ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 25.07.2020

Просмотров: 849

Скачиваний: 3

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

контроль за виконанням законів у боротьбі з пияцтвом, наркоманією, бродяжництвом, іншими криміногенними явищами;

надання методичної та іншої допомоги суб’єктам запобігання злочинності;

забезпечення прав і законних інтересів громадян, службових осіб, державних і громадських організацій, які ви­конують обов’язки щодо запобігання злочинам;

вивчення громадської думки про причини й умови злочинності та ефективність заходів щодо їх усунення;

збір матеріалів для складання інформаційних записок у різні органи влади та управління.

Відповідь обґрунтуйте.


49. Прокурор міста, ознайомившись із результатами вибіркового кримінологічного дослідження, звернув увагу на недостатню обізнаність громадян щодо положень закону про необхідну оборону і добровільну відмову від доведення злочину до кінця. Так, з 3 600 опитаних, серед яких 627 осіб мали вищу освіту, 1 971 – середню, 1 002 – неповну середню, на низку запитань щодо поняття і змісту цих положень правильно відповіли: на перше – 12%, на друге – 9, а 79% опитаних не змогли дати позитивної відповіді на жодне запитання. Наведені дані свідчать про низьку правову інформованість населення.

Яких заходів може вжити прокурор у даному разі на підвідомчій йому території?


50. Прокурор, аналізуючи стан дорожньо-транспортних злочинів за минулий рік, виявив, що до криміногенних об’єктів, які викликають ці злочини, належать: нетверезий стан водіїв; необережність пішоходів; експлуатація несправного транспорту; небезпечний стан шляхів; погана оснащеність шляхів і вулиць дорожніми знаками; недостатня професійна підготовка працівників ДАІ.

Найчастіше злочини вчинялися водіями державних і колективних сільськогосподарських підприємств.

Що може запропонувати прокурор для запобігання автотранспортним злочинам?




Тема 7. Методологія і методика кримінологічних

досліджень. Кримінологічне прогнозування

та планування боротьби зі злочинністю


(Для самостійного вивчення)


План


1. Загальна характеристика і класифікація методів кримінологічних досліджень.

2. Суцільне і вибіркове спостереження. Правила вибірки.

3. Конкретно-соціологічні методи збору інформації.

4. Методи економічного аналізу.

5. Узагальнення й аналіз кримінологічної інформації.

6. Кримінологічне прогнозування та планування боротьби зі злочинністю.


Завдання


51. Складіть план-програму кримінологічного вивчення причин і умов скоєння господарських злочинів у районі.


52. Складіть план-програму кримінологічного вивчення причин і умов корисливих посадових злочинів і заходів щодо запобігання їм в районі.


53. Вивчається роль пияцтва у злочинах на автотранспорті.

Якою повинна бути кількість спостережень (кількість вибірки), щоб їх результати відхилялись не більш як на 4% від відповідних показників у країні (відомо, що 40% автоаварій вчиняються водіями у нетверезому стані)?



54. Приблизна питома вага тяжких насильницьких злочинів в країні складає 10%.

Якою повинна бути вибірка при визначенні частки засуджених за ці злочини, щоб допустима похибка репрезентативності не перевищувала ± 3%?


55. Дослідники, вивчаючи особистість неповнолітніх правопорушників, встановили, що близько 20% із них виховувались у неповних сім’ях (без одного чи двох батьків).

Чи достатньо цих даних для висновку про те, що неповна сім’я є одним із криміногенних факторів формування особи злочинця? Що являє собою контрольна група і яким вимогам вона повинна відповідати за таких умов?


56. Для дослідження процесу соціальної адаптації осіб, звільнених із місць позбавлення волі, вибірково було вивчено 300 осіб.

Визначте можливу похибку репрезентативності такого дослідження (відомо, що протягом року після звільнення близько 20% знову скоюють злочин).


57. Складіть анкету для стандартизованого інтерв’ю стосовно вивчення громадської думки про заходи щодо бо­ротьби з економічною злочинністю в країні.


58. Визначте з наведеного нижче переліку, від чого за­лежить похибку вибірки:

способу відбору;

кількості одиниць, узятих для вибірки;

величини заданої помилки репрезентативності;

однорідності середовища, з якого проведена вибірка;

організації вибіркового дослідження;

способів обробки даних.


59. Які з поданих похибок можуть бути наявні при проведенні вибіркового дослідження:

реєстрації;

репрезентативності;

систематичності;

випадковості.

Відповідь обґрунтуйте.


60. Які психологічні методи можуть бути використані при розробці плану-програми індивідуальної профілактики злочинності неповнолітніх?

Дайте аргументовану відповідь.


61. Які статистичні, математичні та кримінологічні методи застосовуються для прогнозування розвитку злочинності?

Назвіть і охарактеризуйте їх з точки зору вірогідності.


62. Які відомості і з яких джерел потрібно отримати для вивчення рівня, динаміки, структури, причин та умов зло­чинності на окремому об’єкті?

Дайте переконливу відповідь.


63. Зазначте способи відбору одиниць сукупності для вибіркового дослідження. Обґрунтуйте, який спосіб відбору дає більш точні репрезентативні дані.



