Файл: Operativna_khirurgiya_ZAG_ChAST_Vlasenko_-BTs200345019148.pdf

90

ку таза в косому напрямі, так щоб вона проходила спереду лівого маклака й позаду правого (при повалі на 
правий бік). Вільні кінці вірьовки стягують і закріплюють вузлом. Другу вірьовку завдовжки 

З  м  прикріплюють  до  лівого  рогового  відростка.  Нею 
обвивають  морду  тварини  у  вигляді  петлі,  потім  вільний 
кінець  спрямовують  по  лівому  боку  тулуба  назад, 
пропускають  із  середини  назовні  під  першу  (тазову) 
вірьовку  і,  нарешті,  перекидають  через  спину  на  про-
тилежний бік. 

Рис. 37. Італійський спосіб повалу за Чінотті

Для 

повалу треба підтя

гнути кінець головної вірьовки, зігнути вліво шию тварини, 
наблизити  її  голову  до  тулуба  й  після  цього  сильно 
потягнути за вірьовку, перекинуту через спину, донизу (рис. 
38). Тварина, втративши рівновагу, згинає кінцівки і лягає на 
правий  бік.  При  повалі  на  лівий  бік  вірьовку  накладають 

спереду правого й позаду лівого маклака, а головну - прив'язують до правого рогового відростка і т. д. У 
лежачої тварини відпускають  головну  вірьовку, розправляють  шию, після цього вільний кінець  вірьовки 
прив'язують якнайкоротше до правого рогового відростка. Тварина при цьому не  може підняти голови й 
залишається 

лежати 

нерухомо. 

Кавказький 

спосіб 

простий,  безпечний,  його 

легко 

виконує 

один 

чоловік. 

Венгерський  спосіб 

(за  Мадсеном).  Спочатку 

спутують грудні кінцівки 

тварини, а до путової ділянки 

тазових 

кінцівок 

прив'язують 

по 

довгій 

мотузці.  Потім  їх  кінці 

пропускають 

навколо 

мотузки, якою спу

Рис. 38. Кавказький спосіб повалу (а): б 

тварини перед повалом 

положення 

91

тані грудні кінцівки, й виводять  на бік, протилежний  повалу (рис. 39). При натягуванні мотузок тварина 
спочатку опускається на зап'ястя, а 

потім лягає на бік. При даному способі  повалу необхідно засто-
совувати  значну  силу,  особливо  при  повалі  великих  тварин, 
крім того, у них можливе травмування зап'ястних суглобів! 

Повал  верблюда  можна  виконувати  за  способом  Мадсена. 

Різниця полягає тільки в тому, що мотузки виводять не набік, а між 
тазовими кінцівками. При повалі помічник тягне за хвіст і за повід, 
а другий - зближує кінцівки. 

Спрощений  спосіб.  Мотузку  довжиною  3  м  прив'язують  до 

пута грудної кінцівки на боці, протилежному повалу, і перекидають 
через поперек на другий бік. Натягуючи мотузку через поперек у 
напрямку до землі, легко примусити тварину зігнути другу грудну 
кінцівку й опуститися на зап'ястя; в цей момент повертають на бік її 

голову й штовхають до землі круп. 

ФІКСАЦІЯ ВЕЛИКИХ ТВАРИН У ФІКСАЦІЙНИХ СТАНКАХ 

Надійно зафіксувати тварину можна в спеціальних станках (переносних або стаціонарних). Перші для 

зручності роблять розбірними. Найбільш поширеними є станки Китаєва і Виноградова (рис. 40). 

Нерухомі (ста- 

^ ------------------------ ціонарні) станки, головним чином, імпровізовані. Вони зроблені з чотирьох закопаних 
дерев'яних  або  мета-

левих  стовпів  з  глухими  поздовжніми  та  поперечними  перекладинами,  які 

можна змінювати (рис. 

41).

Рис. 40. Фіксаційні станки: 1 - Китаєва; 2 - Виноградова 

Рис. 39. Венгерський спосіб повалу 

(за Мадсеном) 

92

Слід зазначити, що в Україні підготовлений до масового випуску універсальний 

стіл-станок СФЖУ-Г1 П. П. Герцена (1992; рис. 42). Він призначений для фіксації 
тварин як у лежачому, так і в стоячому положеннях. 

У  господарствах  для  розчи-  стки  копитець  у  великої  рогатої  худоби  часто 

застосовують імпровізовані станки для фіксації тазових кінцівок (рис. 43).

І 

Рис. 43. 

