Завдяки різниці в діаметрах колектора 15 і трубок 16 забезпечуються порівняно рівномірні подача тіста в тубус і швидкість випресовування виробів із отворів матриці.

У пресах старої конструкції використовують бронзові або сталеві матриці товщиною 22 і 28 мм, а в нових – товщиною 60 мм. Щоб запобігти деформації матриць малої товщини, в пресувальних головках використовують підтримуючі колосники (кільце із внутрішніми ребрами): підкладні (паралельно-ребристі), накладні (підвісні) або колосники обойми.

а) б)

Рис. 11.5. Матриці макаронних пресів для формування трубчастих виробів: а – коротких; б – довгих;

1 – корпус; 2 – вкладиш; 3 – проміжне кільце; 4 – вставка з фторопласту або тефлону; 5 – трубка; 6 – отвір у корпусі матриці; 7 – місце пайки; 8 – виріз у вкладиші для формування зігнутих макаронних виробів.

Матриці. Матриці – основні робочі органи пресу бувають круглими і прямокутними (тубусними). За їх конструкцією визначаються форма і якість виробів.

Основним робочим елементом матриці є формувальні отвори: отвори з вкладишами для формування трубчастих виробів(макарони, ріжки, пера); отвори без вкладишів для формування суцільних виробів (локшина, вермішель); щілиноподібні для пресування тістових стрічок для виготовлення штампованих виробів.

Матриці виготовляють з інертних металів, таких як латунь, бронза, нержавіюча сталь.

Конструкцію одного з отворів матриці для формування трубчастих виробів наведено на рис. 11.5 а. Отвори в корпусі 1 матриці роблять ступінчастими. В них запресовують фторопластові вставки 4 і бронзові вкладиші 2. Відстань між ними витримується за допомогою проміжних кілець 3. вкладиші фіксуються в отворі за допомогою двох (двохопорні) або трьох (трьохопорні) опорних поверхонь однакового циліндричного профілю.

Матриця з прямими вкладишами використовується для формування прямих виробів (макарони, пера та ін.), а матриця, вкладиші якої мають з одного боку вирізи – для кривих виробів (ріжки). Викривлення виробів спричинюється зменшенням гідравлічного опору з боку вирізу і внаслідок цього збільшенням швидкості просування тіста.

Під час формування довгих виробів трубчастого перерізу можливе злипання їх стінок внаслідок створення в них вакууму. Щоб запобігти цьому вкладиші 2 тубусних матриць (рис. 11.5 б) роблять трубчастими. Трубка 5 вкладиша з’єднується з отвором 6 у корпусі 1 матриці за допомогою пайки 7. Внаслідок цього повітря всмоктується усередину виробів не крізь них, а крізь трубки 5 і 6, довжина яких, а також величина вакууму незначні порівняно з довжиною тістової трубки. Це дозволяє за великої швидкості випресовування зберегти форму і забезпечити високу якість виробів.

Вироби суцільного перерізу (вермішель, локшина) формуються за допомогою як круглих матриць, так і тубус них, в отворах яких вкладиші відсутні.

---

Матриці із щілиноподібними отворами виготовляють з двох дисків, які з’єднують болтами. Ці диски утворюють щілину, ширина якої визначає товщину стрічки тіста. Тісто подається в щілину крізь отвори у верхньому диску.

Вакуум-установка преса. Схема вакуумної установки преса наведена на (рис. 11.6).

Технічні характеристики вакуум-насосів наведено в табл. 11.1.

Табл. 11.1

Технічні характеристики вакуум-насосів

Показники	Марка вакуум-насосів
	ВВН-1,5	ВВН-3	ВВН-6	ВВН-12
Мінімальна продуктивність, м3/год	68,4	129,6	162	600
Вживана потужність, кВт	3,35	5,68	13,05	17,55
Витрати води, м3/год	0,48-0,6	0,72	0,6-0,72	3,6
Вакуум, МПа0,086	0,09	0,096	0,095
Можлива кількість пресів (продуктивністю 500 кг/год.), що приєднуються до одного вакуум-насоса	1-2	3-4	5-6	7-8
Габарити, мм: довжина ширина висота	1136 1105 810	1265 1105 810	1500 1170 1008	2220 1620 1265
Маса, кг	353	418	768	1270

Рис. 11.6. Схема вакуумної установки преса

1 – вакуум-насос (водокільцевий); 2 – фільтр тістозмішувача або вакуум-клапан пресуючого циліндра;3 – ресівер; 4 – вакуумметр; 5 – зворотній клапан; 6 – електродвигун насоса; 7 – пружна муфта; 8 – труба для видалення суміші води і повітря з насоса; 9 – труба для підживлення насоса водою; 10 – лійка для заливки вакуум-насоса перед пуском; 11 – зливні труби з вентиляторами; 12 – ємність води.

