Файл: Бух.учет в бюдж.организациях.doc

Схему облікового процесу з придбання й реалізації установою санаторно-курортних путівок, придбаних в інших санаторно-курортних закладах, наведено в табл. 2.8.

Таблиця 2.8

ОСНОВНІ БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ З ПРИДБАННЯ
Й РЕАЛІЗАЦІЇ УСТАНОВОЮ САНАТОРНО-КУРОРТНИХ ПУТІВОК

Зміст операцій	Д	К
Перераховано коштів іншому санаторно-курортному закладу за придбані путівки	364	321, 323
Отримано путівки (вартість без ПДВ)	331	364
На суму ПДВ	641	364
Надійшли кошти на рахунок установи за видані путівки	321, 323	675
Видано путівок (вартість без ПДВ)	675	331
На суму ПДВ	675	641
Надійшли до каси установи кошти за реалізовані путівки (вартість без ПДВ)	301	331
На суму ПДВ	301	641
Зараховано на рахунок установи кошти із каси за реалізовані путівки	321, 323	301
Списана різниця вартості путівок, реалізованих за пільговою вартістю	652, 811	331
Перераховано ПДВ до бюджету	641	321, 323

Облік і ведення трудових книжок у бюджетних установах та організаціях здійснюють відповідно до інструкції «Про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58. Зразок бланка трудової книжки затверджено Постановою Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 року № 301.

Бланки трудових книжок та вкладишів до них установи й організації зберігають в касі разом з іншими документами суворого обліку. Бухгалтерія, своєю чергою, веде спеціальну книгу, форма якої затверджена наказом Міністерства статистики України від 27.10.1995 року № 277 — «Книга обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них» (форма № 449). До неї вносять операції, пов’язані з отриманням і використанням бланків та вкладишів із зазначенням їх серії та номерів.

В обліку вартість трудових книжок і вкладишів, виданих під звіт особі, відповідальній за заповнення трудових книжок, відносять у дебет субрахунка № 362.

У разі виписування трудової книжки, вкладиша до неї чи дубліката (замість втраченого документа) з працівника беруть їхню вартість.

Заборгованість підзвітних осіб за бланки трудових книжок і вкладишів до них списують під час повернення підзвітною особою до каси за прибутковим касовим ордером сум, отриманих за ці бланки від працівників, і відображають таким бухгалтерським проведенням:

Д301 К362.

Придбання вказаних грошових документів здійснюється за довіреністю одержувача.

Для обліку руху грошових документів — бланків суворої звітності, застосовують типові форми первинного обліку, затверджені наказом Міністерства статистики України від 11.03.1996 року № 67, до яких належать:

---

прибутково-видаткова накладна на бланки суворої звітності (форма № С3);

прибутково-видаткова книга обліку бланків суворої звітності (форма № С3);

акт на списання використаних бланків суворої звітності (форма № С3-3);

акт перевірки наявності бланків суворої звітності (форма № С3-4 );

картка-довідка за виданими і використаними бланками суворої звітності (форма № С3-5).

У бухгалтерському обліку бланки суворої звітності одночасно з обліком на основних рахунках обліковуються на позабалансовому рахунку 08 «Бланки суворого обліку».

Аналітичний облік грошових документів, крім бланків трудових книжок, ведуться на картках (форми № 292-а) за їх видами, або в книзі поточних рахунків і розрахунків (форма № 292).

Операції щодо руху грошових документів у касі оформлюють меморіальним ордером (форма № 274). Записи в меморіальному ордері здійснюють окремо за кожним видом грошових документів.

На субрахунках № 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті» та № 334 «Грошові кошти в іноземній валюті» обліковуються кошти, які перераховані на поточні чи реєстраційні рахунки в останні дні місяця і будуть зараховані в наступному місяці.

За дебетом субрахунків № 333 та № 334 відображаються грошові кошти в дорозі, при цьому кредитуються субрахунки рахунків № 68, 70, 71. За кредитом, після зарахування грошових сум на відповідні рахунки на підставі пояснювальних документів, відоб­ражається списання грошових коштів в дорозі, при цьому дебетуються субрахунки рахунків № 31, 32.

Аналітичний облік операцій з іншими коштами здійснюють у довільній формі за кожним грошовим документом і кожною сумою в дорозі. Записи за операціями із грошовими документами в дорозі групують у меморіальному ордері форми № 274 бюджет.