Імпровізовані станки для фіксації худоби при 

розчистці копитець

Рис. 41. Фіксація великої рогатої худоби в 

імпровізованому станку 

Рис. 42. Універсальний стіл-станок для 

фіксації великих тварин СФЖУ-Г1 

93

ФІКСАЦІЯ СВИНЕЙ 

У  свиней,  хоча  й  не  такою  мірою,  як  у  овець,  також  виражений  інстинкт  стадності.  Вони  активно 

захищають одна одну, кусаються, можуть збити з ніг дорослу людину. 

Особливо  небезпечні  щодо  цього  кнури.  При  больових  процедурах  або  таких,  які  можуть  злякати 

тварину, свині пронизливо вищать, що турбує все стадо. Грубі методи фіксації також збуджують свиней. 
Тому доцільно перед нескладними операціями (ін'єкції тощо) тварину не фіксувати, а дати їй ласий корм, 
спокійно підійти ззаду або збоку, погладити по спині, за вухами і швидко виконати маніпуляцію. 

Особливої обережності слід дотримувати при роботі із підсисни- ми свиноматками в присутності інших 

свиней  або  поросят.  Найкраще  свиноматку  ізолювати,  але  так,  щоб  її  поросята  знаходилися  біля  неї  за 
решітчастою перегородкою. 

Рот у свиней в розкритому стані фіксують спеціальними зівника- ми або дерев'яним бруском з отвором 

посередині.  Язик  витягують  і  утримують  спеціальними  щипцями  С.  І.  Васильєва,  К.  П.  Соловйова  або 
медичним язикотримачем. 

Фіксація свині в стоячому положенні 

Таку фіксацію зручніше всього виконувати в спеціальних станках із рухливою боковою стінкою. 
Щоб  зафіксувати  свиню  на  місці  або  вивести  її,  коли  вона  опирається,  на  верхню  щелепу  за  ікла 

накидають  вірьовочну  ковзну  петлю.  Останню  роблять  із  складеної  вдвоє  вірьовки.  Накласти  петлю  на 
верхню щелепу легше тому, хто доглядає тварин. Якщо це не вдається, то один чоловік підходить до свині 
ззаду, бере її за вуха, а помічник в цей час досить легко може накинути й затягнути петлю на верхній щелепі 
(обов'язково за ікла, щоб вірьовка не сповзала). 

Тваринам  із  злим  норовом  можна  просто  підставити  петлю,  за  яку  вони  із  злістю  хватаються  і  цим 

самим  допомагають  її  затягнути.  Вільні  кінці  вірьовки  прив'язують  до  стовпа  (рис.  44,  а)  або  тримають 
руками. 

Тварин ще можна фіксувати за допомогою спеціальних щипців, якими стискають шию позаду основи 

вушних раковин (див. рис. 44, 6) або верхню щелепу (див. рис. 44, в). 

Для  фіксації  свиней  використовують  також  дерев  'яну  або  металеву  закрутки,  які  накладають  на 

верхню щелепу позаду ікл. Дерев'яну закрутку для свиней роблять так само, як і для коней, тільки з довшою 

ручкою (60-70 см) і отвором на 
одному  кінці.  У  цей  отвір  вво-
дять  вірьовку  і  роблять  з  неї 
петлю, яку надівають на верхню 
щелепу 

б 

Рис. 44. Фіксація свині в стоячому положенні: а - за допомогою мотузки на верхню щелепу; 

б - щипцями за шию (метод 1, П. Придатько); в - щипцями за верхню щелепу; г - петлею із 

палкою; д - закруткою для фіксації свиней 

94

свині. Потім, крутячи ручкою, скручують її (зменшують петлю) і таким чином стискають верхню щелепу 
вище іклів (див. рис. 44, г). Металева закрутка складається із металевої трубки, в яку вставлений металевий 
стержень  із  ручкою.  На  кінці  стержня  й  трубки  зафіксовано  металевий  тросик  у  вигляді  петлі,  яку 
зменшують або збільшують при русі стержня (див. рис. 44, д). 

Повали свиней 

ІІоиал без використання вірьовки. Голову свині тримають за йірі.оику, яку закріплюють петлею на 

верхній щелепі. Для проведення Ьштну іреба два фіксатори. Вони стають близько до тварини з того боку, ми 
який будуть її класти. Один з них бере свиню за грудну, ін- ЙІиП ш ппову кінцівку, одночасно згинають 
останні в зап'ястному VII іиинссиопому суглобах, а потім тягнуть їх вперед і на себе. Після