Файл: Налоговая система.doc

е) забезпечують застосування і своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених законодавчими актами України за порушення законодавства про оподатковування, а також стягнення адміністративних штрафів за ці порушення, допущені посадовими особами підприємстві, організацій і громадянами;

ж) аналізують причини й оцінюють дані про факти порушення законодавства про оподатковування;

з) проводять усебічні перевірки фактів приховання і заниження сум податків, інших платежів у бюджети і внесків у державні цільові фонди;

і) з доручення спеціальних підрозділів боротьби з організованою злочинністю проводять перевірки своєчасності видачі і вірогідності документів, зв’язаних з розрахунком і сплатою платежів у бюджети і державні цільові фонди;

к) під час виконання, у рамках своєї компетенції, контрольних функцій визначають неправомірність дій підприємств, організацій і громадян, що можуть свідчити про злочинну діяльність чи створювати умови для такої діяльності і передають наявну інформацію, за цими питаннями відповідним спеціальним органам по боротьбі з організованою злочинністю;

л) передають правоохоронним органам матеріали про факти правопорушень, за які передбачається кримінальна відповідальність; а також подають у суди й арбітражні суди позови до підприємств, організаціям і громадянам про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави засобів, отриманих ними за ці угоди, а в інших випадків-засобів, отриманих без установлених законом основ; а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їхнього майна;

м) проводять роботу, зв’язану з виявленням, обліком, оцінкою і реалізацією конфіскованого, безхазяйного майна, майна, що перейшло по праву спадкування державі, і цінностей;

н) контролюють дотримання виконкомами сільських і селищних рад порядок прийняття й обліку податків, інших платежів від населення, своєчасність і повноту перерахування цих сум у бюджет;

о) розглядають заяви, пропозиції і скарги громадян, підприємств і організацій з питань оподатковування, а також скарги на дії посадових осіб державних податкових адміністрацій;

п) подають відповідальним фінансовим органам звіт про надходження в бюджет податків, інших платежів, а також внесків у державні цільові фонди.

7.3 Права, обов’язки і відповідальність державних податкових адміністрацій

Державним податковим адміністраціям надається право: а) здійснювати на підприємствах, в організаціях, незалежно від форм власності, і у громадян перевірку грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій і інших документів, незалежно від способу подачі інформації (включаючи комп’ютерний), зв’язаних з нарахуванням і сплатою податків, інших платежів у бюджет, внесків у державні цільові фонди, наявності свідчень про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, спеціальних дозволів (ліцензій, патентів) на її виконання, а також одержувати від посадових осіб і громадян у писемній формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час перевірок; перевіряти в посадових осіб і громадян документи, що засвідчують особистість, під час проведення перевірок за питаннями оподатковування; викликати посадових осіб і громадян для дачі показань з питань розрахунку і сплати податків, інших платежів у бюджет, внесків у державні цільові фонди;

б) одержувати безоплатно від підприємств, організацій, включаючи

установи Національного банку України, комерційні банки й інші фінансово-кредитні установи, і громадян відомості, довідки про діяльність, отримані доходи, витрати підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, і громадян, що перевіряються, про відкриті, закриті рахунки, валютні й інші рахунки, у тому числі про ненадходження у встановлений термін валютного виторгу від суб'єктів підприємницької діяльності, і іншу інформацію, зв’язану з розрахунком і сплатою податків, інших платежів у бюджети, внесків у державні цільові фонди; перебувати в яких-небудь інформаційних системах, особливо комп’ютерних, для визначення об’єкта оподатковування;

в) оглядати які-небудь виробничі, складські, торгові й інші приміщення підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, і громадян, що використовуються для одержання доходів чи зв’язані з утриманням об’єктів оподатковування, незалежно від їхнього місцезнаходження. У випадку відмовлення керівників підприємств, установ, організацій і громадян допустити посадових осіб державних податкових адміністрацій для обстеження зазначених приміщень, непредставлення документів про отримані доходи і витрати, державні податкові адміністрації мають право визначити оподатковуваний доход (прибуток) таких підприємств, установ, організації і громадян на підставі документів, що свідчать про отриманий ними доход, а щодо громадян — з урахуванням оподатковування особ, що займаються аналогічною діяльністю;

г) жадати від керівників і інших посадових осіб підприємстві, установ, організацій, а також громадян, що перевіряються, усунення виявлених порушень законодавства про податки, інші платежі в бюджети, внескі у державні цільові фонди і законодавства про підприємницьку діяльність і контролювати їхнє виконання, а також припинення дій, що перешкоджають виконанню повноважень посадовими особами державних податкових адміністрацій;

