Файл: urmgv262.doc

Висновки до 3 розділу

Ринок євровалют є дуже конкурентним позабіржовим ринком, переважно організований як оптовий, на якому сотні дилерів-банків купують-продають валюту, фактично являє собою купівлю-продаж кредитів, депозитів, номінованих в іноземній валюті. Будь-які позики, які потребує Україна, їй може надавати євробанк. Багато капіталістичних країн прагнуть обмежити або частково піддати контролю вплив міжнародного ринку позикових капіталів на їх економіку, в тому числі і Україна. Учасником євровалютного ринку в Україні є Національний банк України, уповноважені банки та валютно-кредитні установи. Джерелом наповнення валютного ринку України є різні іноземні інвестиції, зокрема і з євровалютного ринку. Це кредити міжнародних економічних організацій, окремих держав і суб’єктів господарської фінансової діяльності, а також іноземні інвестиції. Важливим джерелом наповнення валютних ринків України є участь нерезидентів на ринку єврооблігацій та єврокредитів.

Висновки

На сьогоднішній день уміжнародних валютних відносинах надзвичайно посилюються позиції ринку євровалют, тому він набирає великої потужності і великих обертів у світі. Ринок євровалют має свої специфічні риси: в цьому ринку беруть участь лише першокласні позичальники, тому поки що Україні важко співпрацювати з цим ринком, адже мінімальна сума депозиту становить 1 млн. дол. США або еквівалент цієї суми, кредити в євровалюті завжди незабезпечені, термін угод зазвичай не перевищує одного року, операції здійснюються на міжбанківському ринку депозитів та за допомогою депозитних сертифікатів.На ринку євровалют функціонують євробанки, які реєструють у своєму балансі операції в євровалютах.

  Переміщення капіталів з країни в країну за допомогою операцій на ринку євровалют робить істотний вплив на хід економічного розвитку країни, тісно пов'язує міжнародний ринок з національними ринками позичкових капіталів. Бурхливий розвиток євровалютних операцій грає істотну роль в процесі інтернаціоналізації ринків позикових капіталів. Пропонований на ринку позиковий капітал, на відміну від звичайних товарів виступає у вигляді якісно однорідної маси. Тому відсоток як ціна цього позикового капіталу є загальним і обов'язковим для всіх позичальників і кредиторів на даному ринку.

Ринок євровалют грає двояку роль в міжнародно-кредитних відносинах. З одного боку, він надає сприятливу дію на рішення капіталістичними країнами проблем економічної політики, оскільки збільшує кількість міжнародних ліквідних засобів. З другого боку, значні стихійні переміщення євровалютних засобів ослабляють ефективність національної грошово-кредитної політики капіталістичних країн, загострюють конкурентну боротьбу між ними, особливо в умовах хронічної інфляції, "війни процентних ставок" і нестабільності валютних курсів.

  Всякий ринок включає постійних і тимчасових учасників. На національному ринку позикових капіталів постійними учасниками є кредитні установи і фондова біржа, на міжнародному - євробанки і іноді фондові біржі, що котирують і розміщують єврооблігації. До тимчасових слід віднести, з одного боку, первинних кредиторів, які формують джерела позикового капіталу за рахунок засобів, що вивільняються, а з іншою - кінцевих позичальників, що використовують їх у міру необхідності.

Центральні банки або інші державні установи можуть самі розмістити частину валютних резервів в одному з європейських банків або в міжнародній організації. Окрім центральних банків прямими кредиторами на ринку євровалют виступають міжнародні організації, особливо БМР (Банк Міжнародних Розрахунків). Можна виділити три головні чинники, що визначають участь комерційних банків на ринку євровалют як кредитори: прибутковість, надійність і ліквідність.

На відміну від ринків звичайних товарів, на грошовому ринку протистоять один одному лише кредитор і позичальник. Товар має одну і ту саму форму - форму грошей. У зв'язку з цим на міжнародному ринку позикових капіталів з'являються чинники, сприяючі інтеграційним процесам, у вигляді обмеженого круга валют і фактично єдиної системи процентних ставок по євровалютних операціях.

Список використаної літератури

1. "Международные валютно-кредитные отношения: два пути развития ", А.И.Ачкасов, О.М.Прексин,М.”Финансы и статистика”, 1988г. 175 с.

