Файл: Operativna_khirurgiya_ZAG_ChAST_Vlasenko_-BTs200345019148.pdf

272

Кальцію  хлорид  -  10  %-ний  розчин  цього  препарату  особливо  ефективний  при  зниженому  зсіданні 

крові. Іони кальцію приймають безпосередню участь у перетворенні протромбіну в тромбін, полімеризації 
фібрину,  зменшують  проникність  стінок  судин.  При  загальній  слабкості,  тривалих  гнійно-некротичних 
процесах  за  3-4  дні  до  операції  внутрішньовенно  вводять  10  %-ний  розчин  кальцію  хлориду  в  дозах: 
великим  тваринам  -  10,0-40,0  г,  дрібним  -  0,2-4,0  г.  Найкраще  чергувати  ці  введення  (через  день)  із 
внутрішньовенним вливанням 40 %-ного розчину глюкози з аскорбіновою кислотою і вітамінами групи В. 

1.1. Магда рекомендував внутрішньовенно ін'єктувати 10 %-ний розчин кальцію хлориду в дозі 50-100 

мл великим і 2-4 мл - дрібним тваринам щодня протягом 3-4-х днів до операції. Масивні дози препарату 
(100-200 мл великим тваринам і 10 мл дрібним) в 10 %-ній концентрації слід застосовувати тваринам щодня 
протягом  3-4-х  днів  до  операції  з  великими  гнійно-некротичними  процесами.  Це  підвищує  імунітет 
організму і позитивно впливає на функціональний стан зсідаючої системи крові до моменту операції. 

С. І. Канюка, В. Й. Скорохід і Д. Ф. Гуфрій (1993) рекомендували внутрішньовенно ін'єктувати вівцям 

10-30,  а  свиням  -  10-20  мл  10  %-ного  розчину  кальцію  хлориду.  Крім  того,  зазначеним  тваринам  вони 
рекомендують  вводити  внутрішньом'язово  5  %-ний  розчин  кальцію  хлориду,  який  виготовлений  на  1 
%-ному розчині желатини. 

При  введенні  розчину  кальцію  хлориду  необхідно  суворо  дотримувати  методики 

внутрішньовенних  введень,  оскільки  потрапляння  розчину  у  периваскулярну  тканину  спричинює 
запалення і некроз тканин! 

Натрію  хлорид  -  10  %-ний  розчин  вливають  внутрішньовенно  коням  -  100-150  мл,  великій  рогатій 

худобі - 150-250, собакам - 10- 16 мл за 30-45 хв до операції. Кровоспинний ефект зумовлений мобілізацією 
депо нової крові, активізацією тромбопластичних речовин і впливом на судиноруховий центр. 

Адреналіну  гідрохлорид.  Препарат  зумовлює  звуження  судин  абдомінальних  органів,  шкіри  та 

слизових  оболонок;  меншою  мірою  звужує  судини  скелетної  мускулатури.  Судини  серця  і  легень  під 
впливом  адреналіну  розширюються!  Дія  препарату  пов'язана  з  впливом  на  а-  і  Р-адренорецептори  і  в 
основному співпадає з ефектами збудження симпатичних нервів. 

ОД %-ний розчин адреналіну тідрохяориду інЧклують підшкірно в дозах: великим тваринам - 3-5 мл, 

собакам  -  0,2-0,5  мл;  внутрішньовенно  коням  і  великій  рогатій  худобі  -  1-3  мл,  дрібній  рогатій  худобі  і 
свиням - 0,2-0,6, собакам - 0,1-0,5 мл. Кровоспинна дія проявляється швидко. 

Препарат протипоказаний при високому кров'яному тиску, органічних пороках серця, легеневих 

кровотечах! Після застосування адреналіну можливі випадки вторинних кровотеч, тому що під час 
операції судини не кровоточать, а після закінчення дії адреналіну настає їхня дилатація! 

Ефедрин.  У  клінічній  практиці  застосовують  ефедрину  гідрохлорид.  Це  білий  порошок,  добре 

розчинний у воді (1:25) і в спирті (1:14). Розчин стійкий проти кип'ятіння і не розпадається на світлі. Діє 
слабше  адреналіну,  але  триваліший  час.  Звужені  ефедрином  судини  після  закінчення  дії  препарату 
розширюються до попереднього стану. 

5 %-ний розчин ефедрину гідрохлориду ін'єктують підшкірно в дозах: коням і великій рогатій худобі - 

0,05-0,5 г, дрібній рогатій худобі - 0,02-0,1, свиням - 0,02-0,08, собакам - 0,01-0,05 г. 

