Файл: Навч.посібник Акушерство, гінекологія та штучне осіменіння с.г. тварин, Харута, 2013.pdf

406

Нормальним  вважається  стан  відтворення,  коли  цей  показник 
становить  не  менше  85%,  тривалість  міжотельного  інтервалу  –  
365 днів, а час від отелення до запліднення  − 80 днів. При таких 
показниках  одержують  100  телят  на  100  корів,  а  неплідність  на 
корову не перевищує 50 днів. 

На основі виявлених причин акушерських і гінекологічних 

хвороб та неплідності корів і телиць складається план заходів з їх 
усунення і профілактики. 

Диспансеризація  сухостійних  корів  і  нетелів  спрямову‐

ється  на  забезпечення  нормального  перебігу  вагітності,  родів  і 
післяродового періоду. 

Диспансеризація  в  родильному  відділенні  включає: 

обстеження  санітарно‐гігієнічного  стану  родильного  відділення; 
щоденний  клінічний  огляд  корів;  акушерське  дослідження  при 
патологічних  родах  і  при  патології  післяродового  періоду; 
лікування  хворих  тварин  та  проведення  заходів  профілактики 
акушерської  патології,  яка  виникає  під  час  родів  і  в 
післяродовий період.  

У  родильному  відділенні  щоденно  клінічно  оглядають 

корів.  Після  закінчення  молозивного  періоду  їх  перевіряють  на 
субклінічний мастит пробою з 2% розчином мастидину, зокрема 
тих, які в період запуску реагували позитивно. 

Особливу  увагу  звертають  на  корів,  у  яких  були 

ускладнення родового акту і тяжкі патологічні роди, затримання 
посліду.  При  виявленні  відхилень  від  норми  (чергування 
періодів виділення великої кількості лохій і повної відсутності їх, 
виділення  рідких  лохій  з  домішками  пластівців,  неприємного 
запаху)  проводять  акушерське  дослідження  і  за  необхідності 
проводять лікування. 

У  цех  виробництва  молока  корів  переводять  через  10−15 

днів після отелення і утримують до запуску. З 18‐го дня щоденно 
виявляють статеву охоту і при її наявності осіменяють корів.  

Щомісячно проводять гінекологічне дослідження корів, які 

не  проявили  статевого  збудження  протягом  30−45  днів  після 

407

родів.  Раз  у  три  місяці  досліджують  10−15  проб  крові,  сечі  та 
молока,  які  одержані  від  корів  з  анафродизією  для  визначення 
стану обміну речовин. 

За необхідності проводять ортопедичну диспансеризацію, 

аналізують  раціони  та  умови  утримання,  вивчають  причини 
абортів. 

Враховуючи  дані  диспансеризації,  складаються  заходи  з 

профілактики  і  усунення  неплідності  корів  і  телиць  (назва 
заходу,  термін  виконання,  відповідальні  особи  та  відмітка  щодо 
виконання). 

Методи  визначення  ефективності  лікування.  Ефектив‐

ність  лікування  тварин  за  післяродових  акушерських  та 
гінекологічних  хвороб  визначають  з  урахуванням  терміну  від 
початку  лікування  до  одужання,  прояву  стадії  збудження  ста‐
тевого циклу та заплідненості. Також використовують клінічні та 
статистичні  методи.  При  цьому  враховують  тривалість 
неплідності та збитки від неї, ветеринарні витрати на лікування, 
визначають економічний ефект на одну гривню витрат. 

10.9. МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ЗБИТКІВ  

ВІД НЕПЛІДНОСТІ КОРІВ 

 
За  Г.В.  Звєрєвою,  розміри  неплідності  визначаються 

шляхом  відрахування  числа  продуктивно  використаних  корово‐
днів від загальної кількості їх у стаді.  

Методика визначення розмірів неплідності у стаді корів за 

Г.В. Звєрєвою передбачає наступні дії:  

• розрахунок числа корово‐днів у стаді шляхом множення 

середньої кількості корів на число днів року; 

• розрахунок  числа  продуктивно  використаних  корово‐

днів  шляхом  множення  кількості  корів,  що  телилися,  на 
величину міжотельного інтервалу − 315 днів (285 днів вагітності + 
30 днів післяродового періоду); 

408

• розміри  неплідності  у  днях  визначаються  шляхом 

віднімання  числа  продуктивно  використаних  корово‐днів  від 
кількості корово‐днів у стаді; 

• кількість  недоодержаних  телят  визначається  шляхом 

ділення  кількості  днів  неплідності  на  величину  міжотельного 
періоду (315 днів). 

Приклад:  На  1.01.2011  року  в  господарстві  нараховується 

850 корів. Із них протягом 2010 року отелилось 790 корів.  

