Файл: Организ.и методика учета.doc

План заходів щодо розвитку обліку, контролю та аналізу первинної ланки являє собою перелік робіт з різних напрямів їх удосконалення.

Зведені плани складають на основі планів первинних ланок і включають лише найважливіші заходи щодо удосконалення бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу.

Зміст планів розвитку бухгалтерського обліку, контролю та аналізу. Плани розвитку бухгалтерського обліку, контролю та аналізу включають:

 плани удосконалення методології і методики обліку, економічного контролю та аналізу — впровадження прогресивних форм і методів обліку; нових технічних прийомів контролю й економічного аналізу, особливо з використанням економіко-матема­тичних методів; розробку та впровадження облікових і аналітичних задач із застосуванням ЕОМ;

 плани вдосконалення організації облікового, контрольного і аналітичного процесів — впровадження нових форм носіїв облікової, контрольної й аналітичної інформації; розробка і впровадження раціональних схем вирішення облікових, контрольних і аналітичних завдань;

 плани розвитку організаційної структури управління обліком, контролем та аналізом і розробка раціональної організаційної структури управління, удосконалення складу структурних підрозділів;

 плани розвитку організаційно-правового забезпечення обліку, контролю та аналізу — розробка і впровадження положень про відділи (управління), що забезпечують облік, економічний контроль та аналіз; розробка і впровадження посадових інструкцій, графіків, стандартів та ін.; уточнення діючих положень, посадових інструкцій;

 план розвитку інформаційного і технічного забезпечення обліку, контролю та аналізу — розробка і впровадження моделей інформаційного забезпечення вирішення облікових контрольних та аналітичних завдань; впровадження сучасної обчислювальної техніки і раціональної технології обробки інформації;

 план науково-дослідницьких і експериментальних робіт — розробка і реалізація заходів щодо удосконалення обліку, контролю та аналізу, проведення у цьому напрямі експериментальних робіт науково-дослідними інститутами, вищими навчальними закладами, галузевими науково-дослідними лабораторіями та ін.;

 план соціального розвитку колективу — підготовка і підвищення кваліфікації апарату; проведення переатестації працівників; поліпшення умов праці працівників, зайнятих обліком, контролем та аналізом у функціональних підрозділах, заходи щодо забезпечення моральних і матеріальних потреб.

Плани оформлюють в окремих таблицях, де в підметі вказують заходи, а в присудку — відповідальних виконавців, строки виконання, затрати на реалізацію планів, ефективність від впровадження.

3. Методика організації впровадження окремих облікових, контрольних та аналітичних завдань

Спеціальних методик організації впровадження облікових, контрольних та аналітичних завдань немає, а в монографіях, статтях викладено лише окремі її елементи, тому подивимось на передовий досвід деяких підприємств з впровадження облікових контрольних та аналітичних завдань.

Розглянемо методику організації впровадження найбільш складного облікового завдання — внутрішньогосподарського методу обліку затрат і калькуляції собівартості продукції на основі нормативного методу контролю.

Етапність впровадження завдання. Основними етапами впровадження завдання є вибір об’єктів впровадження, правова регламентація, організація обстеження етапу обліку виробництва, розробка робочої інструкції (проекту); проведення виробничих нарад, експериментування, доробка робочої інструкції (проекту); внесення змін у положення, посадові інструкції, здавання робочої інструкції (проекту) в промислову експлуатацію.

Вибір об’єктів впровадження завдання. Ті чи інші завдання можуть впроваджуватись на окремих або на всіх підприємствах об’єднання (галузі, підгалузі). Іноді в порядку експерименту завдання впроваджують на одному або кількох підприємствах, потім досвід узагальнюють і поширюють на інші підприємства об’єднання. У цьому плані показовий досвід впровадження за нормативом методу обліку затрат і калькуляції собівартості продукції, який буде розглянуто далі.

Правова регламентація організації впровадження завдання. Основним документом впровадження облікового, контрольного і аналітичного завдання є наказ керівника підприємства. Згідно з наказом підвідомчі підприємства мають подати на затвердження план заходів щодо впровадження на підприємствах нормативного методу обліку затрат на виробництво; створити оперативні комісії під керівництвом головного інженера або заступника керівника. Комісія створюється в складі заступника (керівник); начальників управлінь — планово-економічного, бухгалтерського обліку і звітності (заступник керівника), технічного, головного механіка і енергетика, організації праці і заробітної плати, фінансового, контрольно-ревізійного і т. ін. Комісія виконує роботи з узагальнення і затвердження планів заходів, а також здійснює контроль за їх виконанням.

Управління бухгалтерського обліку і звітності, планово-економічне управління забезпечують підприємства об’єднання відповідними інструкціями, вказівками, рекомендаціями та іншими документами з нормативного методу обліку затрат і калькуляції собівартості продукції.

