Г Якщо розпиляти смуговий магніт, то вийде два малень­ких магніти, один із яких матиме тільки північний по­люс, інший — тільки південний. 2. (1 бал) Укажіть, у якому випадку спостерігається явище елек­тромагнітної індукції.


А При електричному розряді між кульками електрофорної машини.

Б При дуговому розряді між вугільними електродами. В У разі внесення смугового магніту в замкнуту котушку. Г При протіканні електричного струму через нитки розжа­рення лампочок.

3. 
   
   (2 бали) Блискавка вдарила в шухляду зі сталевими ножами й розбила її. Після цього ножі виявилися намагніченими. По­ясніть це явище.
   
4. 
   (2 бали) Чи зміниться поводження магнітної стрілки, що зна­ходиться поблизу проводу зі струмом, якщо напрямок струму в проводі змінити? Чому?
   
5. 
   (3 бали) У якому напрямку треба пропустити струм через про­відник АВ, щоб магнітна стрілка SN повернулася північним по­люсом до спостерігача?
   

6. (3 бали) Від чого залежить величина індукційного струму в ко­тушці при введенні постійного магніту всередину котушки? Напрямок індукційного струму?

Варіант З

1. (1 бал) Два магніти підвішені на нитках на невеликій відстані один від одного.



А Частину магніту, поблизу якої найбільше виявляється

дія магніту, називають полюсом магніту. Б Різнойменні полюси відштовхуються. В Однойменні полюси притягуються.

Г Взаємодія полюсів магнітів являє собою електричну вза­ємодію.

2. (1 бал) На рисунку показаний провідник зі струмом, що знахо­диться в магнітному полі. Струм у провіднику спрямований від спостерігача.



А Магнітне поле між полюсами магніту спрямовано зліва направо.

Б Сила, що діє на провідник, спрямована вгору.

В Сила, що діє на провідник, спрямована донизу.

Г Сила, що діє на провідник, спрямована вправо. 3. (2 бали) На рисунку зображена котушка зі струмом. За розта­шуванням магнітних ліній визначте полюси котушки. Пояс­ніть свою відповідь.

---

4. 
   (2 бали) Між полюсами сильного електромагніту швидко обер­тають кільце, зроблене з мідного дроту. При цьому кільце на­грівається. Чому?
   
5. 
   (3 бали) Укажіть напрямок електричного струму в котушці.
   

6. (3 бали) На вставлене у котушку A вертикальне осердя B надягнуто мідне кільце C (див. рисунок). При підключенні котушки до джерела струму кільце підстрибує. Поясніть це явище.



2-й семестр
ЯДЕРНА ФІЗИКА

4. Атомне ядро. Ядерна енергетика

• 
  Будова атома. Атомне ядро
  
• 
  Радіоактивність. Закон радіоактивного розпаду
  
• 
  Ядерна енергетика
  

Тематичне планування

№ з/п	Тема уроку	Дата проведення
1	Атом та атомне ядро
2	Склад радіоактивного випромінювання
3	Радіоактивні перетворення атомних ядер
4	Закон радіоактивного розпаду
5	Експериментальне вивчення структури атома
6	Експериментальні методи реєстрації заряджених частинок
7	Ядерний реактор
8	Ядерна енергетика
9	Біологічна дія радіоактивних випромінювань
10	Лабораторна робота № 11 «Вивчення будови по­бутового дозиметра й проведення дозиметричних вимірювань на місцевості»
11	Екологічні проблеми атомної енергетики
12	Боротьба за ліквідацію загрози ядерної війни
13	Узагальнюючий урок
14	Тематичне оцінювання знань

---

Урок 1/48

Тема. Атом і атомне ядро

Мета уроку: ознайомити учнів з відкриттям явища природної радіо­активності.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

План уроку

Демонстрації	5 хв	1. Відеофрагмент: «Відкриття природної радіо­активності»
Вивчення нового матеріалу	30 хв	1. Історична довідка. 2. Будова атома. 3. Радіоактивність як свідчення складної будо- ви атомів
Закріплення вивченого матеріалу	10 хв	1. Контрольні питання. 2. Навчаємося розв'язувати задачі.

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Історична довідка

Відкриття, зроблені наприкінці 19-го і на початку 20-го століт­тя, заклали основу нових і зовсім несподіваних уявлень про будову нашого світу. Для фізики найбільш важливим з них було відкриття радіоактивності 1896 року.

Послідовне вивчення радіоактивності дозволило вченим «за­зирнути» усередину атомів, відкрити закони, що діють у світі ато­мів, і запропонувати наочні моделі, що дають уявлення про склад і будову атома. У результаті відкрилася можливість створити нові джерела енергії, матеріали з незвичайними властивостями та су­часні комп'ютери; установити вік Землі, хімічний склад зірок і причину їхнього тривалого випромінювання; висунути гіпотези про походження й майбутнє Всесвіту.

У сучасній фізиці є рік, що називають «роком чудес». Це 1932-й рік. Одним з таких «чудес» цього року було відкриття нейтрона й створення нейтронно-протонної моделі атомного ядра. У резуль­таті відбулося виділення з атомної фізики самостійного напрямку, що й досі бурхливо розвивається, — ядерної фізики.

Ядерна фізика вивчає структуру й властивості атомних ядер. Вона досліджує також взаємоперетворення атомних ядер, що від­

буваються в результаті як радіоактивних розпадів, так і різних ядерних реакцій. З ядерною фізикою тісно пов'язана фізика еле­ментарних частинок, фізика і техніка прискорювачів заряджених частинок, ядерна енергетика.