Негативної реакції після введення препарату не спостерігається! 

273

Іхтіол. Для зупинки кровотечі застосовують водні розчини іхтіолу: 1 %-ні - внутрішньовенно, 3-5 %-ні - 

підшкірно і 5-10 %-ні - місцево. Розчин готують шляхом

 зважування

 необхідної кількості препарату в колбі,

 в

яку  додають  певну  кількість  дистильованої  води.  Для  того,  щоб  препарат  повністю

  розчинився,

  його 

підігрівають  до  50-60  °С.  Кип'ятити  розчини  не  рекомендується,  оскільки  при  цьому  руйнуються 
діючі складові іхтіолУ (тіофени)! 

О.  С.  Кашин  рекомендував  мати  заздалегідь  приготовлений  10  %-  ний  розчин  іхтіолу,  який  добре 

зберігається, і при необхідності з нього можна виготовити розчин необхідної концентрації. 1 %-ний розчин 
іхтіолу вводять внутрішньовенно

 з розрахунку

 1 мл на 3 кг маси тварини за 10-15 хв до операції або під час 

кровотечі при випадкових травмах. Вагітним тваринам застосовують 1/2-2/3 необхідної дози. Кровоспинна 
дія проявляється швидко. іДе зумовлено активізацією факторів зсідання, а також звуженням пошкоджених 
судин. 

Застосування  1  %-ного  розчину  іхтіолу  забезпечує  добре  зсідання  крові  і  швидку  зупинку 

кровотечі протягом 2-2,5 год, тобто 

Внутрішньовенне введення іхтіолу 0 такій концентрації і дозі не впливає на смакові якості м'яса! 
3-5 %-ні розчини іхтіолу можна застосовувати підшкірно в дозі відповідно 2,5 та 1,5 мл на 10 кг маси 

тварини. 

Місцево застосовують 5-10 %-ні

 розчини

 іхтіолу, наносячи їх на ранову поверхню або змочують ними

перев

'язувальний матеріал. 

Вітамін  К  одержав свою  назву  від  першої букви слова  "коагуляція". У  природі існує  вітамін  К

ь

  або

філлоХІнон,

 який є в рослинах, та вітамін К

2

, або фарнохінон, який

 синтезується

 бактеріями. Вітамін вивчений 

академіком О. В. Палладіним та його учнями. У 1942 р. вони запропонували вітамін К - вікасол. Вітамін К 
бере участь при утворенні в печінці протромбіну,

 посилює

 зсідання крові, він необхідний для формування 

повноцінного згустку фібрину. 

Через дефіцит вітаміну

 К в

 кормах,

 при

 порушенні його всмоктування із шлунково-кишкового тракту, а 

також  при  захворюванні  печінки  рівень  протромбіну

  в

  крові  стає  дуже  низьким.  Внаслідок  цього 

розвивається геморагічний діатез

 (крововиливи

  в  тканини  та  органи),  знижується  зсідання  крові,  що  може

викликати

 гемофілію. 

Із синтетичних препаратів вітаміну К у практиці застосовують вікасол - водорозчинний аналог вітаміну 

К-  Його  випускають  у  формі  таблеток  та  у  вигляді  порошку  і  0,3

  %-ного

  розчину  в  ампулах.  При 

застосуванні всередину й парентерально збільшується вміст протромбіну в крові, підвищується її зсідання, 
що сприяє ущільненню тромбу. Відмічено також, що він прискорює загоєння ран і виразок. 

Вітамін  К  та  його  препарати  застосовують  для  профілактики  кровотечі  і  зупинки  паренхіматозних 

кровотеч  при  операціях,  випадкових  ураженнях  та  пошкодженнях  печінки;  при  носових,  легеневих  і 
маткових кровотечах. 

Жиророзчинні  вітаміни  (К,  і  К

2

)  надходять  у  лімфу,  а  водорозчинний  (К

3

)  -  у  кров.  Вітамін  К 

пришвидшує зсідання крові за рахунок підвищення синтезу протромбіну та інших факторів (Ф - VI, VII, IX, 
X) переважно в печінці. Він впливає на синтез фібриногену, бере участь в оксидному фосфоруванні. Ефект 
розвивається повільно - через 12-18 год після введення. 

274

Всередину і внутрішньом'язово вікасол призначають у дозах: великій рогатій худобі - 0,1-0,3 г, собакам 

- 0,01-0,03, кішкам - 0,005- 0,01г 2-3 рази на день. Дрібній рогатій худобі і свиням ін'єктують підшкірно в 
дозі 0,4-1 мл. 

