побутовими послугами та іншими елементами системи.

Між економічною і соціальною сферами існують тісні взаємовідносини. Насамперед, має місце вплив економічних відносин на соціальну структуру суспільства і на активність соціальних груп, а також вплив соціальних відносин на соціально-економічні процеси. Особливу роль у цих взаємовідносинах відіграє людський фактор, який є активною силою розвитку економіки і надання їй соціального характеру. Він впливає на розвиток економіки через соціальний механізм. Структура останнього має таку форму:

Розкриття наведених блоків соціального механізму свідчить, що функціональні імпульси зумовлюються соціальними відносинами, тобто із соціальної сфери трансформуються в економічну, а економічні відносини впливають на соціальні умови діяльності і поведінку соціальних спільностей. Соціальний механізм зв'язує всі елементи системи в єдине ціле, стає предметом дослідження, який лежить на стику економіки і суспільства.

Економічна соціологія формулює соціальний механізм, який фунтуєгься на організаційних формах і методах ідейно-політичного, культурно-творчого, морального і соціально-психологічного впливу на соціальні процеси, цінності, установки та орієнтації, на формування світогляду, активності і свідомості. Соціальний механізм об'єднує механізм економіки, соціального управління, демографічного розвитку, організації та стимулювання праці, формування міграційних процесів, впровадження досягнень науки у практику' та ін.

Під соціальним механізмом управління економікою розуміють стійку систему економічної поведінки і взаємодії різних іру п, регулювання дій соціальних чинників і забезпечення внутрішньої єдності функціонування складних соціально-економічних об'єктів, угодження розвитку економічної і соціальної сфер. ,

Соціальний механізм управління і розвитку економіки реалізується як на рівні країни в цілому, так і на рівнях регіону, області, міста, району, а також на відповідному рівні організаційної структури виробництва - відомства, об'єднання, підприємства, фірми тощо.

Отже, має місце множинна окремих соціальних механізмів, що діють на різних рівнях територіальних та організаційних структур економіки.

Вчення соціальних механізмів управління і розвитку економіки має на меті не лише фіксацію його нормального функціонування, а й виявлення дисфункцій, суперечностей та складнощів у розвитку економіки.

Аналіз причин дисфункцій соціального механізму має висвітлити специ­фічне становище окремих соціальних груп, що є суб'єктами механізму, а також умови, від яких воно залежить; виявити специфічні інтереси та потре­би суб'єктів, ступінь їх задоволення суспільством.

І.Орлова

---

6.3. Основні наукові напрями економічної соціологи

Зусилля спеціалістів з економічної соціології в останні роки зосереджуються на таких трьох основних напрямах:

<£> дослідження статистичних аспектів взаемозв 'язків економічної і соціальної сфер;

ч*. вироблення підходу до розвитку економіки як до соціального процесу; % функціонування і розвиток соціального механізму.

Ці напрями включають теоретико-методологічні, емпіричні і прикладні дослідження.

Теоретико-методологічні дослідження містять розробку теорії методології і методики вивчення;

• зв 'язок між суспільствам і економікою, економічною і соціальною сферами;

• соціального механізму як системи важелів управління економічною і соціальною сферами;

• соціально-економічних процесів;

• соціальної'структури суспільства;

• соціально-економічної активності насечення;

• участі трудівників в управлінні об 'єктом;

• культури як регулятора соціально-економічних процесів;

• соціально-економічних результатів функціонування соціального механізму. Емпіричні дослідження економічної соціології'охоплюють такі проблеми:

• стабілізація зв 'язків елементів економічної і соціальної сфер, усунення суперечностей

та причин розладу соціальної системи;

• ефективне функціонування компонентів соціального механізму, які регулюють соціально-економічні процеси;

• організаційна побудова соціальної структури суспільства, якісні характеристики соціальних груп, ієрархія соціальних спільностей, їх функцій у відносинах та ін;

• форми і види соціально-економічної діяльності і поведінки соціальних груп;

• система управління економічною і соціальною сцЬерами;

• вшив на соціально-економічну діячьність соціальних груп та культурних факторів-цінностей і норм, які сформувались у системі соціальних інститутів. Прикладні дослідження економічної соціології мають таке соціальне

спрямування:

* оцінка економічної і соціальної ефективності соціального механізму; ^визначення тенденцій і закономірностей зміни елементів соціального механізму; + вдосконалення соціального механізму.