6. Зміст роботи

1. Вивчити теоретичне обґрунтування і зробити короткі записи.

2. Скласти конструктивно-технологічну схему пресу із позначенням основних робочих вузлів

3. Зробити висновки.

6. Оформлення звіту

Тема та ціль роботи

Коротке теоретичне обґрунтування

Висновки про виконану роботу

Література

1. Мирончик В.Г., Орлов Л.О., Українець А.І., Пушанко М.М.; Гуцалюк В.М.; Яровий В.Л., Заєць Ю.О., Даценко М.М., Заплетников І.М. Розрахунки обладнання підприємств переробної і харчової промисловості: Навчальний посібник. – Вінниця: Нова книга, 2004. – 288 с.

2. Справочник механика пищевой промышленности / А.И. Соколенко, А.И. Украинец; В.Л. Яровой и др.; Под ред. А.И. Соколенко. – К.: АртЭк, 2004. – 304 с.: ил.

Лабораторна робота №12

Тема: Випарна установка для згущення молока „Віганд”

1. Мета роботи:

1. Вивчити конструкції, принцип роботи технологічної установки для згущення молока;

2. Ознайомитися з особливостями процесу випарювання;

3. Виконати розрахунки параметрів ВВУ за окремим завданням.

В результаті вивчення даної роботи студент повинен:

знати:

а) призначення, будова, принцип дії ВВУ;

б) типи випарних апаратів;

в) основні правила експлуатації технологічного обладнання;

г) технічні характеристики обладнання.

вміти:

д) здійснювати розрахунок параметрів, що характеризують вакуум-випарну установку;

---

2. Самостійна підготовка до заняття

За підручниками і методичними вказівками вивчити теоретичний матеріал по темі даної роботи.

3. Питання для самоперевірки:

1. Призначення вакуум-випарної установки „Віганд”?

2. Недоліки установки?

3. Назвіть основні елементи установки?

4. Принцип дії ВВУ?

4. Матеріальне забезпечення:

Технологічна схема комплексного процесу, схеми і технічні описи.

5. Теоретичне обґрунтування

Випарювання – концентрування розчинів при кипінні за рахунок перетворення в пар частини розчинника. Вторинна пара, що утворюється при цьому може бути використана як гарячий теплоносій в інших апаратах.

Випарні апарати призначені для підвищення концентрації речовини, що знаходиться в розчині, або часткового виділення його у твердому виді із перетвореного розчина випарюванням розчинника.

Багатокорпусні випарні установки дозволяють більш економічно використовувати теплоту, завдяки багаторазовому використанню пари і знижувати кількість випаруваної води в останньому корпусі.

Молоко згущають у випарних установках, котрі являються споживачами відпрацьованої пари і одночасно генераторами пари для технологічних потреб. В них пара більш високого потенціалу перетворюється в пару з пониженим тиском і температурою, яка потім використовується для нагрівання різних проміжних продуктів.

Випарні установки класифікують: за тиском вторинної пари в останньому корпусі (ті, що працюють при надлишковому тискові та під розрідженням) і по числу корпусів (дво-, три-, чотири-, і п’ятикорпусні). При цьому випарні установки компонують із вертикальних випарних апаратів з природною циркуляцією продукту, що мають номінальну площу поверхні теплообміну: 500, 600, 800, 1000, 1180, 1500, 1800, 2120, 2360, 3000 і 4500 м².

Вакуум-апарати працюють при тиску нижчому за атмосферний і призначені для уварювання. Форма корпуса вакуум-апарата залежить від його конструкції і буває циліндричною (з розширеною верхньою частиною), сферичною або прямокутною з напівкруглою кришкою. Гріючі камери вакуум-апаратів можуть мати різну конструкцію. Найбільше розповсюдження отримали вакуум-апарати з підвісними гріючими камерами, верхні і нижні трубні решітки яких мають різну конфігурацію (конічні, сферичні, двоскатні, та ін.). Пар надходить у між трубний простір гріючих камер, а зварюваний продукт переміщується всередині труб.