До наказу додається план заходів щодо впровадження нормативного методу обліку затрат і калькуляції собівартості продукції (табл. 11.1). На основі наказу, плану заходів щодо впровадження нормативного обліку складають аналогічні плани заходів у підрозділах підприємства.

Таблиця 11.1

ПЛАН ЗАХОДІВ ЩОДО ВПРОВАДЖЕННЯ НОРМАТИВНОГО МЕТОДУ ОБЛІКУ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО І КАЛЬКУЛЯЦІЇ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ НА ОСНОВІ СИСТЕМИ ПРОГРЕСИВНИХ НОРМ І НОРМАТИВІВ на 2007—2009 рр.

№	Заходи	Строк виконання	Відповідальні за виконання
1	Перевірити наявність і технічний стан ваговимірювального господарства, наявність затверджених норм і нормативів затрат сировини, матеріалів, трудових ресурсів, стан планування і обліку затрат на виробництво, технічну і конструкторсько-технологічну документацію на продукцію, яку виробляють. На основі аналізу матеріалів перевірки визначити підрозділи підприємства, де впроваджуватиметься нормативний метод обліку затрат або його елементи. Розробити план заходів щодо ліквідації недоліків, удосконалення нормування, організації виробництва, планування й обліку; скласти графік впровадження нормативного методу (обліку затрат)	І квартал 2007 р.	Технічні служби
2	Розробити і затвердити поетапний план (графік) роботи з організації впровадження нормативного методу обліку затрат або його елементів у розрізі підрозділів на основі представлених ними планів-графіків впровадження нормативного методу обліку	ІІ квартал 2007 р.	Управління бухгалтерського обліку і звітності
3	Розробити рекомендації з проведення поетапної роботи впровадження нормативного методу обліку затрат із застосуванням автоматизації обліково-обчислювальних робіт	ІІ квартал 2007 р.	Управління бухгалтерського обліку і звітності
4	Розробити інструкцію з нормативного методу обліку затрат і калькуляції собівартості продукції	І квартал 2008 р.	Те саме
5	Проводити у підрозділах підприємств, що впрова­дили нормативний метод обліку затрат і калькуля­ції собівартості продукції, семінари, школи вивчен­ня і поширення його на інші підрозділи підприєм­ства з бухгалтерами, спеціалістами інших служб	Постійно за потребою	Управління бухгалтер­ського обліку і звітності
6	Підвищувати рівень навчання з впровадження нор­мативного методу обліку затрат і калькуляції собі­вартості продукції, вивчити його вплив на підви­щення ефективності управління промисловим виробництвом при підвищенні кваліфікації бухгалтерських працівників та ін.	Постійно	Те саме

Обстеження обліку затрат на виробництво проводиться для оцінки дійсного його стану і виявлення недоліків, що перешкоджають впровадженню нормативного обліку, розробці рекомендацій з їх ліквідації.

На кожному підприємстві складають план обстеження обліку затрат на виробництво.

Розробка робочої інструкції (проекту) організації нормативного обліку. В робочій інструкції (індивідуальному проекті) нормативного методу обліку витрат і калькуляції собівартості продукції мають бути відображені і конкретна методологія нормативного обліку щодо конкретних умов виробництва, і його організація. Крім того, мають бути представлені конкретні форми первинних документів (з обліку витрат за нормами, зміни норм), облікових реєстрів (калькуляційні листи, картки обліку виробництва), інструкції щодо їх заповнення, рекомендації з удосконалення нормативного господарства тощо. Кожний рекомендований документ, реєстр візують особи, відповідальні за їх складання.

Проведення виробничих нарад. Важливим етапом впровадження завдання є виробничі наради з розгляду різних питань нормативного обліку. Для широкого обговорення основних питань необхідно скласти тематику нарад. Підсумки наради оформлюють протоколом, в якому обов’язково має бути рішення з обговорення з визначенням строків, виконавців тощо.

Експериментування робочої інструкції (індивідуального про­екту). Цей етап впровадження завдання проводиться дублюванням його за нормативним методом за місяць (у рекомендованих документах, реєстрах та ін.).

Доробка робочої інструкції (індивідуального проекту) здійснюється за результатами експериментування.

Зміни і доповнення в положеннях про відділи, посадові інструкції вносяться, якщо цього потребує вирішення завдання, особливо це необхідно під час впровадження нормативного методу обліку затрат і калькуляції собівартості продукції.

Після обговорення і затвердження остаточного варіанта робочої інструкції (індивідуального проекту) завдання здають у промислову експлуатацію, що оформлюють спеціальним актом.

