Файл: Ответы к тестам.docx

Добавлен: 05.02.2019

Просмотров: 2090

Скачиваний: 12

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

а) метод SWOT;

б) метод Мак – Кінзі;

в) метод БКГ;

г) усі відповіді вірні.



29. Стратегічний план складається на:

  1. 1рік;

  2. 2 роки;

  3. 5 років і більше.


30. Основу загальних планів організації складають:

  1. стратегічні плани;

  2. план розвитку;

  3. проекти підприємства.


31. До сфер стратегічного планування відносять:

  1. інноваційна діяльність;

  2. фінанси;

  3. трудові ресурси;

  4. всі варіанти.


34.. Розробку стратегії звичайно починають з аналізу ………… середовища, призначення якого зводиться до визначення можливостей і загроз, що формуються зовнішніми стосовно фірми факторами, і визначення стратегічних альтернатив.

а) внутрішнє середовище;

б) зовнішнє середовище;

в) моніторинг середовища;

г) прогнозування середовища.


35. Процес визначення критично важливих елементів зовнішнього та внутрішнього середовищ, які можуть впливати на спроможність підприємства досягти поставлених перед ним цілей – це:

а) аналіз середовища підприємства;

б) загальне середовище;

в) робоче середовище;

г) внутрішнє середовище.


36. Слово «стратегія» походить з давньогрецької мови і початково визначає:

а) мистецтво або наука бути королем;

б) мистецтво або наука бути полководцем;

в) мистецтво або наука бути Богом;

г) немає правильної відповіді.


37. Серйозний науковий інтерес до поняття та змісту стратегій підприємства виник:

а) на кінець 60-х років;

б) на початку 70-х років;

в) на початку 60-х років;

г) він був завжди.


38. З точки зору економічної стратегії підприємство розглядається як система:

а) закрита; динамічна; адаптивна;

б) стохастична; комплексна; динамічна; детермінована;

в) відкрита; однопродуктова; детермінована;

г) стохастична; відкрита; динамічна; адаптивна.


39. Розрив між цілями і результатами, що досягаються, може бути ліквідований за рахунок:

а) еволюційного розвитку;

б) якісного аналізу;

в) диверсифікації;

г) підвищення конкурентоспроможності;

д) стратегії зниження витрат.


40. Інтенсивність конкуренції висока, якщо в галузі існує:

а) велика кількість постачальників;

б) декілька монопольних угрупувань (олігополія);

в) різке зростання місткості ринку;

г) сильна протекціоністська політика держави.

д) високі вихідні бар’єри (витрати, пов’язані з виходом із галузі);


41. Метод сканування зовнішнього середовища полягає в:

а) пошуку вже сформованої інформації, що вже існує в ретроспективі;

б) відстежування інформації, що з’являється вперше;

в) спроба створити інформацію про майбутній стан середовища.


42. Якої характеристики немає на шкалі нестабільності І. Ансоффа?

а) темп змін;

б) звичність подій;

в) можливість передбачити майбутнє;

г) стабільність.


43. Під потенціалом підприємства в стратегічному управлінні розуміється:

а) можливість підприємства до швидкої самоліквідації;

б) підприємницькі здібності головного менеджера;

в) сукупність можливостей підприємства з випуску товарів і послуг;


г) обсяг обробленої інформації, її достовірність, своєчасність;

д) менеджмент, як сукупність теорії, знань та вмінь.


45. Відмінними рисами категорій “конкурентоспроможність товару” і “конкурентоспроможність підприємства” є:

а) предмет застосування (конкретний вид продукції чи вся її номенклатура);

б) перший термін застосовується на рівні підприємства, другий – на рівні галузі і національної економіки;

в) перший термін застосовується в оперативному управлінні, другий – в стратегічному.


46. Кількість і склад “критичних точок” не визначається:

а) розміром організації;

б) рентабельністю виробничо-господарської діяльності;

в) характером діяльності (профілем) організації;

г) цілями діяльності підприємства.


47. Які фактори конкурентоспроможності можуть бути віднесені до факторів внутрішнього середовища?

а) система оподаткування;

б) гнучкість технології;

в) вимоги екологічного законодавства.

г) ціни на сировину й матеріали.


48. Термін “стратегічна сегментація” – це:

а) виділення найбільш привабливої в перспективі групи покупців;

б) вибір стратегічних зон господарювання;

в) розробка конкретної конкурентної стратегії для кожного сегменту ринку;

г) виділення найбільш перспективного географічного ринку


49. Порядок виділення стратегічних зон господарювання базується на параметрах:

а) потреба; технологія; тип клієнта; географічний район;

б) дефіцит; належність до кластера; тип клієнта; регіональна відокремленість;

в) зайві потужності; належність до кластеру; технологія; географічний район.


50. За допомогою моделі ділового аналізу PIMS визначають:

а) вплив ринкової стратегії на прибуток підприємства;

б) залежність відносної долі ринку від якості продукції;

в) вплив фази життєвого циклу підприємства на вибір стратегії конкуренції.


