Файл: Robocha_programa.doc

МК = ПК + МКР.

Кожен блок змістових модулів має бути обов’язково оцінений. Студент повинен позитивно скласти модульний (проміжний) контроль. Незадовільні оцінки складання модульного контролю вважаються академічною заборгованістю, яка не може бути компенсованою за рахунок позитивного складання інших блоків змістових модулів.

Відповідно до умов кредитно-модульної системи організації навчального процесу передбачається оцінювання успішності студентів з дисципліни в балах. Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи оцінювання, що використовується в університеті, а саме: оцінки виставляються згідно з таблицею 4.1. співставлення шкал.

Об'єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни різного характеру і рівня складності, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю.

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння певного матеріалу, вироблених навичок проведення розрахункових робіт, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал (презентація).

Таблиця 4.1 – Шкала перерахунку оцінок результатів контролю знань студентів

Для організації поточного контролю в даній робочій програмі розподілена загальна кількість балів, за якими оцінюється вся поточна робота, між відповідними-об'єктами контролю.

За рішенням кафедри студентам, які брали участь в позааудиторній науковій діяльності – в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій, олімпіадах, конкурсах тощо – можуть присуджуватись додаткові бали за результати поточного контролю. При цьому загальна кількість балів, що вноситься до відомості за поточну роботу не може перевищувати 60 балів.

Об'єктами поточного контролю знань студентів є:

а) систематичність та активність роботи на семінарських заняттях;

б) виконання завдань для самостійного опрацювання;

в) виконання модульних (контрольних) завдань. Оцінювання проводиться за такими критеріями:

• розуміння, ступінь засвоєння теорії та методології проблем, що розглядаються;

• ступінь засвоєння матеріалу дисципліни;

• ознайомлення з рекомендованою літературою, а також із сучасною літературою з питань, що розглядаються;

• уміння поєднувати теорію з практикою при розгляді виробничих ситуацій, розв'язанні задач, проведенні розрахунків при виконанні завдань, винесених для самостійного опрацювання" та завдань, винесених на розгляд в аудиторії;

• логіка, структура, стиль викладу матеріалу в письмових роботах і при виступах в аудиторії, вміння обґрунтовувати свою позицію, здійснювати узагальнення інформації та робити висновки.

При контролі систематичності та активності роботи на семінарських заняттях оцінці підлягають рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських заняттях; активність при обговоренні питань, що винесені на семінарські заняття.

При контролі виконання завдань для самостійного опрацювання оцінці підлягають самостійне опрацювання тем в цілому чи окремих питань; проведення розрахунків; написання рефератів, підготовка конспектів навчальних чи наукових текстів, підготовка реферативних матеріалів з публікацій тощо.

При виконанні модульних (контрольних) завдань оцінці підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набули студенти після опанування певного модуля. Написання контрольної роботи є обов’язковим для кожного студента. Критеріями, які дозволяють оцінити виконання модульної (контрольної) роботи позитивно, є:

• відповіді на запитання повинні бути достатньо повними і показувати глибоке засвоєння студентом програмного матеріалу дисципліни;

• розв’язання практичних завдань повинно бути методично правильним і з належними поетапними поясненнями.

Оцінювання письмових контрольних робіт здійснюється за 30-бальною шкалою (від 0 до 30 балів) відповідно від кількості правильних відповідей.

В разі невиконання певних завдань поточного контролю з об'єктивних причин, студенти мають право, за дозволом декана, скласти їх до останнього семінарського заняття. Час та порядок складання визначає викладач.

Підсумковий бал за результатами поточного модульного контролю оформлюється під час останнього семінарського заняття відповідного семестру.

Для визначення оцінки під час модульного контролю враховуються результати поточного контролю з семінарських занять, результати захисту індивідуальних завдань, передбачених з цієї навчальної дисципліни.

На тижнях модульного контролю студент може захистити індивідуальні завдання, реферати, отримати консультацію, а також виконати інші види робіт, необхідні для позитивного оцінювання виконання ним індивідуального навчального плану.

