Файл: лекції ГО.doc

Активні рахунки розрахунків використовують для обліку розрахункових взаємовідносин з іншими юридичними і фізичними особами за передані їм цінності або надані послуги. До цих рахунків належать “Розрахунки з підзвітними особами”, “Розрахунки з покупцями і замовниками”.

Пасивні рахунки розрахунків використовують для обліку розрахункових взаємовідносин з іншими юридичними і фізичними особами за отримані від них матеріальні цінності, позики, з робітниками і службовцями щодо оплати праці, з бюджетом, з органами соціального страхування тощо.

Активно – пасивні рахунки розрахунків застосовують в обліку для розрахунків із дебіторами і кредиторами за господарськими операціями, внаслідок яких заборгованість підприємства може бути або дебіторська, або кредиторська. До них належать такі рахунки: “Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами”.

Регулювальні рахунки застосовують в обліку для уточнення оцінки господарських засобів і їх джерел. Їх поділяють на: контрарні, доповнювальні, контрарно – доповню вальні.

Контрарні регулювальні рахунки уточнюють оцінку засобів або їх джерел, облік яких ведеться на основних рахунках.

Доповнювальні регулювальні рахунки призначені для дооцінки засобів та їх джерел, облік яких ведуть на основних рахунках. Якщо основні рахунки активні, то і доповнювальні активні, а якщо пасивні, то й доповнювальні пасивні.

Контрарно – доповнювальні регулювальні рахунки поєднують ознаки контрарних і доповню вальних рахунків. Такі рахунки відкривають в аналітичному обліку готової продукції, матеріалів, незавершеного виробництва.

Операційні рахунки використовують для відображення і контролю господарських процесів, пов’язаних з операціями постачання, виробництва і реалізації продукції. Операційні рахунки поділяють на збірно – розподільчі, калькуляційні і порівняльні.

Збірно – розподільчі рахунки призначені для обліку витрат, що пов’язані з проведенням певних господарських процесів, які в момент їх здійснення неможливо безпосередньо віднести на затрати по конкретному об’єкту. До цієї групи рахунків належать: “Загально виробничі витрати” тощо.

Бюджетно – розподільчі рахунки призначені для розмежування і точного визначення витрат між двома суміжними періодами.

Калькуляційні рахунки призначені для обліку різних витрат, що має на меті визначення фактичної собівартості готової продукції, робіт, послуг.

Порівняльні рахунки використовують для порівняння і контролю надходжень за реалізовану продукцію і витрат на її виготовлення.

Фінансово – результатні рахунки призначені для поточного обліку й контролю фінансових результатів господарської діяльності підприємств. За дебетом цих рахунків відображають збитки і втрати, а за кредитом – прибутки від основної діяльності.

---

Розглянуті рахунки бухгалтерського обліку за наявності на них сальдо відображають на відповідних статтях бухгалтерського балансу і тому їх називають балансовими.

Поряд з балансовими рахунками існують рахунки, які відображають у бухгалтерському балансі і тому їх називають позабалансовими. Позабалансові рахунки призначені для обліку засобів, які не належать даному підприємству, але перебувають тимчасово в його користуванні

9. Взаємозв’язок між синтетичними рахунками, субрахунками і аналітичними рахунками Структура Плану рахунків зорієнтована на потреби складання фінансової звітності (Балансу, Звіту про фінансові результати, Звіту про рух грошових коштів, Звіту про власний капітал). Тому в ньому чітко розмежовано балансові та номінальні рахунки, які застосовуються для обліку витрат, доходів і фінансових результатів діяльності. Балансові рахунки побудовані таким чином, щоб їх сальдо відповідало сумам, які відображаються у статтях Балансу. При цьому такі рахунки об’єднані в класи згідно з розділами активу і пасиву Балансу. Показники розділів І – ІІІ активу Балансу заповнюються на підставі даних рахунків класів 1 – 3, показники розділів І – V пасиву Балансу – на підставі даних рахунків класів 4 – 6.

Узгодженість Плану рахунків з фінансовими звітами

План рахунків		Фінансовий звіт
Клас	Назва класу
1	Необоротні активи		Розділ 1 активу
2	Запаси		Розділ 2 активу
3	Кошти, розрахунки та інші активи		Розділи 2 і 3 активу
4	Власний капітал та забезпечення		Розділи 1 і 2 пасиву
5	Довгострокові зобов’язання		Розділ 3 пасиву
6	Поточні зобов’язання		Розділи 4 і 5 пасиву
7	Доходи і результати діяльності	ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ
8	Витрати за елементами
9	Витрати діяльності
0	Позабалансові рахунки	Примітки до фінансових звітів

---

ТЕМА 4. Документація господарських операцій та інвентаризація

1. Поняття первинного документа.

2. Класифікація документів.

3. Бухгалтерське оброблення первинних документів та їх збереження.

4. Суть і завдання інвентаризації.

5. Види інвентаризації. Відображення результатів інвентаризації в бухгалтерських документах.

6. Зміст і призначення форм бухгалтерського обліку.

1. Поняття первинного документа

Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах проводяться на підставі первинних документів.

Первинні документи – це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо.

Документи, створені засобами обчислювальної техніки на машинозчитуваних носіях, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови надання їм юридичної сили і доказовості. Документ, виготовлений машинним способом, повинен бути записаний на матеріальному носії (магнітному, паперовому).

Фізичні та юридичні особи, які беруть участь у здійсненні операцій, пов’язаних з прийомом і видачею грошових коштів, цінних паперів, товарно – матеріальних цінностей та інших об’єктів майна, забезпечуються підприємством, установою, що виконує ці операції, копіями первинних документів про таку операцію.