2. "Настольная книга валютного дилера",Киев, 1994 г.218 с.

3. Балабанов И.Т. Валютный рынок и валютные операции в России.- М.: Финансы и статистика, 1994.- 240 с.: ил.

4. Барановський О. Валютна безпека / Вісник НБУ. - №8, 2003.

5. Береславська О. Від обмежень - до лібералізації / Вісник НБУ. - №6, 2003.

6. Береславська О. Курс під контролем / Вісник НБУ. - №8, 2003.

7. Бункина М. Основы валютных отношений: Учеб. пособие для вузов / — М., 2000. — 192 с.

8. Валютный рынок и валютное регулирование. Учебное пособие / под ре. Платоновой. – М.: Изд-во БЕК, 1996. 475 с.Введение в финансовый менеджмент: Учеб. пособие для вузов / Ковалев В.В. — М., 2002. — 768 с.

9. Деньги, кредит, банки. Под редакцией Лаврушина О.И., М.-“Финансы и статистика”, 1998 г.

10. Кабанець О. Еволюція валютного регулювання//Вісник податкової служби України. – 2001. - №13. с. 62-63.

11. Кабанець О.І. Валютне регулювання та контроль в Україні. – Донецьк: Донеччина, 2000. – 224 с.

12. Кольга В. З історії регулювання міжнародних валютних відносин//Вісник податкової служби України. – 1999. - №3. - с. 42-43.

13. Маркевич М., Гурські У. Стратегія дерегулювання валютного ринку. - К.: Центр соціологічних та економічних досліджень - Гарвардський інститут міжнародного розвитку, 1998.

14. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: Учебник / Под ред. Л.Н.Красавиной. - М.: Финансы и статистика, 1994.

15. Михайличенко С. Лібералізація валютного ринку / Вісник НБУ. - №5, 2002.

16. Михайличенко С. Проблеми та перспективи валютно-курсової політики в Україні / Вісник НБУ. - №2, 2000.

17. Мишкін Ф. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків: Підруч. для ВНЗ: Пер. з фр. — К.: Основи, 1999. — 963 с.

18. Міжнародні валютно-кредитні відносини. / За ред. А.С.Філіпенка. - К.: Либідь, 1997.

19. Міжнародні фінанси: Навч. посіб. для самост. вивч. дисц. / Рязанова Н.С. — К., 2001. — 119 с.

20. Мусієнко Т. Глобалізація фінансових ринків і вибір курсових режимів / Вісник НБУ. - №9, 2001.

21. Мусієнко Т. Особливості валютного регулювання в Україні / Вісник НБУ. - №5, 2003.

22. Мусієнко Т. Проблеми валютної інтеграції України / Вісник НБУ. - №3, 2000.

23. Наконечный А., Селиверстов И. Валютная политика и перспективы украинской экономики / Финансовые риски. - №4 (16), 2002.

24. Національний банк і грошово-кредитна політика: Підручник – за ред. А. М. Мороза. – К.:КНЕУ, 1999. – 368 с.

25. Порядок переміщення валюти через митний кордон України. НБУ, митний комітет України,лист N 19029/381 від 14.03.93 р.

26. Правила проведення торгів на Валютній Секції Української Міжбанківської Валютної біржі. Протокол N 30 від 16.07.97 р. Біржового Комітету УМВБ.

27. Правила членства у Валютній Секції Української Міжбанківської Валютної біржі. Протокол N 30 від 16.07.97 р. Біржового Комітету УМВБ.

28. Рязанова Н.С. Міжнародні фінанси: Навч. посіб. для самост. вивч. дисц. — К., 2001. — 119 с.

29. Стукало Н.В., Бойцун Н.Є. Міжнародні фінанси: Навчальний посібник. – 2-ге видання. – К.: ВД “Професіонал”, 2005. –336 с.

30. Федоров М.В. Валюта, валютні системи, валютні курси. Під ред. Ю.Г.Єрмолаєва.- М. ПАИМС, 1995.- 152 с.

31. Шемет Т.С. Міжнародні фінанси: Підручник – За заг. ред. А.А. Мазаракі. – Київ. нац. торг-екон. Ун-т, 2000.-336 с.

36