Дослідження економічної соціології грунтується на відповідному понятійному апараті, категоріальній системі та спеціальних індикаторах, формах і методах одержання і вимірювання соціальної інформації, а також на історико-соціологічному аналізі соціальних процесів. Понятійний апарат економічної соціології включає загальнонаукові, загальносоціальні і спеціальні категорії.

---

До загал ьнонаукових категорій належать ^система, ^структура, <=>функііії, ^процес, ^механізм, ^розвиток та ін., які запозичені із загальної методології. Дані категорії використовуються для формулювання і описування соціальної і економічної сфер, соціального механізму, суспільства та інших елементів.

Загальносоціальні категоріївключають ^соціальні, ^економічні, ^виробничі відносини, ^вартість, ^соціальні спільності, ^групи, *події ^Аявища тощо.

Спеціальні категорії економічної соціології містять Асоціальний механізм розвитку соціальних структур Асоціальні процеси, Асоціальний контроль, А економічну і організаційну поведінку, Аекономічну культуру та ін.

Дослідження економічної соціології охоплюють як економічні, так і соціальні фактори розвитку су спільства, спираються на соціальну й економічну інформацію, визначають економічну та соціальну ефективність.

6.4. Місце економічної культури в економічній соціології

Особливе місце в економічній соціології займас вивчення економічної культури суспільства взагалі, виробників і споживачів, зокрема управлінського персоналу . Рівень, зміст економічної культури останніх суттєво зумовлює рівень і зміст у правління трудовою поведінкою.

^Під економічною культурою розуміють сукупність соціальних цінностей і норм, які є регуляторами економічної поведінки людей і виконують роль соціальної пам'яті суспільства економічного розвитку.

---

У сфері економіки, в соціально-економічних відносинах функціонує вся культура. Наприклад, справедливість як загальнокультурна норма виявляється в усіх сферах суспільного життя. Таких феноменів культури чимало, зокрема Арівність, Рповага, Апрестиж, ^солідарність, Р-згода, ^конфронтація, ^порядок. Всі вони містяться у економіці і вивчаються економічною соціологією. Особливе значення для економічної культури мають цінності, які збагачують людей та колективи. До них належать 'багатство, 'влада, 'гроші, 'майно, •капітал, • взаємодопомога, •кооперація, •інтеграція, •концентрація, •обмін, •авторитет таін.

Економічна культура включає продукти діяльності соціальних інститутів, які належать до економічної сфери, і продукти функціонування соціальних груп, що містяться у соціальній сфері. Цінності і норми культури поділяються на особистісні та інституційні. З цими функціональними цінностями пов'язані соціальні якості суб'єктів. Наприклад, для професійно-зорієнтованих людей характерна висока цінність праці, а люди з пріоритетом споживацьких цінностей надають перевагу заробітку.

Економічна соціологія враховує не тільки здатність людей створювати і зберігати культуру, а й можливість знищувати і забувати спадщину.

Інституційний аспект економічної культури охоплює соціальні цінності і норми, які функціонують в економіці, але містяться в соціальних інститутах — Фполітиці, ^ідеології, Фнауці, Фсім % Фморалі, Фрелігії. Завдяки взаємозв'язку інституційного та особистісного аспектів економічна культура набуває відповідної цілісності.