д) припиняти операції підприємств, установ, організацій і громадян по розрахункових, валютних і інших рахунках у відділеннях Національного банку України, комерційних банках, інших фінансово-кредитних установах у випадку відмовлення в проведенні документальної чи перевірки недопущення працівників державних податкових адміністрацій для обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи зв’язані зі змістом інших об’єктів оподатковування, непредставлення (чи відмовлення представити) державним податковим адміністраціям і їх посадовим особам бухгалтерських звітів, балансів, податкових декларацій, розрахунків і інших документів, зв’язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів у бюджети, внесків у державні цільові фонди, чи непред’явлення свідчень про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, спеціальних дозволів (ліцензій, патентів) на її здійснення, а також у випадках відсутності обліку об’єктів оподатковування;

е) вилучати в підприємств, установ і організацій документи, що свідчать про приховання (заниженні) об’єктів оподатковування, несплату податків, інших платежів у бюджети, внесків у державні цільові фонди, а в громадян-підприємців, що порушують порядок заняття підприємницькою діяльністю, реєстраційне чи свідчення спеціальний дозвіл (ліцензії, патенти) з наступною передачею матеріалів про порушення в органи, що видали ці документи;

ж) застосовувати до підприємств, установам, організаціям і громадянам фінансові санкції;

з) залучати в бюджети і державні цільові фонди донараховані за результатами перевірок суми податків і інших платежів і внесків, суми податкової недоїмки, іншим платежам і внескам, а також суми штрафів і інших санкцій, передбачених законодавчими актами України, з підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності і результатів фінансово-господарської діяльності, в обов’язковому порядку, а з по рішенню чи суду по виконавчих написах нотаріусів;

і) накладати адміністративні штрафи:

• на керівників і інших посадових осіб підприємств, установ, організацій, винних у заниженні суми чи податку іншого чи платежу внеску, в утриманні (заниженні) об’єктів оподатковування, а також у відсутності бухгалтерського переліку об’єктів чи оподатковування ведення його з порушеннями встановленого порядку, у неподанні, несвоєчасній подачі чи подачі в невстановленій формі бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, рахунків, аудиторських висновків, платіжних чи доручень інших документів, зв’язаних з численням і сплатою чи податків інших платежів у чи бюджети внесків у державні цільові фонди — від п'яти до десяти неоподатковуваних податком мінімальних розмірів заробітної плати, а за ті ж дії, допущені особою, що протягом року було підлягало адміністративному стягненню за одне з зазначених правопорушень — від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних податком мінімальних розмірів заробітної плати;

• на керівників і інших посадових осіб підприємств, установ, організацій, включаючи відділення Національного банку України, комерційні банки й інші фінансово-кредитні установи, що не виконують перераховані в пунктах б - е вимоги державних податкових адміністрацій і їхніх посадових осіб — від десяти до двадцяти неоподатковуваних податком мінімальних розмірів заробітної плати; на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також громадян — суб’єктів підприємницької діяльності, що виплачують доходи, що винні в нестягнені, неперерахуванні в бюджет сум додаткового податку з громадян, перерахуванні податку за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли такі перерахування дозволені законодавством), у неінформуванні чи несвоєчасному інформуванні державних податкових адміністрацій за установленою формою відомостей про доходи громадян — у розмірі трьох неоподатковуваних податком мінімумів заробітної плати, а за ті ж дії, допущені особою, що протягом року підлягало адміністративному стягненню за одне з зазначених правопорушень, — у розмірі п’яти неоподатковуваних податком мінімумів заробітної плати;

• на громадян, винних у чи неподанні несвоєчасній подачі декларацій про чи доходи включенні в декларації неправильних даних, у відсутності переліку чи неправильному веденні переліку доходів і витрат, для яких встановлена обов’язкова форма переліку, - від одного до п'яти неоподатковуваних податком мінімальних розмірів заробітної плати;

• на громадян, що займаються підприємницькою діяльністю, винних у протидіях посадовим особам державних податкових адміністрацій, у тому числі в недопущенні їх у приміщення, що використовуються для здійснення підприємницької діяльності й одержання доходів, - від десяти до двадцяти неоподатковуваних податком мінімальних розмірів заробітної плати;

• на громадян, що займаються підприємницькою діяльністю без державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), якщо його одержання передбачене законодавством,— від трьох до восьми неоподатковуваних податком мінімальних розмірів заробітної плати з конфіскацією виготовленої продукції, засобів виробництва і сировини, або без її;

• на громадян, що продають товар без придбання одноразових патентів чи з порушенням терміну їхньої дії, або реалізують товари, не позначені в деклараціях,— від одного до десяти неоподатковуваних податком мінімальних розмірів заробітної плати, а за ті ж дії, допущені громадянином, що протягом року підлягали адміністративному стягненню за одне з зазначених порушень,— від десяти до двадцяти неоподатковуваних податком мінімальних розмірів заробітної плати;

к) користатися безперешкодно в службових цілях засобами зв’язку, що належать підприємствам, установам і організаціям незалежно від форм власності;

л) у випадку виявлення зловживань під час ведення контролю за рухом валютного виторгу, проведення розрахунків зі споживачами з використанням касових книг, а також по утриманню лімітів готівки в касах і їхньому використанні при розрахунках за товари, роботи і послуги, давати доручення органам державної контрольно-ревізійної служби на проведення ревізій;

м) жадати від керівників підприємств, установ і організацій, що перевіряються, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей і розрахунків; у необхідних випадках опечатувати каси, касові приміщення, склади й архіви.

