Контрольні запитання

1. Що слід розуміти під зовнішньоекономічним договором і чим він відрізняється від зовнішньоекономічного контракту?

2. Які питання регулюються зобов'язальним статутом?

3. Як визначається право країни, що підлягає застосуванню до зовнішньоторговельного контракту?

4. Якими є колізійні питання стосовно форми такого контракту?

5. Як здійснюється правове регулювання змістовних питань контрактних зобов'язань у сучасному МПрП?

6. Що Вам відомо про захисні застереження у контрактах?

275

Глава 13 Міжнародний підряд

Міжнародна купівля-продаж товарів, яку розглянуто вище, спрямована на задоволення потреб учасників світового обороту, проте вона нездатна задовольнити всі їх вимоги. В умовах ринкових відносин постійно зростає обсяг надання послуг, необхідність яких обумовлюється специфікою здійснення підприємницької діяльності, зокрема транснаціональної підприємницької діяльності, а серед цих послуг значне місце посідає виконання різних видів робіт.

З того, про що Йшлося, випливає, що транснаціональний рух товарів переважно опосередковується укладенням міжнародник договорів купівлі-нродажу товарів (контрактів). Особливу форму реалізації отримав і міжнародний рух послуг. Основною формою, в якій здійснюється виконання робіт у МПрП, став договір підря­ду, за яким здійснюється обмін роботи на інший еквівалент, що має майновий характер.

Взагалі зазначений обмін мас місце в одній з таких трьох форм:

• майно за роботу;

• гроші за роботу;

• робота за роботу.

З них ми розглянемо у подальшому лише другий із зазначених варіантів, тобто, коли наслідком виконання певної роботи є отри­мання обумовленої грошової винагороди.

13.1. Цоговір підряду

1. Як зазначається в нашій літературі, спільним для всіх дого­ворів підряду є те, що підрядник зобов'язується на свій ризик ви­конати певну роботу за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу'. З даного визначення випливає, що договір підряду, порівняно з договором купівлі-про лажу, має, щонайменше, три особливості.

По-перше, на відмінну, від договору купівлі-продажу товарів, об'єктом даного договору є тс, чого ще не Існує в природі. Інакше

кажучи, змістом договорів підряду f створення або переробка чо­гось у такий стан, який здатен у майбутньому задовольнити вимо­ги замовника. Саме - у майбутньому, внаслідок чого замовник не може піти на ринок і негайно купити цей об'єкт.

По-друге, зазначене створення або переробка повинні мати са­мостійний характер. Цс означає, що предмет договору має існу­вати відокремлено від того, хто його створює, інакше його немож­ливо буде експлуатувати іншою стороною договору.

Зазначені дві відмінності, так би мовити «матеріального» пла­ну, своєю чергою складають підґрунтя третьої особливості дого­вору підряду, за якою згідно з цим договором дещо своєрідно ви­никає право власності - воно виникає саме внаслідок виконання договору, а не передається за цим договором. Дану особливість підкреслено у ст. З Віденської конвенції 1980 р. таким чином: до­говори на поставку товарів, які потребують подальшого виготов­лення або виробництва, вважаються договорами купівлі-продажу, якщо сторона, що замовляє товар, не бере на себе зобов'язання поставити істотну частину матеріалів, необхідних для виготов­лення або виробництва таких товарів. З даного правила випливає такий висновок: якщо порівняно з вартістю подальшого виготов­лення або виробництва вартість матеріалу є переважно більшою, то тоді за відповідною стороною тільки зберігається те право власності, яке раніше вже існувало. Тобто, в таких випадках мо­же змінитися лише матеріальна форма існуючої власності, а її вартісна форма при цьому збільшується несуттєво, внаслідок чо­го подібні договори і підпадають під дію цієї Конвенції (купівля-продаж майбутньої речі або переробка власної).

---

Саме тому, на відміну від договору купівлі продажу, у догово­рі підряду вартість використовуваного «свого» матеріалу, якій би із сторін він не належав, повинна бути відносно невеликою, і тоді такий договір не буде вважатися звичайною купівлсю-продажем товару. Мабуть, це і мається на увазі у ч. 2 ст. З Конвенції 1980 р. про договори міжнародної купівлі-продажу товарів, де зазнача­ється, що ця Конвенція не застосовується до договорів, у яких зафіксовано, що зобов'язання сторони, яка поставляє товари, полягають переважно у виконанні роботи або в наданні інших послуг¹.

2. Класичним зразком договору підряду є договір про спору-

Див.: Кодифікація приватного (цивільного) права України.- С. 23?.

Див.: Міжнародні договори України. Том 1. С. 85.

276

277

дження різного роду будівель, промислових об'єктів і т. ін. Проте, до сфери його -застосування належать також:

• надання технічних послуг у процесі будівництва, зокрема -поставка машин та обладнання;

• виконання монтажних робіт;

• здійснення технічного обслуговування побудованого об'єкта;

• консультаційні та інформаційні послуги (наукова організація процесу будівництва, керування ним І т. ін.).

h зазначених різновидів ми розглянемо лише договори про бу­дівництво об'єктів та договори стосовно надання технічних послуг і здійснення монтажних робіт.