Студент вважається допущеним до модульного (проміжного) контролю, якщо він виконав усі види робіт, які передбачені цією робочою програмою з вивчення відповідного блоку змістових модулів цієї дисципліни.

У разі недопущення студента до модульного (проміжного) контролю або відсутності на ньому викладач проставляє йому у відомості 0 (нуль) балів. У разі поважної причини відсутності декан факультету надає студентові дозвіл на проходження відповідного модульного контролю в індивідуальному порядку. Оцінки модульного контролю з певної дисципліни можуть виставлятися за результатами поточного контролю навчальної роботи студента.

Результати модульного контролю доводяться до відома студентів не пізніше наступного робочого дня після дати його проведення.

Студент, який не погоджується з одержаною оцінкою, має право звернутися до викладача й отримати обґрунтоване пояснення. У разі незгоди з рішенням викладача студент має право звернутися з письмовою апеляцією до завідуючого кафедрою не пізніше наступного робочого дня після оголошення результатів модульного контролю.

Оцінки першого та другого модульного контролю виставляються за університетською шкалою.

4.2. Завдання для поточного контролю студентів заочного відділення

Поточний контроль знань студентів заочного відділення проводиться у вигляді запланованої навчальним планом аудиторної контрольної роботи. Контрольна робота проводиться у письмовому вигляді з використанням тестової технології контролю знань.

Для підготовки до виконання контрольної роботи студентам рекомендується звернутися до навчально-методичної літератури, наведеної у бібліографії курсу, зокрема до джерел за порядковими номерами : 23-26, 29-33.

Приклад завдання контрольної роботи

Варіант 1

Знайдіть відповідність між терміном, наведеним у лівій колонці, та його визначенням, поданим праворуч.

4.3. Оцінювання знань студентів при проведенні підсумкового контролю

Підсумковий (семестровий) контроль з дисципліни “Макроекономіка” проводиться у формі іспиту. Проведення іспиту – це найважливіший метод контролю та оцінки знань студентів з дисципліни. Умовою допуску до іспиту є виконання усіх обов’язкових робіт і завдань з дисципліни.

Завданням іспиту є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни тощо.

Іспити проводяться у формі виконання письмових екзаменаційних завдань. На іспит виносяться вузлові питання, тестові завдання, завдання, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати окремі знання і застосувати їх при вирішенні практичних задач тощо. Перелік питань, що охоплюють зміст програм дисципліни, критерії оцінювання екзаменаційних завдань визначаються кафедрою, включаються до робочої програми дисципліни і доводяться до студентів на початку семестру.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результати поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит. Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 40 балів включно.

Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 40 балів. Рівню 40-32 балів відповідає виявлення всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу; засвоєння основної та додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; уміння використовувати їх для розв’язання як типових, так і нетипових практичних ситуацій; виявлення творчих здібностей у розумінні, викладі і використанні навчально-програмного матеріалу.

31-25 балів ставиться, якщо студент повністю засвоїв навчальний матеріал, знає основну літературу, викладає матеріал у логічній послідовності, робить певні узагальнення і висновки, але не наводить практичних прикладів у контексті тематичного теоретичного матеріалу або допускається незначних помилок у формулюванні термінів, категорій.

25-20 балів ставиться у випадках, коли студент засвоїв в основному матеріал лекційного курсу, дає неповну відповідь на поставлене теоретичне запитання, допустився грубих помилок при розв’язанні практичних ситуаційних завдань.

Якщо відповіді студента оцінені менше ніж у 20 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту та незадовільну загальну підсумкову оцінку. У цьому разі отримані результати поточного контролю не враховуються.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результатами поточного контролю знань ( за умови, що студент набрав 30 балів і вище) та за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що студент набрав 20 балів і вище).

До залікової екзаменаційної відомості заносяться сумарні результати в балах поточного контролю та іспиту ( загальна підсумкова оцінка). Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою в діапазоні від 0 до 100 балів (включно).

