Файл: Operativna_khirurgiya_ZAG_ChAST_Vlasenko_-BTs200345019148.pdf

100

тягне вірьовку догори. Вівця підгинає кінцівки, на які була накладена вірьовка, і лягає на відповідний бік 
(рис. 50, а). При необхідності кінцівки зв'язують (див. рис. 50,

 б).

ФІКСАЦІЯ СОБАК 

Всі маніпуляції із собаками необхідно виконувати за допомогою господаря, і на тварині повинен бути 

намордник (рис. 51). Прості прийоми 
фіксації доручають господарю. Однак при підозрі на сказ і наданні допомоги великим і злим тваринам 

навіть  прості  маніпуляції господарю доручати  не дозволяється! У таких 
випадках собак поміщають у спеціальні металеві клітки, один бік яких можна 
пересувати і фіксувати тварину. Собаки під час маніпуляцій можуть вкусити 
або поцарапати кігтями. 

Найчастіше собак фіксують у 

стоячому (рис. 52) або сидячому 
положенні.  Голову  невеликої 
собаки 

може 

утримувати 

господар  однією  рукою  за 
шкірну  складку  на  шиї,  за 
вушними раковинами, а другою - 
за  ділянку  глотки.  Якщо  собака 

злий,  або  маніпуляція  дуже  болюча, 

господар 

однією 

рукою 

захоплює  шкіру  тварини  в  ділянці 

потилиці  й  шиї,  натискуючи 

ліктем  на  спину,  щоб  тварина  присіла,  а 

другою  -  стискає  щелепи.  Лікар 

Рис

 52 фіксація аГ

р

Є

с„вно. 

ветеринарної медицини ззаду або дещо

 собаки в стоячому положенні

Рис. 51. Господар фіксує собаку з 

намордником за повідок 

101

збоку  накидає  на  обидві  щелепи  петлю  із  складеного  вдвоє  бинта  і  зав'язує  його  одним  вузлом  під 
щелепами,  а  вільні  кінці  міцно  затяіує  і  зав'язує  на  потилиці  подвійним  вузлом  (рис.  53).  Щоб  бинт  не 
зісковзнув, 

а також при фіксації таким способом бульдогів і боксерів, 
у  яких  дуже  короткі  носові  кістки,  щоб  запобігти  їхній 
асфіксії, в рот тварині позаду ікл вставляють 
тонку палицю, навколо кінців якої 1-2 рази перекручують 
бинт,  а  потім  зав'язують  його  на  потилиці  і  постійно 
слідкують за диханням тварини. 

Для  проведення  маніпуляцій  в  ротовій  порожнині  в 

дуже  спокійних  тварин  її  можна  відкрити  без 

застосування  інструментів.  Однією  рукою  захоплюють  верхню  щелепу  і  втискують  краї  щік  у  ротову 
порожнину, другою - відтягують нижню щелепу донизу і розкривають рот (рис. 54). Щоки, знаходячись між 
зубами,  перешкоджають  змиканню  щелеп.  У  більшості  випадків  щелепи  у  собак  розводять  спеціальним 
клином, роторозширювачами або двома тасьмами (рис. 55). 

Рис. 53. Фіксація щелеп у собаки 

Рис. 54. Розкривання рота собаці 

Рис. 55. Фіксація розведених щелеп: А - клином; Б - 

тасьмами 

Одну тасьму накладають за іклами на  нижню щелепу, а другу  -  на верхню. 
Кінці  тасьми  натягують,  розтискають  щелепи  і  тримають  рот  розкритим. 
Однак  застосування  клину  не  зовсім  надійне,  його  краще  замінити 
іксоподібним зівником. Язик у собак фіксують язикотрима- чем або щипцями 
Васильєва. 

102

Загальноприйнятих методів фіксації собак у стоячому положенні немає. Невелику собаку із зав'язаним 

рот

0

м  тримають  руками,  великих  -  можна  прив'язувати  до  драбини,  поставленої  на  ребро,  що  створює 

доступ  до  тварини  з  обох  боків.  Крім  того,  собаку  можна  фіксувати  двома  ременями  до  перекладини, 
провівши їх позаду грудних кінцівок і спереду тазових. Злим собакам інколи зв'язують грудні й тазові лапи 
або прив'язують за шию до стовпа. 

Фіксувати  собак  у  лежачому  положенні  можна  на  операційному  столі  для  дрібних  тварин.  Собаку 

легко фіксувати на будь-якому станку в будь-якій позі, для цього під боки тварини підкладають валики із 
повсті, обшиті клейонкою, а стіл нахиляюсь у потрібний бік. 

