В економічному підході людина розглядається як елемент трудових ресурсів, носій робочої сили, що можна використовувати, розподіляти, формувати, і не враховується її поведінка. Людина в соціологічному підході виступає суб'єктом економічних і соціальних процесів з власними цінностями, особистими матеріальними і духовними потребами.

Формулювання економічного і соціологічного підходів пов'язують з розвитком відповідних відносин. їх об'єднання визначило появу і розвиток економічної соціології, але в результаті інтеграції вона одержала якості, яких немає в окремих підходах. Економічна соціологія включила в арсенал дослідження факторний, системний і ситуаційний підходи. Це дозволило глибше розкрити людський, інформаційний, науковий і культурний фактори, а також фактор часу.

Г^'«Цз|:і»][Ч^Г РЄЗЮМЄ

1. У сукупності спеціальних соціологічних теорій економічна соціологія посідає особливе місце як міждисциплінарна наука, яка розкриває зв 'язокміж соціологією та економікою, вивчає мотивацію економічної поведінки, закономірності розвитку економічної і соціальної сфер. Визнання економічної сощології у світовій науці відбулося лише у другій половині 50-х на початку 60-х рр. XX ст., що стало можливим завдяки дослідженнямМ.Вебера, Т.Веблена, Т.Парсонса, Н. Смелзера та ін.

2. Економічна соціологія формулює соціальний механізм, який об 'єднує механізм економіки, соціального управління, демографічного розвитку, організації та стимулювання праці, впровадження досягнень науки у практику та ін.

3. Дослідження економічноїсоціологи 'охоплюють як економічні, так і соціальні чинники розвитку суспільства, спираються на соціальну та економічну інаЬормацію, визначають економічну та соціальну ефективність.

4. Особливе місце в економічній соціологи займає економічна культура, під якою розуміють сукупність соціальних цінностей та норм (багатство, влада, гроші, майно, капітал, взаємодопомога, авторитет тощо), які є регуляторами економічної поведінки людей як виробників і споживачів.

5. Зв 'язок економічної соціології з різними науками дає можливість розгортати конкретні соціологічні дослідження з широкого кола питань та проблем, зосереджуючи основну увагу на взаємодії.

[ ? ] Запитання для роздуміві, самоперевірки, повторення

1. Що розуміється під економічною соціологією?

2. Що було основною передумовою виникнення економічної соціології як окремої галузі соціології?

3. Що ви розумієте під виразом "Процес соціологізації економічної науки"?

4. Як визначаються об'єкт і предмет економічної соціології?

5. Які питання соціальної політики є в центрі уваги економічної соціології?

6. Що ви розумієте під економічною і соціальною сферами суспільного життя?

7. Що включає в себе соціальна сфера?

---

1. Які структурні елементи містить економічна сфера?

2. Що таке людський фактор? Як він впливає на розвиток економіки?

10. Якими є основні наукові напрями економічної соціології?

11. Які проблеми охоплюють емпіричні дослідждення економічної соціології?

12. На що спрямовані теоретико-методологїчні дослідження економічної соціології?

13. Що таке економічна культура?

14. Який існує взаємозв'язок економічної соціології з іншими науками?

15.Чим обумовлюються нагальна погреба вивчення економічної соціології для Спеціаліста будь-якого профілю?

---

ТЕМА 7

СОЦІОЛОГІЯ ПРАЦІ ТА УПРАВЛІННЯ

---

соціологічні. Що ж безпосередньо включає зміст поняття "соціологія праці

та управління"', яка її проблематика?

Об'єктом соціології праці та управління є праця як суспільно значуще явище,

як процес реалізації, а водночас і відтворення здібностей, знань та умінь особи,

як вид соціальної діяльності.

0 Праця - цілеспрямована діяльність людей, в результаті якої створюються матеріальні і духовні блага. Соціологія розглядає працю як основну форму життєдіяльності людського суспільства, основну умову його буття.

Соціальна сутність праці: праця є способом освоєння природи людиною, оскільки праця - процес, який відбувається між людиною і природою, у якому людина своєю діяльністю опосередковує, регулює та контролює обмін речовин між собою та природою;праця є засобом формування і розвитку особистості, оскільки людина, впливаючи на природу, використовуючи її для задоволення своїх потреб, змінює й свою влцсну природу, розвиває здібності та нахили, формує себе як особистість; праця є визначальним чинником формування соціальної структури суспільства, оскільки люди у процесі трудової діяльності об 'єднуються. утворюючи певні соціально-професійні, соціально-психологічні та інші групи. Ставлення до праці усвідомлення значення праці як індивідуальної та суспільної цінності. Цінність - це усвідомлення людьми значущості певного об 'єкта.

змістовність праці. Мета - усвідомлений образ очікуваного результату трудової діяльності, ідеальний план дій.Стимули до праці - зовнішні фактори, які спонукають до праці.Мотиви праці - внутрішні спонуки пов'язані з ціннісними установками, етичною орієнтацією діяльності.

