ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 25.03.2024
Просмотров: 149
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
1. Поняття світогляду та його види
2. Філософія, її суть та походження.
3. Основне питання філософії та 2 його сторони.
5.Загальна характеристика Філософії стародавнього світу
6.Зародження філософської думки в Стародавній Індії
7.Особливості розвитку філософського мислення в Стародавнього Китаю.
8.Розвиток філософії в еліністично-римський період
9.Особливості розвитку філософії в період середньовіччя
10. Філософські погляди Августина Блаженого
11.Розвиток неоплатонізму в поглядах Іоана Ерігуена.
12.Технологічна філософія Фоми Аквінского.
13.Філософська думка епохи Відродження в Європі.
14.Особливості розвитку філософії нового часу.
15.Характеристика філософії 17ст в Західній Європі.
16.Філософія просвітництва 18ст.
17.Просвітницькі погляди Жан-Жака Руссо.
18. Німецька класична філософі, як цілісне соціальне утворення.
23.Філософські погляди стародавніх слов’ян.
24.Філософія періоду укр.. Відродження.
26. Філософські погляди г.С. Сковороди.
27. Домарксистське розуміння матерії.
28. Сучасне розуміння суті матерії
29. Рух та його основні форми існування матерії.
30. Простір та час як форми існування матерії.
32. Свідомість як функція людського мозку
33. Свідомість як найвища форма відображення об’єктивного світу
34. Еволюція форм відображення
35. Свідомість та мова їх походження та взаємозв’язок
36. Поняття діалектики та її виникнення.
39.Одиничне, особливе та загальне.
47. Поняття матеріального і духовного життя суспільства
48. Поняття суспільно-економічної формації.
50. Діалектика розвитку продуктивних сил та виробничих відносин
51.Характеристика індивідуальної та суспільної свідомості
52. Характеристика політичної свідомості
53. Правова свідомість, як різновид суспільної свідомості
54. Мораль, як різновид суспільної свідомості
55. Мистецтво , як форма суспільної свідомості
56. Релігія, як форма суспільної свідомості
57.Розвиток філософії в Стародавній Греції
58. Індивід як суспільне явище
• Правова ідеологія – це теоретична правова свідомість різних класів.
• Правова психологія – це несистематизовані правові погляди, уявлення та почуття, які формуються в життєвій практиці людини.
Правова свідомість є необхідною умовою для правового регулювання суспільства. Правова ідеологія як і політична свідомість використовується різними політичними партіями для створення політичних програм.
54. Мораль, як різновид суспільної свідомості
Зачатки моралі виникають ще в первісному ладі і вона була пов’язана з звичаями та традиціями у племені. З ускладненнями сфери морального життя суспільства виникає також і різні моральні кодекси, до них відносять: заповіді, дотримання та правила поведінки. Філософія включає в себе частину знань морального спрямування, які вивчаються таким предметом як етика. Моральна свідомість – це свідомість зв’язку людини з іншими людьми у повсякденному спілкуванні. За мораллю стоїть сила переконання прикладом суспільної думки та виховання. Мораль – це система поглядів, уявлень, норм та оцінок які стосуються регулюванню поведінки людини, окремих її вчинків, створення та зміцнення моральних якостей та відносин.
55. Мистецтво , як форма суспільної свідомості
До основних форм суспільної свідомості слід також віднести і мистецтво. Перші форми прояву мистецтва можна віднайти в малюнках на скелях, кістках та на дереві. Змістом цих малюнків була діяльність людини та її вірування. В результаті тисячолітньої діяльності мистецтво як форма естетичного освоєння світу перероджується з моменту виникнення класового суспільства виникають групи людей, які займались виключно мистецтвом. В класовому суспільстві мистецтво виражало інтереси заможних людей 19 ст. засобами мистецтва здійснювався протест проти існуючого ладу. Художники, поети та письменники в цей час, використовуючи свої вміння, стають на захист збіднілих верств населення. На сьогоднішній день зразки мистецтва можливо спостерігати у вигляді живопису в музеях та в картинних галереях, зразків архітектури та літератури. Таким чином мистецтво – це є особлива систематична форма суспільної свідомості та художнього сприйняття світу.
56. Релігія, як форма суспільної свідомості
Філософія та релігія вважається найбільш віддаленими від економічного базису формами суспільної свідомості. За своїм походженням релігія значно старіша за філософію і виникає ще в первісному ладі. Ранні форми релігії пов’язані з обожненням природніх сил,рослин, тварин. На сьогодні відомі такі форми релігійних уявлень як: тотемізм та анімізм. Релігія виступає як форма прояву безсилля людини в її боротьбі з силами природи. Нам відомі такі основні світові релігії як: християнство (православ’я та католицизм), іслам, іудаїзм, буддизм. Свої релігійні обряди представники різних релігійних концесій проводять в храмах, соборах, синагогах. Вище переліковані споруди досить часто виступають як історичні пам’ятки. Релігія проявляється в трьох таких елементах: 1. Релігійні уявлення; 2. Релігійні почуття; 3. Культ та обрядність.
57.Розвиток філософії в Стародавній Греції
Філософська думками античності набуває широкого розвитку серед мислителів стародавньої Греції, це була космоцентрична філософія, яка була орієнтована на космос, як найвищу цінність.
