Файл: Torgovlya_lyudmi_i_prinuditelny_trud_Kontrol.pdf

фінансової або  іншої матеріальної вигоди, незаконного в'їзду до будь?якої
Держави?учасниці будь?якої особи, яка не є її громадянином або не прожи?
ває постійно на її території (Стаття 3 (а)).

Незаконний ввіз передбачає добровільну згоду мігранта, а, отже, останній є
безпосереднім учасником процесу. Мігранти вдаються до такого способу пот?
рапити за кордон тоді, коли їх держави застосовують всілякі обмежувальні за?
ходи в рамках міграційної політики, та коли мігрантам бракує інформації про
можливості законної міграції. Тому мігранти платять контрабандисту, щоб той
допоміг перетнути кордон. На практиці буває досить важко відрізнити неза?
конне перевезення людей від торгівлі людьми, тому що перше часто є пере?
думовою останнього.

Типи міграції

Зв'язок між законною і незаконною міграцією, торгівлею людьми 

та незаконним перевезенням

4

Торгівля людьми і примусова праця: контроль за роцесом вербування трудових мігрантів

GENPROM (2003) 

An Information Guide: Preventing Discrimination, Exploitation and Abuse of Women Migrant 

Workers, Geneva: ILO [ МОП . Інформаційний посібник. Запобігання дискримінації, експлуатації та

жорстокомуставленню до жінок-трудових мігрантів. Українською мовою виданоу 2004р.] 

ЗАКОННА 

МІГРАЦІЯ 

НЕЗАКОННА 

МІГРАЦІЯ 

КОНТРАБАНДА 

ЛЮДЕЙ 

ТОРГІВЛЯ 

ЛЮДЬМИ 

(За згоди 

мігранта)

Офіційні  

канали 

(За згоди мігранта 

або без його згоди) 

дур контролю при 

в’їзді чи при виїзді

Законний в’їзд чи 

виїзд, але 

незаконне 

працевлаштування

(За згоди мігранта) 

Незаконне спрощення 

пересування за гроші 

(Без згоди мігранта)

Примус 

Обман 

Продаж 

Викрадення 

ЦІЛІ/ФОРМИ 

Робота обслугою 

Сфера послуг 

Робота на фабриці 

Тіньовий сектор економіки 

Робота у сільськогосподарському секторі 

Шлюб 

СТАТУС 

Врегульований/Є всі 

необхідні документи 

СТАТУС 

Неврегульований/Докумен

ти відсутні 

УМОВИ 

Економічна 

самостійність 

Незалежність 

Емансипація 

Нові навички та 

знання 

УМОВИ 

Сексуальна експлуатація 

Примусова праця 

Рабство 

Боргова кабала 

Поневолення 

Продаж органів 

УМОВИ 

Дискримінація 

Експлуатація 

Незахищеність 

Уразливість до 

жорстокого ставлення 

МІГРАЦІЯ ЗА 

ЖОРСТОКИХ УМОВ

2.

ІСТОРИЧНІ ФАКТИ І СУЧАСНА КОНЦЕПЦІЯ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ

Термін trafficking (букв. з англ. рух, торгівля, перевезення) не є новим і відомий ще із XVI
ст. Однак у той час він використовувався на позначення торгівлі та «поїздок туди?назад».
Цей термін, як такий, не мав негативного забарвлення. Пізніше, у XVII ст., цей термін почав
використовуватися на позначення незаконних/підозрілих торговельних операцій. Хоча спо?
чатку він здебільшого стосувався транскордонної торгівлі наркотиками і зброєю, на почат?
ку XIX ст. цей термін почали використовувати також у випадках, коли об’єктом торгівлі бу?
ла людина як раб. Така «традиційна» работоргівля стала вважатися незаконною наприкінці
ХІХ ст. На початку ХХ ст. термін «торгівля людьми» здебільшого використовувася на поз?
начення «торгівлі білими рабами», тобто пересування жінок і дітей через міжнародні кор?
дони з метою їх використання для проституції. До кінця 1990?х років термін «торгівля людь?
ми» асоціювався із проституцією та сексуальною експлуатацією жінок і дітей.