Внутрішньовенні  вливання  розчинів  гідрохлориду  амінокапронової  кислоти  можна  виконувати 

послідовно через ту саму голку, через яку ін'єктували наркотичний засіб. 

При  застосуванні препарату необхідно враховувати, що максимальна разова кровоспинна доза 

становить 0,1 г на 1 кг маси тіла тварини! Рогата худоба має підвищену чутливість до гідрохлориду 
амінокапронової  кислоти,  тому  введення  їй  доз,  більших,  ніж  0,1  г  на  1  кг  маси,  супроводжується 
ознаками токсикозу! 

Етамзилат  -  знижує  проникність  стінки  кровоносних  судин,  сприяє  утворенню  тромбопластину. 

Застосовують для профілактики й зупинки паренхіматозних кровотеч. 

Протаміну  сульфат  -  білковий  препарат,  отриманий  із  сперми  лосося.  Має  здатність  сполучатися  з 

гепарином, інактивуючи його. 

Призначають  переважно  для  нейтралізації  гепарину  у  випадках  надмірного  введення  його  як 

антикоагулянту.  1  %-ний  розчин  вводять  внутрішньовенно.  Може  спостерігатися  зниження 
артеріального тиску, брадикардія, алергічні реакції! 

Препарат протипоказаний при: тромбоцитопенії, артеріальній гіпотензії, недостатності функції кори 

наднирників. 

Сироватка крові, введена підшкірно або внутрішньовенно, посилює зупинку крові. Внутрішньовенне 

введення 80 мл сироватки крові прискорює в 4-6 разів її зсідання. Дія настає через 30 хв і досягає максимуму 
через 2 год. Кровоспинні властивості мають сироватки, які зберігаються не більше 5 діб! Якщо її зберігають 
10-14 днів, то вона спричинює зворотну дію - подовжує зсідання крові! 

Уведення  сироватки при великих внутрішньотканинних кровотечах може  викликати  загибель 

тварини від анафілактичного шоку! 

Коням ін'єктують 100-150 мл сироватки крові. 
Сироватку можна замінити плазмою крові, гемостатична дія якої вища, ніж сироватки. 
Переливання сумісної крові супроводжується вираженим гемостатичним ефектом. Застосовувати цей 

метод профілактики кровотечі рекомендується перед виконанням тривалих і загрожуючих крововтратами 
операцій. Необхідність у гемотрансфузії виникає також при великих втратах крові, колапсі, шоку та опіках. 

Перш,  ніж  перелити  кров,  необхідно  визначити  сумісність  крові  донора  та  реципієнта.  Для  цього 

застосовують стандартні сироватки або реакції ізогемоаглютинації за методом Венсана. 

З метою гемостазу переливають малі дози крові - 1-2 мл на 1 кг маси тварини. 
Для  стабілізації  крові  найчастіше  використовують  5-10  %-ний  розчин  натрію  лимоннокислого  у 

співвідношенні  із  кров'ю  1:10.  У  таких  самих  концентраціях  і  співвідношеннях  можна  використовувати 
розчин кальцію хлориду та натрію саліциловокислого. Застосування їх для стабілізації крові має переваги 
перед  натрієм  лимоннокислим:  стабілізована  ними  кров  не  має  аглютинувальних  властивостей,  що 
особливо важливо в негайних випадках переливання. 

275

Застосування лікарських рослин з гемостатичною метою 

Це досить поширена, доступна й дешева сировина. Приготувати її нескладно, а ефективність висока. 

Слід  зазначити,  що  механізм  дії  рослин  буває  пов'язаний  не  з  якоюсь  однією  речовиною,  а  комплексом 
речовин, які входять до її складу. 

Водяний перець. Використовують надземну частину рослин - траву, яка містить сім видів флавонових 

глікозидів,  органічні  кислоти,  значну  кількість  вітамінів  К,  Р,  С  та  А.  Застосовують  при  маткових, 
паренхіматозних,  а  також  при  шлунково-кишкових  кровотечах,  з  капілярів  внаслідок  травм,  хірургічних 
операцій, променевих уражень. Лікувальну дію при маткових кровотечах проявляє глікозид піолігопіперин, 
який стимулює скорочення матки; вітамін К, який підвищує зсідання крові; рутинон та інші флавоноїди, що 
зменшують крихкість та проникність капілярів. Застосовують 5-10 г трави всередину дрібним тваринам і 
20-50 г - великим. 

