ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 14.11.2019

Просмотров: 1240

Скачиваний: 2

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

55



Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний педагогічний університет імені Олександра Довженка



«____» _________ 20___

Протокол №_______

Голова Вченої ради,

ректор док.і.н., проф. О.І. Курок

_________________________




НАСКРІЗНА ПРОГРАМА ПРАКТИКИ СТУДЕНТІВ





напрям підготовки 0101 педагогічна освіта

(шифр, назва)

спеціальність 6.010106 7.010105 8.010105 Соціальна педагогіка

(шифр, назва)




Укладачі програми:

Рецензенти програми:

Програма розглянута і затверджена на засіданні кафедри загальної і соціальної педагогіки та психології






Протокол № від « » 201__ року




Завідувач кафедри ________________________ док.п.н., проф. Л.І. Міщик

(підпис) (прізвище та ініціали)








І. Пояснювальна записка

В системі підготовки соціального педагога важливе місце належить соціально-педагогічній практиці. Вона є зв’язуючою ланкою між теоретичним навчанням майбутніх соціальних педагогів та їх самостійною роботою в закладах освіти, надає досвід практичної діяльності.

Соціально-педагогічна практика здійснюється в умовах, максимально наближених до реальних, її мета: підготовка студентів до виконання функцій соціального педагога. Педагогічна практика у базових закладах є обов’язковим компонентом процесу фахової підготовки майбутніх педагогів, важливим етапом їхнього професійного зростання. Практична підготовка забезпечує встановлення безпосереднього зв’язку між теорією та практикою, оскільки в умовах реальної професійної діяльності відбувається інтеграція теоретичних знань і практичних умінь студентів, що зумовлює оволодіння ними складниками професійної компетентності.

Базою соціально-педагогічної практики для студентів спеціальності «Соціальна педагогіка» є міські та сільські навчальні заклади всіх типів, соціальні служби для дітей та молоді, центри за місцем проживання, творчі клуби та об‘єднаннях, позанавчальні установи різного напрямку, вищі навчальні заклади ІІІ – IV рівнів акредитації. Соціально-педагогічна практика виконує різні функції, які забезпечують її ефективність: навчаючий та виховуючий характер, комплексний підхід до її змісту та організації, творчий і активний характер, систематичність і наступність.

Організація практичної підготовки студентів в університеті враховує специфіку галузі 0101. педагогічної освіти, має наскрізний характер. Проходження студентами різних видів практик здійснюється протягом всього періоду навчання, починаючи другого курсу. Педагогічна (виробнича) практика проводиться з четвертого курсу. Її безперервність та послідовність впродовж кількох років навчання дозволяє майбутнім соціальним педагогам відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня – “бакалавр”, “спеціаліст”, “магістр” – здобувати необхідний і достатній обсяг практичних знань і умінь. Ефективність педагогічної практики залежить від дотримання таких умов: теоретична обґрунтованість системи підготовки студентів до практики, її навчальний і виховний характер, комплексний підхід до визначення завдань, змісту, форм і методів організації та проведення практики, забезпечення наступності та системності на різних етапах її проведення.

Мета практики:

Головною метою соціально-педагогічної практики на робочому місці соціального педагога є створення умов для оволодіння науковими основами соціалізації та самореалізації людини в інтересах особистості та суспільства. Для її реалізації необхідна взаємодія пріоритетних аспектів діяльності: з одного боку – це соціальна опіка, подання будь-яких видів соціальної допомоги різним категоріям молоді, а з іншого – діяльність, спрямована на розкриття творчого потенціалу молоді, що стимулює формування в неї імунітету до негативних явищ. Суб‘єктами соціально-педагогічної практики є всі категорії молоді, які тією чи іншою мірою потребують соціальної допомоги, підтримки, забезпечення та соціальної реабілітації. Відтак студенти факультету педагогіки і психології, спираючись на базові знання, уміння і навички, отримані під час навчання, повинні оволодіти майбутньою професією, виконуючи функції соціального педагога безпосередньо у різних соціальних службах для дітей та молоді, центрах за місцем проживання, творчих клубах та об‘єднаннях, навчально-виховних закладах, позанавчальних установах різного напрямку.