Діаметр граючої камери у більшості конструкцій вакуум-апаратів менший за діаметр корпуса апарату, таким чином, між стінками граючої камери і корпусом вакуум-апарата утворюється кільцевий простір, по якому циркулює продукт.

Сепаруючі пристрої у вакуум-апаратах, так як і у випарних апаратах, призначені для відділення від вторинної пари крапель продукту. Так я к у вакуум-апаратах продукт має більшу густину, то використовуються сепаратори тільки інерційного типу, котрі встановлюються у верхній частині корпуса апарата.

---

Установка „Віганд” прямотечійна двокорпусна(рис. 12.1), циркуляційного типу використовується для згущення незбираного молока, перегону і сироватки. До складу установки входять два калоризатори 1, два сепаратори 2, інжектор 3, пароежекторний блок, який має одноступеневий 5 і двоступеневі ежектори 6, відцентрові насоси 7, 8, регенеративні підігрівачі 9, 10, 11 і високотемпературний підігрівач 12. Нагрівальні камери (калоризатори) випарних апаратів діаметром 1200 мм і загальною висотою 2520 мм мають 419 нагрівальних трубок діаметром 38 мм і товщиною стінки 1,5 мм, увальцьованих в трубні гратки.

Рис. 12.1. Вакуум-випарний пристрій «Віганд»

1 – калоризатор; 2 – сепаратор; 3 – інжектор; 4 – конденсатор; 5 – одноступеневий ежектор; 7, 8 – відцентрові насоси; 9, 10, 11 – регенеративні підігрівачі; 12 – високотемпературний підігрівач.

Сепаратор (паровідділювач) працює за принципом відцентрового розділення пари і рідини. Парорідинна суміш з великою швидкістю виходить із калоризатора через трубу, з’єднану з паровідділювачем по дотичній. Рідина відкидається до стінок, ударяється у відбійник і стікає в циркуляційну трубу, яка йде до калоризатора, а також в трубу для випуску згущеного молока із ступеня. Пара рухається до центру, змінюючи декілька разів напрямок, що сприяє відділенню крапель продукту. Вторинна пара із першого корпусу надходить як нагрівальна в другий корпус, частина в підігрівач 12, а решта через інжектор 3 надходить як нагрівальна в перший корпус. Трубчасті підігрівачі служать для підігріву молока до температури випарювання за рахунок теплоти вторинної пари. Поверхневий конденсатор має 216 трубок діаметром 18 мм з товщиною стінки 1 мм і довжиною 3560 мм.

Відведення повітря, що надходить у систему, здійснюється із конденсатора 4 за допомогою двоступеневого пароежекторного блоку і пускового пароструминного ежектора 5.

При оснащенні двокорпусного вакуум-випарного пристрою інжектором приблизно на 40% зменшуються витрати робочої пари, а також витрати охолоджувальної води.

Недоліком установки є швидке забруднення підігрівача останнього ступеня пригаром, відтак для безперебійної експлуатації доцільно встановити два підігрівачі.

Вакуум-випарні апарати циркуляційного типу мають низку суттєвих недоліків:

• великий градієнт температур;

• тривалий час перебування продукту при високих температурах через рециркуляцію продукту;

• вищі, порівняно з плівковими установками, витрати енергоресурсів.

Рис.12.2. Випарний апарат

1 – гріюча камера; 2 – сепаратор; 3 – бризкоуловлювач; 4 – циркуляційна труба; 5 – нижня камера.

