Файл: Навч.посібник Акушерство, гінекологія та штучне осіменіння с.г. тварин, Харута, 2013.pdf

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 22.02.2019

Просмотров: 9048

Скачиваний: 20

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
background image

 

 

286

7.4. СУБІНВОЛЮЦІЯ МАТКИ 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Патологія  реєструється  в  самок  усіх  видів,  але  найбільш 

схильні до неї корови. 

За перебігом субінволюція матки є: 
• гостра (до 7 діб після родів); 
• підгостра (до 14 діб після родів); 
• хронічна (до місяця). 
Причини.  Порушення  скоротливої  функції  матки.  До 

сприяючих причин відносять багатоплідну вагітність, багатовод‐
дя,  крупнопліддя,  порушення  технології  утримання  та  годівлі 
тварин. 

Патогенез.  Внаслідок  порушення  скоротливої  функції 

матки в її порожнині накопичуються та розкладаються лохії, що 
призводить  до  інтоксикації  організму  та  затримання  регенера‐
тивних процесів у матці. 

Клінічні  ознаки.  Гостра  субінволюція  характеризується 

чергуванням  значного  виділення  рідких  кров’янистих  лохій  з  їх 
повною відсутністю. На 5–6‐й день вони стають буруватими або 
брудно‐сірими,  неприємного  запаху  з  домішками  крихт  або 
пластівців.  У  корови  спостерігаються  потуги,  корінь  хвоста 
мокрий,  припіднятий,  тварина  часто  приймає  позу  для 
сечовиділення;  характерними  також  є  зниження  апетиту  та 
молочної  продуктивності.  За  ректального  дослідження  матка 
розміщена в черевній порожнині, гіпо‐ або атонічна, збільшена, 
в’яла.  При  її  пальпації  відчувається  флуктуація,  стінка  матки 
гладенька, без виразної складчастості. 

При  вагінальному  дослідженні  породіллі  виявляють 

гіперемію  та  набряк  слизової  оболонки,  канал  шийки  матки 
відкритий. 

Субінволюція  матки

  (

Subinvolutio uteri

)  −  уповільнення  її 

зворотного  розвитку  (інволюції)  після  родів  до  стану,  який 
передував  вагітності,  що  проявляється  порушенням  моторної 
функції матки і накопиченням в її порожнині лохій. 


background image

 

 

287

Діагноз  ставлять  за  клінічними  ознаками,  даними 

ректального та вагінального досліджень. Для уточнення діагнозу 
можна  використовувати  пробу  Катеринова.  У  пробірку  з  5  мл 
дистильованої  води  додають  1  мл  секрету  з  шийки  матки  та 
кип’ятять  впродовж  1  хв.  У  хворих  тварин  рідина  стає  брудно‐
каламутною, у здорових – прозорою. 

Прогноз. При своєчасному лікуванні сприятливий. В інших 

випадках  процес  може  переходити  в  хронічну  форму  або 
ускладнюватися ендометритом та призводити до неплідності. 

Лікування комплексне і спрямоване на: 
• зняття  “прогестеронового  блоку”  та  відновлення  скоро‐

тливої здатності матки; 

• звільнення порожнини матки від лохій; 
• попередження розвитку мікрофлори в матці; 
• нормалізацію  обміну  речовин  в  організмі  та  трофіки 

матки; 

• підвищення захисних сил організму. 
Для  забезпечення  розсмоктування  жовтого  тіла  та 

нормалізації  прогестерон‐естрадіолового  співвідношення  засто‐
совують  препарати  простагландинів  F  2α  (естрофан,  броестро‐
фан, ремофан, біоестровет у дозі 2 мл) та естрогенів (синестрол, 
фолікулін  у  дозі  2–3  мл,  дигітол  у  дозі  5  мл).  Для  звільнення 
матки від лохій впродовж 4–5‐ти днів проводять її масаж та при‐
значають  утеротоніки  –  окситоцин,  пітуїтрин  у  дозі  40–50  од.,            
2–2,5 мл 0,5 %‐го розчину прозерину та ін. 

Для  профілактики  розвитку  мікрофлори  в  порожнину 

матки  вводять  1–2  таблетки  утракуру,  гінобіотика,  метрицик‐
ліну, йодопену та ін. 

З  метою  покращення  обміну  речовин  у  тканинах  матки, 

підсилення  регенеративно‐відновних  процесів,  зменшення  про‐
никності  капілярів  у  зоні  патологічного  процесу,  зниження 
болючості  та  активізації  захисних  реакцій  застосовують 
новокаїнотерапію.  


background image

 

 

288

Для  підвищення  резистентності  організму  хворих  корів 

застосовують: 

• автогемотерапію  –  стабілізовану  автокров  у  дозі  50– 

120 мл внутрішньом’язово 3–5 ін’єкцій з інтервалом у 48–72 год; 

• тканинні  препарати  –  суспензію  печінки,  селезінки  чи 

плаценти  корів  у  дозі  20–30  мл  підшкірно  з  інтервалом  у  5  днів 
(дві–три ін’єкції); 

• 4 %‐ий розчин АСД Ф‐2 в дозі 10–15 мл; 
• 7  %‐ий  розчин  іхтіолу  виготовлений  на  5  %‐му  розчині 

глюкози або ізотонічному розчині натрію хлориду, внутрішньо‐
м’язово в дозі 20–30 мл з інтервалом у 48 год (3–6 ін’єкцій); 

• полівітаміни: тривіт, тривітамін, тетравіт, ревіт, декавіт у 

лікувальній дозі дворазово з інтервалом 5–7 днів.   