Завдання практики

У процесі педагогічної практики студентів спеціальності “Соціальна педагогіка” вирішуються такі завдання:

  • оволодіння соціально-педагогічними технологіями роботи з різними категоріями дітей, сім‘єю, соціальними службами, організаціями і установами; технологіями соціально-педагогічної діагностики, соціальної профілактики та корекційно – реабілітаційними;

  • ознайомлення студентів із системою соціально-виховної роботи у навчально-виховних закладах, навчально-виховних комплексах, діяльністю органів управління освітою та соціальних служб, специфікою навчального процесу у вищих педагогічних навчальних закладах ІІІ – IV рівнів акредитації;

  • встановлення та поглиблення зв’язку теоретичних знань студентів з реальним соціально-педагогічним процесом, формування умінь використовувати знання в процесі розв’язання конкретних навчально-виховних, оздоровчо-профілактичних, соціально-правових завдань;

  • вироблення професійних умінь, необхідних соціальному педагогу;

  • формування у студентів психологічної готовності до майбутньої професійної діяльності, розвиток необхідних професійних та особистісних якостей, прагнення до професійного самовдосконалення;

  • сприяння зростанню творчого потенціалу студентів під час проведення науково-педагогічних досліджень, вивчення кращого досвіду роботи соціальних педагогів, вихователів, вчителів, психологів, викладачів, керівників системи педагогічної освіти.

У процесі проходження різних видів практик у студентів формуються вміння:

  • користуватися соціально-педагогічними технологіями роботи з різними категоріями дітей, сім‘єю, соціальними службами, організаціями і установами, технологіями соціально-педагогічної діагностики, соціальної профілактики, корекційно – реабілітаційними;

  • діагностувати рівні розвитку дітей, сформованості психічних процесів, різних видів діяльності;

  • враховувати результати діагностики в навчально-виховній, оздоровчо-профілактичній роботі, планувати її;

  • створювати навчально-розвивальне, предметно-ігрове, мовленнєве середовище в закладах освіти;

  • організовувати ігрову діяльність дітей як засіб їх розвитку та виховання;

  • забезпечувати всебічний гармонійний розвиток дитини;

  • здійснювати педагогічний процес в закладах освіти:

  • здійснювати професійну діяльність за обраною спеціалізацією;

  • здійснювати контроль за ефективністю навчально-виховного процесу, коректувати його;

  • здійснювати просвітницьку діяльність серед батьків, сприяти формуванню вмінь встановлювати професійно етичні стосунки з батьками (особами, що їх заміняють) дітей;

  • проектувати соціально-педагогічну роботу з дітьми та підлітками;

  • створити умови для удосконалення комунікативних, організаторських, діагностичних, дидактичних, аналітичних вмінь та професійно значимих особистісних якостей; формування проектувальних вмінь.


ІІ. Види та терміни проходження практики.

Види, тривалість та терміни проведення педагогічної практики визначаються навчальними планами. Згідно державних стандартів підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів “бакалавр”, “спеціаліст”, “магістр” та діючих навчальних планів для спеціальності “Соціальна педагогіка” проводяться такі види педагогічної практики:


п/п

Назва практики

Курс


Кількість

тижнів

1

Професійно-орієнтовна (безвідривна)

2

2

2

Волонтерська (безвідривна)

3

2

3

Навчально-виховна в літніх оздоровчих таборах

3

3

4

Навчально-залікова на місці роботи соціального педагога в НВЗ

4

6

5

Виробнича в соціальних службах

5

6

6

Навчально-виховна в НВЗ нового типу та соціальних закладах

6 (маг.)

4

7

Науково-дослідна у ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації

6 (маг.)

6


ІІІ. Бази проведення практики.

Залежно від виду педагогічної практики, базами практики є різні освітні установи та соціальні служби:

ІV. Організація практики.

Перед початком практики проводиться настановча конференція, у ході якої студенти ознайомлюються з програмою практики: керівники роз’яснюють їм мету практики, ставлять конкретні завдання, інформують про зміст діяльності під час проходження практики, форму звітності, критерії оцінювання тощо.

Режим роботи студентів під час практики визначається керівниками практики та узгоджується з правилами внутрішнього розпорядку бази практики.