Ухвалення у 2000 р. Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо
жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної
організованої злочинності (в подальшому Протокол про торгівлю людьми) призвело до
двох нововведень у поняття торгівлі людьми. По?перше, сьогодні існує основне і комплекB
сне міжнародне визначення торгівлі людьми. По?друге, і це навіть більш важливо, визна?
чення торгівлі людьми з Протоколу має дуже широку сферу застосування, оскільки в ньо?
му, окрім сексуальної експлуатації, згадується і примусова праця як одна із цілей торгівлі
людьми. Хоча Протокол про торгівлю людьми певною мірою розрізняє, з одного боку, тор?
гівлю людьми з метою сексуальної експлуатації, а з іншого, торгівлю людьми з метою здій?
снення примусової праці та послуг (а також рабства та подібних до рабства звичаїв і поне?
волення), це ще не означає, що примусова сексуальна експлуатація виключає примусову
працю. Дійсно, наглядові органи МОП розглядають питання проституції та сексуальної екс?
плуатації у світлі Конвенції №29 про примусову працю. Тому, власне кажучи, зараз торгівля
людьми означає пересування людей, часто незаконне, через кордони країн або в межах одB
нієї країни, до яких ставляться як до товару і яких піддають трудовій або сексуальній ексB
плуатації.

Щодо захисту потерпілих від торгівлі людьми, труднощі викликає питання про згоду особи,
потерпілої від цієї торгівлі. Навіть якщо потерпіла особа погодилася на початковому етапі,
це в жодному разі не означає обмеження права обвинувачених осіб на повний захист та
презумпцію невинності. Але Протокол про торгівлю людьми не слід розглядати як такий,
що перекладає тягар доведення на потерпілу особу. Власне кажучи, згода дорослої люди?
ни, яка потерпіла від торгівлі людьми, не є суттєвою, якщо були використані засоби, згада?
ні у Протоколі про торгівлю людьми.

Пересування людей з метою здійснення примусової праці та надання послуг зазвичай пе?
редбачає участь посередника або вербувальника, перевізника і кінцевого роботодавця, які
матимуть прибуток від експлуатації особи, що стала об’єктом торгівлі людьми. У деяких ви?
падках процес торгівлі людьми здійснюється однією й тією ж людиною. У зв’язку із збіль?
шенням можливостей для пересування, розвитком телекомунікацій і зростанням попиту на
дешеву робочу силу у розвинутому світі з одного боку, та все більш жорсткими візовими
режимами з іншого, скоротилися можливості законної міграції робочої сили. Часто буває,
що приватні агентства з працевлаштування, посередники та роботодавці користуються ці?
єю ситуацією, щоб використовувати мігрантів для експлуататорської праці.

Для потерпілих від торгівлі людьми вже сам процес переїзду може бути небезпечним, тоді
як робота в країні призначення вірогідно буде незаконною та брудною, принизливою і неB
безпечною (роботи типу «3D» від англ. dirty, dangerous, degrading). У той час як у більш ба?
гатих країнах існує постійний попит на працівників, які згодні виконувати низькооплачува?
ну та небезпечну роботу, часто сезонного характеру, зрозуміло, що громадяни більш бага?
тих держав не мають бажання виконувати роботи типу «3D». У свою чергу це створює си?
туацію, коли потерпілі від торгівлі людьми конкурують у отриманні роботи не з громадяна?
ми країни, в якій вони перебувають, а скоріше з іншими потерпілими від торгівлі людьми,
і тому виникає надлишок пропозиції, що знову призводить до погіршення умов праці
(«стрімке падіння на дно»).

5

Торгівля людьми і примусова праця: контроль за роцесом вербування трудових мігрантів

3.

ДЕЯКІ ФАКТИ ПРО ТОРГІВЛЮ ЛЮДЬМИ

Досить важко визначити точну кількість людей, що потерпіли від торгівлі, тому що торгів?
ля людьми – це тіньовий і нерегульований процес. Однак нещодавно МОП опублікувала ін?
формацію, що містить загальну оцінку масштабів примусової праці, в тому числі такої, яка
стала наслідком торгівлі людьми. 

Загалом мінімальна кількість осіб, які виконують роботи під примусом, внаслідок торгівлі
людьми, становить 2 450 000. Близько 20% випадків використання примусової праці і од?
на четверта випадків використання примусової праці, до яких причетні приватні агенти із
працевлаштування, є результатом торгівлі людьми, а це значна частина. Проте кількість по?
терпілих від торгівлі людьми серед загальної кількості потерпілих від примусової праці по?
мітно коливається залежно від регіону. Як показано нижче в таблиці, кількість осіб, які по?
терпіли від торгівлі людьми, підраховується за регіоном призначення (тобто там, де їх при?
мушують працювати), а не за регіоном їх походження. При відносно невеликих цифрах, що
описують ситуацію в Африці або країнах із перехідною економікою, не слід забувати про
той факт, що багато людей із цих регіонів є об’єктами торгівлі в інших регіонах, у тому чис?
лі в промислово розвинутих країнах.