51. Які показники застосовуються в стратегічному аналізі за допомогою матриці Мак-Кінзі?

а) „привабливість” ринку; стратегічна позиція фірми на ринку;

б) темпи зростання ємності ринку; рентабельність активів;

в) частка ринку; рентабельність продукції.


52. Які показники застосовуються в стратегічному аналізі в матриці Бостонської консалтингової групи (БКГ)?

а) „привабливість” ринку; стратегічна позиція фірми на ринку;

б) обсяги продажів продукції; рентабельність активів.

в) темпи зростання ємності ринку; частка ринку.


53. Метод інтегральної оцінки конкурентоспроможності підприємства оснований на черзі критеріїв:

а) задоволення запитів суспільства; максимізації прибутку;

б) ефективності виробництва; ступеню задоволення потреб споживача;

в) максимізації прибутку; ефективності збута продукції;

г) фінансової стійкості; степеню задоволення потреб споживача.


54. Загальна схема управління на основі вибору стратегічних позицій підприємства орієнтує його на реалізацію потенційних можливостей:


а) по функціям; загального управління;

б) по окремим виробничим підрозділам; по взаємодії з зовнішнім середовищем;

в) по функціям; по цілям; по взаємодії з зовнішнім середовищем.


55. Основним критерієм ефективності управління в стратегічному управлінні підприємства є:

а) точність передбачення змін у зовнішньому середовищі та наявність часу на адаптацію;

б) прибутковість і раціональність використання виробничого потенціалу;

в) прибутковість, оптимізація виробничого процесу та ефективний розподіл ресурсів між підрозділами;

г) відстеження та адаптація до змін оточенні, пошук нових можливостей у конкурентній боротьбі.


57. Вид конкуренції, що відіграє вирішальну роль на ринках готової продукції розвинутих країн:

а) цінова;

б) нецінова.


58. До первинних факторів, що впливають на зміну організаційної культури відносяться:

а) зовнішній та внутрішній дизайн приміщень;

б) система передачі інформації та організаційні процедури;

в) ставлення до роботи і стиль поведінки керівників;

г) філософія і зміст існування підприємства.


59. Які принципи властиві стратегічному плануванню?

  1. принцип конструктивності;

  2. принцип єдності;

  3. принцип творчої ініціативності


60. Процес планування в економічній організації не включає?

  1. визначення стратегічних цілей:

  2. вибір стратегії;

  3. креативні рішення.


1. Виділяють такі показники аналізу галузі:

а) реальний і потенційний розмір галузі;

б) перспективи росту галузі і стадії її життєвого циклу;

в) структура і масштаби конкуренції;

г) усі відповіді вірні.


2. Інформацію про найбільш значимі фактори середовища організації можна одержати такими способами:

а) сканування середовища (пошук інформації, яка вже сформована);

б) моніторинг середовища (відслідковування поточної інформації, що з’являється як нова);

в) прогнозування (створення інформації про майбутнє середовище);

г) усі відповіді вірні.


3. Оцінка інформації є:

а) заключним етапом аналізу організаційного середовища;

б) попереднім етапом аналізу організаційного середовища;

в) основним етапом аналізу організаційного середовища;

г) усі відповіді вірні.


5. Робоче середовище – це:

а) середовище безпосередніх контактів з фірмою, воно включає тих учасників ринку, з котрими фірма має прямі відносини, або які мають прямий вплив на фірму;

б) процес визначення критично важливих елементів зовнішнього і внутрішнього середовищ, які можуть впливати на спроможності підприємства досягти поставлених перед ним цілей;

в) приділення уваги на одному з сегментів ринку, на особливій групі покупців (наприклад, тільки похилого віку), визначеній групі товарів або на обмеженому географічному секторі ринку;

г) сукупність наявних ресурсів і можливостей (спроможностей) для розробки та реалізації стратегії підприємства.


6. Розміри організації впливають на:


а) встановлення значущих факторів внутрішнього середовища;

б) встановлення значущих факторів економічного середовища;

в) встановлення значущих факторів зовнішнього середовища;

г) встановлення значущих факторів технологічного середовища;


7. Характер діяльності підприємства впливає на:

а) оцінку факторів середовища та на вибір критичних точок;

б) встановлення значущих факторів економічного середовища;

в) впливають на специфіку критичних точок організаційного середовища;

г) встановлення значущих факторів технологічного середовища;


8.Ступінь передбачуваності змін у середовищі має визначатися такими характеристиками:

  1. субєктивними ознаками динамізму факторів середовища, що обумовлюють рівень його не стабільності;

  2. суб'єктивною здатністю організації передбачувати майбутні зміни;

  3. всі вище перераховані.


9.Прогнози, які мають на меті передбачити можливі варіанти ходу розвитку подій і підготувати організацію до відповідних, планово визначених дій, - це:

  1. кількісні прогнози;

  2. якісні прогнози;

  3. сценарні прогнози.