13.2. Договір будівельного підряду

І. Всі країни, а особливо ті, що розвиваються, потребують ство­рення великої кількості різних споруд. Зазвичай це досягається шляхом укладання відповідних міждержавних договорів, зокре­ма-з використанням механізмів міжнародного інвестування, коли інвестиції вкладаються у відтворення основних фондів або спря­мовані на приріст матеріально-виробничих запасів, тобто мають форму капіталовкладень. Договір будівельного підряду якраз і є правовою формою реалізації капітальних вкладень¹. Звернімо ува­гу на особливості зазначеного договору.

По-перше, він, як правило, вимагає значних фінансових кош­тів, тим більш, що реалізація такого договору має місце упро­довж значних проміжків часу. Цим, певною мірою, пояснюється те, що їх частіш за все укладають державні організації, які висту­пають у якості замовників, та організації або групи організацій (консорціуми) з іншої держави (або навіть декількох інших дер­жав), що стають підрядниками у таких договорах. По-друге, не­рідко укладенню зазначених договорів передує проведення торгів (тендерів), завдяки яким підрядники визначаються на конкурсних засадах.

2. Будівництво будь-якого спорудження зазвичай с вкрай склад­ною справою, що містить у собі багато різних дій, серед яких мо­жна відзначити такі:

• геологічне дослідження грунту та інші пов'язані ч ним підго­товчі роботи;

Див.: Кодифікація гфиватного (цивільного) права України.- С. 248.

278

• розробка проекту, технічної та технологічної документації:

---

• постачання будівельних матеріалів, машин та обладнання;

• возведения будівель;

• здійснення монтажних робіт, керівництво та нагляд за цим здійсненням;

• проведення гарантійних випробувань чи допомога в їх здійс­ненні;

• підготовка персоналу замовника для подальшої роботи на об'єкті, що будується;

• придбання необхідних для будівництва чи функціонування збудованого об'єкта патентів, ліцензій, «ноу-хау» і т. ін.;

• гарантійне та постгарантійнс обслуговування об'єкта, зокре­ма - поставка необхідних запасних частин.

В останні десятиріччя світова практика виробила та широко за­провадила такий різновид підрядних договорів, як «a turn-key con­tract» — договір генерального підряду на умовах «під ключ». За ними передбачається будівництво та передача в експлуатацію пов­ністю готового об'єкта. В таких договорах однією з головних умов f регулювання зобов'язання підрядника щодо здачі об'єкта замов­никові, що може супроводжуватись тимчасовим прийняттям від­повідного об'єкта за умови його належного функціонування про­тягом певного часу (безаварійність, належна якість продукції, що виробляється, і т. ін,). Якщо протягом зазначеного часу будуть ви­явлені дефекти, складається окремий протокол, за яким підрядник зобов'язується усунути всі виявлені дефекти.

3. Практика здійснення споруд, особливо на умовах «під ключ», обумовила необхідність розробки цілого ряду рекомендаційних документів у межах відповідних міжнародних організацій, голов­ною метою яких є заповнення прогалин у національному регулю­ванні відповідних питань. Першим з них було Руководство щодо укладання контрактів стосовно комплексних промислових об'єктів, створене під егідою Європейської економічної комісії ООН у і 979р. Це «Руководство» містить у собі одинадцять розділів, у яких послідовно регулюються питання про:

1. Поняття міжнародного обороту у сфері послуг.

2. Порядок укладення договорів субпостачання.

3. Ознаки консорціуму.

4. Гарантії.

5. Порядок і процедури відшкодування шкоди.

6. Штрафні санкції за контрактом.

279

7. Умови та порядок розірвання контракту. 8- Платежі у валюті.

9. Зміну цін.

10. Застосовне право.

11. Порядок вирішення спорів за контрактом.

У 1988р. під егідою ЮНСІТРАЛ було прийнято аналогічний документ, який має назву Руководство по укладанню міжнародних контрактів на будівництво промислових об'єктів.

Проте найбільш поширеною рекомендацією вважаються Загаль­ні умови міжнародного договору підряду в галузі будівництва, що були розроблені Міжнародною федерацією інженерів-консультан-тів (FIDIC), остання редакція яких датується 1988 р. Цю рекомен­дацію реалізовано у вигляді типового договору, який налічує 23 статті. Що стосується обов'язків підрядника, то вони виплива­ють з наведеного вище переліку питань. Зокрема, у договорі, мають передбачатися строки виконання робіт, їх початок та завер­шення, зобов'язання щодо найму робочої сили, вимоги до персо­налу і до виконання робіт, включаючи випробування, відповідаль­ність за невиконання зобов'язань і т. Ін. У замовника, за цими ре­комендаціями, існує три головних зобов'язання:

---

• надати всю можливу інформацію підрядникові, яка є необ­хідною для здійснення проектних робіт;

• прийняти побудований об'єкт та

• сплатити обумовлену контрактом вартість збудованого об'єкта.

Особливе значення даних рекомендацій полягає у тому, що во­ни спеціально пристосовані до договорів, які укладаються на тор­гах (тендерах, конкурсах тощо), внаслідок чого являють собою готовий стандарт для проведення таких торгів у країнах, що роз­виваються.

