Файл: Орієнтовний розподіл навчального часу.docx

Скачать файл
Заказать решение

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 06.12.2023

Просмотров: 1969

Скачиваний: 1

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
Г Якщо розпиляти смуговий магніт, то вийде два малень­ких магніти, один із яких матиме тільки північний по­люс, інший — тільки південний. 2. (1 бал) Укажіть, у якому випадку спостерігається явище елек­тромагнітної індукції. А При електричному розряді між кульками електрофорної машини.Б При дуговому розряді між вугільними електродами. В У разі внесення смугового магніту в замкнуту котушку. Г При протіканні електричного струму через нитки розжа­рення лампочок.


  1. (2 бали) Блискавка вдарила в шухляду зі сталевими ножами й розбила її. Після цього ножі виявилися намагніченими. По­ясніть це явище.

  2. (2 бали) Чи зміниться поводження магнітної стрілки, що зна­ходиться поблизу проводу зі струмом, якщо напрямок струму в проводі змінити? Чому?

  3. (3 бали) У якому напрямку треба пропустити струм через про­відник АВ, щоб магнітна стрілка SN повернулася північним по­люсом до спостерігача?
6. (3 бали) Від чого залежить величина індукційного струму в ко­тушці при введенні постійного магніту всередину котушки? Напрямок індукційного струму?Варіант З1. (1 бал) Два магніти підвішені на нитках на невеликій відстані один від одного.А Частину магніту, поблизу якої найбільше виявляєтьсядія магніту, називають полюсом магніту. Б Різнойменні полюси відштовхуються. В Однойменні полюси притягуються.Г Взаємодія полюсів магнітів являє собою електричну вза­ємодію.2. (1 бал) На рисунку показаний провідник зі струмом, що знахо­диться в магнітному полі. Струм у провіднику спрямований від спостерігача.А Магнітне поле між полюсами магніту спрямовано зліва направо.Б Сила, що діє на провідник, спрямована вгору.В Сила, що діє на провідник, спрямована донизу.Г Сила, що діє на провідник, спрямована вправо. 3. (2 бали) На рисунку зображена котушка зі струмом. За розта­шуванням магнітних ліній визначте полюси котушки. Пояс­ніть свою відповідь.

  1. (2 бали) Між полюсами сильного електромагніту швидко обер­тають кільце, зроблене з мідного дроту. При цьому кільце на­грівається. Чому?

  2. (3 бали) Укажіть напрямок електричного струму в котушці.
6. (3 бали) На вставлене у котушку A вертикальне осердя B надягнуто мідне кільце C (див. рисунок). При підключенні котушки до джерела струму кільце підстрибує. Поясніть це явище.2-й семестрЯДЕРНА ФІЗИКА4. Атомне ядро. Ядерна енергетика

  • Будова атома. Атомне ядро

  • Радіоактивність. Закон радіоактивного розпаду

  • Ядерна енергетика
Тематичне планування

№ з/п
Тема уроку
Дата проведення

1
Атом та атомне ядро



2
Склад радіоактивного випромінювання



3
Радіоактивні перетворення атомних ядер



4
Закон радіоактивного розпаду



5
Експериментальне вивчення структури атома



6
Експериментальні методи реєстрації заряджених частинок



7
Ядерний реактор



8
Ядерна енергетика



9
Біологічна дія радіоактивних випромінювань



10
Лабораторна робота № 11 «Вивчення будови по­бутового дозиметра й проведення дозиметричних вимірювань на місцевості»



11
Екологічні проблеми атомної енергетики



12
Боротьба за ліквідацію загрози ядерної війни



13
Узагальнюючий урок



14
Тематичне оцінювання знань


Урок 1/48Тема. Атом і атомне ядроМета уроку: ознайомити учнів з відкриттям явища природної радіо­активності.Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.План уроку

Демонстрації
5 хв
1. Відеофрагмент: «Відкриття природної радіо­активності»

Вивчення

нового

матеріалу
30 хв
1. Історична довідка.

2. Будова атома.

3. Радіоактивність як свідчення складної будо-
ви атомів

Закріплення

вивченого

матеріалу
10 хв
1. Контрольні питання.

2. Навчаємося розв'язувати задачі.
ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ1. Історична довідкаВідкриття, зроблені наприкінці 19-го і на початку 20-го століт­тя, заклали основу нових і зовсім несподіваних уявлень про будову нашого світу. Для фізики найбільш важливим з них було відкриття радіоактивності 1896 року.Послідовне вивчення радіоактивності дозволило вченим «за­зирнути» усередину атомів, відкрити закони, що діють у світі ато­мів, і запропонувати наочні моделі, що дають уявлення про склад і будову атома. У результаті відкрилася можливість створити нові джерела енергії, матеріали з незвичайними властивостями та су­часні комп'ютери; установити вік Землі, хімічний склад зірок і причину їхнього тривалого випромінювання; висунути гіпотези про походження й майбутнє Всесвіту.У сучасній фізиці є рік, що називають «роком чудес». Це 1932-й рік. Одним з таких «чудес» цього року було відкриття нейтрона й створення нейтронно-протонної моделі атомного ядра. У резуль­таті відбулося виділення з атомної фізики самостійного напрямку, що й досі бурхливо розвивається, — ядерної фізики.Ядерна фізика вивчає структуру й властивості атомних ядер. Вона досліджує також взаємоперетворення атомних ядер, що від­буваються в результаті як радіоактивних розпадів, так і різних ядерних реакцій. З ядерною фізикою тісно пов'язана фізика еле­ментарних частинок, фізика і техніка прискорювачів заряджених частинок, ядерна енергетика.