Первинні документи складаються на бланках типових форм, а також на бланках спеціалізованих форм. Записи у первинних документах, облікових регістрах повинні здійснюватися тільки у темному кольорі чорнилом, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів та іншими засобами, які б забезпечили збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання документів та запобігли внесенню несанкціонованих і непомітних виправлень.

Вільні рядки в первинних документах підлягають обов’язковому прокреслюванню.

Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов’язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно – матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна.

Відповідальність за своєчасне і якісне складання документів, передачу їх у встановлені графіком документообороту терміни для відображення у бухгалтерському обліку, за достовірність даних, наведених у документах, несуть особи, які склали і підписали ці документи. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

---

Первинні документи для надання їм сили й доказовості повинні мати обов’язкові реквізити:

• назва підприємства (установи), від імені якого складено документ

• назва документа і код форми

• дата і місце складання

• зміст господарської операції, її обсяг та вимірники в натуральному й вартісному виразі

• посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за здійснення операції.

Залежно від характеру операцій до первинних документів можуть бути внесені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу одержувача тощо. При відсутності будь – якого реквізиту первинний документ втрачає свою доказову силу і не може бути підставою для здійснення записів у системі рахунків бухгалтерського обліку.

За сприйняття будь – якого виду інформації має бути проведена відповідна її індексація, яка відповідала б органам відчуття людини.

В сучасних умовах обробки інформації застосовують такі форми індексації інформації:

1. цифрові (показники у документах записують цифрами)

2. алфавітні (словесний запис у документі)

3. символьні (штрихова система кодування)

4. предметно – візуальні (фотознімки, телевізійні зображення).

Первинні документи виконують різні функції. Першою функцією є доказовість. Друга функція – це зберігання даних. Завдяки бухгалтерським документам є можливість дістати відомості в майбутньому, а це дає змогу порівнювати, аналізувати тощо.

2. Класифікація документів

За призначенням документи поділяються на розпорядчі й виправдовувальні.

Розпорядчими називають документи, які містять розпорядження (наказ, інструкцію) на здійснення господарського факту – операції. Вони ще не підтверджують господарський факт, а є підставою для його здійснення. Тому їх не можна брати для запису в реєстри бухгалтерського обліку. Документ, який підтверджує факт здійснення операції, є виконавчий документ. До розпорядчих документів належать накази, розпорядження про надання відпустки, платіжні доручення банку на перерахування коштів, доручення на отримання матеріальних цінностей тощо.

Виправдовувальними є бухгалтерські документи, які підтверджують факт здійснення господарської операції. Вони містять дані про її виконання. До таких документів належать акти, накладні на передачу матеріальних цінностей, касовий видатковий ордер тощо.

За місцем написання документи поділяються на внутрішні та зовнішні.

Внутрішні – документи, які складаються в господарствах відповідно до проведених ними операцій. До цих документів належать вимоги, накладні, касові ордери, різні акти.

Зовнішні – це такі документи, які надходять у господарство від інших підприємств, установ і організацій. До цієї групи належать також документи, які пишуть в одному господарстві, але вони обертаються між різними господарствами. Сюди належать усі банківські документи – платіжні вимоги, доручення.

---

За масштабом охоплення кількості операцій документи поділяються на одноразові й нагромаджу вальні.

Одноразові – це документи, якими оформляють господарські факти (операції) у момент їх здійснення (заповнюють на одну операцію). Характерною особливістю цих документів є їх одноразове використання для початкової реєстрації господарських операцій.

Нагромаджу вальні документи – це такі, які дають змогу протягом дня, декади, тижня, місяця фіксувати однорідні господарські операції в міру їх здійснення (це документи, в яких записують однорідні господарські операції за певний проміжок часу).

За ступенем узагальнення господарських фактів бухгалтерські документи поділяються на первинні та зведені.

До первинних документів належать документи, які складають у момент здійснення операції або після її закінчення.

Зведеними є такі документи, які написані на підставі первинних документів за ознакою груп та інших ознак узагальнення (авансовий звіт, платіжна відомість).

За характером оформлення бухгалтерські документи поділяються на документи бухгалтерського, не бухгалтерського й комбінованого оформлення.

Документи бухгалтерського оформлення повністю пишуть працівники бухгалтерії. До цих документів належать меморіальні ордери, групувальні відомості.

Документи не бухгалтерського оформлення пишуть працівники виробничих підрозділів: комірники, майстри, виконроби. Головною ознакою таких документів є те, що в них працівники бухгалтерії записують лише бухгалтерське проведення.

Документи комбінованого оформлення – це такі документи, в яких частина даних заповнюється не бухгалтерами, а частина – працівниками бухгалтерії. Наприклад, акти на введення в експлуатацію основних засобів заповнює комісія, а вартісні дані записують у бухгалтерії.

За технікою написання й опрацювання бухгалтерські документи поділяються на такі, які пишуть вручну, на клавішних або на ЕОМ.

Документи, які пишуть вручну являють собою традиційні паперові аркуші.

Частина бухгалтерських документів може бути написана з допомогою клавішних машин, які мають алфавітний пристрій.

При використанні ЕОМ документи пишуть автоматично за певними програмами.

3. Бухгалтерське оброблення первинних документів та їх збереження

Усі первинні бухгалтерські документи з місць їх оформлення у встановлені терміни передають у бухгалтерію. Кожен первинний документ у бухгалтерії підлягає:

перевірці

обробленню

погашенню

Перевірку первинних документів здійснюють за суттю (чи відповідає господарська операція чинному законодавству), формою (правильність і повнота заповнення усіх реквізитів, цифрових і текстових записів, дотримання термінів оформлення і подання документів у бухгалтерію) та арифметичним підрахунком (перевірка цифр, підсумків).

---