Число корово‐днів у стаді становило: 850×365=310250. 
Число продуктивних корово‐днів: 790×315=248850. 
Розміри неплідності (днів): 310250−248850=61400. 
Кількість  недоодержаних  телят  становить:  61400:315=195 

голів. 

Неплідність  корів  призводить  до  недоодержання  телят, 

молока  і  м’яса.  При  визначенні  економічних  збитків  через 
неплідність  корів,  враховують  всі  три  показники  та  витрати  на 
лікування неплідних корів. 

Г.В.  Звєрєва,  В.І.  Попович  і  А.І.  Сергієнко  (1976)  запропо‐

нували  таку  формулу  для  визначення  економічних  збитків  від 
неплідності корів: 

Еп = Ст+См+Чп+Зл+Чм, 

де  Еп  −  загальна  сума  економічних  втрат  при  неплідності 

корів;  

Ст − вартість недоодержаного приплоду;  
См − вартість недоодержаного молока;  
Чп  −  втрати  чистого  доходу  від  річного  приросту 

недоодержаних телят;  

Зл − витрати на лікування неплідних корів;  
Чм  –  втрати  чистого  доходу  від  підвищення  собівартості 

молока в зв’язку з неплідністю корів.  

За  даними  В.С.  Шипилова,  від  неплідної  корови  при 

середньому надої 4000 кг молока в рік, щоденно недоодержуємо 
3 кг молока.  

409

У  нашому  господарстві  середньорічний  надій  на  корову 

становить  3600  кг.  Отже,  щоденне  недоодержання  молока  від 
неплідної корови становить 2,7кг.  

4000 кг – 3 кг;  3600 кг – х;                               

.

3600 Ч3

х =

= 2,7кг

4000

Помноживши  валову  кількість  втраченого  молока  на 

ринкову  ціну  1  ц,  одержимо  загальну  цифру  економічних 
збитків у гривнах. 

Приклад:  Всього  днів  неплідності  за  рік,  як  було  вказано 

вище,  61400.  Помноживши  61400  днів  на  2,7  кг,  одержимо 
загальну  кількість  недоодержаного  молока  внаслідок  неплід‐
ності: 61400×2,7=1657,8 ц. 

Отже,  кількість  втраченого  молока  у  стаді  становитиме 

1657,8 ц. 

Втрати чистого доходу від приросту недоодержаних телят 

(в грн) визначаються за формулою:

,

−

1

0

Ж

Ж

Чдх =

ЧКт

2

де Чдх − чистий доход від реалізації яловичини;  
Ж

1

 − можлива жива маса теляти на кінець року, кг;  

Ж

0

 − можлива жива маса теляти на початок року, кг;  

Кт − кількість недоодержаних телят. 
На кожному недоодержаному теляті господарство втрачає 

в  середньому  1  ц  приросту,  але  цей  показник  має  значні 
коливання залежно від добових приростів маси тіла. 

Втрати (грн) на лікування неплідних корів визначаються за 

формулою: 

Зл = Зк × Кк, 

де Зл − загальні втрати на лікування неплідних корів; 
Зк − середні втрати на лікування неплідної корови; 
Кк − кількість неплідних корів. 

410

Кількість  неплідних  корів  визначається  шляхом  ділення 

загальної кількості днів неплідності на 365.  

Втрати чистого доходу від підвищення собівартості молока  
при неплідності корів визначають за формулою: 

Чм = Зц  ×  У  ×  Кк, 

де  Зц  −  підвищення  витрат  на  виробництво  центнеру 

молока з врахуванням кількості днів неплідності, грн;  

У − середньорічний надій на корову, ц;  
Кк − кількість неплідних корів у групах. 
 

V

Контрольні питання

1. Суть та завдання ветеринарної гінекології. 
2.  Назвіть  відмінності  між  поняттями  “неплідність”  та 

“яловість”. 

3. Класифікація неплідності за А.П. Студєнцовим. 
4. Мета та завдання гінекологічної диспансеризації. 
5. Назвіть методи гінекологічного дослідження. 
6 Причини та симптоми запалення вульви, переддвер’я та 

піхви у самок різних видів тварин. 

7. Назвіть хвороби матки, їх причини, діагностичні ознаки 

та лікування. 

8. Які причини виникнення цервіциту? 
9. Сальпінгіт. 
10. Які хвороби яєчників зумовлюють неплідність? 
11. Що таке анафродизія та за яких гінекологічних хвороб 

вона може проявлятися. 

12. Які фактори зумовлюють персистенцію жовтого тіла в 

яєчниках? 

13. Які методи стимуляції відтворної функції застосовують 

за гіпофункції яєчників? 

14. Оофорит: причини виникнення та діагностичні ознаки. 
15. Наслідки сальпінгіту.