Файл: Организ.и методика учета.doc

Донбаський інститут техніки та менеджменту

Міжнародного Науково – Технічного Університету

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИКА ОБЛІКУ

Конспект лекций

УТВЕРЖДЕНО

на заседании методичес-

кого совета ДИТМ МНТУ

Протокол N_______

от _____________ 2009г.

м. Краматорськ 2009 р.

Конспект лекций по дисциплине «Организация и методика аудита»

(для студентов специальности 06.0502 и 06.0601). Сост. Черенкова В.Э.

Краматорск, ДИТМ МНТУ, 2009г.

ТЕМА 1. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

План

1. Бухгалтерський облік у системі управління господарством

2. Зміст і передумови організації бухгалтерського обліку

3. Принципи організації бухгалтерського обліку

4. Основи організації бухгалтерського обліку в умовах функціонування автоматизованої

системи обробки інформації

1. Бухгалтерський облік у системі управління господарством

Бухгалтерський облік — специфічний вид управлінської роботи. Користувачів бухгалтерської інформації як системи обліку можна поділити на три основні категорії.

1. Адміністрація — група працівників, котрі несуть повну відповідальність за управлінську діяльність підприємства, індивідуальні власники, співвласники, рада директорів, управлінський апарат підприємства, менеджери, керівники підрозділів, майстри.

2. Користувачі з прямим фінансовим інтересом — нинішні та потенційні інвестори, які аналізують звітність, аби визначити фінансову перспективу підприємства, нинішні та потенційні кредитори, які визначають фінансовий стан підприємства з метою своєчасного погашення заборгованості.

3. Користувачі з непрямим фінансовим інтересом — державні податкові адміністрації, установи банку, органи статистики та інші органи, що контролюють або вивчають фінансову звітність підприємств.

Облік господарської діяльності виник як функція реєстрації фактів господарського життя. Згодом згідно з вимогами суспільного розвитку, і насамперед тими, що стосуються відображення економіко-правових відносин у суспільстві та безпосередньо управління, відбулася диференціація зазначеного обліку — поділ на види, а саме: оперативний, статистичний і бухгалтерський.

У системі управління бухгалтерський облік, контроль та аналіз характеризуються, з одного боку, як види діяльності, а з іншого — як види інформації, що поділяються на підвиди (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Бухгалтерський облік, контроль та аналіз господарської
діяльності в системі економічної інформації

2. Зміст і передумови організації бухгалтерського обліку

Термін «організація» має різні смислові відтінки. У найзагальнішому вигляді це упорядкування, налагодження певної системи.

Організація передбачає досягнення та збереження стану певної впорядкованості елементів (вузлів) системи в цілому, підтримання якісної її визначеності.

Основні вузли будь-якої системи становлять її механізм, система у статиці (структура, кадри, техніка) і динаміці (процеси, які відбуваються у системі).

Механізм системи характеризується її теорією (визначення мети, предмета та методу) і практикою, система у статиці — її структурою, складовими елементами й співвідношеннями між ними, а також техніка, система в динаміці—технологічними процесами, які в ній відбуваються.

Упорядкуванням усіх вузлів (елементів) системи бухгалтерського обліку господарської діяльності характеризується її організації в широкому розумінні.

Бухгалтерський облік, контроль і аналіз з погляду організації їх функціонування — це не прості функції, не сума технічних прийомів, а об’єктивно зумовлений порядок облікових, контрольних та аналітичних процедур, що їх виконують із даними, аби дістати необхідну інформацію.

Цей порядок визначається термами і функторами. Перші характеризують мету, об’єкти, методи, другі — взаємозв’язок між ними. Такий поділ потребує залучення математичного апарату.

Основою математичного опису бухгалтерського обліку, контролю та аналізу є балансовий метод управління економікою (господарством) — так званий двоїстий (подвійний) метод. Суть його полягає в тому, щоб досягти взаємозв’язаного узгодження потреб і ресурсів у масштабі відповідної господарської системи — підприємства, об’єднання, організації, асоціації, тресту тощо; взаємної координації дій різних господарських формувань; забезпечення збалансованості в економіці, пропорційності згідно з економічними законами.

Теоретичну основу балансового методу господарювання становлять пізнання та визначення найзагальніших економічних законів, що забезпечують розширене відтворення (виробництво, обмін, розподіл, споживання) суспільного продукту.

З розширенням та ускладненням суспільного виробництва кількість технічних балансів щодо різних аспектів господарювання зростає, а тому постає потреба погоджувати їх один із одним.

Потрібен такий опис сукуп­ності господарських фактів — явищ і процесів — на основі балансового методу, при якому було б визначено місце кожного господарського факту — явища або процесу, що є результатом діяльності тієї чи іншої господарської системи.

Отже, щоб здійснювати управління господарством, потрібно скласти чітке уявлення про характерні особливості процесу виробництва та виробничих відносин, з’ясувати внутрішню матеріальну структуру цього господарства.

Для того щоб дістати двохаспектну структуру господарства на будь-яку дату, її слід зафіксувати, подати статично. Але водночас процес господарювання є динамічним. Щоб відстежувати зміни, які відбуваються в господарстві, процес господарювання слід подати в динаміці.

3. Принципи організації бухгалтерського обліку

Раціональна організація бухгалтерського обліку передбачає додержання системного підходу, цілісності, всебічності, субординації, динамічності, випереджувального відображення, системотвірних відносин окремих частин і елементів.

Принцип цілісності потребує розглядати систему як об’єкт, як цілісне явище, якість якого не зводиться до властивості будь-якої з окремих частин, які утворюють її. Цілісність обліку системи як об’єкта виявляється у двоїстому (подвійному, балансовому) узагальненні господарських фактів — явищ та процесів. Принцип цілісності дає змогу розв’язувати глобальні завдання, такі як, скажімо, збір даних про матеріали, стан розрахунків з постачальниками і т. ін.