ВВУ «Віганд» відноситься до випарних апаратів з винесеною гріючою камерою (рис. 12.2). Розглянемо схему апарату більш детально. Випарний апарат з винесеною гріючою камерою (рис. 12.2 б) складається з гріючої камери 1, виконаної з труб, сепаратора 2 з бризкоуловлювачем 3 та циркуляційної труби 4, з’єднаної з нижньою камерою 5. Гріюча пара надходить у міжтрубний простір трубної камери і обігріває трубки, заповнені рідиною. Паро рідинна суміш, що утворюється, розділяється в сепараторі на вторинну пару і рідину, що надходить у циркуляційну трубу 4. За рахунок збільшення висоти трубок створюється значна різниця тиску парорідинного стовпа в трубках 1 і стовпа рідини в циркуляційній трубі 4, що забезпечує інтенсивну природну циркуляцію. Для покращення відділення пари і рідини парорідинна суміш вводиться з граючої камери в сепаратор тангенціально. Перевага цих випарних апаратів полягає також у тому, що гріюча камера розміщена окремо; це дає змогу легко її оглядати і здійснювати очищення внутрішньої поверхні.

---

6. Зміст роботи

1. Вивчити теоретичне обґрунтування і зробити короткі записи.

2. Скласти конструктивно-технологічну схему ВВУ із позначенням основних робочих вузлів

3. Зробити висновки.

6. Оформлення звіту

Тема та ціль роботи

Коротке теоретичне обґрунтування

Висновки про виконану роботу

Література

1. Машины и аппараты пищевых производств. В 2 кн. Кн. 2: Учеб. для вузов / С.Т. Антипов, И.Т. Кретов, А.Н. Остриков и др.; Под. ред.. акад. РАСХН В.А. Панфилова. – М.: Высш. шк., 2001. – 680 с.: ил.

2. Основные процессы и аппараты химической технологии: Пособие по проэктированию / Г.С. Борисов, В.П. Брыков, Ю.И. Дытнерский и др.. Под. ред. Ю.И. Дытнерского, 2 – е узд., перераб. и дополн. М.: Химия, 1991. – 496 с.

3. Процеси та апарати харчових виробництв. Підручник. / за ред.. поперечного А.М. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 304 с.

Лабораторна робота №13

Тема: Машини для миття плодоовочевої сировини

1. Мета роботи:

1. Вивчити конструкції, принцип роботи машин для миття сировини;

   2. Ознайомитися з особливостями процесу миття певного виду сировини.

В результаті вивчення даної роботи студент повинен:

знати:

а) призначення, будова, принцип дії мийних машин;

б) класифікацію машин для миття плодів та овочів;

в) основні правила експлуатації технологічного обладнання;

г) технічні характеристики обладнання.

вміти:

д) здійснювати розрахунок продуктивності мийних машин;

2. Самостійна підготовка до заняття

За підручниками і методичними вказівками вивчити теоретичний матеріал по темі даної роботи.

3. Питання для самоперевірки:

1. Призначення барабанних, лопатевих та лінійних мийних машин?

2. Які основні типи мийних машин та їх відмінності?

3. Принцип дії лопатевих мийних машин?

4. Будова барабанної мийної машини?

4. Матеріальне забезпечення:

Технологічна схема комплексного процесу, схеми і технічні описи.

5. Теоретичне обґрунтування

Плоди і овочі, які надходять на переробку миють для видалення залишків землі, отрутохімікатів. Для цього використовують різні типи машин – переважно елеваторні та вентиляційні.

Відносно чисті плоди й овочі миють у м’якому режимі – відмочують та обполіскують чистою проточною водою, а сильно забруднені – за допомогою щіткових пристроїв, тобто в активному режимі миття, що передбачає механічний вплив на сировину. Корене- і бульбоплоди миють у жорсткому режимі впливу на сировину механічних активаторів (лопатей, тощо). Мийним середовищем при цьому є питна оборотна і проточна вода. У машинах для миття сировини вона нетривалий час відмочується у ванні, потім переміщується конвеєром в душовий пристрій, де інтенсивно обробляється струменем води. Для кращого миття сировини воду у ванні турбулізують повітрям, що нагнітається вентилятором у барботер, розміщений під верхньою стрічкою конвеєра.

Елеваторні мийні машини здебільшого уніфіковані: будуються на одній загальній базі і мають однотипні вузли й деталі. Створено п’ять типів мийних машин (рис. 13.1), які різняться наявністю щіток і пристроїв для подачі повітря і води. Найпоширеніші із них на консервних заводах КУВ-1 з повітряним компресором, щіткова і струшу вальна з душовим пристроєм.

---

Смотрите также файлы

• attachment.doc

• звитпракстулакуш.doc

• бизнес_план.doc

• Metodichka_Chesnok_S_P.doc

• Лекції Банківська система.doc