ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 03.07.2019
Просмотров: 9257
Скачиваний: 1
11
Рис. 1. Динаміка валового внутрішнього продукту
та виробничого травматизму в Україні
Основними причинами нещасних випадків у нашій країні є пору2
шення технологічного процесу, трудової та виробничої дисципліни,
вимог безпеки при експлуатації транспортних засобів, незадовільне
утримання і недоліки в організації робочих місць, незадовільна орга2
нізація виконання робіт, невикористання засобів індивідуального
захисту.
Разом з тим слід зазначити, що у зв’язку з погіршенням економіч2
ної ситуації і матеріально2технічної бази підприємств, що спостеріга2
лось протягом минулих майже двох десятиліть, умови праці на біль2
шості з них також погіршились. У промисловості, сільському госпо2
дарстві, будівництві на транспорті зросла кількість робочих місць, що
не відповідають санітарно2гігієнічним нормам і правилам. У серед2
ньому 20–25 % працівників постійно знаходяться під впливом шкід2
ливих умов праці.
Із загальної кількості технічних засобів, які експлуатуються в кра2
їні, під облік потрапляє лише 30 %. З них біля 50 % вичерпали перед2
бачений паспортом ресурс роботи, 20 % не відповідають вимогам нор2
мативних актів охорони праці і лише 30 % мають сертифікат.
Згідно з оцінками, що наведені в Програмі розвитку України до 2010 ро2
ку, біля 2/3 основних виробничих фондів країни протягом найближчих
10 років у більшій своїй частині стануть зношеними. Обумовлено це
тим, що критичного зносу досягнуть не лише фонди, яким зараз 15–
20 років, а й ті, яким 10–14 років. У той же час за своїми потенційними
можливостями Україна разом з іноземними інвесторами не зможе здій2
снити їхнє повне оновлення. Через це слід очікувати, що значно збіль2
шиться кількість техногенних аварій, катастроф, нещасних випадків з
людськими жертвами і травматизмом. В таких умовах необхідно
пришвидшити процеси реструктуризації і модернізації перспективних
та консервації, закриття і ліквідації малоперспективних та найнебез2
печніших підприємств. У цьому процесі особливу роль відіграє охоро2
на праці як система, яка має спрямовувати свої зусилля на забезпечен2
ня належного рівня безпеки праці та виробничого середовища.
Спостерігається суттєва (в кілька десятків разів) різниця за кількі2
стю травмованих та загиблих на виробництві в окремих регіонах кра2
їни. Найбільший виробничий травматизм має місце в Донецькій, Лу2
ганській, Дніпропетровській, Запорізькій областях, а найменший – в
Чернівецькій, Закарпатській, Тернопільській областях (табл. 2).
Вирішення проблем охорони праці вимагає взаємодії відповідних
органів влади та громадськості. Реалізація відповідних державних
програм, спрямованих на покращання умов і охорони праці, дозво2
лить розробити і впровадити науково обґрунтовану державну систему
наглядової, навчально2методичної та контрольної діяльності у сфері
охорони праці; адаптувати нормативно2правову базу з питань
охорони праці до вимог директив Європейського Союзу; вирішити
питання науково2методичного та інформаційного забезпечення з
питань охорони праці на національному та регіональному рівні та
багато іншого, що дозволить здійснити комплексне вирішення
завдань охорони праці, забезпечити пріоритет життя і здоров’я
працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності і
створити безпечні та здорові умови праці на підприємствах і в
організаціях усіх форм власності.
Для вирішення зазначених завдань в Україні існує достатній нау2
ково2технічний потенціал. Перед усім – це Національний науково2
дослідний інститут охорони праці. Крім того понад 500 організацій і
підприємств займаються питаннями охорони праці. Серед них відомі
своїми розробками інститути НАН України, такі як Інститут економі2
ки промисловості, ІЕЗ ім. Є. О. Патона, Інститут медицини праці;
галузеві організації: МакНДІ (м. Макіївка), НВО «Респіратор»
(м. Донецьк), ДержНДІТБХП (м. Сіверськодонецьк), ДержНДІБПГ
(м. Кривий Ріг); вищі навчальні заклади: НТУУ «Київський політех2
нічний інститут», Державний університет «Львівська політехніка»,
Криворізький державний університет та ряд інших закладів.
12
13
Області
2004 р.
2003 р.
Різниця, +/–
Всього
У т. ч.
«смерт.»
Всього
У т. ч.
«смерт.»
Всього
У т. ч.
«смерт.»
