Файл: yablonskii_v_a_praktichne_akusherstvo_ginekologiya_ta_bioteh.pdf
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 02.12.2019
Просмотров: 6948
Скачиваний: 1
105
3
3.
Т
РАНСПЛАНТАЦІЯ
ЕМБРІОНІВ
СІЛЬСЬКО
-
ГОСПОДАРСЬКИХ
ТВАРИН
Мета
занять
:
оволодіти
технологією
трансплантації
ембріонів
.
Місце
проведення
занять
:
у
зв
’
язку
із
складністю
технології
трансплантації
емб
-
ріонів
заняття
проводяться
поетапно
:
відбір
донорів
і
реципієнтів
—
у
племінному
господарстві
,
бажано
там
,
де
є
пункт
трансплантації
;
оволодіння
методами
стимулю
-
вання
суперовуляції
та
синхронізації
охоти
—
в
лабораторії
кафедри
на
модельних
тваринах
студенти
ознайомлюються
з
наявними
схемами
гормональної
обробки
,
від
-
бирають
найпридатніші
для
оволодіння
,
розробляють
календарний
план
обробки
,
виконують
ті
чи
інші
процедури
.
Техніку
дослідження
яєчників
,
вимивання
та
пере
-
садки
ембріонів
вони
вивчають
спочатку
на
м
’
ясокомбінаті
,
а
потім
—
на
пункті
трансплантації
ембріонів
;
оволодівають
методикою
хірургічного
вимивання
ембріо
-
нів
—
у
лабораторії
на
статевих
органах
забитих
тварин
;
нехірургічного
вимиван
-
ня
—
на
модельних
донорах
після
стимулювання
у
них
суперовуляції
.
Попередні
зауваження
.
Уведені
під
час
осіменіння
в
геніталії
самки
спермії
зустрічаються
у
верхній
третині
яйцепроводу
з
яйце
-
клітиною
(
яйцеклітинами
)
і
за
сприятливого
збігу
обставин
тут
від
-
бувається
запліднення
:
об
’
єднання
яйцеклітини
і
спермія
з
утво
-
ренням
нової
клітини
—
зиготи
(
від
гр
. zygotos —
з
’
єднані
разом
),
що
дає
початок
новому
організму
.
Під
трансплантацією
ембріонів
розуміють
перенесення
ранніх
зародків
з
геніталій
однієї
самки
в
геніталії
іншої
.
Це
біотехнологічний
метод
прискореного
роз
-
множення
генетично
цінних
тварин
,
що
ґрунтується
на
стимулю
-
ванні
множинної
овуляції
у
високоцінних
тварин
і
взяття
в
них
ве
-
ликої
кількості
ембріонів
.
Онтогенетичний
розвиток
зиготи
,
що
утворюється
внаслідок
за
-
пліднення
,
морфологічно
виявляється
в
поділі
її
ядра
,
спочатку
на
дві
половини
(
бластомери
),
тоді
на
4, 8
і
т
.
д
.
Приблизно
через
кожні
24
год
кількість
бластомерів
подвоюється
.
Прозора
та
жовткова
обо
-
лонки
при
цьому
деякий
час
зберігаються
,
не
змінюється
і
діаметр
ембріона
,
проте
кожні
наступні
бластомери
виявляються
удвічі
меншими
за
попередні
.
Тому
цей
поділ
ще
називають
дробленням
.
Ранні
ембріони
затримуються
в
яйцепроводах
3 – 4
дні
,
а
потім
переміщуються
в
матку
—
у
корів
і
телиць
на
стадії
8 – 16,
у
сви
-
ней
— 4
бластомерів
,
кобили
—
на
стадії
бластоцисти
(
рис
. 53).
Далі
кількість
бластомерів
збільшується
і
на
4 – 5-
ту
добу
це
вже
морула
(16 – 32
бластомери
),
на
6 – 7-
му
добу
—
пізня
морула
(32 – 90
бласто
-
мерів
).