Зміни в економічній культурі відбуваються повільно, під впливом різних внутрішніх та зовнішніх факторів. Наприклад, погіршення матеріального стану населення негативно впливає на його поведінку, формування соціальних установок, що відби-вається на ланцюгу зв'язків: результати-поведінка-культура.

Конкретні соціологічні дослідження економічної культури широко використовують методи емпіричного аналізу, які включають ^порівняльний, ^історико-генетичний і ^типологічний аналізи, а також ^соціологічні методи опитування.

6.5. Взаємозв'язок економічної соціології з іншими науками

Економічна соціологія взаємопов'язана з багатьма науками. Особливо тісний її зв'язок з наукою управління, яка вивчає управлінські кадри, зокрема, склад, мобільність, вертикальні і горизонтальні відносини, різні міжколективні взаємодії, а також форми поведінки керівників, проблеми керівництва та

---

лідерства. В науці управління утвердилася теорія соціального управління, де об'єктами виступають соціальні системи. Дослідження організаційної структури керованих об'єктів, людського фактора та його поведінки є базою для розробки наукового положення економічної соціології. Особливе значення для економічної соціології має наука управління виробництвом з дослідження таких проблем:

• оптимізація співвідношення політичного і господарського управління економікою і науково-технічним прогресом;

• встановлення ефективного поєднання централізованих і демократичних засад в управлінні;

)- формування інститутів соціального контролю та участі трудівників в управлінні; А вироблення кадрової політики: принципів добору, підготовки, розстановки і

виховання управлінських кадрів, а також критеріїв оцінки ефективності їх

діяльності.

Водночас економічна соціологія розробляє наукові положення, які використовує наука управління, зокрема соціальні аспекти політичної влади, діяльності, поведінки, ціннісні орієнтації, соціальні норми, традиції, колективні інтереси тощо.

У теоретичних дослідженнях економічна соціологія використовує поняття, які розроблені соціальною філософією та соціологією. До них належать політична система, держава, суспільство, нація, колектив, особистість, свідомість, відносини, соціальний прогрес, соціальна сфера та ін. Досить міцні зв'язки має економічна соціологія з правовими науками, соціальною психологією та іншими суспільними науками.

Узагальнення наукових положень суміжних суспільних наук дозволяють економічній соціології розробити власну теорію.

Дослідження економічної соціології грунтується на інтеграції соціологічного й економічного підходів. Необхідність такої інтеграції зумовлюється тим, що економісти, вивчаючи економічну сферу, не охоплюють соціальних відносин, зокрема сімейні відносини і бюджет, а навколишнє середовище, галузі культури, освіти, охорони здоров'я розглядають лише з точки зору фінансування і розвитку. Соціологи досліджують суспільні відносини без глибокого проникнення в економічні процеси. Інтеграція економічного і соціального підходів забезпечує визначення соціальної спрямованості у розвитку економіки. Економічний підхід означає, що цілі розвитку економіки визначаються матеріальними потребами суспільства, максимізацією суспільного продукту, національного доходу, фонду споживання тощо. Соціологи розглядають цілі розвитку економіки як похідні від цілей суспільства, а саму економіку як засіб, що дає можливість суспільству досягти розвинутого способу життя, соціальної справедливості та інших соціальних цілей.

Економісти ототожнюють механізм розвитку економіки з господарським механізмом, який регулює відносини економічних інститутів і організацій, але має внутрішньоекономічний характер і не охоплює відносин економіки з іншими сферами суспільства.

Соціологи розглядають механізм розвитку економіки значно ширше, включають взаємодії не тільки економічних, а й соціальних інститутів та організацій. Якщо економісти вивчають в основному формалізовані відносини, що грунтуються на регламентованих законодавчих нормах, посадових статусах, то соціологи враховують як формалізовані, так і неформалізовані відносини.

---

Смотрите также файлы

• РГР ВСТВ стац.doc

• MS_Word_2008.doc

• Навчальна практика з маркетингу.doc

• 1.doc

• istoriya_Ukrayini_shpori_2.doc