Розпочинаючи вивчення розрахунків із різними дебіторами, зазначимо, що на рахунках цієї групи обліковуються оборотні активи бюджетних установ у формі дебіторської заборгованості, тобто у вигляді вимог установи до інших юридичних чи фізичних осіб щодо грошових коштів, товарів, робіт і послуг. Тут обліковуються розрахунки з покупцями, замовниками, іншими дебіторами: у порядку планових платежів, із підзвітними особами, за відшкодування завданих збитків, а також розрахунки з іншими дебіторами установи. Наголосимо, що бюджетні установи всі розрахунки із юридичними і фізичними особами (крім розрахунків із підзвітними особами) за товари, роботи та послуги, здійснюють після їх отримання. Попередня оплата дозволяється у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Для обліку розрахунків із іншими дебіторами установи призначений рахунок № 36 «Розрахунки з різними дебіторами», який поділяється на субрахунки:

№ 361 «Розрахунки в порядку планових платежів»;

№ 362 «Розрахунки із підзвітними особами»;

№ 363 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків»;

---

№ 364 «Розрахунки з іншими дебіторами».

Одним із видів розрахунків із дебіторами є розрахунки за плановими платежами, коли умовами договору передбачена оплата товарів не за окремими операціями постачання, а шляхом періодичного переказування коштів у певні терміни та в установлених розмірах незалежно від отримання товару.

Таку форму розрахунків застосовують бюджетні установи та організації за наявності постійних господарських зв’язків із різними суб’єктами підприємницької діяльності за поставками матеріальних цінностей та наданням послуг. Переважно через форму розрахунків у порядку планових платежів здійснюються роз­рахунки з продовольчими базами за продукти харчування, з госп­розрахунковими аптеками за медикаменти, з організаціями громадського харчування за талони на харчування учнів, з автопідприємствами за послуги автотранспорту.

Суми кожного планового платежу і терміни перерахування сторони встановлюють на поточний місяць (квартал), з огляду на періодичність платежів та обсяги поставок чи закупівель, надання послуг за договорами, угодами або фактичні поставки за минулий місяць.

У платіжному дорученні з планових платежів установами-плат­никами в графі «Призначення платежу» обов’язково робиться запис «Плановий платіж згідно з договором, номера договору та дати договору», а також термін платежу і цільове призначення переказаних сум.

Щомісячно постачальник і бухгалтерія платника звіряють стан розрахунків на підставі фактично одержаних матеріальних цінностей і зроблених виплат і здійснюють перерахунок.

Для обліку розрахунків із постачальниками в порядку планових платежів передбачено активно-пасивний субрахунок № 361 «Розрахунки в порядку планових платежів». Перерахування установою постачальникам планового авансу супроводжується записами в дебет субрахунка № 361 «Розрахунки в порядку планових платежів» та кредит субрахунків з обліку грошових коштів на поточних, реєстраційних рахунках.

Отримання продуктів харчування, медикаментів та перев’язу­вальних засобів від постачальників супроводжується записами в кредит субрахунка № 361 «Розрахунки в порядку планових платежів» в кореспонденції з дебетом субрахунків № 232, 233, 331, 801, 802.

Аналітичний облік розрахунків за субрахунком № 361 ведеться в накопичувальній відомості (форма № 408) меморіальний ордер № 7. Облік ведуть окремо за кожним постачальником, для якого відводять необхідну кількість рядків з метою відображення операцій упродовж місяця в розрізі кодів економічної класифікації видатків. Операції, здійснювані за рахунок коштів спеціального фонду, фіксують в окремому ордері. Записи в меморіальний ордер здійснюють за кожним документом (платіжним дорученням, рахунком) мірою здійснення операції. На кінець місяця за субрахунком № 361 обчислюють загальний залишок та окремий за кожним постачальником у розрізі кодів економічної класифікації видатків.

---

Облік розрахунків із постачальниками в порядку планових платежів можна вести на картках (форма № 272-а) або в книгах (форма № 292).

Для обліку розрахунків із підзвітними особами призначений субрахунок № 362 «Розрахунки з підзвітними особами».

Суми під звіт видаються з каси установи або переказуються на карткові рахунки на оплату видатків, які неможливо або недоціль­но здійснювати шляхом безготівкових розрахунків. Підзвітні суми мають цільове призначення і витрачаються винятково на ті цілі, на які вони видані, згідно із кодами бюджетної класифікації видатків.