Таблиця 4.1 – Шкала перерахунку оцінок результатів контролю знань студентів

Для організації поточного контролю в даній робочій програмі розподілена загальна кількість балів, за якими оцінюється вся поточна робота, між відповідними-об'єктами контролю.

4.4. Основні питання курсу, що виносяться на екзамен

1. Предмет, функції та суб’єкти макроекономіки.

2. Методологія макроекономіки. Моделювання як метод макроекономічного аналізу.

3. Система національних рахунків: сутність, методологічні принципи та категорії.

4. Основні макроекономічні показники результатів економічної діяльності: валовий випуск, валовий внутрішній продукт, валовий національний доход та валовий наявний національний доход.

5. Макроекономічні показники на чистій основі: чистий внутрішній продукт, національний доход, особистий доход, доход кінцевого використання.

6. Характеристика методу обчислення ВВП за доходами.

7. Характеристика методів обчислення ВВП: за видатками та виробничого.

8. Проблеми вимірювання результатів економічної діяльності: номінальний та реальний ВВП. Дефлятор ВВП та індекси цін. Потенційний та фактичний ВВП.

9. Ринок праці та механізм його функціонування.

10. Неокласична модель ринку праці

11. Кейнсіанська модель ринку праці

12. Зайнятість та безробіття. Показники рівня використання робочої сили.

13. Безробіття: поняття та види.

14. Види та наслідки безробіття.

15. Втрати економіки від безробіття. Закон Оукена.

16. Сутність та умови макроекономічної рівноваги.

17. Вплив цінових факторів на сукупний попит.

18. Вплив нецінових факторів на сукупний попит.

19. Характеристика моделі сукупного попиту.

20. Сукупна пропозиція: поняття та моделі.

21. Порівняльна характеристика класичної та кейнсіанської моделей сукупної пропозиції.

22. Нецінові фактори сукупної пропозиції.

23. Взаємодія сукупного попиту та сукупної пропозиції.

24. Модель макроекономічної рівноваги «сукупний попит-сукупна пропозиція»

25. Пропозиція грошей та структура грошової маси.

26. Банківська система та депозитний мультиплікатор.

27. Повна модель пропозиції грошей. Грошовий мультиплікатор.

28. Формування попиту на гроші. Рівняння Фішера.

29. Взаємодія попиту та пропозиції на грошовому ринку.

30. Сутність та показники інфляції.

31. Види та наслідки інфляції.

32. Інфляція попиту: причини та наслідки.

33. Інфляція витрат: причини та наслідки.

34. Інфляції і безробіття. Крива Філліпса.

35. Доходи як джерело споживання.

36. Економічна нерівність та способи її оцінювання.

37. Індуційоване споживання. Коефіцієнти схильності до споживання.

38. Автономне споживання: сутність та чинники.

39. Кейнсіанська функція споживання.

40. Інвестиції: поняття, види та основні детермінанти.

41. Очікувана норма чистого прибутку як фактор інвестиційного попиту.

42. Відсоткова ставка як фактор інвестиційного попиту.

43. Вплив інвестицій на національний доход. Теорія мультиплікатора.

44. Вплив інвестицій на національний доход. Теорія акселератора.

45. Визначення рівноважного обсягу національного виробництва за моделлю “витрати – випуск”.

46. Визначення рівноважного обсягу національного виробництва за моделлю “вилучення – ін’єкції”.

47. Рецесійний розрив: графічна та математична інтерпретація.

48. Інфляційний розрив: графічна та математична інтерпретація.

49. Роль та функції держави в економічному кругообігу.

50. Фіскальна політика: необхідність та види.

51. Інструменти дискреційної фіскальної політики.

52. Механізм дискреційної фіскальної політики.

53. Інструменти автоматичної фіскальної політики.

54. Механізм автоматичної фіскальної політики.

55. Фіскальна політика і державний бюджет. Крива Лаффера.

56. Інструменти непрямого грошово-кредитного регулювання.

57. Передатний механізм монетарної політики.

58. Циклічність як форма розвитку економіки.

59. Сутність та фактори економічного зростання.

60. Моделі економічного зростання.