На
7 – 8-
му
добу
між
трофобластом
і
ембріобластом
з
’
явля
-
ється
щілина
,
наповнена
рідиною
, —
бластоцель
,
навколо
якої
пере
-
груповуються
бластомери
:
більші
з
них
(
ембріобласт
)
зосереджуються
106
на
одному
полюсі
,
а
дрібніші
на
про
-
тилежному
.
Рання
бластоциста
міс
-
тить
від
90
до
120
бластомерів
,
по
-
верхня
її
клітинної
маси
гладенька
,
рівномірна
,
товщина
прозорої
обо
-
лонки
до
12
мк
.
У
наступні
дні
відбувається
по
-
дальше
збільшення
кількості
блас
-
томерів
—
до
300 – 480
на
стадії
бластоцисти
і
1200 – 1500 —
на
ста
-
дії
пізньої
бластоцисти
.
Трохи
збіль
-
шується
діаметр
ембріона
(
до
140 –
200
мк
),
тоншає
прозора
оболонка
,
розширюється
порожнина
бласто
-
цисти
(
вона
займає
всю
прозору
оболонку
)
і
,
нарешті
,
на
9 – 11-
ту
добу
прозора
оболонка
лопається
(
денудація
)
і
ембріон
«
вилуплю
-
ється
».
В
овець
це
буває
на
7 – 8-
му
добу
,
у
свиней
—
на
6-
ту
добу
.
Після
денудації
зародка
відбу
-
вається
обширна
проліферація
трофобласта
і
стає
помітним
ріст
бластоцисти
в
довжину
.
Такий
за
-
родок
може
тривалий
час
вільно
переміщуватися
в
просвіті
матки
,
змінюючи
свій
розмір
і
форму
.
З
16 – 17-
го
дня
у
великої
рогатої
худоби
починається
імпланта
-
ція
(
прикріплення
)
зародка
.
Найпридатнішими
для
пересадки
є
ембріони
у
корів
,
взяті
на
7 – 8-
му
добу
,
до
лопання
прозорої
оболонки
.
Трансплантація
ембріонів
включає
:
стимулювання
поліовуляції
(
суперовуляції
)
у
тварин
-
донорів
,
їх
осіменіння
,
вимивання
у
них
ембріонів
та
пересадку
їх
менш
цінним
тваринам
-
реципієнтам
,
оде
-
ржання
від
них
телят
-
трансплантантів
,
що
поєднують
у
собі
високі
племінні
та
продуктивні
якості
самки
-
донора
і
самця
-
плідника
.
Це
ефективний
засіб
інтенсифікації
відтворення
та
прискорення
гене
-
тичного
прогресу
у
тваринництві
.
Технологію
трансплантації
ембріонів
можна
умовно
поділити
на
такі
етапи
:
а
)
добір
донорів
і
реципієнтів
;
б
)
стимулювання
суперо
-
вуляції
у
донорів
та
синхронізація
охоти
в
реципієнтів
;
в
)
осіме
-
ніння
корів
-
донорів
;
г
)
вимивання
ембріонів
у
корів
-
донорів
;
д
)
оцін
-
ка
ембріонів
,
їх
культивування
та
зберігання
;
е
)
пересадка
ембріо
-
нів
реципієнтам
;
є
)
встановлення
вагітності
у
реципієнтів
,
виношу
-
вання
ними
плодів
та
одержання
телят
-
трансплантантів
.
Рис
. 53.
Запліднення
і
ранні
стадії
розвитку
ембріона
в
яйцепроводі
сам
-
ки
:
1
—
фолікул
,
що
овулював
;
2
—
яйце
-
клітина
,
оточена
променевим
вінцем
;
3
—
розсіювання
променевого
вінця
;
4
—
проникнення
спермія
крізь
про
-
зору
оболонку
;
5
—
стадія
двох
прону
-
клеусів
;
6
—
зигота
;
7 – 9
—
стадії
двох
,
чотирьох
та
восьми
бластомерів
107
3.1.
Добір
,
годівля
та
утримання
корів
-
донорів
і
телиць
-
реципієнтів
Оснащення
заняття
:
племінні
високопродуктивні
корови
та
статево
(
і
фізіологічно
)
дозрілі
телиці
;
станки
для
фіксації
тварин
;
документи
зоотехнічної
та
ветеринарної
звітності
на
цих
тварин
;
халати
,
фартухи
,
нарукавники
,
гінекологічні
рукавиці
,
гу
-
мові
чоботи
.