Тема 8. Кримінологічна характеристика і запобігання

злочинності неповнолітніх


Питання для обговорення


План


1. Поняття, рівень, структура та динаміка злочинності неповнолітніх.

2. Особистість неповнолітнього злочинця.

3. Чинники злочинності неповнолітніх.

4. Запобігання злочинності неповнолітніх: загальносоціальні, спеціально-кримінологічні та індивідуальні заходи.


Завдання


64. Основні кримінологічні риси особи неповнолітніх злочинців:

стать; вік; освіта; правовий нігілізм; духовні потреби; мотивація поведінки; наявність колишньої судимості; професійна зайнятість; навмисна вина; розкаяння у вчинено­му злочині; участь у злочинній групі; сімейний стан; вид вчи­неного злочину; особливості вольової і емоційної сфери особи, егоїзм, жорстокість.


Визначте серед них соціально-демографічні, особистісно-рольові, морально-психологічні і кримінально-правові.

65. Ознайомтесь з даними кримінальних справ.

А. Підліток Я. вважався “важким”. У школі постійно конфліктував з однолітками, часто пропускав заняття. Займався крадіжками продуктів і речей із магазинів. У зв’язку з цим перебував на профілактичному обліку в міліції. У 12 років утік із дому. У 15 років його було притягнуто до кримінальної відповідальності за крадіжку з магазину. У колонії Я. постійно порушував режим, ухилявся від роботи. Одного разу жорстоко побив іншого неповнолітнього засудженого.

Б. Виховувався X. у неповній сім’ї. Він був одним із трьох дітей. Через скрутне матеріальне становище пішов працювати. До роботи ставився безвідповідально. Маючи доступ до матеріальних цінностей, X. вкрав виробничу сировину, продав її, а отримані гроші витратив на розваги.

В. Родина М. була матеріально забезпечена. Батьки постійно опікувалися сином, давали йому значні суми на “кишенькові” витрати. Коли цих грошей М. стало не вистачати для забезпечення своїх розваг, він під загрозою фізичного насильства почав вимагати гроші у своїх однокласників. Потім з цією метою створив підліткову групу, яку очолив. Неодноразово організовував крадіжки речей із машин.

З’ясуйте тип злочинця, відповідь аргументуйте.


66. Вирішальну роль у безпосередньому формуванні особи неповнолітніх злочинців мають такі криміногенні об’єкти:

недостатнє виховання в сім’ї, бездоглядність;

негативний вплив оточуючого середовища;

підбурення з боку дорослих злочинців;

недоліки навчально-виховної роботи і відсутність контролю педагогів у школі;

неналежна організація дозвілля;

слабке правове виховання;

недоліки діяльності правоохоронних органів тощо.

Як відомо, злочинний шлях підлітків зазвичай обумо­влюється послідовною дією трьох-п’яти криміногенних об’єктів, що становлять криміногенний набір.

Складіть ці криміногенні набори.

67. Дайте загальну характеристику діяльності сім’ї, школи, міліції, прокуратури як суб’єктів запобігання злочинності неповнолітніх.


Тема 9. Кримінологічна характеристика і запобігання
тяжкій насильницькій злочинності проти
життя та здоров’я особи


(Для самостійного вивчення)


План



1. Кримінологічна характеристика тяжких насильницьких злочинів проти життя та здоров’я особи.

2. Основні кримінологічні риси осіб, які вчиняють тяжкі насильницькі злочини.

3. Детермінанти тяжких насильницьких злочинів проти життя та здоров’я особи.

4. Запобігання насильницькій злочинності проти життя та здоров’я особи. Значення профілактики побутових конфліктів.



Тема 10. Кримінологічна характеристика і запобігання

рецидивній злочинності


Питання для обговорення


План



1. Поняття, рівень, структура та динаміка рецидивної злочинності.

2. Особа злочинця-рецидивіста. Злочинна “кар’єра”.

3. Чинники рецидивної злочинності, причини та умови рецидивної злочинності в місцях позбавлення волі.

4. Запобігання рецидивній злочинності: загальносоціальні, спеціально-кримінологічні та пенітенціарні заходи.

Завдання


68. Згідно зі ст. 316 КК України Д. був засуджений до обмеження волі строком на два роки. Після відбуття покарання він пройшов курс лікування і позбавився наркозалежності, створив сім’ю, організував власний бізнес, не допускав жодних правопорушень.

Через чотири роки Д. повторно вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 248 КК України, за що отримав покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки і шість місяців.

Чи можна вважати Д. рецидивістом? Аргументуйте свою відповідь.


69. Звільнився Д. із місць позбавлення волі, де відбував покарання за груповий грабіж. Після цього він систематично зловживав спиртними напоями, не працював, жив за рахунок крадіжок виробів із кольорових металів.

Одного разу 15-річний В. запропонував Д. вчинити розбійний напад на одиноку 85-річну С., інваліда ІІ групи, яка за його інформацією отримала 600 євро компенсаційних виплат за примусову працю в Германії у воєнні часи. Д. відразу погодився.