Розподіл за регіонами осіб, що потерпають від примусової праці внаслідок 
торгівлі людьми

ILO (2005), A global alliance against forced labour, р. 14

Якщо говорити про осіб, що потерпіли торгівлі людьми і працюють під примусом, то кар?
тина трохи відрізняється від тієї, що описує кількість потерпілих від примусової праці: біль?
шість людей потерпають від торгівлі людьми, а потім примусової праці у сфері комерцій?
ної сексуальної експлуатації (43%), але також є багато людей, які в результаті торгівлі пот?
рапляють у сферу економічної експлуатації (32%). Решта – жертви торгівлі з різного роду
або невизначених причин (25%). Тут також ситуація змінюється залежно від регіону, при
цьому кількість випадків торгівлі людьми з метою економічної експлуатації коливається від
однієї четвертої загальної кількості випадків торгівлі людьми у промислово розвинутих
країнах до близько 90 % випадків у країнах Близького Сходу та Північної Африки.

Торгівля людьми за характеристиками потерпілих осіб, секторів, у яких вони працюють,
місць їх походження і призначення, також носить різні ознаки, залежно від регіону:

•

у країнах Центральної і Південної Америки та Західної і Центральної АфB
рики дітьми та молодими жінками торгують в межах однієї країни або про?
дають їх за кордон, де вони працюють в основному у сфері домашнього
обслуговування або в секс?індустрії;

•

здебільшого чоловіками торгують в межах Південної Америки та продають
їх за кордон для роботи у віддалених сільських районах, у сільському гос?
подарстві;

Регіони / країни

Кількість осіб

Азія і Тихоокеанський регіон

Промислово розвинуті країни

Латинська Америка і Карибський 

басейн

Близький Схід і Північна Африка

Країни з перехідною економікою

Африка на Північ від Сахари

1 360 000

270 000

250 000

230 000

200 000

130 000

У всьому світі

2 440 000

6

Торгівля людьми і примусова праця: контроль за роцесом вербування трудових мігрантів

•

мігрантів усіх вікових категорій перевозять через кордони країн Південної
Азії. Їх працю використовують на фабриках із виробництва килимів та одя?
гу, для вуличної торгівлі, для жебракування, на будівництві і чайних план?
таціях, у промисловому виробництві (наприклад, на цегляних заводах);

•

на Близькому Сході і в країнах Північної Африки торгують дівчатами й жін?
ками, змушуючи їх працювати у сфері домашнього обслуговування, а чо?
ловіками азійського походження для використання їх фізичної праці на бу?
дівництві;

•

міграційні потоки до країн Західної Європи із країн Східної Європи та Азії
(часто з перетином кордонів країн Східної Європи) складаються з жінок і
дівчат, котрі працюють у секс?індустрії, та чоловіків і жінок, котрих прода?
ють для експлуатації в сільському господарстві та на будівництві;

•

міграція із Середньої Азії і Кавказу спрямована в основному у будівничий
та сільськогосподарський (бавовняний) сектори, при цьому Росія є одні?
єю із головних країн призначення. Крім того, Центральна і Східна Азія вва?
жається важливим регіоном транзиту потерпілих від торгівлі людьми;

•

у Китаї внаслідок масової міграції всередині країни із сільських у міські ра?
йони багато молодих жінок та дівчат дуже ризикують стати жертвами тру?
дової та сексуальної експлуатації. Велика кількість мігрантів із Китаю мо?
жуть бути незаконно перевезені і продані в етнічні бізнес?анклави у Євро?
пі і Північній Америці для роботи головним чином у ресторанах та сфері
домашнього обслуговування.

Лише нещодавно почала вимальовуватися чітка картина торгівлі людьми. Хоча спочатку
торгівлю людьми пов’язували з жінками, дітьми та їх сексуальною експлуатацією, сьогодні
суспільство вже усвідомлює, що проблема стосується представників обох статей і всіх ві?
кових категорій, а також цілого ряду секторів економіки, у яких вони працюють.

4.

