ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 25.11.2019
Просмотров: 7795
Скачиваний: 7
Давньогрецька мова існувала з XIV ст. до н.е. до
IV ст. н.е. У IV ст. до н.е. сформувалася спільна для всієї
території Греції мова койне на основі аттичного діалекту
з центром в Афінах. Давньогрецькою мовою створена ба-
гата література (художня — Есхіл, Софокл, Еврипід, Ари-
стофан; філософська — Платон і Аристотель; риторична —
Демосфен). Перші пам'ятки алфавітного грецького пись-
ма належать до VIII ст. до н.е.
Дехто як окрему мову називає середньогрецьку, або
візантійську, — державну літературну мову Візантії від
перших століть н.е. до XV ст.
АЛБАНСЬКА ГРУПА
До албанської групи належить лише одна албанська мо-
ва. Поширена в Албанії, Югославії (край Косово), Італії, а
також у Болгарії, Румунії та Україні (Одеська область). За-
гальна кількість носіїв досягає 5 млн. Існує гіпотеза, що
албанською мовою чи мовою, дуже близькою до албанської,
розмовляли іллірійці, фракійці, фригійці та даки. Писемні
пам'ятки на основі латинського алфавіту датуються XV ст.
8 0 Загальні питання мовознавства
ВІРМЕНСЬКА ГРУПА
Вірменську групу представляє єдина вірменська мо-
ва — державна мова Вірменії, якою користуються також
вірмени в Грузії, Азербайджані (Нагорний Карабах), Ту-
реччині, Сирії, Лівані, Ірані, США, Франції та інших кра-
їнах. Кількість мовців становить 5 млн. 20 тис. осіб. Спо-
ріднена з грецькою, індійськими, іранськими і хетто-
лувійськими мовами. Відзначається значним діалектним
членуванням (понад 50 діалектів). Давня вірменська літе-
ратурна мова (грабар) утворилася в V—VI ст. Нова літера-
турна мова (ашхарабара) сформувалася в XVIII ст. Вона
має два варіанти: західний — на основі константинополь-
ського діалекту і східний — на основі араратського діа-
лекту. Перші писемні пам'ятки належать до початку
V ст. Оригінальна писемність створена просвітителем
вірмен Месропом Маштоцем наприкінці IV ст.
АНАТОЛІЙСЬКА (ХЕТТО-ЛУВІЙСЬКА) ГРУПА
До анатолійської групи індоєвропейської сім'ї належать
мертві хеттська, лувійська, палайська, карійська, лідій-
ська і лікійська мови.
Хеттська мова була поширена в XIX—XII ст. до н.е. в
центральній і північній частині Анатолії (Хеттське царство).
Це перша в історії індоєвропейська мова з писемною фіксаці-
єю. Відкрита під час розкопок у 1906—1907 pp. у Туреччині.
Близька до вірменської. Писемність — на основі клинопису.
Лувійська мова існувала не пізніше II тисячоліття до
н.е. на південному заході Малої Азії. Збереглося мало ві-
домостей про неї в клинописних пам'ятках із XIV—XIII ст.
до н.е.
Карійська мова була поширена в Карії (південний за-
хід давньої Малої Азії). Збереглося до 2000 написів, які ся-
гають VII—НІ ст. до н.е., виконаних особливим карійсь-
ким письмом.
Палайська мова існувала на території області Пала в
першій половині II тисячоліття до н.е. Збереглися клино-
писні тексти, в яких зафіксовано 300 слів.
Лідійська мова була поширена на заході Малоазійсько-
го півострова в І тисячолітті до н.е. Збереглися тексти ма-
лоазійською графікою з VII—V ст. до н.е.
Лікійська мова функціонувала в І тисячолітті до н.е.
на південному заході Малої Азії в області Лікія. Зберегли-
ся тексти з V—IV ст. до н.е., написані малоазійською гра-
фікою.
Мови світу, їх вивчення та генеалогічна класифікація 81
ТОХАРСЬКА ГРУПА
До тохарської групи належить мертва тохарська мова. Де-
хто вважає, що було дві тохарські мови: тохарська А (кара-
ціарсько-турфанська) і тохарська Б (кучанська). Це мови ко-
чових іранських племен, які осіли в східній частині Тянь-Ша-
ню й оазисах пустелі Такла-Макан (китайський Туркестан).
Пам'ятки тохарської мови (буддійські тексти) знайдені ар-
хеологами в XX ст. Тохарська мова дещо споріднена з албан-
ською, хеттською і балто-слов'янськими мовами.