Донор
(
від
лат
.
dono —
дарувати
) —
це
корова
чи
телиця
пару
-
вального
віку
з
високою
племінною
цінністю
,
від
якої
після
гормо
-
нального
стимулювання
суперовуляції
та
осіменіння
спермою
видат
-
ного
бугая
-
плідника
беруть
ембріони
.
Реципієнт
(
від
лат
.
recipio —
отримувати
,
приймати
) —
менш
продуктивна
тварина
,
яку
використовують
для
виношування
ембріонів
.
Відбирають
корів
на
донорів
тільки
у
племінному
господарстві
з
високими
показниками
продуктивності
стада
і
безпечному
на
зараз
-
ні
захворювання
тварин
.
Добір
проводять
комісійно
.
Головні
крите
-
рії
добору
—
висока
генетична
цінність
тварин
і
здатність
передава
-
ти
бажані
ознаки
нащадкам
.
Аналізуючи
у
господарстві
дані
племінних
записів
,
треба
вибра
-
ти
серед
них
корів
з
рекордною
продуктивністю
(
не
менше
6000 –
7000
кг
молока
за
рік
)
і
встановити
їх
походження
,
продуктивність
батьків
,
тривалість
господарського
використання
,
наявність
у
родо
-
воді
видатних
предків
,
їх
відтворні
якості
.
За
комплексом
селекційних
ознак
(
форма
вим
’
я
,
швидкість
моло
-
ковіддачі
тощо
)
корови
-
донори
мають
відповідати
вимогам
класу
елі
-
та
-
рекорд
;
за
останні
3
роки
вони
повинні
мати
не
менше
двох
нор
-
мальних
отелень
з
нормальною
тривалістю
міжотельного
періоду
.
Телиць
парувального
віку
можна
відбирати
на
донорів
лише
при
відмінному
родоводі
і
доброму
фізичному
розвитку
.
Кожну
корову
-
донора
піддають
ретельному
клінічному
дослі
-
дженню
.
В
її
анамнезі
не
повинно
бути
випадків
важких
родів
,
за
-
тримання
посліду
,
маститів
,
післяродових
захворювань
.
При
рек
-
тальному
дослідженні
потрібно
визначити
тонус
та
розмір
матки
,
стан
яєчників
,
наявність
у
них
жовтих
тіл
,
фолікулів
.
Тварин
з
не
-
великими
яєчниками
,
кістами
,
гіпофункцією
,
ендометритами
,
роз
-
ладами
обміну
речовин
,
а
також
виснажених
,
з
ознаками
остеома
-
ляції
,
захворюваннями
кінцівок
,
патологічними
виділеннями
з
ро
-
дових
шляхів
вилучають
.
За
підібраними
донорами
ведуть
спостереження
протягом
не
ме
-
нше
2 – 3
місяців
після
родів
,
визначаючи
у
них
перебіг
і
тривалість
ознак
статевого
циклу
,
не
осіменяючи
їх
.
За
цей
час
у
них
має
бути
не
менше
двох
повноцінних
статевих
циклів
.
Реципієнтами
можуть
бути
малоцінні
у
племінному
відношенні
корови
або
телиці
.
У
16 – 18-
місячному
віці
жива
маса
телиць
має
108
бути
не
менше
350 – 380
кг
.
Вони
повинні
бути
клінічно
здоровими
з
добре
вираженою
статевою
циклічністю
.
Звичайно
на
одного
доно
-
ра
відбирають
5 – 10
реципієнтів
.
Утримують
корів
-
донорів
у
світлих
сухих
приміщеннях
в
індиві
-
дуальних
боксах
(3,5
×
4
м
),
а
реципієнтів
—
у
просторих
стійлах
.
Годують
донорів
за
індивідуальними
раціонами
,
що
включають
доброякісне
сіно
,
концентровані
корми
та
мінімальні
кількості
соко
-
витих
або
зелених
кормів
.
3.2.