Рідкий екстракт водяного перцю застосовують усередину свиням у дозі 0,5-2 мл, собакам - 0,3-1 мл. 
Кропива дводомна. З лікувальною метою використовують листя, зібране в період цвітіння і висушене в 

затінку. Воно містить вітамін К, аскорбінову і пантотенову кислоти (до 6 %), каротиноїди (до 50 мг/%), солі 
заліза, органічні кислоти та інші біологічно активні речовини. 

Під впливом кропиви збільшується кількість тромбоцитів у крові, підвищується активність гепаринази, 

скорочується тривалість зсідання крові, ущільнюються стінки кровоносних судин - все це сприяє зупинці 
кровотечі. 

Листя  кропиви  застосовують  при  кровотечах  з  матки,  легень,  нирок,  кишкових  та  гемороїдальних. 

Призначають у вигляді настоїв та екстрактів. Настої готують у співвідношенні 1:20 із сухого листя та 1:5 із 
свіжої кропиви. Для дрібних тварин використовують 1,5—2,5 г сухого листя, а для великих - 15-25 г. 

Родовик.  Діючі  речовини  в основному знаходяться в корінцях. Із  них готують  відвари, рідкі  та  сухі 

екстракти. 

Препарати  із  родовика  характеризуються  в'яжучою,  протизапальною,  болезаспокійливою, 

судинозвужуючою,  гемостатичною  та  протимікробною  дією.  Родовик  використовують  для  зупинки 
кровотеч із матки, легень, шлунка, кишечнику. Призначають всередину великим тваринам 25-50 г корінців, 
дрібним - 3-5 г. 

Калина звичайна. З лікувальною метою використовують кору калини, яка в своєму складі має глікозид 

вибурнін,  органічні  кислоти,  ефіроподібні,  смолисті,  дубильні  та  інші  речовини.  Відвар  калини 
використовують як кровоспинний засіб в акушерсько-гінекологічній практиці, а також для стимулювання 
скорочення матки й при внутрішніх кровотечах. Кору застосовують усередину в дозі великим тваринам - 
15-25 г, а дрібним - 1,5-2,5 г. 

Грицики звичайні. Вміст діючих речовин цієї рослини вивчений недостатньо. Вважають, що в ньому є 

холін  та  ацетилхолін,  які  посилюють  скорочення  м'язів  матки,  аскорбінова  кислота,  органічні  кислоти, 
інозит, глікозиди, фітонциди тощо. Застосовують траву грициків звичайних у формі настоїв усередину як 
тонізуючий мускулатуру матки і гемостатичний засіб при кровотечах із матки та паренхіматозних органів. 
Доза сухої трави  дрібній рогатій  худобі становить  6,0-  12 г,  свиням  -  3-10, коням  15-30, великій рогатій 
худобі - 20-160, собакам - 0,5-2 г. 

276

Крім зазначених  лікарських рослин, для зупинки кровотечі можна  використовувати траву  зайцегуба 

п'янкого,  звіробій,  подорожник,  горобину,  деревій  звичайний,  хвощ  польовий,  кінський  щавель та 
інші. 

Перераховані  гемостатичні  засоби  загальної  дії,  включаючи  і  лікарські  рослини,  можуть  бути 

використані для профілактики кровотечі під час операції, а також для зупинки її, якщо вона виникає з інших 
причин. 

Тимчасова (провізорна) зупинка кровотечі 

Застосовуючи  будь-який  метод  тимчасової  зупинки  кровотечі,  слід  передбачити  швидке  надання 

хірургічної допомоги з остаточною її зупинкою. Треба пам'ятати, що використання методів тимчасової зу-
пинки кровотечі нерідко призводить до остаточної зупинки витікання крові в зв'язку з утворенням тромбів у 
пошкоджених судинах. Кожний з існуючих методів тимчасового гемостазу має як позитивні, так і негативні 
сторони  й  використовується  при  певних  показаннях  як  самостійний  метод  або  ж  у  комбінації  з  іншими 
(наприклад, застосування тиснучої пов'язки та введення гемостатичних речовин загальної дії). 

Стискування кровоточивої судини пальцями застосовують для тимчасової зупинки кровотечі як при 

операціях, так і при випадкових пораненнях. Стискування судини виконують, щоб запобігти забрудненню 
рани на  її протязі,  віддалік  від місця пошкодження.  Зупинка  кровотечі цим методом можлива при  умові 
чіткого уявлення про розташування кровоточивої судини. 

Стискають  судини  доти,  поки  остаточно  не  зупиниться  кровотеча  з  рани,  чим  запобігають  значним 

крововтратам. При цьому методі