На період практики в кожній підгрупі студентів призначається староста, який веде облік відвідування студентами практики, організовує і координує роботу підгрупи, виконує доручення керівника практики, методистів, адміністрації і працівників базового навчального закладу чи установи щодо організації і перебігу практики, інформує студентів про консультації, семінари.

Послідовність реалізації завдань практики студент визначає в індивідуальному плані проходження практики. Він складається у перші дні практики, схвалюється викладачем-методистом та керівником від бази практики. Кожен студент працює відповідно до свого індивідуального плану.

Протягом педагогічної практики (кожного з її видів) практиканти ведуть щоденник педагогічних спостережень, у якому фіксують інформацію, необхідну для виконання завдань практики, висвітлюють хід їх виконання (згідно індивідуального плану проходження практики), в тому числі й роботу зі складання психолого-педагогічних характеристик дитини чи академічної групи студентів, з вивчення та аналізу ділової документації навчального закладу чи управління освіти. Матеріли щоденника використовують для звіту про виконану під час практики роботу.


V. Підведення підсумків педагогічної практики.

Після завершення практики студент обробляє зібраний матеріал і складає звіт, у якому подає аналіз всіх напрямів своєї роботи під час практики, характеризує повноту виконання завдань, труднощі, з якими стикався, вказує на досягнення та нереалізовані ідеї, визначає причини недоліків та упущень, намічає основні шляхи самовдосконалення.

Оцінювання результатів проходження практики проводиться з урахуванням результатів спостереження за діяльністю студента на основі:

  • визначення якості виконання кожного завдання; аналізу професійних рис практиканта (дисциплінованість, уміння організувати власний робочий час, ініціативність, творче ставлення до справи та інші), його готовності надати допомогу соціальним педагогам, працівникам навчально-виховного закладу, управлінню освіти, фахівцям соціальних служб, викладачам вищого навчального закладу;

  • оцінних суджень, висловлених методистами, адміністрацією, працівниками бази практики;

  • аналізу змісту та якості звітної документації студента;

  • самооцінки студентом ступеня своєї підготовленості до самостійної практичної діяльності та якості виконаної роботи.

За кожен вид педагогічної практики студентам виставляється диференційована оцінка.


Шкала оцінювання

За шкалою ESTS

За 100 бальною

шкалою


За національною

шкалою


Залік

(ІІ та ІІ курс)

Залік (диференційований

ІV- VІ курси)

A

90-100

(відмінно)

5 (відмінно)




Зараховано


відмінно

B

80-89

4 (добре)

добре

C

70-79

4 (добре)

добре

D

65-69


3 (задовільно)

задовільно

E

60-64

3 (задовільно)

достатньо

FX


35-59


2 (незадовільно

з можливістю

повторного складання)

Не зараховано


(незадовільно)


F

1-34


2 (незадовільно з обов’язковим

повторним курсом)

Не зараховано

(незадовільно з обов’язковим

повторним курсом)


Педагогічна практика завершується підсумковою конференцією. У ході конференції студенти звітують про свою роботу під час практики, дають узагальнений аналіз її результатів, обмінюються досвідом у формі презентації перебігу практики, обговорюють причини труднощів та висловлюють пропозиції щодо покращення практичної підготовки студентів до майбутньої професійної діяльності.


VІ. Зміст практик.


ВИД ПРАКТИКИ: ПРОФЕСІЙНО-ОРІЄНТОВНА (БЕЗВІДРИВНА) ПРАКТИКА

Метою професійно - орієнтовної практики є ознайомлення студентів з основними напрямками та змістом роботи закладів і служб соціальної допомоги і підтримки дитини, а також особливостями професійної діяльності спеціалістів різного профілю, що працюють в даних закладах.

Відтак студенти ІІ курсу спеціальності «Соціальна педагогіка. Практична психологія», спираючись на базові знання, уміння і навички, отримані під час навчання, повинні ознайомитися із змістом і сферами соціально-педагогічної діяльності в різних типах і видах закладів і служб соціально-педагогічної допомоги дітям різних категорій: діти з обмеженими функціональними можливостями, діти-сироти, діти-правопорушники, діти групи ризику.