Файл: Osnovu_ohorona_praci_1_new.pdf

21

мове перенапруження, перенапруження аналізаторів, монотонність
праці, емоційні перевантаження).

Соціальні НШВФ – це неякісна організація роботи, понаднормова

робота, необхідність роботи в колективі з поганими відносинами між
його членами, соціальна ізольованість з відривом від сім’ї, зміна біо2
ритмів, незадоволеність роботою, фізична та/або словесна образа та її
ризик, насильство та його ризик.

Один і той же НШВФ за природою своєї дії може належати водно2

час до різних груп.

Однією з причин появи НШВФ є небезпечні речовини. Небезпеч

на речовина

– це хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча

речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження
(біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для
людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для
життя і здоров’я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин
і/або особливостей їхнього стану, внаслідок яких за певних обставин
може створитися загроза життю і здоров’ю людей, довкіллю, мате2
ріальним та культурним цінностям.

Такий стан умов праці, за яких виключена дія на працівника

небезпечних та шкідливих виробничих факторів, зветься безпе
кою праці.

Виходячи з того, що в житті, а тим більше у виробничому процесі,

абсолютної безпеки не існує, нерозумно було б вимагати від реально2
го виробництва повного викорінення травматизму, виключення
можливості будь2якого захворювання. Але реальним і розумним є ста2
вити питання про зведення до мінімуму впливу наявних виробничих
небезпек. На досягнення цієї мети спрямована охорона праці –
система правових, соціальноекономічних, організаційнотехніч
них, санітарногігієнічних і лікувальнопрофілактичних заходів
та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працез
датності людини в процесі трудової діяльності.

1.1.2. Завдання охорони праці та її структура

Наведене вище визначення охорони праці, встановлене Законом

України «Про охорону праці», свідчить, що охорона праці являє
собою сукупність законів, нормативно2правових актів, а також ком2
плекс різноманітних заходів та засобів, які забезпечують безпеку
праці, збереження життя, здоров’я та працездатності людей при вико2
нанні ними трудових обов’язків.

22

Охорона праці водночас вирішує два завдання.
Одне з них – інженерно2технічне, що передбачає запобігання

небезпечним подіям під час трудового процесу шляхом:

• заміни небезпечних матеріалів менш небезпечними;

• переходу на нові технології, які зменшують ризик травмування і

захворювання;

• проектування і конструювання устаткування з урахуванням

вимог безпеки праці;

• розробки засобів індивідуального та колективного захисту.
Друге завдання – соціальне, пов’язане з відшкодуванням матеріаль2

ної та соціальної шкоди, отриманої внаслідок нещасного випадку або
роботи в несприятливих умовах, тобто захист працівника та його прав.

Виходячи з поставлених перед нею завдань, охорона праці склада2

ється з правових та організаційних основ, виробничої санітарії, вироб2
ничої та пожежної безпеки на виробництві.

Правові та організаційні основи охорони праці

являють собою

комплекс взаємопов’язаних законів та інших нормативно2правових
актів, соціально2економічних та організаційних заходів, спрямованих
на правильну і безпечну організацію праці, забезпечення працюючих
засобами захисту, компенсацію за важку роботу та роботу в шкідливих
умовах, навченість працівників безпечному веденню робіт, регламента2
цію відповідальності та відшкодування шкоди в разі ушкодження здо2
ров’я працівника або його смерті.

Виробнича санітарія

– комплекс організаційних, гігієнічних і сані2

тарно2технічних заходів та засобів, спрямованих на запобігання або змен2
шення дії на працюючих шкідливих виробничих факторів.

Виробнича безпека

– безпека від нещасних випадків та аварій на

виробничих об’єктах і від їхніх наслідків, що забезпечується комплексом
організаційних і технічних заходів та засобів, спрямованих на запобіган2
ня або зменшення дії на працівників небезпечних виробничих факторів.

Пожежна безпека на виробництві

– комплекс заходів та засобів,

спрямованих на запобігання запалювань, пожеж та вибухів у виробничо2
му середовищі, а також на зменшення негативної дії небезпечних та шкід2
ливих факторів, які утворюються в разі їхнього виникнення.

Структурна схема охорони праці показана на рис. 1.1.
З наведеної схеми видно, що правові та організаційні основи охоро2

ни праці є тією базою, яка забезпечує соціальний захист працівників і
на якій будується інженерно2технічна складова охорони праці. Вироб2
нича санітарія, виробнича безпека та пожежна безпека на виробництві,
з одного боку, базуються на правових та організаційних основах охоро2

23

ни праці, з іншого боку, вони визначають пріоритети, структуру цих
основ та необхідність змін у них. Виробнича санітарія, виробнича без2
пека та пожежна безпека на виробництві також тісно пов’язані між
собою, що буде видно з подальшого вивчення навчальної дисципліни.

1.2. Т

ЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ

1.2.1. Попередження виробничого травматизму, професійної 

захворюваності та аварій – головне завдання охорони праці

Виробничі травми та професійні захворювання (отруєння) є неба2

жаним наслідком взаємодії людини з виробничим середовищем.