ФІКСАЦІЯ КОТІВ 

Коти можуть вкусити, поцарапати кігтями, тому при лікувальних маніпуляціях їх обов'язково тримає 

господар. Дуже агресивним котам слсд з&'s "язуват тслеті гхсьмою, ш і со&цкам. 

При простих маніпуляціях кішку беруть однією рукою за шкіру на шиї біля голови, а другою - в ділянці 

попереку і притискають до столу. У такому положенні вона може поцарапати кігтями, тому при болючих 
маніпуляціях її фіксують двоє помічників: один тримає кішку за шкіру в ділянці шиї, другий - за кінцівки. 
Кішок можна загорнути в рушник або платок, залишивши відкритою частину тіла, яка необхідна для ма-
ніпуляції.  Якщо  маніпуляцію  проводять  нг

(

  голові,  кішку  поміщають  у  вузький  шкіряний  (брезентовий) 

мішок або в рукав фуфайки (халата), голову залишають назовні. Для фіксації голови застосовують також 
спеціальний ящик з кришкою, яка висовується, і вирізом на стінці для шиї. 

Рот  у  кішок  розкривають  двома  тасьмами,  як  і  у  собак.  Грубі  маніпуляції  інколи  призводять  до 

вивихіц щелепових суглобів, розривів зв'язок і переломів гілок нижньої щелепи! 

Кішок також фіксують на операційних столах для дрібних тварин. 

ФІКСАЦІЯ КРОЛІВ 

Кроля утримують однією рукою за ву\

а

 та складку шкіри в ділянці потилиці, другою - за тазові кінцівки, 

в розтягнутому положенні на столі. Крім того, їх можна завернути в ткацину або клейонку. 

Для проведення складних маніпуляцій кролів фіксують на операційному столі для дрібних тварин. 

103

ФІКСАЦІЯ ХУТРОВИХ ЗВІРІВ 

Неодмінна умова при дослідженні і  наданні лікувальної допомоги хутровим звірам: фіксація тварини 

повинна  бути  в  такому  положенні,  щоб  вона  не  завдавала  шкоди  тварині,  лікарю  та  його  помічникам. 
Тварин  ловлять  у  клітках  і  будиночках  або  переносних  ящиках,  куди  їх  попередньо  переганяють,  за 
допомогою  спеціальних  ловушок,  щипців,  сачків,  рукавиць  із  шкури  або  щільної  прогумованої  тканини 
(рис. 56). 

При  ловлі  лисиць  і  песців  після  того,  як  накрили  їх  голову 

рукавицею  (притиснули  сачком),  другою  рукою  беруть  звіра  за  шкіру  в 
ділянці  шиї,  голову  відпускають  і  підводять  руку  під  шию,  відпускають 
шкіру  шиї  і  звільненою  рукою  захоплюють  грудні  лапи,  одночасно 
притискуючи  до  себе  тулуб  тварини  ліктем.  Зафіксованому  таким  чином 
звіру зав'язують рот бинтом, тасьмою або тонкою мотузкою, яку накладають 
навколо щелеп, і зав'язують на спинці носа. При цьому слід стежити за тим, 
щоб звір не прикусив язика. 

Норок і соболів ловлять сачком у момент виходу їх з будиночків або в 

клітці.  Для  запобігання  прокусів,  на  руки  одягають  спеціальні  брезентові 
рукавиці  з  підкладкою  з  вати.  При  необхідності  рот  тварини  фіксують 
тасьмою або бинтом. Оскільки у соболів і норок лицьова частина коротка і 
конусоподібна,  для  попередження  зісковзання  петлі  із  щелеп  тасьму 
попередньо фіксують навколо кінців палиці, яка вкладена в рот за іклами, а 
потім зав'язують її вузлом на потилиці. 

Інколи  звірі,  особливо  соболі  і  лисиці,  яким  накладені  на  щелепи 

фіксуючі  пов'язки,  дуже  непокояться.  Таким  тваринам  слід  попередньо 

застосовувати  нейролептики  або  наркоз.  При  сильному  непокоєнні  (хвилюванні)  звірів,  їх  негайно 
поміщають  назад  у  клітку,  щоб  запобігти  розвитку  шокових  явищ,  що  нерідко  призводить  до  загибелі 
тварин. 

Рис. 56. Пастки для норок (1) і щипці 

для фіксації лисиць і песців (2) 

Норок  зручно  ловити  ловушкою,  яка  має  вигляд  циліндра  із  металевої  сітки  з  великими  вічками 

розміром 35x9 см для самців і 30x7 -