Принцип всебічності передбачає врахування всіх внутрішніх зв’язків і відносин системи, усіх факторів, що впливають на її функціонування. Складність процесу організації бухгалтерського обліку в управлінні господарством пов’язана з наявністю численних варіантів узгодження можливостей людей, техніки, природних умов та інших складових цього процесу. Істотними чинниками є також постійне зростання масштабу виробництва, динамічність процесів, які відбуваються в економіці. Усе це зумовлює появу багатьох внутрішніх і зовнішніх зв’язків. Тому за системного підходу як окремий об’єкт організації розглядають структуру зв’язків між елементами системи, між певною системою і суміжними системами, які взаємодіють з нею (наприклад, плануванням, нормуванням, фінансами, регулюванням, контролем та аналізом).

Принцип субординації потребує будувати ієрархію елементів та відносин за чітко визначеними критеріями (мобільність, адекватність тощо). Основним критерієм побудови ієрархії елементів системи бухгал­терського обліку є адекватність організаційної і технологічної структур господарства. Наприклад, облік матеріалів будується адекватно організації складського господарства: за кожною матеріально відповідальною особою, місцем зберігання матеріа­лів; облік витрат на виробництво — за цехами, дільницями, бригадами, продукцією (виробами, роботами, послугами, групами виробів тощо), облік витрат на управління — за рівнями управління, структурами, підрозділами. У процесі контролю і аналізу господарську діяльність розглядають як багаторівневу (робоче місце, цех, бригада, дільниця і т. ін.) і багатогранну (постачання, збут і т. ін.). Тому в основу побу­дови ієрархії елементів контролю і аналізу покладено також адекват­ність організаційної і технологічної структури виробництва.

Принцип динамічності встановлює, що всі характеристики системи слід розглядати не як постійні, а як такі, що змінюються до своєї протилежності. Динамічність бухгалтерського обліку як системи зумовлена постійним удосконаленням форм і методів його організації, розвитком форм виконання розрахунків, системи рахунків, застосуванням нових методів обліку ресурсів, затрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції. Принцип динамічності передбачає досить гнучкі зв’язки всередині підприємства між його функціональними підрозділами для здійснення контролю й аналізу.

Принцип випереджувального відображення означає постійну наявність проблем, розв’язання яких продиктоване часом, а отже, потребує прогнозування найімовірнішого стану всіх систем у майбутньому. Щодо системи бухгалтерського обліку це означає впровадження нормативного методу обліку витрат на виробництво.

Принцип системотвірних відносин потребує визначення саме тих зв’язків між частинами (елементами) системи, які забезпечують її цілісність, існування та розвиток. У цьому аспекті цілісність бухгалтерського обліку як системи забезпечується прийомами двоїстості (подвійності), тобто двоїстим способом відображення господарських фактів — явищ і процесів (балансовим узагальненням, бухгалтерською кореспонденцією рахунків, проведенням), ієрархічною диференціацією рахунків (синтетичні, аналітичні, субрахунки різного порядку).

Принцип всебічності системного підходу тісно пов’язаний з комплексним підходом до вивчення об’єкта пізнання: об’єкт роз­глядають як ціле і в ньому досліджують внутрішні зв’язки.

Комплексний і системний підходи до бухгалтерського обліку господарської діяльності дають змогу розглядати їх як цілісне утворення, сприяючи вивченню внутрішніх зв’язків.

Крім того, організація як прийом упорядкування потребує додержання і таких принципів, як адаптивність, паралелізм, ритмічність, безперервність, прямопливність, пропорційність.

Адаптивність щодо організації обліку означає пристосування їх побудови та функцій до конкретних умов управління: за ієрархією, структурою тощо.

Паралелізм в організації обліку тлумачиться як обов’язкова наявність систем (підсистем) бухгалтерського обліку в усіх самостійних господарських підрозділах.

Ритмічність в організації обліку означає рівномір­не надходження даних і видавання вихідної інформації. Недодержання рівномірності призводить до порушення строків обробки останньої.

Безпосередність організації системи бухгалтерського обліку — це послідовна побудова облікового процесу під час розв’язування конкретних завдань.

Прямопливність в організації бухгалтерського обліку передбачає побудову таких схем руху носіїв інформації щодо перебігу технологічного процесу, які максимально відповідають технологічним схемам, наприклад руху матеріальних цінностей у виробничому процесі або руху готових виробів при їх продажу.

Пропорційність як принцип організації бухгалтерського обліку потребує правильного співвідношення між різними елементами й об’єктами організації, наприклад обчислювальної техніки, кваліфікаційного складу виконавців тощо. Пропорційність дає змогу збалансувати використання трудових і матеріальних ресурсів.

Отже методом організації бухгалтерського обліку слід вважати сукупність методичних і технічних прийомів, які забезпечують раціональне функціонування всіх зазначених складників у системі управління господарством.

Особливості методу організації бухгалтерського обліку щодо окремих його об’єктів виявляються в застосуванні різних методичних та технічних прийомів.

4. Основи організації бухгалтерського обліку в умовах функціонування автоматизованої системи обробки інформації

Неодмінною умовою вдосконалення управління є докорінна реконструкція його технічної та інформаційної бази на основі автоматизованої системи обліку з використанням автоматизованих робочих місць бухгалтера (АРМБ).

Відповідно до цього має змінитися роль бухгалтерського обліку, а отже, методологічні та методичні його аспекти потребуватимуть коригування. Бухгалтерський облік і бухгалтерська інформація в умовах автоматизованої системи обробки інформації використовуються значно ширше, ніж у разі ручної обробки даних.