Україна
22691
1164
24929
1230
22238
266
Авт. Республіка Крим
555
45
528
50
27
25
Вінницька
523
28
525
33
22
25
Волинська
524
21
499
20
25
1
Дніпропетровська
2024
97
2134
136
2110
239
Донецька
7182
235
8322
214
21140
21
Житомирська
383
24
337
27
46
23
Закарпатська
122
14
130
17
28
23
Запорізька
977
58
1041
45
264
13
Івано2Франківська
278
26
257
18
21
8
Київська
406
63
441
38
235
25
Кіровоградська
389
15
404
21
215
26
Луганська
3201
90
3593
93
2392
23
Львівська
701
40
819
42
2118
22
Миколаївська
290
21
357
30
267
29
Одеська
403
49
533
55
2130
26
Полтавська
508
31
601
29
293
2
Рівненська
254
15
303
15
249
0
Сумська
586
21
597
22
211
21
Тернопільська
181
25
173
27
8
22
Харківська
821
52
738
52
83
0
Херсонська
310
19
379
20
269
21
Хмельницька
361
36
353
37
8
21
Черкаська
250
20
245
21
5
21
Чернівецька
104
12
113
11
29
1
Чернігівська
333
21
470
30
2137
29
м. Київ
897
79
912
120
215
241
м. Севастополь
128
7
125
7
3
0
Таблиця 2
Відомості про стан виробничого травматизму за 2003–2004 рік по областях
14
ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА, ЗМІСТ ТА МЕТА
НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ОХОРОНА ПРАЦІ»
Забезпечення здорових і безпечних умов трудової діяльності в
нашій країні потребує корінної зміни ставлення всього суспільства до
питань охорони праці, підвищення освіти посадових осіб і спеціалістів
усіх рівнів, всього населення країни. Вирішення цієї проблеми не2
можливе без належної підготовки всіх фахівців з питань охорони
праці. Професійна освіта покликана забезпечити майбутнього спеціа2
ліста знаннями, уміннями і навичками безпечної професійної діяль2
ності, зокрема під час виконання управлінських дій, при проектуванні
чи розробці нових процесів, виконанні конкретних виробничих дій,
технологічних операцій тощо. Випускник вищого навчального закладу
повинен вміти використовувати закони та інші нормативно2правові
акти, чинну галузеву нормативно2технічну документацію, засоби з
охорони праці для того, щоб:
• розробляти організаційно2технічні заходи, які забезпечують
безпечне виконання робіт;
• готувати робочі місця для безпечного виконання робіт, монтажу,
обслуговування, експлуатації, використання, ремонту обладнання
тощо;
• організовувати безпечне виконання робіт;
• застосовувати на практиці індивідуальні та колективні засоби
захисту працюючих;
• виконувати вимоги норм безпечної експлуатації устаткування та
обладнання, застосування пожежо2 та вибухонебезпечних і отруйних
матеріалів і речовин, що використовуються під час виконання робіт;
• забезпечувати протипожежну безпеку об’єктів;
• вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння;
• дотримуватись правил особистої гігієни та втілювати заходи з
дотримання вимог виробничої санітарії, поліпшення умов праці на
робочих місцях.
Закон України «Про вищу освіту» встановлює, що «вимоги до
освітніх рівнів вищої освіти містять вимоги до рівня сформовано
сті у особи соціальних і громадянських якостей з урахуванням осо
бливостей майбутньої професійної діяльності»
. Враховуючи це,
вищий навчальний заклад повинен сформувати випускника як соціаль2
ну особистість, здатну вирішувати певні проблеми і завдання соціаль2
ної діяльності, виходячи з принципу пріоритетності охорони життя та
здоров’я працівників.
Виходячи з вищевикладеного, метою вивчення охорони праці у
вищій школі є формування у майбутнього фахівця такого рівня знань
з соціальних, правових і організаційних питань охорони праці, з
питань гігієни праці, виробничої санітарії, виробничої та пожежної
безпеки, щоб він:
♦ чітко усвідомлював соціально2етичну важливість проблеми без2
пеки праці;
♦ вмів вирішувати типові завдання охорони праці відповідно до
посадових обов’язків первинної посади майбутньої професії;
♦ мав активну позицію щодо практичної реалізації принципу пріо2
ритетності охорони життя та здоров’я працівників.
Вивчення охорони праці у вищій школі відбувається неперервно і
комплексно. Підготовка студентів в рамках нормативної навчальної
дисципліни «Безпека життєдіяльності» спрямована передусім на фор2
мування світогляду, вироблення ідеології безпечного мислення і пове2
дінки, і забезпечує майбутніх спеціалістів важливим інструментом не
лише щоденного безпечного контактування з навколишнім світом, а й
готує до майстерного виконання різної складності технологічних про2
цесів. Завдяки цій дисципліні майбутній фахівець має опанувати філо2
софію безпеки локальних екосоціосистем, уміти будувати логічне дере2
во подій виникнення небезпеки, визначати існуючі проблеми безпеки.
Уміння вирішувати типові завдання охорони праці відповідно до
посадових обов’язків первинної посади майбутньої професії забезпе2
чується відповідно до конкретної галузі і особливостей професійної
діяльності майбутніх фахівців шляхом опанування безпечними ме2
тодами та прийомами ведення робіт при вивченні загальнотехнічних
та фахових дисциплін.
Підготовка студентів вищих навчальних закладів усіх напрямів осві2
ти стосовно питань правового забезпечення соціальновиробничої
діяльності, організації охорони праці, організаційноправового забез
печення належних культурнопобутових, санітарногігієнічних та
безпечних умов праці, здорового способу життя та нормального
психологічного клімату в трудовому колективі
повинна здійснювати2
ся при вивченні дисципліни «Охорона праці». Вивчення цього курсу
ставить за мету вирішення подвійного завдання:
1) оволодіння питаннями правового забезпечення соціально2вироб2
ничої діяльності, організації охорони праці, організаційно2право2
вого забезпечення належних культурно2побутових, санітарно2гігіє2
нічних та безпечних умов праці, здорового способу життя та нор2
мального психологічного клімату в трудовому колективі;
15