Файл: Навч.посібник Акушерство, гінекологія та штучне осіменіння с.г. тварин, Харута, 2013.pdf

301

7.12. ПІСЛЯРОДОВА ЕКЛАМПСІЯ 

Хворіють 

всі 

домашні 

тварин, 

найчастіше 

суки. 

Захворювання  здебільшого  реєструють  впродовж  перших  двох 
тижнів після родів, рідше в останні дні вагітності. 

Причини.  Припускають,  що  розвитку  еклампсії  сприяють 

погрішності  білково‐мінеральної  годівлі  самок,  зниження  рівня 
кальцію  в  крові,  токсикози,  підвищена  чутливість  організму 
матері до продуктів обміну, що виділяються плодом (плодами) і 
плацентою,  або  до  продуктів  розпаду  лохій  і  материнської 
плаценти. 

Клінічні  ознаки.  Першими  ознаками  захворювання  є 

занепокоєння:  тварина  стає  збудженою,  лякливою.  Через  15–20 
хв  порушується  координація  рухів  та  з’являються  періодичні 
тоніко‐клонічні судоми м’язів кінцівок, шиї. Під час судом очі в 
тварини  широко  відкриті,  чути  скреготання  зубами,  з  рота 
виділяється  піниста  слина,  температура  тіла  підвищується  на           
1–1,5 °С, дихання прискорюється і періодами ніби припиняється 
на кілька секунд, пульс слабкий. 

Хвороба триває: у корів від 2‐х до 15‐ти днів і довше; у кіз, 

овець та сук – від 2‐х до 4‐х; у свиней – від 5‐ти до 10‐ти днів. 

Діагноз встановлюють на основі клінічних ознак. 
Прогноз обережний, можливі травми та ускладнення. 
Лікування.  Хвору  самку  ізолюють  у  темному,  тихому 

приміщенні  з  великою  кількістю  підстилки  для  профілактики 
травмування під час судом.  

Внутрішньовенно вводять розчин кальцію хлориду, глюко‐

нату  або  бороглюконату  (10  %‐ий  розчин  з  розрахунку  0,5–1  мл 
на  1  кг  маси  тіла)  та  5–40  %‐ий  глюкози  у  звичайних  дозах. 

Післяродова  еклампсія

  (

Eclampsia puerperalis

)  −  гостре 

захворювання  із  враженням  нервової  системи,  що  характери-
зується  періодичними  припадками,  судомами  і  коматозним 
станом. 

302

Внутрішньом’язово застосовують 25 %‐ий розчин магнезії: коро‐
вам  –  120  мл,  свиням,  вівцям,  козам  –  20–25,  собакам  –  2–15  мл. 
Поряд  із  зазначеними  препаратами  до  або  після  їхнього  вве‐
дення доречно застосовувати нейролептики або транквілізатори.  

7.13. ПІСЛЯРОДОВИЙ ПАРЕЗ 

 
 
Реєструється  у  корів,  кіз,  свиней,  кобил.  Хворіють 

переважно  високопродуктивні  корови  після  третього–п’ятого 
отелень у перший тиждень після родів.  

Протікає у двох формах:  

3

 легкій (атиповій) 

3

 важкій (типовій). 

Причини.  Гальмівний  вплив  родової  домінанти  на  мозок, 

надлишкове протеїнове, енергетичне живлення, надмірний вміст 
в раціоні кальцію, гіпо‐кальціємія, глікемія. 

Патогенез.  Родова  домінанта  в  головному  мозку  чинить 

гальмівний вплив на прояв усіх інших життєвих процесів. Крім 
того  в  крові  різко  зменшується  рівень  кальцію,  що  веде  до 
нервово‐м’язових розладів – судом, парезу.  

Клінічні  ознаки.  За  легкої  форми  захворювання  тварина 

пригнічена,  температура  тіла  знижена,  відмічають  порушення 
координації  руху,  апетит  слабкий  або  відсутній,  S‐подібне 
викривлення шиї. 

Важка  форма  хвороби  характеризується  паралічем  м’язів 

задніх  кінцівок,  втратою  чутливості  шкіри,  тварина  пригнічена, 

Післяродовий  парез

  (

Coma puerperalis

) – гостре  захворю-

вання,  що  характеризується  парезом  м’язів,  паралічем  глотки, 
язика, кишечника, коматозним станом внаслідок різкого зниження у 
крові  і  тканинах  кальцію  і  глюкози,  пригнічення  усіх  життєвих 
функцій організму.

303

лежить  з  завернутою  на  сторону  головою,  температура  тіла 

знижується до 35–37 

ºС, апетит відсутній.  

Діагноз ставлять за характерними клінічними ознаками. 
Диференціюють від гіпофосфатемії, кетозу, післяродового 

залежування,  пасовищної  тетанії.  Основними  диференціаль‐
ними ознаками є гіпотермія, втрата чутливості шкіри. 

Прогноз.  За  своєчасного  лікування  сприятливий,  в  інших 

випадках – від сумнівного до несприятливого. 

Лікування.  Добрий  терапевтичний  ефект  дає  внутрішньо‐

венне  введення  10  %‐го  розчину  кальцію  хлориду  та  20  %‐го 
розчину  глюкози  в  дозі  0,5  мл/кг  маси  з  10–15  мл  катозалу. 
Тварина  підіймається  через  5–20  хв.  Якщо  дія  лікарських 
речовин не проявляється введення препаратів повторюють через 
6–8 год. 