За  необхідності  застосовують  симптоматичне  лікування, 

спрямоване  на  регуляцію  функцій  серцево‐судинної,  сечової  та 
дихальної систем.  

 

7.5. САПРЕМІЯ

 

 
 
 
 
 
 
Розвивається  на  3–5‐ту  добу  після  родів  та  характери‐

зується гострим перебігом. 

Причини.  Інтоксикація  організму  продуктами  розпаду 

лохій та бактерійними токсинами.  

Патогенез. 

Через 

порушення 

скоротливої 

функції 

міометрію в порожнині матки накопичуються лохії, відбувається 
їх розкладання з утворенням токсичних продуктів, всмоктування 
яких у кров призводить до інтоксикації організму. 

Післяродова  сапремія

  (

Sapremia puerperalis

)  −  хвороба,  що 

розвивається  за  субінволюції  внаслідок  інтоксикації  організму 
речовинами,  які  утворюються  в  матці  за  розкладання  лохій  і 
протікає без прояву запальної реакції у статевих органах самки. 


background image

 

 

289

Клінічні  ознаки.  Загальний  стан  тварини  пригнічений, 

відсутність  апетиту,  гіпо‐  або  агалактія,  порушення  моторики 
шлунка та кишечника, втрата маси тіла.  

За  ректального  дослідження  матка  розміщена  в  черевній 

порожнині, атонічна, збільшена, в’яла. За пальпації відчувається 
флуктуація,  а  після  масажу  з  матки  виділяється  ексудат  з 
неприємним запахом.  

Діагноз  ставлять  за  клінічними  ознаками  та  даними 

ректального дослідження. 

Прогноз сприятливий. 
Лікування як за субінволюції.  
 

7.6. ВИВОРІТ МАТКИ 

 
 

 

 

 

 

Також  може  спостерігатися  часткове  зміщення  матки 

вздовж її поздовжньої осі в формі інвагінації. 

Причини.  Бурхливі  перейми  та  потуги,  ослаблення 

зв’язкового  апарату  матки  внаслідок  багатоплідної  вагітності  у 
одноплідних самок, водянки плодів. Порушення правил надання 
рододопомоги  –  форсоване,  насильницьке  витягування  плода 
незалежно від потуг, і посліду. 

Сприяючими 

причинами 

є 

неповноцінна 

годівля, 

відсутність моціону та інсоляції, надмірний кут нахилу підлоги в 
стійлах назад. 

Клінічні  ознаки.  За  інвагінації  матки  спостерігаються 

потуги. Тварина стоїть згорблена з піднятим хвостом; виділення 
калу  та  сечі  часті,  дрібними  порціями.  За  ректального 
дослідження  пальпується  поперечна  складка  матки,  вона 
начебто  обрубана.  Вагінальним  дослідженням  встановлюють 
випнуту частину матки. 

Виворіт  матки

  (

Inversio uteri

) – вивертання  і  зміщення 

матки через піхву, переддвер’я та вульву назовні.  


background image

 

 

290

Виворіт  характеризується  тим,  що  матка  випинається  із 

вульви  слизовою  оболонкою  назовні.  Спочатку  вона  яскраво‐
червоного  кольору,  згодом,  внаслідок  набряку,  синіє.  Об’єм 
органа  поступово  збільшується,  слизова  оболонка  стає  пухкою, 
легко травмується та кровоточить.  

Діагноз. За вивороту матки встановлюють на основі огляду 

тварини,  за  інвагінації  матки  –  даних  ректального  та  вагіналь‐
ного досліджень. 

Прогноз  залежить  від  виду  тварин,  тривалості  хвороби  та 

характеру ушкоджень матки. 

Отже,  у  корів,  кіз  найчастіше  прогноз  сприятливий.  У 

свиней,  сук  не  завжди  вдається  вправити  матку.  Тому  свиней 
частіше забивають, а у сук та кішок її ампутують.  

Лікування.  В  першу  чергу  тварину  розміщують  так,  щоб 

задня  частина  тіла  була  вищою  за  передню.  Якщо  тварина 
лежить, під круп підкладають мішок з соломою або спеціальний 
настил.  Для  зняття  перейм  та  потуг  роблять  низьку  сакральну 
анестезію, потім проводять туалет зовнішніх статевих органів.  

За  інвагінації  матки  її  обережно  вправляють  рукою  або 

вливанням теплих, стерильних розчинів. 

За  вивороту  матки  перед  вправлянням  слизову  оболонку 

очищають  від  бруду,  залишків  посліду,  обмивають  холодними 
розчинами  антисептиків,  3  %‐им  розчином  таніну  чи  відвару 
дубової кори та підкладають під неї чисту клейонку або полотно. 
Тріщини слизової оболонки обробляють 5 %‐им розчином йоду, 
йодгліцерином. На глибокі рани накладають шви з кетгуту. 

Для  зменшення  об’єму  матки  її  густо  посипають  цукром, 

змащують  гліцерином,  вводять  вздовж  її  поздовжньої  осі  в 
кількох місцях у м’язи на глибину 0,5–1,0 см окситоцин у дозах: 
коровам 25–60 од., козам 15–20 од., собакам 5–10 од. 

Безпосередньо  перед  вправлянням  слизову  оболонку 

змащують теплими антисептичними мазями, лініментами.