Файл: Osnovu_ohorona_praci_1_new.pdf

новки напругою до 220 кВ, встановлює вимоги до контролю стану та техніч2
ного обслуговування електроустановок, ведення відповідної документації.

♦ ДНАОП 1.1.1021.01297. Правила безпечної експлуатації електроустано2

вок — галузевий нормативний документ (енергетика). Дія його розповсю2
джується на електроустановки енергетичної галузі напругою до 500 кВ. Він
встановлює вимоги щодо безпечної експлуатації електроустановок.

♦ ДНАОП 0.0021.21298. Правила безпечної експлуатації електроустано2

вок споживачів — міжгалузевий НА, що визначає вимоги з безпечної експлу2
атації електроустановок, дія його розповсюджується на електроустановки
напругою до 220 кВ. 

♦ ДНАОП 1.1.1021.07201. Правила експлуатації електрозахисних засобів —

НА, що встановлює вимоги до необхідного переліку електрозахисних засобів
залежно від конкретних умов, до зберігання, випробування, перевірки стану та
користування електрозахисними засобами.

♦ ДНАОП 0.0028.19299. «Порядок проведення посвідчення електроуста2

новок споживачів».

♦ ДНАОП 0.0028.20299. «Порядок проведення експертизи електроуста2

новок споживачів».

♦ Галузеві нормативні акти з електробезпеки. Міжгалузеві нормативні

акти з електробезпеки не заперечують проти розробки галузевих НА за
доцільності цього. Галузеві НА, при цьому, не повинні перечити міжгалузе2
вим і зменшувати рівень безпеки.

♦ Нормативні акти підприємств з питань електробезпеки. В основному, це

інструкції з безпечного обслуговування електроустановок та виконання робіт
в електроустановках, опрацьовані і затверджені відповідно до чинних вимог.

Перераховані вище НА за вимогами безпеки поділяють електроустановки

на 2 групи: напругою до 1 кВ і напругою більше 1 кВ, а також електроустанов2
ки малої напруги — номінальною напругою до 42 В змінного і 110 В постій2
ного струму включно.

Крім того, за режимом нейтралі електроустановки поділяються на:

• напругою понад 1 кВ в мережах з ефективно заземленою нейтраллю, для

яких характерні порівняно великі струми замикання на землю;

• напругою понад 1 кВ в мережах з ізольованою нейтраллю, для яких

характерні малі струми замикання на землю;

• напругою до 1 кВ в мережах з ізольованою нейтраллю;

• напругою до 1 кВ в мережах з глухозаземленою нейтраллю.

Актуальність проблеми електробезпеки

За багаторічними статистичними даними електротравми в загальному

виробничому травматизмі складають близько 1%, а в смертельному — 15% і
більше. Останнє свідчить про тяжкість електротравм, в цілому, про значні
етично2моральні та економічні проблеми особи, сім’ї, суспільства, пов’язані з
електротравматизмом. В абсолютному вигляді електротравматизм в Україні,
наприклад, за 1998 р. характеризується наступними показниками: всього

316

317

зафіксовано виробничих електротравм близько 500, в тому числі смертель2
них близько 150. В тому ж році загальний виробничий травматизм по Украї2
ні складав близько 50000 випадків, в т. ч. 1350 зі смертельними наслідками.
Наведені показники підтверджують дані богаторічної статистики щодо
частки електротравм у загальному травматизмі по Україні.

Крім виробництва, електроенергія з кожним роком знаходить все більше

застосування в побуті. Недотримання вимог безпеки в цьому випадку супро2
воджується електротравмами, щорічна кількість яких значно перевищує
виробничі електротравми. Так у тому ж 1998 р. загальна кількість електро2
травм із смертельним наслідком (на виробництві і поза виробництвом) в
Україні склала майже 1600, а в усьому світі, за даними міжнародних організа2
цій зафіксовано близько 25000 смертельних електротравм. Таким чином, при
чисельності населення України менше 1% від світової, кількість смертельних
електротравм перевищує 6% від загальносвітової.

Наведене вище свідчить про наявність в Україні серйозної проблеми з

електротравматизмом. За кожною електротравмою, і особливо тяжкою, сто2
їть трагедія особи, сімї, суспільства, значні матеріальні втрати і втрати трудо2
вих ресурсів, несприятливі для суспільства морально2етичні та соціально2по2
літичні наслідки.

Досягнення позитивних змін в динаміці електротравматизму потребує

удосконалення нормативної бази з питань електробезпеки, дотримання вимог
безпеки при розробці електроустановок, їх спорудженні та експлуатації,
підвищення рівня навчання електротехнічного персоналу, всього населення
щодо розуміння небезпеки ураження електричним струмом, безпечного пово2
дження при виконанні робіт в електроустановках та при користуванні ними.