СЕМІТО-ХАМІТСЬКІ МОВИ
Семіто-хамітські (афразійські) мови поширені в пів-
нічній частині Африки від Атлантичного узбережжя і Ка-
нарських островів до узбережжя Червоного моря, а також
у Західній Азії та на острові Мальта. Спілкуються ними
майже 262 млн. осіб.
Семіто-хамітські мови поділяють на дві групи: семіт-
ську і хамітську.
СЕМІТСЬКА ГРУПА
До неї належать арабська, давньоєврейська (іврит), ара-
мейська, фінікійська, тигринья, тигре, амхарська, хара-
рі, мехрі, джіббалі та мальтійська. Мовами цієї групи ко-
ристуються 193 млн. мовців.
Арабська мова налічує 174 млн. 950 тис. носіїв і є одні-
єю з шести робочих мов ООН. Поширена в Іраці, Сирії, Ліва-
ні, Ізраїлі, Йорданії, Кувейті, Саудівській Аравії, Об'єднаних
Арабських Еміратах, Єменській Арабській Республіці, Єгипті,
Судані, Лівії, Тунісі, Алжирі, Мальті, Марокко, Маврита-
нії, Західній Сахарі, Сомалі, Джибуті та Республіці Чад.
Пам'ятки з V ст. до н.е. Літературна мова сформувалася в
V—VI ст. Арабською мовою написано Коран — головну свя-
щенну книгу мусульман, у якій зібрані проповіді, обрядові
та юридичні настанови, молитви, повчальні оповідання й
притчі, виголошені Мухаммедом у Мецці та Медині (VII—
VIII ст.). Писемність — на основі арабського алфавіту.
Давньоєврейська мова (іврит) збереглася в Біблії, а са-
ме в Старому заповіті, який складений в XII—НІ ст. до
н.е.). Функціонувала як жива мова до перших століть нашої
ери, а далі, аж до нашого часу, як культова мова. Давньо-
єврейською мовою створена багата релігійна, філософська,
наукова й художня література. З виникненням держави
8 2 Загальні питання мовознавства
Ізраїль (1948 p.) іврит став офіційною мовою. Це унікальний
факт відродження мертвої протягом двох тисячоліть мови.
Сучасний іврит, яким спілкуються понад 3,5 млн. осіб, є знач-
но зміненою давньоєврейською мовою, що дає право вважа-
ти його осібною мовою. Писемність давньоєврейська.
Арамейська мова представлена написами з Дамаска,
Хами, Арпада, Ассирії (IX—VIII ст. до н.е.) та пізнішими
писемними пам'ятками (уривки Старого заповіту, літур-
гійні тексти тощо). Нащадком арамейської мови є асси-
рійська мова. Деякі вчені вважають, що існувало декіль-
ка арамейських мов.
Фінікійська мова — мертва мова, яка функціонувала
з IV тисячоліття до н.е. у Фінікії (сучасний Ліван), на
острові Кіпр, у Північній Африці, на півдні Іспанії, на
Сицилії та Сардинії. Писемні пам'ятки — з середини II ти-
сячоліття до н.е. написані фінікійським алфавітом, із якого
сформувалися нові види буквеного письма.
Живі мови тигринья, тигре, амхарська, харарі, мехрі,
джіббалі поширені переважно в Ефіопії, а мальтійська
мова — на Мальті.
ХАМІТСЬКА ГРУПА
Вона об'єднує чотири підгрупи: єгипетську, берберсь-
ку, кушитську і чадську.
ЄГИПЕТСЬКА ПІДГРУПА. ДО неї належать давньоєгипетська
й коптська мови.
Давньоєгипетська мова використовувалася в давньо-
му Єгипті. Відома за ієрогліфічними пам'ятками з IV ти-
сячоліття до н.е. — V ст. н.е.
Коптська мова є потомком давньоєгипетської мови.
Функціонувала з III до XVII ст. н.е. Збереглася як культова
мова в єгиптян, які сповідують християнство. Писемність
коптська, в основу якої покладено грецький алфавіт.
БЕРБЕРСЬКА ПІДГРУПА: туарезька, кабільська, зенага, та-
шельхіт та інші мови.
КУШИТСЬКА ПІДГРУПА: мови сомалі, сідамо, афар, аромо, бе-
джа та ін.
ЧАДСЬКА ПІДГРУПА: мови хауса, гвандара, болёва, карекйре,
сура, тёра, мйргі, мандара, котоко, мубі, сокбро та ін.