До травм ведуть нещасні випадки, які являють собою раптові (нес2

подівані) події, що викликаються зовнішніми чинниками і чинять
шкоду людині. Інколи, на побутовому рівні, ці два поняття – нещас2
ний випадок та травма – ототожнюються, але в охороні праці кожне з
них має своє значення. 

Рис. 1.1. Структурна схема охорони праці

П р а в о в і   т а  

о р г а н і з а ц і й н і  

о с н о в и  

о х о р о н и  

п р а ц і

В и р о б н и ч а

б е з п е к а

В

и

р

о

б

н

и

ч

а

с

а

н

і

т

а

р

і

я

Пожежна

 безпека 

на виробництві

До травм відносять забиті місця на тілі, порізи, поранення, перело2

ми кісток, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним
струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, наслідки кон2
такту з представниками флори та фауни тощо.

Нещасні випадки поділяють:

• за кількістю потерпілих на такі, що сталися з одним працівником,

і групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше пра2
цівниками;

• за ступенем тяжкості ушкодження здоров’я – без втрати працез2

датності, з втратою працездатності на 1 робочий день і більше, з тяж2
ким наслідком, зі стійкою втратою працездатності (каліцтво) і смер2
тельні (летальні);

• за зв’язком із виробництвом – на такі, що пов’язані з виробниц2

твом і не пов’язані з виробництвом.

Пов’язаними з виробництвом визнаються нещасні випадки, що

сталися з працівниками під час виконання трудових обов’язків, у тому
числі у відрядженнях, а також ті, що сталися у період: 

♦ перебування на робочому місці, на території підприємства або в

іншому місці роботи протягом робочого часу; 

♦ доведення до належного стану знарядь виробництва, засобів

захисту, одягу перед початком роботи і після її закінчення, виконання
заходів особистої гігієни; 

♦ проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі підприємства; 

♦ використання власного транспортного засобу в інтересах підпри2

ємства з дозволу або за дорученням роботодавця; 

♦ провадження дій в інтересах підприємства; 

♦ ліквідації аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха; 

♦ надання підприємством шефської допомоги; 

♦ перебування у транспортному засобі або на його стоянці, на

території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку,
якщо причина нещасного випадку пов’язана з виконанням потерпі2
лим трудових (посадових) обов’язків або з дією на нього небезпечних
чи шкідливих виробничих факторів або середовища; 

♦ прямування працівника до (між) об’єкта(ми) обслуговування за

затвердженими маршрутами або до будь2якого об’єкта за дорученням
роботодавця; 

♦ прямування до місця відрядження та в зворотному напрямку від2

повідно до завдання про відрядження. 

Пов’язаними з виробництвом визнаються також випадки: 

• раптового погіршення стану здоров’я працівника або його смерті

внаслідок гострої серцево2судинної недостатності під час перебування

24

25

на підземних роботах чи після виведення працівника на поверхню з
ознаками гострої серцево2судинної недостатності;

• скоєння самогубства працівником плавскладу в разі перевищен2

ня обумовленого колдоговором строку перебування у рейсі або його
смерті під час перебування у рейсі внаслідок впливу психофізіологіч2
них, небезпечних чи шкідливих виробничих факторів.

Не визнаються пов’язаними з виробництвом нещасні випадки, що

сталися з працівниками: 

♦ за місцем постійного проживання на території польових і вахто2

вих селищ; 

♦ під час використання ними в особистих цілях транспортних

засобів, машин, механізмів, устаткування, інструментів, що належать
або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися
внаслідок їх несправності);

♦ внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсич2

ними чи отруйними речовинами, якщо це не пов’язане із застосуван2
ням таких речовин у виробничих процесах чи порушенням вимог без2
пеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який
перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’янін2
ня, до нещасного випадку був відсторонений від роботи відповідно до
вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства або
колективного договору;

♦ у разі алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння, не

зумовленого виробничим процесом;

♦ під час скоєння ними злочину, що встановлено обвинувальним

вироком суду;

♦ у разі смерті або самогубства (крім випадків, зазначених вище).
Про нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконан2

ня трудових обов’язків і які визнаються пов’язаними з виробництвом
складається Акт про нещасний випадок на виробництві (Форма Н21).
Цей акт містить:

• інформацію про потерпілого (прізвище, ім’я та по батькові,

домашня адреса, вік, стать, професія (посада), стаж роботи (загальний
та за посадою), навчання та перевірка знань за професією чи видом
роботи, під час якої стався нещасний випадок, проходження інструкта2
жів з охорони праці та медичного огляду, діагноз за листком непрацез2
датності, перебування потерпілого в стані сп’яніння); 

• інформацію про підприємство, працівником якого є потерпілий,

місце, де стався нещасний випадок, устаткування, машини, механізми,
транспортні засоби, експлуатація яких призвела до нещасного випадку;