34.Модель стратегічного управління, яка виникла в результаті подальшого ускладнення зовнішнього середовища, що значно обмежене, і навіть зробило неможливим передбачення майбутніх змін, - це:

1. модель ситуативного управління;

2. модель аналітичного управління;

3. модель формального управління.

35.Стратегія – це:

а) набір правил та прийомів за допомогою яких досягаються цілі підприємства;

б) об’єктивний план, який пов’язує всі складові елементи фірми і різні аспекти її діяльності;

в) встановлений та переоцінений набір напрямів діяльності для забезпеченості поповнюваної визначеності;

г) все вище перераховане.

36.Особливості стратегічних рішень характеризуються тим, що вони:

а) інноваційні за своєю природою;

б) інвестиційні за своєю природою;

в) незворотні і мають довгострокові наслідки;

г) відповіді «а» і «в» вірні.

37. Способи збору інформації:

а) сканування, моніторинг і прогнозування середовища;

б) сканування і моніторинг середовища;

в) моніторинг середовища;

г) немає правильної відповіді.

39. У результаті внутрішнього аналізу можна визначити:

а) переоцінює чи недооцінює себе організація;

б) яким вимогам ринку вона надає занадто великого чи занадто малого значення;

в) відповіді 1 і 2;

г) немає правильної відповіді.

40.Історики виділяють такі етапи у розвитку корпоративного планування:

1. бюджетування, короткострокове планування, стратегічне планування, інноваційний менеджмент;

2. бюджетування, довгострокове планування, короткострокове планування, інвестиційний менеджмент;

3. бюджетування, довгострокове планування, стратегічне планування, стратегічний менеджмент.

41.Система управління, яка впроваджується в поточний час в умовах, коли багато важливих задач виникають настільки навально, що їх неможливо вчасно передбачити, - це:

1. управління на основі планування;

2. управління на основі гнучких екстрених рішень;

3. управління на базі передбачення змін.

42.Управління, яке ґрунтується на розподілі проблем на три види: термінові, відкладені і проблеми, які можна не брати до уваги – це:

1. управління на основі аналізу стратегічних задач;

2. управління на основі контролю;

3. управління на основі ранжування стратегічних задач.

44. Три сфери середовища організації:

а) внутрішнє, зовнішнє і макросередовище;

б) загальне середовище, робоче середовище, внутрішнє середовище;

в) мікро- та макросередовище, робоче;

г) загальне середовище, робоче середовище, зовнішнє.

45. Середовище безпосередніх контактів з фірмою, яке включає тих учасників ринку з котрими фірма має прямі відносини.

а) аналіз середовища підприємства;

б) загальне середовище;

в) робоче середовище;

г) внутрішнє середовище.

46. Існує багато напрямків досягнення конкурентних переваг або ділових стратегій, але найбільш загальними є:

а) лідерство у витратах, диференціація продукції, фокусування (концентрація), ранній вихід на ринок:

---

б) монополія, патенти, ноу-хау, секретність;

в) реальний і потенційний розмір галузі, перспективи росту галузі і стадії її життєвого циклу, структура і масштаби конкуренції;

г) усі відповіді вірні

47. Стратегічна одиниця бізнесу – це:

а) внутрішньофірмовий підрозділ, який відповідає за розробку стратегічних позицій фірми в одній або декількох зонах господарювання;

б) вибір рівнів в організації для проведення аналізу портфеля бізнесів;

в) визначення параметрів матриць;

г) це ті дії з реалізації стратегії, конкурентні можливості, результати діяльності, які кожна фірма має забезпечити в СЗГ задля своєї конкурентноздатності та досягнення успіхів.

безпекою для підприємства, що може надійти від інших ринкових ніш;

50.Принцип, який передбачає те, що плани мають бути конкретизовані і деталізовані в тій мірі , як це дозволяють зовнішні та внутрішні умови діяльності фірми – це:

1. принцип єдності;

2. принцип точності;

3. принцип гнучкості.

51. Принцип, який передбачає, що планування в економічній організації має носити системний характер – це:

1. принцип єдності;

2. принцип участі;

3. принцип гнучкості.

52.Аналіз конкурентної позиції організації включає:

1. 2 етапи;

2. 3 етапи;

3. 4 етапи.

53. Місія організації є:

1. більш конкретним орієнтиром, ніж бачення.

2. більш загальним орієнтиром, ніж бачення;

3. ці орієнтири приблизно однакові.

55. Технологія у змісті місії охоплює:

1. організацію, що визначає своїх споживачів, клієнтів, користувачів;

2. характеристику обладнання, технологію процесів;

3. базові погляди і цінності організації.

58.Дана модель не має чіткої методології, прогнози будуть, як правило, помилковими, а стратегічні рішення – не обґрунтованими:

1. модель принципового управління;

2. модель логічного управління;

3. модель принципологічного управління.

59.Основою стратегічного управління є:

1. формування і реалізація стратегії суб'єкта ринку;

2. формування і реалізація стратегії об’єкта ринку;

3. формування і реалізація стратегічних моделей ринку.

---

Смотрите также файлы

• МДС 81-35.2004.docx

• Индивидуальная психологическая карта школьника.docx

• Комарова К.В. и др. Лидерство Учебное пособие 2008.pdf

• Економіка природокористування Макарова Н.С. та ін. Навчальний посібник.pdf

• МОДЕЛЬ ЧИСТОЇ МОНОПОЛІЇ: ПРОБЛЕМИ ЕФЕКТИВНОСТІ.doc