ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 19.03.2024

Просмотров: 178

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

Розділ 1 науково-теоретичні аспекти податкової політики україни

Огляд економічних джерел

1.2. Нормативно-правове забезпечення

Нормативно-правове забезпечення

Розділ 2 подакова політика україни в умовах ринкової економіки

2.1. Сутність та сучасні принципи податкової політики

Дефініції поняття "податкова політика" у працях вітчизняних науковців

2.2. Податкова політика та її вплив на фінансову діяльність суб’єктів господарювання

Показники перерозподілу валового внутрішнього продукту через систему оподаткування в Україні

Показники структури податку на прибуток у фінансовому результаті від звичайної діяльності до оподаткування

Показники надходжень податків у доходах зведеного бюджету України, млн. Грн.

2.3 Податкова політика як один із важелів інвестиційної діяльності держави

2.4. Податковий кодекс в контексті реформування податкової системи України

Розділ 3 проблеми та шляхи вдосконалення напрямів податкової політики в україні

Висновки

Список використаних джерел

Розділ 3 проблеми та шляхи вдосконалення напрямів податкової політики в україні

Актуальність проблеми реформування податкової політики зумовлена тим, що у ході здійснюваних в Україні за роки незалежності реформ відбулися глибокі соціально-економічні перетворення. Разом з тим непослідовність процесів реформування, відсутність цілісної концепції державної економічної політики, значні структурні диспропорції в економіці призвели до глибокої і затяжної соціально-економічної кризи суспільства. Одним з важливих факторів кризових явищ в Україні стала невиважена податкова політика держави, у результаті якої відбулося гальмування інноваційно-інвестиційних процесів, що у свою чергу призвело до зниження рівня реальних податкових надходжень.

Стратегічною метою України є вступ до Європейського Союзу.

Для досягнення цієї мети необхідне реформування податкової політики, а саме перетворення її з суто фіскального інструменту на ефективний засіб соціально – економічної стратегії держави. Податкова система має стимулювати інноваційну та інвестиційну діяльність, що потребує зменшення податкового тиску, посилення захисту платників податків, максимальне спрощення процедури оподаткування [3].

Однак, в сучасних умова податкова система України має ряд недоліків:

1)     Значна складність та суперечливість податкової системи;

2)     Фіскальна спрямованість податкової системи і недостатня орієнтація регулюючої функції на стале економічне зростання ;

3)     Складна, неоднорідна та нестабільна нормативно-правова база оподаткування, а також неузгодженість та суперечливість окремих законодавчих норм;

4)     Витрати на адміністрування окремих податків є значними порівняно з доходами бюджету, що формуються за рахунок їх справляння;

5)     Значна нерівномірність розподілу податкового тягаря через наявність великої кількості податкових пільг та існування різноманітних схем ухиляння від сплати податків;

6)     Непрозорість податкового регулювання;

7)     Діяльність Міністерства Фінансів, Державної податкової служби, Держмитслужби щодо реалізації державної податкової політики є недостатньо узгодженою і ефективною внаслідок недосконалого правового регулювання їх взаємовідносин;

8)     Корумпованість і каральний зміст податкових відносин.


Дані недоліки призвели до таких проблем у системі оподаткування України, як: податкова заборгованість платників перед бюджетом і державними цільовими фондами; бюджетна заборгованість з відшкодування ПДВ; ухилення від оподаткування; нерівномірне податкове навантаження, найбільша частка якого покладена на законослухняних платників [3].

На підставі зазначеного та з урахуванням сучасних економічних умов, ми можемо стверджувати, що основним пріоритетом податкової політики в перспективі має стати: створення сприятливих умов для розвитку підприємницької та інвестиційної діяльності, а також їх ефективного захисту.

Для реалізації пріоритетів розвитку податкової політки, необхідно здійснювати комплекс стимулюючих заходів, які передбачають: зниження податкового тиску, стимулювання інноваційної діяльності, сприяння розвитку малого підприємництва, підвищення фіскальної ефективності податків за рахунок розширення податкової бази, поліпшення адміністрування, зменшення масштабів ухилення від сплати податків, декриміналізація податкового законодавства [5].