Підзвітні суми в бюджетних установах видаються як аванс на такі цілі: господарські витрати, службові відрядження і наукові експедиції, виплата заробітної плати, стипендій уповноваженим особам, якщо через віддаленість обслуговуваної установи платіж­на чи розрахунково-платіжна відомість не може бути повернута довіреною особою в касу по завершенні трьох робочих днів.

Готівкові кошти видаються під звіт лише за дозволом керівника установи і попереднього звітування за раніше отримані аванси.

Суму авансу на господарські потреби обчислюють на підставі інформації щодо вартості відповідних матеріальних цінностей.

Видача сум під звіт працівникам, за якими є непогашена забор­гованість за попередні суми, не дозволяється.

Порядок витрачання коштів на господарські потреби регулюється кошторисними призначеннями бюджетної установи, а також Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 15.12 2004 року № 637, затвердженого постановою Правління Національного банку України.

Основна маса авансових сум у бюджетних установах видається під звіт на службові відрядження.

Службове відрядження — це поїздка працівника установи за розпорядженням керівника на певний термін до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його основної роботи.

Порядок оплати службових відряджень встановлено Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року № 59 із подальшими змінами.

Витрати бюджетної установи на відрядження мають плановий характер і включаються до видатків за загальним і спеціальним фондами лише за наявності документів, що підтверджують зв’я­зок такого відрядження із основною діяльністю установи.

Установа, яка відправляє працівника у службове відрядження, видає наказ про його відрядження, де зазначено мету поїздки, пункт призначення, тривалість відрядження. За відрядження за кордон вказують умови перебування за кордоном (у разі поїздки на запрошення додається його копія з перекладом), кошторис витрат. Потім працівникові оформлюють посвідчення про відряджен­ня, форму якого затверджено наказом ДПАУ від 28.07.1997 року № 260.

---

Термін відрядження визначає керівник установи. Цей термін не може перевищувати 30 календарних днів, а за кордон — 60 календарних днів. Виняток становить направлення за кордон на навчання, стажування, підвищення кваліфікації на двосторонніх засадах (міждержавних) військовослужбовців, аспірантів і студентів відповідно до укладених сторонами угод.

Установа, що відряджає працівника в межах України, забезпечує його коштами у вигляді авансу на поточні потреби у розмірах, передбачених нормативно-правовими актами про службові відрядження.

За кожен день (включно із днем приїзду та від’їзду) перебування працівника у відрядженні в межах України, враховуючи вихідні, святкові та неробочі дні і час перебування в дорозі, виплачуються добові в межах граничних норм, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 року № 663, незалежно від статусу населеного пункту.

За наявності підтверджувальних документів установа відшкодовує витрати відрядженим працівникам на наймання житлового приміщення в розмірі фактичних витрат із урахуванням додаткових побутових послуг, що надаються в готелях (прання, чищення, прасу­вання одягу), за користування холодильником, телевізором. Працівникові, відрядженому в межах України, відшкодовується плата за бронювання місця в готелях згідно із поданими підтверджувальними документами.

Відрядженому працівникові відшкодовують також витрати на проїзд до місця відрядження і назад у розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним та автомобільним транспортом загального користування з урахуванням усіх витрат, пов’язаних із придбанням проїзних квитків, користуванням постільними речами у потягах, страхових платежів на транспорті, суми податку на додану вартість за придбані проїзні документи.

У разі відрядження працівників за кордон установи забезпечують їх коштами в національній валюті держави, до якої вирушає працівник, або у вільно конвертованій валюті у вигляді авансу на поточні витрати у розмірах, зумовлених реальними потребами в країні перебування згідно із встановленими нормами. Якщо аванс видається не в доларах США, а в національній валюті, то спочатку граничні норми добових, установлених у гривнях, перераховують у долари США з огляду на прогнозований курс, а потім суму в доларах помножують на крос-курс, розрахований за офіційним курсом на день видачі авансу.

Норми добових витрат і граничні норми відшкодування витрат на наймання житлових приміщень для державних службовців, а також інших осіб установ та організацій, що утримуються за рахунок коштів бюджету, за відрядження за межи України, в разі зміни прогнозованого офіційного обмінного курсу національ­ної валюти до долара США за поданням Міністерства фінансів України переглядаються після ухвалення Закону України про Державний бюджет на наступний рік.

---