КАВКАЗЬКІ МОВИ
Кавказька сім'я налічує майже 40 мов, якими розмов-
ляють 7 млн. 455 тис. осіб. Поширена на Північному К
Мови світу, їх вивчення та генеалогічна класифікація 83
казі, в Закавказзі та Туреччині. Поділяється на три групи:
картвельську, абхазько-адигейську і нахсько-дагестанську.
КАРТВЕЛЬСЬКА (ПІВДЕННОКАВКАЗЬКА, ІБЕРІЙСЬКА) ГРУПА
До неї належать грузинська, мегрельська, чанська і
сванська мови.
Грузинська мова поширена в Грузії, частково в Азер-
байджані, на Північному Кавказі, в Ірані та Туреччині. Є
державною мовою Грузії. Розмовляють нею майже 4 млн.
осіб. Найдавніші писемні пам'ятки відносять до V ст. Гру-
зини мають оригінальну писемність.
Мегрельською (занською) мовою спілкуються майже
400 тис. осіб у Західній Грузії. Писемності не має. Мегре-
ли користуються грузинською літературною мовою.
Чанська (лазька) мова поширена в Туреччині і част-
ково в Грузії. Користуються нею до 50 тис. осіб. Писемно-
сті не має.
Сванська мова функціонує в Местійському й Лентех-
ському районах Грузії. Кількість її носіїв не перевищує
35 тис. Писемності не має.
АБХАЗЬКО-АДИГЕЙСЬКА (ЗАХІДНОКАВКАЗЬКА) ГРУПА
До неї належать абхазька, абазинська, адигейська, ка-
бардинська та убихська мови.
Абхазька мова функціонує в Абхазії — автономній рес-
публіці в складі Грузії. Має до 90 тис. носіїв. Літературна
мова сформувалася в другій половині XIX ст. Писемність —
на основі кирилиці (з 1938 р. до 1954 р. — на основі гру-
зинської графіки).
Абазинська мова поширена в Карачаєво-Черкеській ав-
тономній області Росії. Кількість її носіїв досягає ЗО тис.
Писемність створена на основі латинської графіки, а в
1938 р. переведена на кириличну основу.
Адигейська мова локалізована в Адигейській автоном-
ній області Краснодарського краю (Росія). Кількість мов-
ців перевищує 104 тис. Писемність — на основі кирилиці.
Кабардинська (кабардино-черкеська) мова поширена
в Кабардино-Балкарії, Карачаєво-Черкеській автономній
області та Адигейській автономній області (Ставропольсь-
кий і Краснодарський краї Росії). Спілкуються нею май-
же 370 тис. осіб. Писемність — на основі кирилиці (з
1923 р. до 1936 р. — на основі латиниці).
Убихською мовою розмовляють декілька десятків осіб
У Туреччині. Писемності не має.
8 4 Загальні питання мовознавства
НАХСЬКО-ДАГЕСТАНСЬКА (СХІДНОКАВКАЗЬКА) ГРУПА
До неї належать чеченська, інгуська, аварська, лезгин-
ська, табасаранська, даргинська, лакська та багато безпи-
семних, здебільшого одноаульних, мов: андійська, кара-
тинська, тиндинська, чамалинська, багвалинська, гунзиб-
ська, гінухська, цахурська, агульська, хіналузька та інші.
ФІННО-УГОРСЬКІ МОВИ
Фінно-угорськими мовами розмовляють 24 млн. 35 тис.
осіб. Ці мови поділяють на дві групи: угорську та фінську.
УГОРСЬКА ГРУПА
До цієї групи належать угорська, мансійська і хантий-
ська мови.
Угорська мова — офіційна мова Угорщини. Поширена
також у прилеглих до Угорщини країнах — Югославії, Авст-
рії, Чехії, Словаччині, Румунії та Україні (Закарпаття). Кіль-
кість її носіїв досягає 15 млн. осіб. Писемність — на латинсь-
кій основі. Перша писемна пам'ятка належить до XII ст.
Мансійська (вогульська) мова поширена на лівобереж-
жі ріки Об та її приток у Тюменській та Єкатеринбурзькій
областях Росії. Кількість мовців становить 3,7 тис. Пи-
семність на основі кирилиці не набула поширення. Функ-
ціонує переважно в побутовій сфері.
Хантийська (остяцька) мова локалізована в Ханти-
Мансійському та Ямало-Ненецькому автономних окру-
гах (Тюменська область) і в деяких районах Томської об-
ласті (Росія). Носії — 14 тис. осіб. Писемність — на ос-
нові кирилиці.