За відсутності препаратів можна нагнітати повітря в вим’я. 

Для цього корову здоюють, дезінфікують дійки та вводять у них 
молочні  катетери  після  чого  нагнітають  повітря  до  надання  їм 
пружності  та  появи  тимпанічного  звуку  при  постукуванні 
пальцем.  Після  чого  виймають  катетери  та  масажують  верхівки 
дійок. Якщо  після  цього  вони  пропускають  повітря,  то  на 20–30 
хв  накладають  марлеві  лігатури;  розтирають  солом’яним 
жмутом  кінцівки  й  круп  тварини  і  накривають  теплим 
покривалом. Доїти тварину можна через 12–24 год після того, як 
вона встане. 

Профілактика.  За  три  тижні  до  отелення  вміст  кальцію  і 

фосфору  має  бути  майже  однаковим  (1:1),  а  їх  абсолютна 
кількість становити не більше 70–80 г.  

З  медикаментозних  засобів  профілактики  добре  за‐

рекомендували  себе  внутрішньом’язове  введення  за  5–7  днів  до 
отелення  кальфосету  в  дозі  60–100  мл,  700–800  мкг  оксидевіту, 
внутрішньовенне  –  10  %‐го  розчину  кальцію  глюконату  (200– 
300 мл). 

304

7.14. ЗАЛЕЖУВАННЯ ПІСЛЯ РОДІВ 

 
Залежування  після  родів  (Paraplegia  puerperalis)  характери‐

зується нездатністю тварини підійматися після виведення плода. 

Спостерігається у корів, овець, кіз, свиней. 
Причини. Захворювання поліетіологічне. Основною причи‐

ною  вважаться  контузія  нервів  поперекового  та  крижового 
нервових  сплетінь,  а  також  розтягування  зв’язкового  апарату 
таза  в  період  виведення  плода.  Сприяючими  факторами  є 
незбалансована  годівля  тварин,  гіпофосфатемія,  гіпокальцемія, 
остеодистрофія, відсутність моціону. 

Клінічні  ознаки.  Відмічається  слабкість  задньої  частини 

тулуба і кінцівок, тварина не може звестися після родів, функції 
органів  травлення,  дихання  та  серцево‐судинної  систем  не 
порушені, температура тіла в межах норми.   

Діагноз  встановлюють  за  даними  анамнезу  та  клінічного 

дослідження.  Диференціюють  від  післяродового  парезу  за 
відсутністю гіпотермії та втрати чутливості шкіри.  

Прогноз обережний. 
Лікування.  Тварину  забезпечують  значною  кількістю  під‐

стилки,  не  рідше  2–3  раз  на  добу  перевертають  на  інший  бік, 
щоб  не  допустити  пролежнів,  масажують  кінцівки  та  ділянку 
крупа.   

Внутрішньовенно  вводять  10  %‐ий  розчин  кальцію  хлори‐

ду,  камагсол,  глюкал,  бороглюкал,  кальцимаг,  кальцію  боро‐
глюконат,  броваглюкін  та  5–20  %‐ий  глюкози  в  дозі  0,5–1  мл/кг 
маси з 10–15 мл катозалу. 

У  шкіру  кінцівок  втирають  подразнювальні  мазі. 

Внутрішньом’язово в ділянці крупа в 2–3 точки з кожної сторони 
тіла вводять по 0,5–1 мл 0,5 %‐го спиртового розчину вератрину.  

305

7.15. ПРОФІЛАКТИКА ХВОРОБ ПІСЛЯРОДОВОГО 

ПЕРІОДУ 

 
Профілактика  хвороб  післяродового  періоду  −  це  комп‐

лексна  система,  яка  включає  організаційно‐господарські  та 
ветеринарно‐санітарні заходи: 

•  правильний 

підбір 

плідників 

для 

запобігання 

крупнопліддю та травмуванню статевих органів; 

•  забезпечення  високої  резистентності  організму  тварин, 

що  досягається  повноцінною  годівлею,  належними  умовами 
утримання та догляду; 

•  пасивний  і  активний  моціон  для  тварин  всіх  фізіологіч‐

них груп; 

•  дотримання  правил  асептики  і  антисептики  за  рододо‐

помоги. 

V

Контрольні питання

1. Що таке інволюція?  
2.  Які  причини  захворювання  самок  у  післяродовий 

період? 

3. Як діагностувати субінволюцію матки в корови? 
4. Розробіть схему лікування корови, хворої субінволюцією 

матки. 

5. Назвіть причини вивороту матки. 
6. Як класифікують метрит? 
7. Назвіть клінічні ознаки метриту. 
8.  Назвіть  причини  та  клінічні  ознаки  залежування  після 

родів. 

9. Методи лікування тварин за еклампсії. 
10.  Назвіть  клінічні  ознаки  та методи лікування  корів  при 

післяродовому вульвіті, вестибуліті та вагініті. 

11.  Назвіть  причини  та  клінічні  ознаки  післяродового 

сепсису. 

12.  Яким  чином  профілактувати  хвороби  післяродового 

періоду?