Препарати
,
матеріали
та
інструменти
для
трансплантації
ембріонів
Оснащення
заняття
:
дво
-,
триканальні
катетери
для
вимивання
ембріонів
,
при
-
лад
Касу
з
пайєтами
,
катетер
фірми
«
Нейштадт
»,
захисні
чохли
одноразового
викори
-
стання
,
шприци
до
них
(
для
введення
розчину
та
для
нагнітання
повітря
);
поліети
-
ленові
рукавиці
,
градуйовані
скляні
циліндри
на
500
мл
,
ділильна
лійка
,
малі
і
ве
-
ликі
чашки
Петрі
,
сифонні
шланги
,
алюмінієва
фольга
,
годинникові
скельця
,
пасте
-
рівські
піпетки
для
маніпулювання
з
ембріонами
,
пробірки
,
ампули
,
мензурки
,
тер
-
мостат
;
паперові
фільтри
,
СЖК
,
ГСЖК
,
ФСГ
з
розчинником
;
пролонгон
,
фолігон
,
естрофан
,
ензапрост
,
естуфалан
,
ремофан
;
середовище
Дюльбекко
,
фетальна
сирова
-
тка
; 2 %-
ні
розчини
новокаїну
,
ксилокаїну
,
ледокаїну
,
прокаїну
та
діоциду
;
ромпун
,
комбелен
, 96 %-
та
70 %-
й
спирт
,
диметилсульфоксид
,
гліцерин
,
сахароза
,
селікон
,
септонекс
,
антибіотики
;
інвертований
мікроскоп
,
бінокулярна
лупа
,
холодильник
,
посудина
Дьюара
,
стерилізатори
,
бактерицидні
лампи
,
пересувний
столик
для
ін
-
струментів
,
захисна
поліетиленова
плівка
,
халати
,
фартухи
,
чоботи
.
Сироватка
жеребних
кобил
(
СЖК
) —
нормальна
сироватка
,
отри
-
мана
з
крові
здорових
кобил
з
40-
го
по
100-
й
день
вагітності
з
розра
-
хунку
10
мл
на
1
кг
маси
тварини
; 40 – 60 %
від
отриманої
крові
ста
-
новить
сироватка
,
в
1
мл
якої
міститься
від
60
до
300
ІО
гонадотропі
-
нів
,
що
стимулюють
дозрівання
фолікулів
(
ФСГ
)
та
їх
лютеїнізацію
(
ЛГ
).
Препарат
має
вигляд
прозорої
або
трохи
опалесціюючої
рідини
жовтого
,
іноді
червонуватого
кольору
з
білковим
осадом
на
дні
фла
-
кона
,
що
при
струшуванні
розбивається
до
рівномірної
суспензії
.
На
кожному
флаконі
СЖК
є
етикетка
із
зазначенням
назви
препарату
,
установи
-
виробника
,
кількості
(
в
мл
),
номера
серії
,
активності
в
ми
-
шачих
одиницях
(
МО
),
об
’
єму
дози
(
в
мл
),
дати
виготовлення
,
дати
і
номера
контролю
,
строку
придатності
та
умов
зберігання
.
Активність
препарату
визначають
в
інтернаціональних
(
ІО
)
або
мишачих
(
МО
)
одиницях
дії
(
ОД
).
Одна
ІО
(
що
відповідає
2,5
МО
)
прирівнюється
до
0,25
мг
стандартного
препарату
.
За
одну
ОД
пре
-
парату
приймають
його
мінімальну
кількість
,
яка
через
72
год
після
введення
інфантильним
мишам
масою
6,5 – 8
г
викликає
у
50 %
з
них
збільшення
матки
та
відкриття
статевої
щілини
.
Термін
придатності
препарату
—
півтора
року
за
умови
збері
-
гання
в
темному
сухому
приміщенні
при
температурі
5 – 15
º
С
.
Препарат
вводять
одноразово
.
Оптимальною
дозою
препарату
для
стимулювання
суперовуляції
є
5000 – 6000
МО
.
109
Головною
перешкодою
для
широкого
застосування
СЖК
є
висо
-
кий
відсоток
анафілактичних
явищ
.