Причини торгівлі людьми

Фактором, під впливом якого зростають масштаби торгівлі людьми, є стрімка глобалізація.
Технологічний прогрес обумовив зростання комунікаційних можливостей людства; резуль?
татом стало, наприклад, збільшення обсягів телевізійних трансляцій та кількості користу?
вачів мобільними телефонами, серед яких також є і торговці людьми. Подорожувати також
стало набагато легше: переїзд займає сьогодні значно менше часу, ніж це було раніше.
Більше того, незважаючи на те, що глобалізація сприяла підвищенню рівня життя в країнах
із розвиненою ринковою економікою, відчутним є зростанням нерівності як між країнами,
так і всередині країн. Глобалізація також посприяла усуненню бар’єрів для міжнародної тор?
гівлі і пересування капіталу. Але одночасно з цим не вживалися необхідні заходи на полі?
тичному рівні з метою зняття обмежень, що стосуються міграції. 

Фактори, що спричиняють торгівлю людьми: 

Фактори, які визначають пропозицію живого товару

•

Низький рівень управління, що сприяє виникненню ситуації в країні, коли
торговці людьми можуть розгортати свою діяльність, завдяки тому, що
уряд неспроможний забезпечити порядок або робить це неефективно, або
втягнутий у корупцію;

•

неадекватність законодавства і судової системи;

•

безробіття, неповна зайнятість і низький рівень заробітної плати;

•

дискримінація за статтю у сфері зайнятості, здобуття освіти і доступу до
інформації. Наприклад, під час законного наймання працівників для робо?
ти за кордоном перевагу віддають чоловікам, а жінки стають легкою мі?
шенню для торговців людьми;

7

Торгівля людьми і примусова праця: контроль за роцесом вербування трудових мігрантів

•

недосконалі або навіть відсутні канали законної міграції та відсутність
будьBякої інформації про можливості законного працевлаштування за кор?
доном;

•

бідність і заборгованість;

•

низький рівень освіти, безграмотність;

•

відсутність інформації про ризики, які супроводжують процес трудової
міграції;

•

бізнес, пов’язаний із торгівлею людьми, є високоприбутковим та має
низький ризик.

Фактори, які визначають попит на живий товар

•

Конкурентний тиск у високорозвинених країнах, який призводить до по?
шуку можливостей зниження собівартості товарів шляхом залучення суб?
підрядників і скорочення заробітної плати. Небажання громадян країни ви?
конувати фізичну працю, через підвищення рівня освіти, соціального за?
хисту (страхування на випадок безробіття, допомога багатодітним сім’ям,
встановлення мінімального рівня заробітної плати) і завищені очікування.
Підвищення рівня зайнятості жінок – громадянок високорозвинених кра?
їн, ? що обумовлює попит на домогосподарок, няньок та доглядальниць за
літніми людьми;

•

споживчий попит на товари та послуги за низьку ціну і з швидкою доставкою; 

•

розвиток сексBіндустрії та розважальної індустрії, отже, зростання попиту
на сексуальні послуги;

•

відсутність ефективної системи контролю і низька активність правоохо?
ронних органів;

•

ігнорування і порушення прав людини;

•

висока прибутковість та низький ризик бізнесу, пов’язаного з торгівлею
людьми;

•

недостатня поінформованість населення;

•

корумпованість співробітників імміграційних та митних органів у країні по?
ходження, транзиту і призначення.

5.

ЦИКЛ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ

Циклічність торгівлі людьми обумовлена високим рівнем організованості цього бізнесу. Є
три основні послідовні етапи торгівлі людьми, відповідно до елементів злочину, як зазна?
чено у «Протоколі про торгівлю людьми»:

a) вербування потенційних кандидатів на роботу за кордоном;

b) перевезення завербованих мігрантів за кордон до місця виконання роботи;

c) отримання або переховування мігрантів з метою їх експлуатації, насильс?

тва над ними і примусу до праці.

Однак потрібно пам’ятати, що не обов’язково зловживання повинні мати місце на кожному
етапі циклу торгівлі людьми, щоб у результаті призвести до торгівлі людьми. Обман і екс?
плуатація можуть мати місце на пізніших етапах торгівлі людьми, наприклад, під час вико?
нання роботи, в той час як вербування і перевезення мігранта відбувалися на погоджених
умовах. Також важливо відмітити, що цикл торгівлі людьми і його три етапи умовні, тому
що мігрант, якого завербували і перевезли, не обов’язково потерпатиме від примусової
праці; мігрант, який був завербований і перевезений із дотриманням усіх вимог, може в
решті решт опинитися у ситуації примусової праці; багато мігрантів, які опиняються у ситу?

8

Торгівля людьми і примусова праця: контроль за роцесом вербування трудових мігрантів