ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 03.07.2019
Просмотров: 9636
Скачиваний: 1
♦ сирі, відносна вологість в яких більше 75%, але менше вологості наси2
чення;
♦ особливо сирі, відносна вологість в яких близька до насичення, спосте2
рігається конденсація пари на будівельних конструкціях, обладнанні тощо;
♦ запилені, в яких пил проникає в електричні апарати та інші споживачі
електроенергії і осідає на струмовідні частини, при цьому такі приміщення
діляться на приміщення із струмопровідним і неструмопровідним пилом;
♦ приміщення з хімічно агресивним середовищем, яке приводить до пору2
шення ізоляції, або біологічним середовищем, що у вигляді плісняви утворю2
ється на електрообладнанні.
3.5.6. Класифікація приміщень за небезпекою електротравм
Відповідно до ПУЭ, приміщення за небезпекою електротравм поді2
ляються на три категорії:
• без підвищеної небезпеки;
• з підвищеною небезпекою
• особливо небезпечні;
Категорія приміщення визначається наявністю в приміщенні чин2
ників підвищеної або особливої небезпеки електротравм.
До чинників підвищеної небезпеки відносяться:
♦ температура в приміщенні, що впродовж доби перевищує 35
о
С;
♦ відносна вологість більше 75%, але менше насичення;
♦ струмопровідна підлога — металева, бетонна, цегляна, земляна тощо;
♦ струмопровідний пил;
♦ можливість одночасного доторкання людини до неструмовідних
частин електроустановки і до металоконструкцій, що мають контакт з
землею.
До чинників особливої небезпеки електротравм відносяться:
• відносна вологість, близька до насичення (до 100%);
• агресивне середовище, що порушує ізоляцію.
Якщо в приміщенні відсутні чинники підвищеної і особливої
небезпеки, то воно відноситься до приміщень без підвищеної небезпе2
ки електротравм.
При наявності в приміщенні одного з чинників підвищеної небез2
пеки, таке приміщення відноситься до приміщень підвищеної небез2
пеки електротравм.
При наявності в приміщенні одночасно двох чинників підвищеної
небезпеки або одного чинника особливої небезпеки, приміщення вва2
жається особливо небезпечним.
З наведеного видно, що класифікація приміщень за небезпекою
електротравм враховує тільки особливості цих приміщень, стан їх сере2
довища і не враховує електротехнічних параметрів електроустановок.
326
327
Категорія приміщень є одним з основних чинників, які визначають
вимоги щодо виконання електроустановок, безпечної їх експлуатації,
величини напруги, заземлення (занулення) електроустановок. Умови
поза приміщеннями прирівнюються до особливо небезпечних.
3.5.7. Причини електротравм
Як і при інших видах травм при електротравмах виділяють технічні,
організаційно2технічні, організаційні і організаційно2соціальні їх причини.
До технічних причин
відносяться недосконалість конструкції
електроустановки і засобів захисту, допущені недоліки при вигото2
вленні, монтажу і ремонті електроустановки. Крім перерахованих,
технічними причинами електротравм можуть бути несправності елек2
троустановок і захисних засобів, що виникають в процесі експлуатації
установок, невідповідність будови електроустановок і захисних засо2
бів умовам їх застосування, використання електрозахисних засобів з
простроченою датою чергових випробувань.
До організаційнотехнічних причин
відносяться: невиконання
вимог чинних нормативів щодо контролю параметрів та опосвідчення
технічного стану електроустановок; помилки в знятті напруги з елек2
троустановок при виконанні в них робіт без перевірки відсутності
напруги на електроустановці, на якій працюють люди; відсутність ого2
роджень або невідповідність їх конструкції і розміщення вимогам
чинних нормативів та відсутність необхідних плакатів і попереджу2
вальних та заборонних написів; помилки в накладанні і знятті пере2
носних заземлень або їх відсутність.
До основних організаційних причин
електротравм відносяться:
• відсутність (непризначення наказом) на підприємстві особи, від2
повідальної за електрогосподарство або невідповідність кваліфікації
цієї особи чинним вимогам;
• недостатня укомплектованість електротехнічної служби праців2
никами відповідної кваліфікації;
• відсутність на підприємстві посадових інструкцій для електро2
технічного персоналу та інструкцій з безпечного обслуговування та
експлуатації електроустановок;
• недостатня підготовленість персоналу з питань електробезпеки,
несвоєчасна перевірка знань, невідповідність групи з електробезпеки
персоналу характеру робіт, що виконуються;
• недотримання вимог щодо безпечного виконання робіт в елек2
троустановках за нарядами2допусками, розпорядженнями та в поряд2
ку поточної експлуатації;
• неефективний нагляд, відомчий і громадський контроль за дотри2
манням вимог безпеки при виконанні робіт в електроустановках та їх
експлуатації.
До основних організаційносоціальних причин
електротравм відно2
сяться змушене виконання не за спеціальністю електронебезпечних робіт,
негативне відношення до виконуваної роботи, обумовлене соціальними
чинниками, залучення працівників до понадурочних робіт, порушення
виробничої дисципліни, залучення до роботи осіб віком до 18 років.
