ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 03.07.2019
Просмотров: 9299
Скачиваний: 1
снюється весь комплекс підготовчих заходів, передбачених нарядом2
допуском і відповідними інструкціями – технологічними і з охорони
праці в тому числі: необхідні відключення обладнання від технологіч2
них комплексів, зняття тиску, видалення шкідливих і вибухонебезпеч2
них продуктів, виключення можливих джерел іскроутворення, позна2
чення або огородження можливих газонебезпечних зон, виставлення
постів, відключення видимим розривом електропроводів рухомих
механізмів, відділення електроприводів від цих механізмів, вивішу2
вання плакатів безпеки тощо.
Перед початком виконання газонебезпечної роботи необхідно:
♦ провести лабораторний чи експрес2аналіз стану повітряного сере2
довища на вміст кисню, шкідливих або вибухонебезпечних речовин;
♦ перевірити наявність і придатність засобів захисту працюючих,
іструментів, пристосувань та інших засобів забезпечення безпеки
працюючих;
♦ провести інструктаж і перевірити знання виконавців газонебез2
печних робіт щодо уміння користуватись засобами захисту та надава2
ти допомогу потерпілим. Про виконання зазначених заходів безпеки
робляться відповідні записи до наряду2допуску.
Виконувати газонебезпечні роботи необхідно бригадою у складі не
менше 22х осіб, забезпечених необхідними засобами захисту, спецодя2
гом, спецвзуттям, інструментами тощо. Безпосередньо перед допу2
ском до роботи відповідальний за безпечне її виконання опитує кож2
ного виконавця про самопочуття і повідомляє про готовність почина2
ти роботу служби газорятувальну і охорони праці. Без згоди цих
служб починати газонебезпечні роботи забороняється. Входити до
газонебезпечної зони можливо тільки з дозволу відповідального за
безпечне виконання робіт і у відповідних засобах захисту.
Газонебезпечні роботи, пов’язані з можливим виділенням вибухо2
небезпечних речовин, повинні виконуватись із застосуванням інстру2
ментів, пристроїв, спецодягу і спецвзуття, використання яких не
призводить до утворення іскор.
Засоби індивідуального захисту органів дихання і тривалість робо2
ти в них повинні відповідати стандартам і технічним умовам. Зокрема
термін разового перебування працюючого у шланговому проти2
газі визначається нарядом2допуском, але не повинен перевищувати
30 хвилин.
При виконанні робіт в технологічних ємностях, останні повинні
бути звільнені від речовин, що в них знаходились, відключені від дію2
чого обладнання і систем трубопроводів за допомогою стандартних
заглушок і залежно від властивостей продуктів, що в них знаходились,
366
367
промиті, пропарені гострою парою, продуті інертним газом чи чистим
повітрям. Нагріті ємності перед спуском у них людей мають бути охо2
лоджені до температури не більше 30°С. За необхідності проведення
таких робіт при більш високих температурах вживаються додаткові
заходи – обдув свіжим повітрям, спецодягом, обмеження терміну
перебування в ємності і т. п.
Для виконання робіт всередині ємностей призначається бригада у
складі не менше двох осіб – працюючий і спостерігаючий. Якщо для
виконання робіт в ємності необхідне одночасне перебування більше
однієї особи, то на кожного працюючого повинно бути не менш одного
спостерігаю чого. Під час проведення робіт всередині ємності спостері2
гаючий повинен знаходитися біля отвору ємності у такому ж споря2
дженні, що і працюючий і мати біля себе ізолюючий протигаз, підгото2
влений до використання. При відсутності зорового зв’язку між прац2
юючим і спостерігаючим повинна бути встановлена система зв’язку
між ними за допомогою сигнально2рятувальної вірьовки, тощо.
Перед спуском працівника в ємність на нього необхідне одіти ряту2
вальний пояс з сигнально2рятувальною вірьовкою, а за потреби інші
засоби захисту, у тому числі і органів дихання.
Для захисту органів дихання працюючих всередині ємності повин2
ні використовуватись шлангові або киснево2ізолюючі протигази або
повітряні ізолюючі апарати. Робота всередині ємності без засобів
захисту органів дихання може бути дозволена керівництвом підпри2
ємства за умови, що концентрація парів і газів не перевищує ГДК, а
об’ємний вміст кисню в повітрі не менше 20%.
Заходи забезпечення безпеки працівників всередині без засобів
захисту органів дихання повинні передбачати:
• постійну подачу свіжого повітря у ємність;
• постійний контроль стану повітряного середовища у ємності;
• наявність у кожного працюючого і спостерігаючого шлангового
протигаза в положенні «напоготові»;
• наявності у кожного працюючого в ємності рятувального пояса і
сигнально2рятувальної мотузки.
Якщо в діях працюючого всередині ємності спостерігаються від2
хилення від звичайної поведінки (млявість, спроби зняти маску
протигаза) роботу слід негайно припинити, а працівника з ємності
евакуювати.
Після закінчення робіт всередині ємності відповідальний за їх
виконання перед закриттям люків повинен особисто переконатися у
відсутності в ємності людей, інструменту та сторонніх предметів і зро2
бити про це до наряду2допуску.
Проведення робіт в колодязях, каналізаційних мережах, тунелях і
подібних спорудах необхідно погоджувати з керівниками об’єктів,
технологічно зв’язаних з перерахованими спорудами. На період вико2
нання робіт відкриті люки колодязів мають бути огороджені, а в нічні
години – освічені.
Робота всередині колодязів, колекторів, у тунелях і траншеях без
засобів захисту органів дихання забороняється.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
До гл. 3.1
1. Загальні шляхи забезпечення безпеки виробничого обладнання.