10.У мінливому зовнішньому середовищі можуть відбуватись такі події:

  1. звичайні події;

  2. події у межах екстраполяції досвіду;

  3. неочікувані події;

  4. всі вище перераховані.


11.Еволюція систем загальнофірмового управління має такий вигляд:

  1. довгострокове планування, стратегічне планування, бюджетування, стратегічний менеджмент;

  2. бюджетування, довгострокове планування, стратегічне планування, стратегічний менеджмент;

  3. довгострокове планування, стратегічне планування, стратегічний менеджмент, бюджетування.


12.Акцент в управлінні в бюджетуванні направлений на:

  1. творчість;

  2. стабільність;

  3. передбачення.


13.Дана система управління застосовується, коли стали з’являтися неочікувані явища і темп змін прискорився:

  1. управління на базі передбачення змін;

  2. управління в умовах стратегічних несподіванок;

  3. управління на основі контролю.


14.Концепція стратегічного управління з'явилася:

  1. на початку 60-х р. ХХ ст.;

  2. на кінець 70-х р. ХХ ст.;

  3. на початку 70-х р. ХХ ст.


15.До фінансових цілей організації не відносять:

  1. прибуток;

  2. критерії якості;

  3. соціальний ефект.


16. Головними критеріями якості є:

  1. конкретність цілей;

  2. принциповість цілей;

  3. виконуваність цілей.


17. До елементів контролю на всіх стадіях планування відносять:

  1. потенціал плану;

  2. документація;

  3. люди.



18. Стратегічний план складається на:

  1. 1рік;

  2. 2 роки;

3)5 років і більше.


19.Планування – це:

  1. необхідна передумова успішної реалізації будь-якого ділового починання організації;

  2. реалізація концепцій, в яких поєднується цільовий та інтегральний підходи до діяльності організації;

  3. низка цілеспрямованих рішень, які визначають діяльність організації.


20.До етапів стратегічного планування відносять наступні:


  1. проведення досліджень внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства;

  2. визначення основних орієнтирів підприємства;

  3. порівняння першого та другого етапів результатів;

  4. всі перераховані варіанти.


21.Управлінську діяльність організації можна представити наступними рівнями:

  1. короткостроковим, середньостроковим, довгостроковим;

  2. стратегічним, оперативним;

  3. низьким, середнім, високим.


22.Модель стратегічного управління, першочерговим завданням реалізації якої є проведення стратегічного аналізу перспектив розвитку суб'єкта ринку у нових умовах середовища, - це:

  1. модель аналітичного управління;

  2. модель ситуативного управління;

  3. модель оперативного управління.


23.Основою формалізації стратегічного управління є чітка регламентація процедур обгрунтування і реалізації стратегії – це:

  1. модель оперативного управління;

  2. модель формалізованого стратегічного управління;

  3. модель формального управління.


25.Відповідно до якої моделі середовище діяльності окремої організації складається із трьох середовищ?

а) модель «галузевої структури» (модель Портера);

б) ієрархічна модель;

в) екологічна модель;

г) модель пізнавальних систем.


26.З яких середовищ складається ієрархічна модель?

а) внутрішнє;

б) зовнішнє;

в) внутрішнє, мікро- та маркосередовища;

г) всі відповіді вірні.


27.До методів аналізу макросередовища належать:

а) PEST-аналіз;

б) SWOT-аналіз;

в) відповіді «а» та «б» правильні;

г) немає правильної відповіді.


28. …… - один з напрямів аналітико- прогностичних робіт, що швидко розвивається, використовуваний у системах стратегічного управління фірмами.

а) моніторинг зовнішнього середовища;

б) сканування зовнішнього середовища;

в) прогнозування зовнішнього середовища;

г) аналіз зовнішнього середовища.


29. …… - це формування уявлення про майбутній стан факторів зовнішнього середовища.

а) моніторинг зовнішнього середовища;

б) сканування зовнішнього середовища;

в) прогнозування зовнішнього середовища;

г) аналіз зовнішнього середовища.


30. Фірми, що потрапляють до однієї стратегічної групи, звичайно мають такі загальні ознаки:

а) номенклатура продукції;

б) однакові канали розподілу товарів;

в) близькі ціни на продукцію;

г) подібні параметри якості;

е) всі відповіді вірні.


32. Система ідей, принципів, уявлень, що зумовлюють мету функціонування організації, механізми взаємодії суб'єкта та об'єкта управління, характер взаємовідносин між окремими ланками його внутрішньої структури, а також необхідний ступінь урахування впливу зовнішнього середовища на розвиток організації – це:

  1. мета управління;

  2. процес управління;

  3. концепція управління.


33.Парадигма – це:

  1. модель постановки проблем, прийнята як зразок для вирішення дослідницьких завдань;

  2. спосіб наукового мислення, який проявляється в певній закінченості і відносній узгодженості поглядів на явища і речі;

  3. системний ряд форм відмінювання чи дієвідмінювання окремого слова або таблиця таких форм;

  4. всі вище перераховані.