Соціологія праці та управління оперує такими категоріями:

ФПроцес праці - включає в себе ^доцільну діяльність людини (сама праця),

#предмет праці, тобто те, на що спрямована діяльність, 0 знаряддя

виробництва, якими людина впливає на предмет праці.

ФОрганізація праці - форми, способи і порядок поєднання живої і

предметної праці.

ФУмови праці - сукупність соціально-економічних, санітарно-гігієнічних організаційних та соціально-побутових чинників, які впливають на працездатність і здоров 'я працівника. Умови праці можуть бути нормальні і шкідливі. За нормальних умов праця не шкодить здоров 'ю людини. Шкідливі умови праці небезпечні для здоров 'я шлюдини і нерідко ставить під загрозу саме людське життя.

ФЗміст праці - узагальнена характеристика процесу праці. Основними елементами змістовності праці, якщо її розуміти як соціально-психологічну структуру трудової діяльності, є: Фмета, Фстимули до праці, ♦ ставлення до праці, Ф мотиви праці, 0цінності і ціннісні орієнтації.

ФТрудовий колектив - це добровільне соціально-політичне і економічне
об'єднання людей для спільних дій заради досягнення особистісно-цінних і
суспільно-кориснихцілей, якіпов 'язані єдністю інтересів, оформленні структурно
і мають органи управ-ління, дисципліни і відповідності. Трудовий колектив -
найважливіша характеристика суспільної праці, його слід розглядати як соціальну
138 РОЗДІЛ 7.

---

організацію і як соціальну спільноту.

Нині існують різні підходи до визначення предмета соціології праці. Так, А.О.Дікарева і М.И. Мирська вважають, що соціологія праці - це взагалі комплексна соціологічна дисципліна, яка включає й інші галузеві соціології, що вивчають будь-які проблеми, пов'язані з характером і змістом праці, ставленням людини до неї. ВошСвідводять" соціології лише ці функції вивчення структури та механізму соціально-трудових відносин і процесів.

Увага! X.

Якщо в американській соціології не >^
проводять жорстких міждисциплінарних >».

"кордонів", наприклад, між соціологією праці, >^

^індустріальною та економічною соціологією та ін., то у традиціях^ X. вітчизняної соціології чіткому поділу предмета тієї и ІІІШОЇ^^ X.. науки приділяється серйозне значення. Особливо, коли йдеться про неї як навчальну

Не будемо перелічувати усіх існуючих визначень соціології праці. Зазначимо ліпне, що вони найчастіше ігаорують найважливіше, а саме: елементи і структуру соціологічного знання, "змішують соціологічні підходи з іншими (організаційними, економічними, психологічними). На нашу думку, визначення предмета науки, про яку йдеться, найдоцільніше дати таким чином.

Соціологія праці та управління - це галузь соціології, спеціальна соціологічна теорія, яка вивчає працю, трудову діяльність та поведінку, трудовий колектив як специфічну соціальну підсистему суспільства, його соціальні інститути, а також соціальні спільності в сфері праці, соціально-трудові відносини і процеси та закономірності, форми і методи цілеспрямованого впливу на них. Наведене визначення виділяє щодо соціології праці (перша частина) чотири ключові елементи, які вивчає соціологія взагалі:

% соціальні спільності, тобто різні соціальні групи (суб 'єкти праці), які беруть участь у трудовій діяльності, а саме: підприємці, менеджери, інженерно-технічні працівники, службовці, робітники та ін:

Ч> соціальні інститути в сфері праці, тобто історично сформовані специфічні форми спільної діяльності людей, а саме: праця, трудова діяльність та поведінка, трудовий колектив та ін.:

*Ь соціально-трудові .відносини, тобто відносини рівності та нерівності між працівниками та соціальними групами;

У> соціально-трудові процеси, тобто процеси, що відбуваються безпосередньо в трудових колективах, у процесі прали і пов 'язані з функціонуванням та зміною станів соціальних груп, окремих працівників, пов 'язаних з їх трудовою діяльністю.

Щодо другої частини визначення, то тут слід зазначити таке. Взагалі, спеціалісти-соціологи виділяють окремо дві теорії середнього рівня: соціологію праці, що вивчає соціальні спільності, відносини, інститути, процеси у сфері праці, і соціологію управління, що концентрує увагу безпосередньо на закономірностях, формах і методах впливу на них, їх регулюванні. Коли ж йдеться про майбутніх фахівців, що вивчають соціологію праці й управління як науку "непрофільну", то,

---

Смотрите также файлы

• РГР ВСТВ стац.doc

• MS_Word_2008.doc

• Навчальна практика з маркетингу.doc

• 1.doc

• istoriya_Ukrayini_shpori_2.doc