Як безпосередні причини попаданя людей під напругу виділяються:
♦ дотик до неізольованих струмовідних частин електроустановок,
які знаходяться під напругою, або до ізольованих при фактично
пошкодженій ізоляції — 55%;
♦ дотик до неструмовідних частин електроустановок або до елек2
трично зв’язаних з ними металоконструкцій, які опинилися під
напругою — 23%;
♦ дія напруги кроку — 2,5%;
♦ ураження через електричну дугу — 1,2%;
♦ інші причини — менше 20%.
3.5.8. Земля як елемент електричної мережі. Напруга кроку
При обриві проводів ПЛЕП і їх контакті з землею, пробої кабель2
них ліній на землю, замиканні на неструмовідні елементи елек2
троустановок, що мають контакт з
землею, доторканні людини, яка
стоїть на землі, до струмовідних
частин під напругою тощо земля
стає елементом електричної мере2
жі замикання на землю.
Структурні елементі можливої
мережі замикання на землю та
послідовність включення цих еле2
ментів в мережу будуть розглянуті
нижче (див. 3.5.9). Але в усіх пере2
рахованих випадках в мережах
замикання на землю обов’язковим
є структурний елемент «земля».
Земля є специфічним провід2
ником електричного струму —
неоднорідним і нелінійним зі
змінною площею поперечного
перерізу. Тому при проходженні
328
Iç
A
dx
x
r
0
–x
x
ϕ
õ
= ϕ
ç
r
x
ϕ
ç
ϕ
Рис. 3.3. Розподіл потенціалів
на поверхні землі навколо
напівсферичного заземлювача
–x
x
329
струму по землі на її поверхні виникає специфічне поле потенціалів,
характер якого визначається конструкцією заземлювача, властивостя2
ми грунту тощо.
Більш детально зупинемось на явищі протікання струму в землі
для напівсферичного заземлювача, який знаходиться на поверхні
землі (рис. 3.3)
Для такого заземлювача за умови однорідності і електричної ізо2
тропності ґрунту можна вважати, що струм у всіх напрямках буде роз2
тікатися рівномірно — як показано стрілками на рисунку, і буде дорів2
нювати І
з
. Виділимо на відстані х від центру заземлювача елемент
напівсферічної форми, товщина якого dx. Падіння напруги на цьому
елементі dU при проходженні струму I
з
визначиться за формулою
,
2
2
x
dx
I
dU
ç
π
ρ
=
(3.1)
тобто буде дорівнювати добутку струму на опір,
де ρ — питомий опір землі, Ом ⋅ м;
dx — товщина виділеного шару землі або довжина провідника;
2πx
2
— площа поперечного перерізу провідника.
Потенціал ϕ
А
в точці А на поверхні землі відносно нульового
потенціалу землі або падіння напруги на поверхні землі від точки А
до нескінченості визначиться як
,
2
2
2
x
I
x
dx
I
dU
x
ç
x
ç
A
π
ρ
π
ρ
ϕ
∫
∫
∞
∞
=
=
=
(3.2)
Відповідно до (3.2) потенціал на поверхні заземлювача ϕ
з
(x = r –
радіус заземлювача) дорівнює
,
2 r
I
ç
ç
π
ρ
ϕ
=
(3.3)
Розділивши ϕ
x
на ϕ
з
, отримаємо вираз:
(3.4)
.
1
x
r
ç
x
⋅
=
ϕ
ϕ
Добуток ϕ
з
· r є величиною сталою для конкретних умов. Позна2
чивши його через К, отримаємо вираз
(3.5)
,
1
x
K
x
=
ϕ
тобто рівняння гіперболи.
Таким чином, розподіл потенціалів на поверхні землі навколо
напівсферичного заземлювача відповідає закону гіперболи, а значен2
ня потенціалів зменшуються від свого максимального значення ϕ
з
до
нуля при віддаленні від заземлювача — рис. 3.3.
Практично зона підвищених потенціалів на поверхні землі відносно її
нульового потенціалу при замиканні на землю через напівсферичний зазем2
лювач і однорідному грунті обмежується колом радіусом близько 20 м. Пере2
міщуючись в цій зоні, людина попадає під так звану напругу кроку— напругу
між двома точками на поверхні землі, які знаходяться одна від одної на від2
стані кроку і на яких одночасно стоїть людина.
З наближенням до заземлювача величина крокової напруги зростає і при
напрузі мережі живлення 0,4 кВ вона може бути небезпечною для людини.
Тому «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів» при
наявності замикання на землю забороняють наближатися до місця замикан2
ня ближче 8 м поза приміщенням і 4 м в приміщенні без застосування засобів
захисту – діелектричні боти, калоші, суха дошка тощо.
В загальному виді величина напруги кроку може бути визначена як різ2
ниця між
ϕ
x
та
ϕ
x + а
, де а величина кроку, м, відповідно до чого
330
(
)
(
)
,
2
2
2
a
x
x
a
I
a
x
I
x
I
U
k
+
⋅
=
+
-
=
π
ρ
π
ρ
π
ρ
(3.6)
Uê
Uê
Ug
Рис. 3.4. Крива розподілу потенціалів при контурному заземлювачі
та можливі величини напруги кроку (Uк) і доторкання (Ug)
тобто величина напруги кроку прямо пропорційна силі струму замикан2
ня на землю, питомому опору провідника (земля) та величині кроку і обер2
нено пропорційна відстані від заземлювача.