2. Вимоги безпеки щодо конструкційних матеріалів, небезпечних
зон, зажимних, вантажозахоплювальних і вантажопідіймальних при2
строїв.
3. Основні заходи щодо впливу виробничого обладнання на
виробниче середовище за чинниками повітря робочої зони, шум,
вібрація і т. ін.
4. Конструкція робочого місця, органів управління, засобів відоб2
раження інформації як чинники рівня безпеки.
5. Вимоги безпеки до системи управління виробничим обладнан2
ням.
6. Які засоби захисту повинні передбачатися в конструкції вироб2
ничого обладнання?
7. Основні вимоги безпуки до технологічних процесів.
8. Виробничі будівлі для реалізації технологічних процесів та роз2
міщення виробничого обладнання, зони обслуговування.
9. Вимоги безпеки до виробничого персоналу з урахуванням осо2
бливостей технологічного процесу.
До гл. 3.2
1. Вимоги безпеки до проектування, виготовлення, монтажу,
ремонту та налагодження посудин, що працюють під тиском.
2. Контроль якості елементів і зварних з’єднань посудин, що пра2
цюють під тиском, при їх виготовленні.
3. Гідравлічні випробування посудин, що працюють під тиском.
4. Арматура, контрольно2вимірювальні і запобіжні пристрої посу2
дин, що працюють під тиском.
368
369
5. Розміщення посудин, що працюють під тиском.
6. Реєстрація і технічне опосвідчення посудин, що працюють під
тиском.
7. Пуск в експлуатацію і організація безпечної експлуатації посу2
дин, що працюють під тиском.
8. Вимоги щодо безпечної експлуатації балонів для стиснутих і зрі2
джених газів.
9. Технічне опосвідчення балонів — первинне і періодичне.
10. Заповнення балонів і допустиме їх опорожнення як чинники
безпеки.
11. Вимоги безпеки до проектування, виготовлення, монтажу, ре2
монту та налагодження парових і водогрійних котлів.
12. Конструкція і розміщення парових і водогрійних котлів.
13. Вимоги безпеки до арматури, контрольно2вимірювальних і
запобіжних пристроїв парових і водогрійних котлів.
14. Контроль якості при виготовленні парових і водогрійних котлів.
15. Вимоги безпеки до будівель для розміщення парових і водо2
грійних котлів.
16. Реєстрація і технічне опосвідчення парових і водогрійних котлів.
17. Організація безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів.
18. Запобіжні клапани парових і водогрійних котлів, типи, перевір2
ка їх працездатності.
До гл. 3.3
19. Небезпечні чинники, пов’язані з використанням засобів кріо2
генної техніки.
20. Захист від опіків та обморожувань при експлуатації засобів
кріогенної техніки.
21. Засоби захисту від термічних деформацій та перевищення
тиску при експлуатації засобів кріогенної техніки.
22. Вимоги безпеки до очищення засобів кріогенної техніки при їх
заповненні.
До гл. 3.4
1. Загальні вимоги безпеки до організації вантажно2розвантажу2
вальних робіт.
2. Вимоги безпеки до проектування, виготовлення, монтажу та
ремонту вантажопідіймальних кранів.
3. Попередні, приймальні та приймально2здавальні випробування
вантажопідіймальних кранів.
4. Прилади та пристрої безпеки вантажопідіймальних кранів з
машинним приводом.
5. Загальні вимоги безпеки до канатів вантажопідіймальних кранів
і строп.
6. Вимоги безпеки до знімних пристроїв для захоплювання вантажу.
7. Технічний огляд і реєстрація кранів до пуску в експлуатацію.
8. Технічні огляди вантажопідіймальних кранів до пуску в роботу
(повні) і періодичні в процесі роботи (повні і часткові) та позачергові.
9. Реєстрація та пуск в роботу вантажопідіймальних кранів.
10. Організація безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів.
До гл. 3.5
1. Основні чинні нормативні акти з електробезпеки.
2. Дія електричного струму на організм людини та види електротравм.
3. Які чинники впливають на тяжкість ураження електричним струмом.
4. Як визначити категорію приміщень за небезпекою електротравм.
5. Характер розподілу потенціалів на поверхні землі в зоні розті2
кання струму та напруга кроку.
6. Небезпека ураження людини електричним струмом в мережах,
ізольованих від землі.
7. Що небезпечніше і чому: доторкання людини до «здорової фази»
за наявності пошкодженої чи до пошкодженої фази в мережах, ізольо2
ваних від землі.
8. Проаналізувати небезпеку ураження людини електричним стру2
мом в мережі з глухозаземленою нейтраллю.
9. Дати порівняльну оцінку небезпеки ураження людини електрич2
ним струмом у разі попадання людини під напругу в мережі, ізольова2
ній від землі, та з глухозаземленою нейтраллю.
10. Перерахувати основні технічні рішення забезпечення електро2
безпеки при нормальному режимі роботи електроустановок.
11. Застосування понижених напруг, понижуючі і розділяючі транс2
форматори.
12. Вирівнювання потенціалів як засіб забезпечення електробезпеки.
13. Основні заходи попередження електротравм при пошкодженні
ізоляції і переході напруги на неструмовідні частини електроустановок.
14. Захисне заземлення: визначення, принципова схема, дві функції.
15. Електроустановки, які підлягають заземленню.
16. Від чого залежить ефективність захисного заземлення, допу2
стимий опір заземлюючого пристрою залежно від величини напруги,
підключеної потужності та режиму нейтралі мережі?
370