Податки можуть відігравати роль стимуляторів або дестимуляторів економічних процесів у державі, залежно від особливостей податкової політики, яка сформована у державі. Характерним і дестабілізуючим фактором для України сьогодні є значна кількість податків, безсистемне надання пільг, значний податковий тягар, часті зміни податкового законодавства.

Для податкової політики нашої держави поки що характерне те, що:

- по-перше, нові податки ніде на підприємствах, у районах або містах не апробуються;

- по-друге, не відпрацьовуються ставки оподаткування, а тому Верховна Рада України змушена знову й знову змінювати їх;

- по-третє, в економічну систему України впроваджується податкова система розвинутих ринкових країн, що не враховує особливостей нашої економіки.

Метою реформування податкової політики України є зміна податкової системи для забезпечення стабілізації економіки, забезпечення доходів державного бюджету та забезпечення соціально-культурного розвитку держави, посилення регулюючої функції податків.

Дослідження суті та особливостей податкової політики України дозволяє зробити певні узагальнюючі висновки і пропозиції щодо її реформування: прагнення України увійти до Європейського Союзу вимагає узгодженості віт­чизняного податкового законодавства до законодавчих вимог у сфері оподаткування, що існують у ЄС;  необхідна посту­пова лібералізації податкової політики в напрямі зменшення податкових ставок і надання податкових пільг за основними податками в Україні, детінізації доходів підприємців і населення, а також більш ефективного адміністру­вання податків; створення умов для реалізації принципу соціальної спра­ведливості у оподаткування; забезпечення рівно­мірного розподілу податкового навантаження; запровадження диференці-ації ставок податку на додану вартість у розрізі товарів першої необ­хідності та широкого вжитку, а також уведення прогресивної шкали оподаткування за податком із доходів фізичних осіб; розширення бази оподаткування та зменшення податкових витрат; необхідно ухвалити Податковий кодекс України;  розробка ефективних механізмів і процедур податкового адміністрування; належна діяльність правоохоронних органів щодо виявлення і протидії податковим правопорушенням; Україна має активніше залучатися до ведення дискусій із податкової проблематики на міжнародному рівні з метою формування позитивного іміджу України на міжнародно-правовій арені [5].


Головною метою податкової політики України є форму­вання достатнього державного бюджету і стимулювання економічного. Головним завданням податкової політики України на сучасному етапі є ефективне застосування елементів системи оподаткування, виходячи зі стратегічних пріоритетів соціаль­но-економічного   розвитку  України.

 Розв'язання  існуючих проблем  податкової  системи України має відбуватися через послідовну реалізацію страте­гічних цілей реформування податкової системи України, а саме: підвищення конкурентоспроможності вітчизняного бізнесу; легалізація тіньового сектору; активізація інвестиційних про­цесів в економіці; розробка простих і зрозумілих податкових норм для суб'єктів господарювання; скорочення витрат плат­ників на нарахування  і сплату податків і держави на їх адміністрування; адаптація податкового законодавства України до законодавства ЄС; забезпечення умов для добровільного виконання  вимог  податкового  законодавства платниками податків; запровадження інформаційно-аналітичної системи державної  податкової  служби  в  національному масштабі; автоматизація  процесів   оподаткування   з   використанням сучасних технологій [7].