3.5.2. Особливості електротравматизму 

Електротравми відбуваються при попаданні людини під напругу в

результаті доторкання до елементів електроустановки з різними
потенціалами чи потенціал яких відрізняється від потенціалу землі, в
результаті утворення електричної дуги між елементами електроуста2
новки безпосередньо або між останніми і людиною, яка має контакт з
землею, а також в результаті дії напруги кроку.

Електротравматизм як соціальна категорія характерезується

сукупністю електротравм за певний проміжок часу, їх абсолютними і
відносними показниками, розподілом за тяжкістю, галузями вироб2
ництва тощо.

Як попередньо відзначалося, електротравми в загальному виробничому

травматизмі складають близько 1%, а в смертельному — близько 15–20%.
Останнє свідчить про зміщення розподілу електротравм у бік тяжких, що є
однією із особливостей електротравматизму.

Особливістю електротравматизму є також те, що на електроустановки

напругою до 1 кВ приходиться до 70–80 відсотків електротравм із смертель2

ними наслідками, а на електроустановки напругою понад 1 кВ — до 20–30 від2
сотків, тобто при більшій небезпеці, яку являють собою установки напругою
понад 1 кВ, електротравм при їх експлуатації відбувається менше.

Наведений розподіл електротравм за величиною напруги електроустано2

вок обумовлюється не тільки більшою розповсюдженістю електроустановок
напругою до 1 кВ, але більшою мірою ще й тим, що такі установки доступні
більшому загалу працівників, які мають недостатньо чіткі уявлення щодо
небезпеки електричного струму та вимог безпеки при експлуатації елек2
троустановок. 

До установок напругою понад 1 кВ має доступ обмежена кількість праців2

ників, які повинні мати достатній рівень підготовки з питань електробезпеки —
відповідну вимогам чинних нормативів групу з електробезпеки.

Крім відзначеного, в порівнянні з іншими видами травматизму, електро2

травматизму характерні наступні особливості:

• людина не в змозі дистанційно, без спеціальних приладів, визначати

наявленість напруги, а тому дія струму, зазвичай, є раптовою і захисна реак2
ція організму проявляється тількі після попадання під напругу;

• струм, що протікає через тіло людини, діє на тканини і органи не тільки

в місцях контакту зі струмовідними частинами і на шляху протікання, але
рефлекторно, як надзвичайно сильний подразник, впливає на весь організм,
що може призвести до порушення функціонування життєво важливих систем
організму — нервової, дихання, сердцево2судинної тощо;

• електротравми можливі без дотику людини до струмовідних частин –

внаслідок утворення електричної дуги при пробої повітряного проміжку між
струмовідними частинами або між струмовідними частинами і людиною чи
землею;

• розслідуванню, обліку і аналізу, в основному, доступні тяжкі електро2

травми та електротравми із смертельними наслідками, що негативно впливає
на профілактику електротравм.

3.5.3. Дія електричного струму на організм людини

Протікання струму через тіло людини супроводжуєтсья терміч2

ним, електролітичним та біологічним ефектами. 

Термічна дія струму полягає в нагріванні тканин, випаровуванні

вологи тощо, що викликає опіки, обвуглювання тканин та їх розриви
парою. Тяжкість термічної дії струму залежить від величини струму,
опору проходженню струму та часу проходження. При короткочасній
дії струму термічна складова може бути визначальною в характері і
тяжкості ураження.

Електролітична дія струму проявляється в розкладі органічної

речовини (її електролізі), в тому числі і крові, що приводить до зміни
їх фізико2хімічних і біохімічних властивостей. Останнє, в свою чергу,

318

319

призводить до порушення біохімічних процесів в тканинах і органах,
які є основою забезпечення життєдіяльності організму.

Біологічна дія струму проявляється у подразненні і збуренні

живих тканин організму, в тому числі і на клітинному рівні. При
цьому порушуються внутрішні біоелектричні процеси, що протікають
в нормально функціонуючому організмі і пов’язані з його життєвими
функціями. Збурення, спричинене подразнюючою дією струму, може
проявлятися у вигляді мимовільного непередбачуваного скорочення
м’язів. Це так звана пряма або безпосередня збурююча дія струму на
тканини, по яких він протікає. Разом з цим збурююча дія струму на
тканини може бути і непрямою, а рефлекторною — через центральну
нервову систему. Механізм такої дії полягає в тому, що збурення
рецепторів (периферійних органів центральної нервової системи) під
дією електричного струму передається центральній нервовій системі,
яка перероблює цю інформацію і видає команди щодо нормалізації
процесів життєдіяльності у відповідних тканинах і органах. При пере2
вантаженні центральної нервової системи інформацією (збуренням
клітин і рецепторів) центральна нервова система може видавати недо2
цільну, неадекватну інформації, виконавчу команду. Останнє може
привести до серйозних порушень діяльності життєво важливих орга2
нів, в тому числі сердця та легенів, навіть коли ці органи не лежать на
шляху струму.