4. Колізійне регулювання питань, пов'язаних з договором під­ряду, зводиться, головним чином, до вибору права, яке підлягає застосуванню (принцип автономії волі), а за відсутності такого ви­бору прив'язка здійснюється до права сторони, яка виконує най­більш пов'язані з договором дії. Наприклад, згідно зі ст. 44 Закону від 23.06.2005 р., у разі відсутності згоди сторін договору про ви­бір права, що підлягає застосуванню до цього договору, щодо до­говорів про спільну діяльність або виконання робіт застосовується право держави, у якій провадиться така діяльність або створюють­ся передбачені договором результати.

2НО

Слід мати на увазі, що наше національне законодавство у пи­таннях, пов'язаних з будівельним підрядом, значно оновлено з прийняттям чинного ЦК України. В останньому міститься спе­ціальний § 3 глави 61, де регламентовано цілий ряд питань, які щойно розглянуто. Зокрема, згідно зі ст. 875 ЦК України, за дого­вором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати І здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замо­вник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну доку­ментацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

В цій же статті міститься роз'яснення, за яким договір будівель­ного підряду укладається на проведення нового будівництва, капі­тального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) під­приємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, вико­нання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нероз­ривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Особлива увага приділяється у Кодексі гарантіям якості за до­говором будівельного підряду. Так, ч. 1 ст. 884 ЦК України вста­новлено, що гарантійний строк дорівнює десяти рокам від дня прийняття об'єкта замовником, якщо тільки більший гарантійний строк не встановлено договором або законом.

13.3. Договори стосовно надання технічних послуг та здійснення монтажниц робіт

1. Розвиваючись, людство постійно створює все більш складні

машини та обладнання, використання яких вимагає спеціальних

знань. Відповідно, виникають і нові відносини між виробниками

---

та користувачами цих машин та обладнання, що потребують від-

ювідного правового регулювання. Так, після Другої світової війни

"Эула широкого розповсюдження практика торгівлі незібраними

•Іашинами та обладнанням. Це обумовлювалось не тільки техніч-

ими, а й економічними міркуваннями, головним чином - можли-

-тю зменшення транспортних витрат, що інколи складають пи-

зму вагу ціни. Проте, це не єдине з можливих міркувань. Можна

Начити, що у міжнародній торгівлі подібна форма експорту ви-

^ває з міжнародної спеціалізації та кооперації, які, до речі, по-

^1ино прогресують.

281

Як наслідок, виникає необхідність у наданні різного ролу по­слуг, пов'язаних із зібранням машин або устаткування, встанов­ленням їх на місце, пуском цих машин чи обладнання в експлуата­цію, наглядом за виробничим процесом і т. ін. Надання зазначених та інших технічних послуг зазвичай оформлюється або у вигляді спеціальних субдоговірних угод, які укладаються в межах генера­льного підрядного договору, або взагалі окремими договорами. Наприклад, передача технологій та відповідної документації здійс­нюється за допомогою договорів про уступку патенту, ліцензійних договорів чи договорів про передачу «ноу-хау». Навчання праців­ників замовника потребує укладення спеціальних договорів стосо­вно відряджень з цією метою працівників підрядника або робітни­ків замовника тощо. Зазначені спеціальні угоди, незалежно від того, чи е вони окремими договорами, чи являють собою певні субпідрядні договори, зазвичай підкоряються тому регулюванню, яке встановлено відповідною підгалуззю міжнародного приватно­го права.

2. Більш складна ситуація виникає з власне монтажними робо­тами, які первісне регулювались за допомогою договорів купІвлі-продажу, проте тепер отримали статус особливого виду договорів. Європейська економічна комісія ООН, окрім загальних умов між­народного договору підряду в галузі будівництва, про які йшлося раніше і в яких певною мірою вирішуються питання, пов'язані з монтажем машин та обладнання, розробила типові форми конт­рактів (остання редакція 1988р.), в яких спеціально передбачено зобов'язання сторін у процесі здійснення монтажних робіт щодо машин та обладнання при їх експорті та Імпорті.

За ними розрізняються два види монтажних робіт:

• виконання монтажних робіт та

• нагляд за монтажними роботами, які здійснюються іншими особами.

Зрозуміло, що умови контрактів, права та обов'язки сторін де­що змінюються залежно від зазначених видів монтажних робіт. Проте, вони мають і деякі спільні положения. Так, підрядник, окрім належного виконання робіт за договором, повинен обов'яз­ково дотримуватись вимог національного законодавства держави замовника та здійснювати гарантійні випробовування, які повинні довести якість здійснення ним своїх зобов'язань, а також відповід­ність об'єкта вимогам зазначених національних правил. Що стосу­ється замовника, то він, крім своєчасної сплати вартості об'єкта,

---

Смотрите также файлы

• Философия Силлабус.doc

• 26. Методика расчета численности работающих и площади ремонтной мастерской..doc

• Русские соотечественники в Иордании.pdf

• Понятие о сорняках и засорителях Лекция 4.docx

• Сборник ЭН-2.doc