Уночі В. і Д., одягнувши шапочки зі спеціальними прорізами, виламали двері і проникли у будинок С. Не знайшовши у кімнатах грошей, В. запропонував Д. викрасти посуд із алюмінію і покинути приміщення. Останній із такою пропозицією категорично не погодився і пішов до кімнати, де спала потерпіла, щоб примусити її показати схованку для грошей. У процесі катування потерпіла впізнала по голосу свого сусіда В., який, злякавшись, благав Д. утекти, на що той відповів: “Живі свідки нам не потрібні”. Після цього наніс наперед заготовленим ножем два удари в шию потерпілої, від яких настала її смерть.

Назвіть причини та умови рецидивної злочинної поведінки Д. Складіть проект подання слідчого про усунення причин та умов вчинення даного злочину.


70. Неповнолітній В. виховувався у неблагополучній сім’ї: батько двічі відбував покарання, мати зловживала спиртними напоями, була сожителькою різних чоловіків. Хлопець часто утікав із дому, жив на вокзалі з приятелями. За вчинення крадіжок на базарі був засуджений до трьох років позбавлення волі з відстрочкою виконання кримінального покарання. Протягом випробувального строку В. не розлучився зі старою компанією і через півроку став учасником групового грабежу, за що отримав покарання у вигляді позбавлення волі із приєднанням строку невідбутої частини.

У колонії В. приєднався до вихованців антисуспільної спрямованості, злісно порушував вимоги режиму, за що двічі примусово відбував строк у дисциплінарному ізоляторі.

Після переведення у виправну колонію вчинив бійку з засудженим А., якому спричинив середньої тяжкості тілесні ушкодження, за що отримав новий строк покарання.


Після звільнення зустрів особу, з якою відбував покарання, і під час розпиття спиртних напоїв у ході конфлікту з приводу взаємних образ наніс смертельне поранення складаним ножем, який завжди носив із собою.

Назвіть умови формування особистості рецидивіста В., прослідкуйте основні етапи його злочинної “кар’єри”.


71. Неповнолітній С. вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, за що йому було призначено покарання у вигляді двох років позбавлення волі, від відбування якого його звільнено згідно зі ст. 75 КК України. Протягом випробувального терміну С. знову вчинив крадіжку, за що був засуджений до одного року і шести місяців позбавлення волі.

У колонії С. познайомився з досвідченими злочинцями, які навчили його професійних прийомів шахрайства з різного роду азартних ігор. Відшліфувавши злочинні навики, С. постійно обманним шляхом вигравав у карти в інших засуджених, змушуючи їх у рахунок погашення карткового боргу фізично розправлятися із засудженими, які стали на шлях виправлення.

Яких, на Ваш погляд, доцільно вжити заходів пенітенціарного запобігання у даному випадку?


Тема 11. Кримінологічна характеристика і запобігання
злочинності в місцях позбавлення волі


(Для самостійного вивчення)


План


1. Поняття і кримінологічна характеристика злочинності у місцях позбавлення волі.

2. Специфіка особи злочинця, що вчинює злочини у місцях позбавлення волі.

3. Криміногенні явища злочинності у місцях позбавлення волі.

4. Роль кримінальної субкультури у детермінації злочинності в місцях позбавлення волі.

5. Запобігання злочинності у місцях позбавлення волі.


Тема 12. Кримінологічна характеристика і запобігання

професійній злочинності


(Для самостійного вивчення)


План


1. Поняття і визначення професійної злочинності. Кримінологічна характеристика професійної злочинності.

2. Основні кримінологічні риси особи злочинця-професіонала.

3. Причини та умови професійної злочинності. Роль кримінальної субкультури.

4. Загальносоціальне та спеціально-кримінологічне запобігання професійній злочинності.


Тема 13. Кримінологічна характеристика і запобігання
організованій злочинності


Питання для обговорення


План


1. Поняття “організована злочинність” і її основні ознаки.

2. Кримінологічна характеристика організованої злочинності в Україні за останні п’ять років.

3. Чинники відтворення організованої злочинності у країні.

4. Особливості загальносоціального і спеціально-кримінологічного запобігання організованій злочинності.


Завдання


72. Дайте ознаки організованої злочинності (схематично).


73. Ознайомтесь із фабулами кримінальних справ.

А. Управлінням СБУ в Тернопільській обл. припинена діяльність організованої групи, до складу якої входило п’ять посадових осіб ТОВ “Т”, а також три громадянина Німеччини, які підозрювались в контрабанді транспортних засобів із Німеччини в Україну. Національне центральне бюро Інтерполу в Україні встановило, що співвласником німецької фірми “К”, яка експортувала ці автомобілі, був хазяїн фірми-імпортера в Україні Н. Ця німецька фірма не була продавцем автомобілів, а виконувала лише експедиторські (посередницькі) послуги, тобто вона фактично змінювала вартість транспортних засобів задля повноцінного оподаткування імпорту в Україні. За наявними даними автомобілі вносилися до статутного фонду ТОВ “Т” під виглядом інвестицій на загальну суму 865,5 тис. євро.