Права, передбачені пунктами а- е, до, м, представляються посадовим особам державних податкових адміністрацій, а права, передбачені пунктами д, ж, і, л, тільки начальникам державних податкові адміністрації і їхнім заступникам. Посадові особи державних податкових адміністрацій зобов’язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав і інтересів громадян, підприємств, установ і організацій, що охороняються законом, забезпечувати виконання покладених на державні податкові адміністрації функції і повною мірою використовувати дані їм права. За невиконання чи неналежне виконання посадовими особами державних податкових адміністрацій своїх обов’язків їх залучають до дисциплінарної, адміністративної, карної і матеріальної відповідальності відповідно до діючого законодавства. Збитки, нанесені неправомірними діями посадових осіб державних податкових адміністрацій, підлягають відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету. Посадові особи державних податкових адміністрацій зобов’язані дотримуватись комерційної і службової таємниці. Скарги на дії посадових осіб державних податкових адміністрацій подаються в ті державні податкові адміністрації, яким вони безпосередньо підкоряються. Скарги розглядають і рішення приймають у місячний термін із дня їхнього надходження. Рішення щодо скарг можна оскаржити протягом місяця у вищестоящій державній податковій адміністрації. У випадку незгоди підприємств, установ і організацій з рішенням Державної податкової адміністрації України, воно може бути оскаржене в арбітражному суді. У випадку незгоди громадян із прийнятим рішенням, дії посадових осіб державних податкових адміністрацій можуть бути оскаржені в порядку суду. Подача скарги не зупиняє оскарження дії посадових осіб державних податкових адміністрацій. Оскарження дій посадових осіб державних податкових адміністрацій, зв’язаних з накладенням адміністративної відповідальності, проводиться відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

7.4 Посадові особи державних податкових адміністрацій і їх правовий і соціальний захист

Посадовою особою державної податкової адміністрації може бути особа, що має освіту за фахом і відповідає кваліфікованим вимогам, установленим Міністерством фінансів України. Під час прийняття на роботу посадовій особі може бути встановлений іспитовий термін від шести місяців до одного року. На роботу в державні податкові адміністрації не приймаються особи, що були засуджені за здійснення навмисних злочинів. Посадові особи державних податкових адміністрацій не мають права займатися підприємницькою діяльністю, а також працювати за сумісництвом на підприємствах, в установах і організаціях (крім наукової і викладацької діяльності). Посадові особи державних податкових адміністрацій підлягають атестації. Порядок атестації встановлюється Головною державною податковою адміністрацією України. Посадовим особам державних податкових адміністрацій привласнюються спеціальні звання:

• головний державний радник податкової служби;

• державний радник податкової служби I рангу;

• державний радник податкової служби II рангу;

• державний радник податкової служби III рангу; радник податкової служби I рангу; радник податкової служби II рангу;

• радник податкової служби III рангу;

• інспектор податкової служби I рангу;

• інспектор податкової служби II рангу;

• інспектор податкової служби III рангу.

Положення про спеціальні звання і порядок їхнього присвоєння, розмір надбавок за звання затверджується Кабінетом Міністрів України.

Покладання на посадових осіб державних податкових адміністрацій обов’язків, не передбачених законодавчими актами України, забороняється.

Держава гарантує захист життя, здоров’я, честі, достоїнства і майна посадових осіб державних податкових адміністрацій і членів їхніх родин від злочинних посягань і інших протиправних дій.

Образа посадової особи державних податкових адміністрацій, погроза убивства, насильства, знищення майна і насильницькі дії щодо посадової особи державної податкової адміністрації, а також навмисне знищення чи ушкодження його майна й інші протиправні дії спричиняють установлену законом відповідальність.

У випадку загибелі посадової особи державної податкової адміністрації під час виконання службових обов’язків, родині загиблого чи його утриманців виплачується одноразова допомога у розмірі десятирічної заробітної плати загиблого відповідно до останньої посади, що він займав, за рахунок коштів державного бюджету з наступним стягуванням цієї суми з винної особи.

У випадку нанесення посадовій особі державної податкової адміністрації тяжких тілесних ушкоджень під час виконання їм службових обов’язків, що не дозволяють у майбутньому займатися професійною діяльністю, йому виплачується одноразова допомога у розмірі п’ятилітньої заробітної плати відповідно до його останньої посади за рахунок коштів державного бюджету з наступним стягуванням цієї суми з винної особи.