Особливістю філософії було існування філософських шкіл.
Мілетська школа її представники Фалес, Анаксишандр, Анаксимен які за першооснову брали елементи води, повітря, апейрон. Пізніше до них приєднався Гепліт Ефестій, який за першооснову брав вогонь.
Піфагорська її засновником стає старогрецький мислитель і математик Піфагор. За першооснову він брав числа і числові відношення.
Елеатська школа її засновником був Парамід на його думку в першооснові світу є потойбічні і недоступні для сприйняття людиною чутливі сутності.
Були також такі відомі філософи:
Платон (5-4 ст. до н.е.) який вважається засновником ідеалізму і який вважав існує з ідеї, він також доводить ідею про бесмертність душі.
Арістотель (3 ст.до н.е.) він обєднав усі вчення античного світу і виразив їх у творах «Метафізика», «Фізика», «Органон» та «Політика». Арістотель критикує Платона говорячи про те що суть не в ідеях речей, а в самих речах. Арістотелю також належать відкриття основних категорій філософії (матерія, рух, простір, час).
58. Індивід як суспільне явище
Для характеристики людини у філософії використовуються такі терміни як : індивід,індивідуальність, особистість.
Термін «індивід» має декілька варіантів його використання:
•Він вживається для визначення окремо взятого людського роду. Індивід пояснюється як один із певної кількості. Відокремленість одних людей від інших це відокремленість між різними соціальними групами та соціальними класами. За допомогою категорії індивід підкреслюється залежність кожної людини від тих умов в яких вона сама проживає. Людина непросто знаходиться в середовищі, але і живе в ньому, спілкується і тому вважається окремим самостійним представником людського роду.
59. Індивідуальність та особистісь.
Характеристика індивіду ще не означає, що цей термін пояснює характер або ж поведінку людини. Можливість людини бути відповідальною за свої вчинки та відрізнятись від інших людей своїми вчинками визначається в категоріях індивідуальність та особистість. Ці категорії вказують на відмінність людини від інших людей. Якщо поняття індивід вказує на відношення людини до певної соціальної групи, а категорія індивідуальність вказує на її відмінність і пов’язує це з характером та внутрішніми якостями людини. Ці 2-і категорії—індивідуальність і особистість схожі між собою, але її можна відрізняти використовуючи епітети. Так напрям говорячи про людину як про індивідуальний, використовуємо такі епітети як яскрава і оригінальна людина. А говорячи про особистість мається на увазі сильна, енергійна та незалежна людина.
60. Різноманітність можливостей як ознаки індивідуальності.
Поняття індивідуальності звертає увагу на те особливе, що відрізняє одну людину від іншої. Якщо індивідуальність розглядається як особливе то індивід в більшій мірі як однакове. Для того щоб краще зрозуміти людську індивідуальність її необхідно розглянути на прикладі людських можливостей. Так наприклад для того,щоб зрозуміти людську індивідуальність розглянемо таку особу як Леонардо давінчі, який був одночасно художником, математиком та інженером. Це означає що бути особистістю може бути особа яка водночас уособлює декілька рис та можливостей діяти у різних сферах. Індивідуальність являє собою певну цілісність та обдарованість людини. Процес самореалізації людиною її творчих здібностей наш вільний характер що означає що кожна людина може втілювати свої здібності в життя.
61. Поняття особистості
Поняття особистість вказує на наявність у людини власної волі. Поняття особистості має безпосередній зв'язок з поняттям особи. В стародавні часи термін особа було пов’язане з поняттям персона. Термін персона походить від старогрецького слова і під цим словом на той час розумілось актор в старогрецькому театрі. Пізніше під словом персона називали батька або імператора. На сьогодні особа—людина яка не грає обрану нею роль а є такою насправді. Процес формування особистості—це процес вільний і передбачає наявність у людини її внутрішніх якостей . Бути особистістю тяжко і це відноситься в більшій степні до обдарованих людей.
Світогляд – це уявлення людини про навколишній світ.
Філософія – це форма суспільної свідомості, яка дає теоретичне розв’язання питань світогляду з точки зору бачення людини на світ.
Ідеалізм – це основний напрям філософії, прибічники якого вважають, що в першооснові світу є ідея, дух і свідомість.
Матеріалізм – це основний напрям філософії, прибічники якого вважають, що в першооснові світу є матерія буття та природа.
Емпіризм – це напрям пізнання, який виходив з того, що зміст наукового пізнання формується за рахунок чуттєвого досвіду.
Раціоналізм – проголошував, що основний зміст наукового знання досягається через діяльність розумом.
Деїзм – одночасне признання Бога і природи в утворені світу.
Матерія – це філософська категорія, для визначення об’єктивної реальності, яка дана людині в її відчуттях і не залежить від її свідомості.
Свідомість – це є функція людського мозку, яка полягає у цілеспрямованому відображенні дійсності.
Рух - це загальний атрибут або ж спосіб існування матерії.
Простір – це форма буття матерії, яка виражає її протяжність, структурність та співіснування в різних матеріальних системах.
Час – це форма буття матерії, яка характеризує тривалість існування всіх об’єктів та послідовність зміни станів.
Діалектика – це мистецтво ведення бесіди (дискусії).
Базис – це сукупність виробничих відносин, які становлять економічну структуру даного суспільства.