  1. Будова атома
Історію виникнення найзагальніших уявлень про атом зазви­чай ведуть з часів грецького філософа Демокрита (близько 460— 370 до н.е.), що багато розмірковував про найменші частинки, на які можна було б поділити будь-яку речовину.
Атоми, що спочатку вважалися неподільними, являють собою складні системи. Вони мають масивне ядро, що складається з про­тонів і нейтронів, навколо якого в порожньому просторі рухаються електрони. Атоми дуже малі — їхні розміри близько 10-10-10-9 м, а розміри ядра приблизно ще в 100 000 разів менше (10-15-10-14 м). Тому атоми можна «побачити» тільки у непрямий спосіб, на зобра­женні з дуже великим збільшенням (наприклад, за допомогою авто­електронного проектора). Але й у цьому випадку атоми не вдається розглянути детально. Наші знання про їхню внутрішню будову за­сновані на величезній кількості експериментальних даних, що опо­середковано, але переконливо свідчать на користь сказаного вище.Атомне ядро складається з нуклонів — позитивно заряджених протонів і нейтральних нейтронів, що зв'язані між собою сильною взаємодією.Для характеристики атомних ядер уводиться ряд позначень. Число протонів, що входять до складу атомного ядра, позначають символом Z і називають зарядовим числом або атомним номером (це порядковий номер у періодичній таблиці Менделєєва). Заряд ядра дорівнює Ze, де e — елементарний заряд. Число нейтронів по­значають символом N.Загальне число нуклонів (тобто протонів і нейтронів) назива­ють масовим числом A: A = Z + N.

  1. Радіоактивність як свідчення складної будови атомів
Наприкінці ХІХ століття з'явилися факти, які свідчили про те, що атом має складну будову. Особливо це стало очевидно піс­ля того, як французький вчений Анрі Беккерель 1896 р. знайшов,що солі урану є джерелом невідомого на той час випромінювання. Випробувавши різні хімічні сполуки урану, він установив, що солі урану випускають невидимі промені, які сильно іонізують повітря, діють на фотопластинку, проникають через папір, картон і навіть метал і викликають деякі інші явища.1898 р. учені П'єр Кюрі та Марія Кюрі-Склодовська відкрили два нових хімічних елементи (Радій і Полоній), у яких випроміню­вання, аналогічне випромінюванню урану, було значно сильнішим. ^ Радіоактивність — здатність атомів деяких хімічних еле­ментів до мимовільного випромінювання.Хімічні елементи, що володіють радіоактивністю, називаються радіоактивними елементами.Явище радіоактивності завжди супроводжується виділенням енергії. Виявилося, що 1 г радію виділяє 600 Дж енергії.
Експериментальні дослідження довели, що на явище радіо­активності не мають впливу такі зовнішні чинники, що могли б подіяти на електронну оболонку атома (нагрівання, електричні й магнітні поля, хімічні сполуки, агрегатний стан і т. ін.). Отже, радіоактивність обумовлена лише структурою атома. З'ясувалося, що радіоактивність — властивість деяких атомних ядер мимоволі перетворюватися в інші ядра з випущенням частинок.1903 р. Є. Резерфорд і його співробітник Ф. Содді відзначили, що явище радіоактивності супроводжується перетворенням одного хімічного елемента на іншій, наприклад, Радію на Радон.Питання до учнів у ході викладу нового матеріалу? Перелічіть факти й явища, що підтверджують складність бу­дови атома.? Як стали називати здатність атомів деяких хімічних еле­ментів до мимовільного випромінювання? ? Про що свідчило явище радіоактивності?ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ1. Якісні питання1. Як пояснити той факт, що кілька однойменно заряджених час­тинок утримуються в складі одного ядра на дуже близькій від­стані?

  1. Чому на радіоактивність не впливають зовнішні факти?

  2. Що є головною характеристикою визначеного хімічного еле­мента?
2. Навчаємося розв'язувати задачі

  1. У ядрі атома Карбону міститься 12 частинок. Навколо ядра рухаються 6 електронів. Скільки в ядрі цього атома протонів і нейтронів?

  2. У ядрі атома Бору 5 протонів і 6 нейтронів. Скільки електронів у цьому атомі?

  3. У ядрі атома певного хімічного елемента 31 протон і 39 нейтро­нів. Що це за елемент?
Що ми дізналися на уроці

  • Атоми дуже малі — їхні розміри близько 10-10-10-9 м, а розміри ядра ще приблизно в 100 000 разів менше (10-15-10-14 м).

  • Атомне ядро складається з нуклонів — позитивно заряджених протонів і нейтральних нейтронів, що зв'язані між собою за до­помогою сильної взаємодії.

  • Радіоактивність — здатність атомів деяких хімічних елементів до мимовільного випромінювання.

  • Хімічні елементи, що мають радіоактивність, називаються радіоактивними елементами.
Домашнє завдання

  1. Підр.: § 31.

  2. Зб.:
рів1 — № 16.1; 16.3; 16.4; 16.5; 16.6. рів2 — № 16.13; 16.15; 16.16; 16.19, 16.20.рівЗ — № 16.34, 16.35; 16.36; 16.37; 16.38.Урок 2/49

Смотрите также файлы