Крім відзначеного, протікання струму через організм негативно

впливає на поле біопотенціалів в організмі. Зовнішній струм, взаємо2
діючи з біострумами, може порушити нормальний характер дії біо2
струмів на тканини і органи людини, подавити біоструми і, тим самим,
викликати специфічні розлади в організмі.

3.5.4. Види електротравм

Виділяють три види електротравм: місцеві, загальні і змішані.

Місцеві електричні травми

• До місцевих електротравм відносяться електричні опіки, електричні

знаки, металізація шкіри, електроофтальмія і механічні ушкодження, повяза2
ні з дією електричного струму чи електричної дуги. На місцеві електротрав2
ми припадає близько 20% електротравм.

Електричні опіки — найбільш розповсюджені електротравми, близько 85%

яких припадає на електромонтерів, які обслуговують електроустановки. За2
лежно від умов виникнення опіки діляться на контактні, дугові і змішані.
Контактні струмові опіки більш вірогідні в установках порівняно невеликої
напруги — 1...2 кВ і спричинюються тепловою дією струму. Для місць контак2

ту тіла зі струмовідними неізольованими елементами електроустановки
характерним є велика щільність струму і підвищений опір — за рахунок
опору шкіри. Тому в місцях контакту виділяється значна кількість тепла, що
і призводить до опіку. Контактні опіки охоплюють прилеглі до місця контак2
ту ділянки шкіри і тканин.

Дугові опіки можуть відбуватися в електроустановках, різних за величи2

ною напруги. При цьому в установках до 6…10 кВ дугові опіки частіше є
результатом випадкових коротких замикань при виконанні робіт в елек2
троустановках. При більших значеннях напруг дуга може виникати як безпо2
середньо між струмовідними елементами установки, так і між струмовідними
елементами електроустановки і тілом людини при небезпечному наближенні
її до струмовідних елементів. В першому випадку (дуга між елементами елек2
троустановки) струм через тіло людини може не проходити і небезпека
обумовлюється тепловою дією дуги, а в другому (дуга між струмовідними
елементами і тілом людини) теплова дія дуги поєднується з проходженням
струму через тіло людини. Дугові опіки, в цілому, значно тяжчі, ніж контакт2
ні, і нерідко призводять до смерті потерпілого, а тяжкість уражень зростає із
збільшенням величини напруги.

Електричні знаки (знаки струму або електричні мітки) спостерігаються у

вигляді різко окреслених плям сірого чи блідо2жовтого кольору на поверхні
тіла людини в місці контакту із струмовідними елементами. Зазвичай, знаки
мають круглу чи овальну форму або форму струмовідного елемента, до якого
доторкнулася людина, з поглибленням в центрі. Іноді електричні знаки
можуть мати форму мікроблискавки, яка контрастно спостерігається на
поверхні тіла.

Електричні знаки можуть виникати як в момент проходження стуму через

тіло людини, так і через деякий час після контакту із струмовідними елемен2
тами електроустановки. Особливого больового відчуття електричні знаки не
спричиняють і з часом безслідно зникають.

Металізація шкіри – це проникнення у верхні шари шкіри дрібних часток

металу, який розплавився під дією електричної дуги. Наддрібні частки мета2
лу мають високу температуру, але малий запас теплоти. Тому вони не здатні
проникати через одяг і небезпечні для відкритих ділянок тіла. На ураженій
ділянці тіла, при цьому, відчувається біль від опіку за рахунок тепла, занесе2
ного в шкіру металом, і напруження шкіри від присутності в ній стороньої
твердої речовини – часток металу. З часом уражена ділянка шкіри приймає
нормальний стан і зникають больові відчуття.

Особливо небезпечна електрометалізація, пов’язана з виникненням елек2

тричної дуги, для органів зору. При електрометалізації очей лікування може
бути досить тривалим, а в окремих випадках безрезультатними. Тому при
виконанні робіт в умовах вірогідного виникнення електричної дуги необхід2
но користуватися захисними окулярами.

В більшості випадків одночасно з металізацією шкіри мають місце дугові

опіки.

Електроофтальмія  — запалення зовнішніх оболонок очей, спричинене

надмірною дією ультрафіолетового випромінювання електричної дуги. Елек2

320