2. 
   Будова атома
   

Історію виникнення найзагальніших уявлень про атом зазви­чай ведуть з часів грецького філософа Демокрита (близько 460— 370 до н.е.), що багато розмірковував про найменші частинки, на які можна було б поділити будь-яку речовину.

---

Атоми, що спочатку вважалися неподільними, являють собою складні системи. Вони мають масивне ядро, що складається з про­тонів і нейтронів, навколо якого в порожньому просторі рухаються електрони. Атоми дуже малі — їхні розміри близько 10^-10-10^-9 м, а розміри ядра приблизно ще в 100 000 разів менше (10^-15-10^-14 м). Тому атоми можна «побачити» тільки у непрямий спосіб, на зобра­женні з дуже великим збільшенням (наприклад, за допомогою авто­електронного проектора). Але й у цьому випадку атоми не вдається розглянути детально. Наші знання про їхню внутрішню будову за­сновані на величезній кількості експериментальних даних, що опо­середковано, але переконливо свідчать на користь сказаного вище.

Атомне ядро складається з нуклонів — позитивно заряджених протонів і нейтральних нейтронів, що зв'язані між собою сильною взаємодією.

Для характеристики атомних ядер уводиться ряд позначень. Число протонів, що входять до складу атомного ядра, позначають символом Z і називають зарядовим числом або атомним номером (це порядковий номер у періодичній таблиці Менделєєва). Заряд ядра дорівнює Ze, де e — елементарний заряд. Число нейтронів по­значають символом N.

Загальне число нуклонів (тобто протонів і нейтронів) назива­ють масовим числом A: A = Z + N.

3. 
   Радіоактивність як свідчення складної будови атомів
   

Наприкінці ХІХ століття з'явилися факти, які свідчили про те, що атом має складну будову. Особливо це стало очевидно піс­ля того, як французький вчений Анрі Беккерель 1896 р. знайшов,

що солі урану є джерелом невідомого на той час випромінювання. Випробувавши різні хімічні сполуки урану, він установив, що солі урану випускають невидимі промені, які сильно іонізують повітря, діють на фотопластинку, проникають через папір, картон і навіть метал і викликають деякі інші явища.

1898 р. учені П'єр Кюрі та Марія Кюрі-Склодовська відкрили два нових хімічних елементи (Радій і Полоній), у яких випроміню­вання, аналогічне випромінюванню урану, було значно сильнішим. ^ Радіоактивність — здатність атомів деяких хімічних еле­ментів до мимовільного випромінювання.

Хімічні елементи, що володіють радіоактивністю, називаються радіоактивними елементами.

Явище радіоактивності завжди супроводжується виділенням енергії. Виявилося, що 1 г радію виділяє 600 Дж енергії.

---

Експериментальні дослідження довели, що на явище радіо­активності не мають впливу такі зовнішні чинники, що могли б подіяти на електронну оболонку атома (нагрівання, електричні й магнітні поля, хімічні сполуки, агрегатний стан і т. ін.). Отже, радіоактивність обумовлена лише структурою атома. З'ясувалося, що радіоактивність — властивість деяких атомних ядер мимоволі перетворюватися в інші ядра з випущенням частинок.

1903 р. Є. Резерфорд і його співробітник Ф. Содді відзначили, що явище радіоактивності супроводжується перетворенням одного хімічного елемента на іншій, наприклад, Радію на Радон.

Питання до учнів у ході викладу нового матеріалу

? Перелічіть факти й явища, що підтверджують складність бу­дови атома.

? Як стали називати здатність атомів деяких хімічних еле­ментів до мимовільного випромінювання? ? Про що свідчило явище радіоактивності?

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Якісні питання

1. Як пояснити той факт, що кілька однойменно заряджених час­тинок утримуються в складі одного ядра на дуже близькій від­стані?

2. 
   Чому на радіоактивність не впливають зовнішні факти?
   
3. 
   Що є головною характеристикою визначеного хімічного еле­мента?
   

2. Навчаємося розв'язувати задачі

1. 
   У ядрі атома Карбону міститься 12 частинок. Навколо ядра рухаються 6 електронів. Скільки в ядрі цього атома протонів і нейтронів?
   
2. 
   У ядрі атома Бору 5 протонів і 6 нейтронів. Скільки електронів у цьому атомі?
   
3. 
   У ядрі атома певного хімічного елемента 31 протон і 39 нейтро­нів. Що це за елемент?
   

Що ми дізналися на уроці

• 
  Атоми дуже малі — їхні розміри близько 10^-10-10^-9 м, а розміри ядра ще приблизно в 100 000 разів менше (10^-15-10^-14 м).
  
• 
  Атомне ядро складається з нуклонів — позитивно заряджених протонів і нейтральних нейтронів, що зв'язані між собою за до­помогою сильної взаємодії.
  
• 
  Радіоактивність — здатність атомів деяких хімічних елементів до мимовільного випромінювання.
  
• 
  Хімічні елементи, що мають радіоактивність, називаються радіоактивними елементами.
  

Домашнє завдання

1. 
   Підр.: § 31.
   
2. 
   Зб.:
   

рів1 — № 16.1; 16.3; 16.4; 16.5; 16.6. рів2 — № 16.13; 16.15; 16.16; 16.19, 16.20.

рівЗ — № 16.34, 16.35; 16.36; 16.37; 16.38.

Урок 2/49

---

Смотрите также файлы

• Содержание Этапы развития цифрового телевидения.doc

• 1 раздел правоохранительные органы и правоохранительная деятельность.docx

• Кустов Никита рсо3.docx

• Тема 25. Пародонтальная хирургия. Операции на костной ткани челюстей альвеолотомия и альвеолоэктомия.docx

• Состояние ЗавершеныЗавершен пятница, 28 Апрель 2023, 00 56Прошло.pdf