька  годин  народження  плода,  після  чого  –  пригнічення, 
підвищення  температури  тіла,  почастішання  пульсу  і  дихання. 
Розвивається  загальна  інтоксикація  і  септицемія  з  летальним 
кінцем протягом 2–3 днів. 

 У овець, кіз і свиней ускладнення розвиваються вже на 2‐й 

день. На 4–5день можлива загибель у результаті розвитку тяжкої 
інтоксикації, газової флегмони, сепсису або навіть правцю. 

У  собак  і  кішок  затримання  посліду  зразу  погіршує 

загальний  стан  породіллі  і  може  ускладнюватися  гангренозним 
перфоруючим  метритом,  перитонітом,  сепсисом  і  загибеллю 
тварини.  

Прогноз.  При  своєчасному  відокремленні  посліду  сприят‐

ливий  для  тварини  і  обережний  для  відновлення  її  репродук‐
тивної  функції,  розвитку  серйозних  септичних  ускладнень  – 
обережний, інколи несприятливий. 

 Лікування.  Затримка  посліду  вимагає  невідкладного 

лікарського  втручання.  Існують  консервативні  і  оперативні 
методи  відокремлення  посліду.  Якщо  послід  не  відокремився  у 
корови  протягом  6  год  після  народження  плода,  розпочинають 
консервативну  терапію.  Перше,  що  потрібно  зробити  –  це 

277

призначити  препарати,  які  знімають  „прогестероновий  блок 
міометрію”  а  потім,  на  їх  фоні,  застосувати  препарати,  які 
скорочують  міометрій.  Використовують  внутрішньом’язово  
3–5 мл 1 %‐го масляного розчину синестролу або 10 мл дигітолу. 
Вказані  естрогенні  препарати  вводять  самостійно  або  у  комп‐
лексі  з  одним  з  простагландинів  групи  Ф

2 

–  α,  який  звільняє 

яєчник  від  залишків  жовтого  тіла,  змінює  гормональний  фон  у 
сторону  естрогенів,  створює  умови  для  дії  окситоцину  і  навіть 
підсилює цю дію. 

Окситоцин  або  пітуїтрин  вводять  через  3  год  після 

естрогенів і простагландинів у дозі  10 од. на 100 кг маси корови 
ввнутрішньом’язово,  підшкірно,  ввнутрішньочеревно,  внутріш‐
ньовенно,  внутрішньоаорт.  Його  можна  ін’єкувати  самостійно, 
але  краще  у  комбінації  з  внутрішньовенним  введенням  200  мл  
40  %‐го  розчину  глюкози,  100  мл  10  %‐го  розчину  кальцію 
хлориду  і  50  мл  5  %‐го  розчину  аскорбінової  кислоти,  а  також 
бажано  випоїти  корові  500  г  цукру  з  водою,  2–3  л  молозива 
першого надою, розбавленого у 2–3 рази теплою водою. Ін’єкції 
окситоцину потрібно повторювати через кожні 2–3 год. 

Ефективною  є  така  схема  профілактичної  терапії  затри‐

мання  посліду:  внутрішньом’язово  2  мл  естрофану  зразу  після 
отелення  і  внутрішньочеревно  20  мл  тривітаміну,  а  через  
3  години  –  15  мл  10%‐го  розчину  новокаїну  разом  з  50  од. 
окситоцину.  Останній  можна  повторювати  через  кожні  2  год.  
За  М.І.  Полянцевим  через  12  год  –  2  мл  2  %‐го  розчину 
синестролу  підшкірно,  через  24  і  36  год  50  од.  окситоцину,  а 
всередину матки – метромакс. Відходження посліду настає через 
36–72  год;  кількість  післяродових  ускладнень  знижується  у  
3–5 разів. 

Схема  лікування  корів  при  затриманні  посліду,  спричи‐

неного  токсикозом  вагітних,  за  В.  С.  Авдєєнком  складається  з 
внутрішньом’язового  введення  50  од.  окситоцину,  50  мл  25%‐го 
розчину  сірчанокислої  магнезії,  внутрішньовенного  введення  

278

15  мл  унітіолу  і  в  судини  пупкового  канатика  600  мл  3%‐го 
розчину перекису водню (у кожну судину по 150 мл). 

При  проведенні  консервативного  лікування  два  рази  на 

день  потрібно  обмивати  теплим  розчином  марганцевокислого 
калію звисаючу частину посліду, статеві губи, переддвер’я піхви, 
промежину і корінь хвоста. 

Внутрішньоаортально  або  внутрішньочеревинно  призна‐

чають  розчин  новокаїну  з  окситоцином.  Введення  препаратів 
(іхтіолу) повторюють через 48 год. Послід не піддається гнильно‐
му  розкладу  і  відокремлюється  через  7–10  днів  у  напівмуміфі‐
кованому стані.  

Оперативне  відокремлення  посліду  проводять  у  випадку, 

якщо  консервативне  лікування  виявилося  неефективним,  через 
24–48  год  після  народження  плода.  Відокремлюють  тільки  за 
умови,  що  роз’єднання  котеледонів  з  карункулами  проходить 
легко,  без  ризику  кровотеч  або  розривів  хоріальних  оболонок. 
Якщо роз’єднання відбувається важко, треба почекати 10–12 год; 
проте,  при  цьому  слід  пам’ятати,  що  ручне  відокремлення 
посліду  після  48  год  може  ускладнюватися  зменшенням 
діаметра  цервікального  каналу  і  інфікуванням  порожнини 
матки, є небезпечним для лікаря. 