Для
запобігання
анафілаксії
спочатку
вводять
тварині
невелику
дозу
препарату
(1 – 2
мл
),
а
через
1 – 2
год
—
решту
.
У
разі
виник
-
нення
анафілаксії
підшкірно
вводять
адреналін
,
серцеві
засоби
,
об
-
ливають
тварину
холодною
водою
тощо
.
Особливістю
СЖК
є
тривалий
період
напіврозкладу
в
крові
тва
-
рини
—
від
45
до
125
год
,
що
негативно
позначається
на
складі
сек
-
рету
яйцепроводів
і
матки
і
,
отже
,
на
життєздатності
ембріонів
.
За
-
лишкові
кількості
СЖК
в
крові
можна
нейтралізувати
введенням
відповідної
антисироватки
під
час
осіменіння
донора
.
У
практиці
трансплантації
ембріонів
частіше
користуються
не
нативною
сироваткою
жеребних
кобил
,
а
очищеними
від
сторонніх
білкових
домішок
і
ліофілізованими
препаратами
гонадотропіну
СЖК
(
ГСЖК
)
з
фірмовими
назвами
гравогормон
,
серогонадотропін
,
гонадотропін
СЖК
(
Чехія
),
фолігон
(
Голландія
),
маротропін
(
Німеч
-
чина
),
інтергонан
та
ін
.
Вітчизняні
препарати
ГСЖК
вводять
у
максимальних
дозах
(3000 – 3500
ІО
),
імпортні
—
у
значно
менших
: 2500
ІО
на
корову
,
2000
ІО
на
телицю
,
або
5
ІО
на
1
кг
живої
маси
тварини
.
Гонадотропін
сироватковий
(
ГСЖК
)
отримують
з
сироватки
крові
жеребних
кобил
.
Це
білий
порошок
,
розчинний
у
воді
.
Випускають
препарат
в
ампулах
по
500
і
100
ОД
з
наповнювачем
.
Хоріальний
гонадотропін
людини
(
ХГЛ
)
виробляється
гіпофізом
жінки
в
клімактеричний
період
.
Препарат
виготовляють
із
сечі
та
-
ких
жінок
.
Вітчизняний
очищений
препарат
ХГЛ
називається
пер
-
гонал
.
Він
має
чітку
ФСГ
/
ЛГ
-
подібну
активність
.
Випускається
в
ампулах
по
500, 1000
і
2000
ОД
.
Застосовують
його
для
стимулю
-
вання
овуляції
,
вводячи
внутрішньом
’
язово
за
один
раз
2000
ОД
або
внутрішньовенно
.
Гіпофізарний
фолікулостимулюючий
гормон
(
ФСГ
-
П
) —
високо
-
очищений
препарат
ФСГ
,
отриманий
з
гіпофізів
(glandula pituitary)
домашніх
тварин
і
ліофілізований
для
кращого
зберігання
.
Випус
-
кається
в
упаковках
,
що
містять
флакони
із
сухим
препаратом
(
по
50
мг
)
і
флакони
з
розчинником
.
Через
короткий
період
його
напів
-
розкладу
в
крові
тварин
необхідну
для
стимуляції
суперовуляції
дозу
препарату
(32 – 50
мг
)
вводять
внутрішньом
’
язово
дробно
,
про
-
тягом
4 – 5
днів
,
двічі
на
день
—
уранці
та
увечері
з
інтервалом
12
год
.
Овоген
—
комплексний
гормонально
-
вітамінний
препарат
,
в
од
-
ній
дозі
якого
міститься
3 – 4
тис
.
МО
сироваткового
гонадотропіну
(
гравогормону
,
оваритропіну
), 0,8 – 1
мг
естрадіолу
дипропіонату
,
10 – 15
мг
тестостерону
пропіонату
, 10 – 15
тис
.
ІО
вітаміну
А
,
20 – 25
тис
.
ІО
вітаміну
D
3
, 10 – 15
мг
вітаміну
Е
.
Препарат
склада
-
ється
з
ліофілізованого
гонадотропіну
—
порошку
сірувато
-
білого