4. Ефективність заходів щодо розвитку бухгалтерського обліку, контролю та аналізу

Показники ефективності. Ефективність заходів щодо удосконалення обліку, контролю та аналізу полягає в зменшенні трудових, матеріальних і грошових витрат на їх здійснення. Показники ефективності заходів щодо удосконалення обліку, контролю та аналізу залежно від змістової характеристики поділяють на якісні й економічні.

Якісні показники відображують ступінь поліпшення методології, організації, техніки обліку й економічного аналізу, економічні — характеризують витрати на здійснення тих або інших заходів. В оцінці проведення того чи іншого заходу необхідно комплексно враховувати якісні й економічні показники.

Показники ефективності обліку та аналізу такі:

зменшення трудомісткості роботи (у зв’язку з впровадженням нових форм організації, методів ведення обліку, контролю та аналізу, застосуванням технічних засобів);

зменшення затрат на ведення обліку та аналізу;

середньорічний контингент, що навчається;

питома вага працівників механізованої праці в апараті;

частка механізованої праці в загальних трудових затратах.

Методика обчислення показників ефективності заходів щодо удосконалення обліку, контролю та аналізу. Зменшення трудоміст­кості (зниження трудових затрат) завдяки тому чи іншому заходу визначають розрахунком коефіцієнта ефективності зниження трудових затрат:

К_{з. т. з} = Т_о/Т_і,

де Т_о, Т_і — відповідно трудові затрати до і після проведення заходів.

Слід зазначити, що коефіцієнт ефективності зниження трудових затрат характеризує лише зниження затрат завдяки проведенню заходів, чого для загальної оцінки економічної ефективності недосить.

Показником економічної ефективності є зниження вартості витрат на виконання комплексу облікових або аналітичних робіт. Коефіцієнт зниження вартості витрат відображує в сукупності витрати живої та уречевленої праці і обчислюється за формулою:

К_{з. в. в} = С_о/С_і,

де С_о, С_і — відповідно вартість живої та уречевленої праці у діючих та запропонованих умовах.

Ці розрахунки дають змогу визначити абсолютну Е_а = С_о — С_і і відносну економію витрат.

Питому вагу працівників автоматизованої праці визначають як співвідношення кількості працівників автоматизованої праці до загальної кількості облікових працівників. Частку автоматизованої праці у загальних витратах на проведення окремих облікових і аналітичних робіт розраховують як співвідношення суми добутку кількості працівників, зайнятих автоматизованою працею, і коефіцієнта автоматизації до загальної кількості працівників.

Рівень автоматизації облікового процесу Р_а визначають за формулою:

де О_роб — обсяг облікових робіт; З_ч — затрати часу на виконання облікових робіт; О_о.р.м — обсяг робіт, виконаних обліковим працівником на робочому місці з використанням засобів обчислювальної техніки; О_о.р.р — обсяг робіт, виконаних обліковим працівником руч­ним способом.

Рівень механізації трудового процесу Р_м.т.п облікового працівника визначають за формулою:

Ефективність автоматизації обліку можна визначити не тільки в цілому, а й по окремих етапах, а також операціях облікового процесу. Затрати часу для трьох варіантів людино-машинних процедур з обліку витрат виробництва подано у табл. 11.2.

Таблиця 11.2

ВИТРАТИ ЧАСУ ДЛЯ ТРЬОХ ВАРІАНТІВ ЛЮДИНО-МАШИННИХ ПРОЦЕДУР ПІД ЧАС РОЗВ’ЯЗАННЯ ЗАВДАННЯ «ОБЛІК ЗАТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО»

Операція	Затрати часу на розрахунок
	ручний	на ЄС ЕОМ в пакетному режимі	на ЄС ЕОМ в діалоговому режимі	при РСОІ із застосуванням ПК
Введення в ЕОМ повне перерахунок	— 2—3 дні	1—2 дні 1—2 дні	4—5 год 3—4 дні	2—3 год 2—3 дні
Перевірка і контроль даних	1—2 дні	0,5 год	2—3 год	2 год
Чекання в черзі на обчислення	—	2—6 год	0,15 год	до 10 хв
Обчислення	1—2 дні	до 4 год	до 4 год	до 2 год
Аналіз результатів і перерахунок	1 день	0,5 год	0,5 год	30 хв
Очікування результатів	—	до 2 год	до 2 год	—
Підготовка до результатів	0,35 год	—	0,35 год	—
Друкування вихідних форм	до 5 год	3 год	3 год	3 год
Загальний затрачений час	5—8 днів	2—5 днів	19—22 год	12—14 год
Виграш («+») чи програш («–») порівняно з ручним розрахунком	—	1,9 раза + + 3 дні	16 разів + 6 днів	28 разів + 7,5 дня
Виграш («+») чи програш («–») порівняно з пакетним режимом	3 дні	—	10 разів 2 дні	17 разів 25 днів