ФІНСЬКА ГРУПА
Мови цієї групи поділяють на три підгрупи: прибал-
тійську, пермську і волзьку.
ПРИБАЛТІЙСЬКА ПІДГРУПА. ДО неї належать фінська, естон-
ська, карельська, лівська, іжорська, вепська і водська
мови.
Фінська (суомі) мова — одна з двох (поряд із шведсь-
кою) офіційних мов Фінляндської Республіки. Поширена та-
кож у Росії, Швеції, Норвегії, СІЛА, Канаді, Австралії та
інших країнах. Загальна кількість мовців становить понад
5,3 млн. осіб. Писемність — на основі латинської графіки.
Естонська мова — державна мова Естонії. Поширена
Мови світу, їх вивчення та генеалогічна класифікація 85
також у Росії, Швеції, СІЛА та Канаді. Користуються нею
1,1 млн. мовців. Перші писемні пам'ятки сягають XIII ст.
Єдина літературна мова сформувалася в другій половині
XIX ст. Писемність — на основі латинського алфавіту.
Карельська мова поширена в Карельській Автономній
Республіці, Калінінградській, Ленінградській і Новгородсь-
кій областях (Росія). Розмовляють нею 77 тис. осіб. Найдав-
ніша писемна пам'ятка належить до XIII ст. Писемності за-
раз не має (перестала вживатися з 40-х років). Карельська
мова використовується переважно як розмовно-побутова.
Лівська, іжорська, вепська та водська мови є побутови-
ми. Нині вони перебувають на стадії вимирання: у 1979 р.
лівською мовою користувалося 100 осіб у Латвії, іжорсь-
кою — 244 в Ленінградській області, вепською — 3 тис.
осіб у Карелії, Ленінградській і Вологодській областях, вод-
ською — кілька десятків осіб у Ленінградській області.
ПЕРМСЬКА ПІДГРУПА. ДО неї належать комі-перм'яцька, ко-
мі-зирянська та удмуртська мови.
Комі-перм'яцька мова поширена в Комі-Перм'яцькому
автономному окрузі Росії, а також на північному сході
Кіровської та Пермської областей. Загальна кількість мов-
ців становить 151 тис. Писемність — на основі кирилиці.
Комі-зирянська мова використовується в Автономній
Республіці Комі, а також на Кольському півострові, в Яма-
ло-Ненецькому і Ханти-Мансійському автономних окру-
гах Росії. Розмовляють нею 327 тис. осіб. Літературна мо-
ва сформувалася в XX ст. Мала оригінальну писемність із
XIV ст., яка в XVII ст. була витіснена кирилицею.
Удмуртська (вотяцька) мова поширена в Удмуртській,
а також у Башкирській, Татарській і Марійській авто-
номних республіках Росії. Користуються нею 550 тис. осіб.
Писемність створена в XVIII ст. на основі кирилиці.
ВОЛЗЬКА ПІДГРУПА. ДО неї належать марійська та мордов-
ська мови.
Марійська (марі, черемиська) мова поширена в Марій-
ській, Татарській, Удмуртській, Башкирській автономних
республіках і суміжних областях у Росії. Кількість мовців
становить приблизно 540 тис. Складається з двох діалек-
тів, які покладено в основу двох літературних мов, тому
існує думка, що є дві марійські мови — гірська марійська
(на правому березі Волги) і лугово-східна марійська (на
лівому березі Волги). Писемність — на основі кирилиці.
Перша граматика марійської мови з'явилася в 1775 р.
Мордовська мова функціонує в Мордовській, Башкирсь-
86 Загальні питання мовознавства
кій, Татарській, Чуваській автономних республіках Росії та
суміжних областях. Спілкуються нею до 1 млн. осіб. Остан-
нім часом учені вважають, що є дві окремі мордовські
мови — ерзянська і мокшанська. Перші пам'ятки пись-
ма відносять до XVII ст. В основі писемності — кирилич-
на графіка.
САМОДІЙСЬКІ МОВИ
До живих самодійських (самоїдських) мов належать
ненецька, нганасанська, енецька і селькупська. Користу-
ються ними 35 тис. осіб. Функціонують в північноєвра-
зійській тундрі від півострова Канін і ріки Мезень на За-
ході до півострова Таймир на Сході, а також у Тюменсь-
кій і Томській областях та Красноярському краї (Росія).