Відокремлення посліду проводять у тоненьких, але міцних 

поліетиленових  рукавичках,  гумових  чоботах  і  фартуху  після 
фіксації  корови,  туалету  її  зовнішніх  статевих  органів,  бажано 
через  10–15  хв  після  виконання  низької  сакральної  анестезії  або 
призначення  внутрішньом’язово  10  мл  ханегіфу.  Лівою  рукою 
підтягують  і  скручують  на  1–2  оберта  частину  посліду,  що 
звисає,  а  праву  руку  вводять  між  стінкою  матки  і  хоріоном  і 
починають  відділяти  послід  з  найближчих  карункулів,  просу‐
ваючись вглиб спочатку одного, а потім іншого рога матки. При 
цьому  ніжку  карункула  захоплюють  між  вказівним  і  середнім 
пальцями,  а  м’якушем  великого  пальця  відокремлюють 
ворсинки  котиледона  від  крипт  карункула.  Якщо  плацентоми 
дуже великі, то можна буквально зчищати як шкірку мандарина 

279

котиледон  з  карункула  всіма  чотирма  пальцями  руки, 
починаючи від ніжки карункула.  

Щоб  впевнитися,  що  відділення  посліду  повне,  треба 

розстелити  його  на  підлозі  і  оглянути.  Повністю  відділений 
послід  нагадує  внутрішній  зліпок  рогів  матки  і  не  має  дефектів 
тканин.  Цікавою  особливістю  є  те,  що  при  ручному  відокрем‐
ленні  котиледони  будуть  на  поверхні  посліду,  а  при  його 
спонтанному  відділенні  –  всередині  (це  тому,  що  матка  ско‐
рочується  від  верхівок  рогів  і  першими  відокремлюються 
котиледони, розміщені в апікальних ділянках матки, при цьому 
послід вивертається). Якщо при такому дослідженні встановлено 
неповне відділення, потрібно знову дослідити матку. 

Після  відокремлення  посліду  корову  треба  лікувати  як  за 

метриту,  із  застосуванням  окситоцину,  глюкози,  кальцію 
хлориду, вітамінів, новокаїну. При підвищенні температури тіла 
у  схему  лікування  вводять  антибіотики.  Тканинні  препарати 
призначають наприкінці лікування, після закінчення курсу анти‐
біотикотерапії.  На  10,  15  і  20‐й  день  після  отелення  проводять 
акушерське  дослідження  і  за  виявлення  захворювань  матки  – 
лікування. 

У  кобил  найкраще  відокремлювати  послід  за  одними 

даними – не пізніше 2 год, а за іншими  – у період між  3 і 6 год 
після  родів.  Консервативні  методи  (за  виключенням  50–60  од. 
окситоцину  внутрішньом’язово)  майже  не  застосовуються.  При 
частковій затримці посліду внутрішньоматково вводять гарячий 
антисептичний  розчин,  що  покращує  скорочення  матки  і 
дозволяє відчувати плаваючу частину плаценти, яка залишилася 
у  матці.  Можна  витягувати  оболонки  шляхом  скручування  їх, 
захопивши  частину  плаценти  у  порожнині  піхви,  або  захоплю‐
вати  лівою  рукою  видиму  частину  посліду,  а  правою  плоско 
ковзаючи між хоріоном і слизовою матки з одного боку в інший, 
неначе  пробиваючи  тунель  до  рога  і  зокрема  повністю 
звільнювати  ріг  від  плаценти.  У  випадку  виникнення  сильної 
кровотечі  під  час  відокремлення  посліду  проводять  загальне 

280

лікування з призначенням ін’єкцій адреналіну і кальцію хлориду 
і місцеве лікування із використанням антибіотиків  (антимікроб‐
них емульсій) всередину матки. 

У кіз і овець через 3 год після народження останнього плода 

призначають маткові препарати подібно до описаних для корів. 
Якщо  послід  не  відокремився,  то  через  4–6  год  його  відокрем‐
люють  вручну.  Спочатку  пробують  відділення  посліду  шляхом 
скручування  і  плавного  натягування  звисаючої  частини,  не 
вводячи  руку  у  родові  шляхи.  Після  такого  відокремлення 
потрібно  перевірити  відсутність  плодів  у  матці  пальпацією 
через  черевні  стінки,  якщо  послід  таким  способом  не 
відділяється,  вводять  підготовлену  руку  (у  рукавичці)  в  матку  і 
роз’єднують  котиледони  і  карункули.  Ця  робота  нагадує 
розстібання  кнопок:  котиледон  здавлюють  під  основу  і 
виймають його із заглиблення карункула. 

Якщо  ручне  відокремлення  неможливе,  призначають 

антибіотики внутрішньоматково і внутрішньом’язово. 

У  свиней  призначають  внутрішньом’язово  1  мл  естрофану 

або  1  мл  2  %‐го  розчину  синестролу,  а  через  1  год  –  30  од. 
окситоцину;  останній  повторюють  з  1,5–2  год.  Після  відділення 
посліду  у  матку  вливають  олійну  суспензію  трициліну  або 
іншого  антибактеріального  препарату.  У  разі  невідокремлення 
посліду проводять загальну антибіотикотерапію. 

У  м’ясоїдних  після  затяжних  пологів  показано  ін’єктувати 

окситоцин (10–30 од.). При виявленні ознак септичного метриту 
(підвищення  температури  тіла,  анорексія,  гнійні  виділення  із 
статевих  органів)  проводять  загальну  антибіотикотерапію, 
застосовують кардіотоніки, виконують гістеректомію. 

Профілактика  базується  на  створенні  оптимальних  умов 

годівлі,  утримання  та  експлуатації  тварин  у  період  вагітності. 
Звертають  увагу  на  своєчасний  запуск,  попередження  розвитку 
маститу,  організацію  моціону,  повноцінну  годівлю  у  сухостій‐
ному  періоді,  правильне  ведення  пологів  з  випоюванням 
плодових  вод,  наданням  можливості  облизування  теляти,