Таким чином, для вдосконалення податкової політики на сучасному етапі необхідно дотримуватися таких напрямів: [3]

- прискорення процесів формування реального власника в усіх галузях національної економіки насамперед у промисловості і аграрному секторі;

- створення умов для динамічного розвитку підприємств та галузей народного господарства, які мають тенденцію швидкого оббігу фінансового капіталу, максимального зростання обсягу виробництва та  прибутку;

- розширення сектору малого бізнесу, який дає змогу, з одного боку, забезпечити зайнятість значної частини населення, а з другого – значною мірою прискорити процеси розвитку національної економіки;

- опримізація співвідношення між фінансовими ресурсами, мобілізованих до бюджетів різних рівнів, і грошовими засобами, що залишаються в розпорядженні фізичних та юридичних осіб;

- зміна співвідношення між податками, які сплачуються населенням і підприємницькими структурами, за рахунок істотного збільшення доходів фізичних осіб;

- збільшення податкової бази із значної кількості прямих податків, використання обгрунтованих податкових ставок залежно від виду діяльності та отриманих доходів;


- використання економічних важелів для обмеження товарообмінних операцій усіма підприємствами та галузями економіки;

- використання системи заходів, спрямованих на усунення можливостей застосування витратних методів господарювання.

 Отже, виходячи з дослідження сутності проблем і стратегічних цілей реформування податкової політики України, виникає необхідність удосконалення податкової політики України за такими напрямами: підвищення ефективності системи адміністру­вання; вдосконалення законодавчого забезпе-чення податкової системи шляхом розробки і прийняття Податкового кодексу України; детінізація економіки та боротьба з корупцією в системі адміністру-вання податків шляхом поси­лення кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків та корупцію у системі держаних органів влади; реформування спрощеної системи; реформування системи відрахувань до фондів соціального страхування шляхом запровадження єдиного соці­ального податку.


Висновки

Отже, ключовими проблемами української податкової системи є велика кількість податкових платежів, значні часові та фінансові затрати на спла­ту податків та високе податкове навантаження на фонд оплати праці.

Надмірна фіскальна орієнтація податкової політики є одним із чинників охолодження ділової активності в Україні, що здійснює до­датковий негативний тиск на динаміку ВВП, промислового виробни­цтва та інвестицій.

Консервація в посткризовий період фіскальної функції податко­вої політики в статусі пріоритетної є одним з гальмівних чинників на шляху швидкого економічного відновлення, через це реформування по­даткової політики має стати одним з головних пріоритетів економічної політики уряду.

Стратегічною метою реформи має стати перехід від домінуван­ня принципу фіскалізму податкової політики, коли вона розглядається виключно як інструмент мобілізації доходів до бюджету, до більш ак­тивної реалізації її регулятивного потенціалу в напрямі стимулювання економічного зростання.

В умовах критичного розбалансування сектору публічних фінан­сів оперативно реалізувати весь комплекс необхідних заходів податко­вої реформи не видається можливим. Єдино можливим варіантом про­ведення ефективної податкової реформи в даній ситуації є реалізація її в декілька етапів. Зниження фіскального тиску на економіку та децен­тралізація податкових надходжень повинні відбуватися після подолан­ня дисбалансів сектору публічних фінансів та підвищення фіскальної ефективності податкової системи.

Гострий дефіцит фінансових ресурсів бюджету вимагає підви­щення фіскальної ефективності податкової системи за допомогою ва­желів, які не суперечать цілям пожвавлення економічної активності. Нинішньому Уряду необхідно знайти оптимальний баланс між двома пріоритетами. Доступними заходами, на нашу думку, сьогодні є: підвищення ставок непрямих податків, передусім акцизних зборів, розширення групи підакцизних товарів за рахунок предме­тів розкоші; підвищення транспортного податку для автомобілів з високою потужністю двигуна; запровадження податку на житлову нерухомість площею понад 400 кв. м; підвищення продуктивності непрямих податків, передусім ПДВ, який має достатній резерв збільшення надходжень; активізація боротьби з мінімізацією оподаткування та поси­лення роботи зі стягнення нарахованої, але не сплаченої частини податкових зобов'язань; посилення фіскального навантаження на господарську діяльність, пов'язану з експлуатацією та споживанням природних ресурсів; запровадження прогресивної шкали оподаткування прибутко­вого податку з фізичних осіб; підвищення ставок єдиного податку та передбачення їх щоріч­ної індексації, запровадження додаткових обмежень щодо видів ді­яльності, які не можуть виконуватися платниками єдиного податку.