ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 16.06.2020
Просмотров: 1428
Скачиваний: 3
У найбільш загальному вигляді деонтологічні вимоги до юристів різної спеціалізації закріплені в законах і підзаконних актах.
З теорії держави і права необхідно знати: Закон — це нормативно-правовий акт вищого представницького органу державної влади (Верховної Ради України) або всього народу (під час проведення референдуму), який регулює найбільш важливі суспільні відносини, виражає велю та інтереси більшості населення і має найвищу юридичну силу.
Підзаконні нормативно-правові акти — це такі акти, які прийняті компетентними державними органами чи уповноваженими державою іншими суб'єктами на підставі закону, відповідно до закону і в порядку його виконання.
Загальні деотологічні вимоги містяться в Законах України "Про нотаріат", "Про прокуратуру", "Про державну службу", "Про міліцію" тощо .
Певною мірою деонтологічні вимоги містяться і в такому спеціальному документі як Кваліфікаційна характеристика юриста, про яку йтиметься у модулі 1 (блок 1, рівень 2).
На рубежі XX і XXI ст. у світі спостерігається об'єктивна тенденція гармонізації деонтологічних норм юристів-професіоналів, незалежно від державної приналежності.
Зрозуміло, ш,о кожна країна має свої традиції і специфіку в діяльності працівників юридичної служби, обумовлені національним судоустроєм, структурою державної влади і управління, законодавством. Однак є загальні вихідні положення, що стали загальними міжнаціональними правилами і є міжнародними стандартами професійної діяльності юристів. Серед них можна назвати: "Мінімальні стандартні правила Організації Об'єднаних Націй, що стосуються відправлення правосуддя у відношенні неповнолітніх" (1985); "Міжнародний кодекс етики", схвалений Міжнародною організацією адвокатів Європейського Союзу і прийнятий у Ліоні в листопаді 1998 року.
Основні поняття
Правові принципи, принципи юридичної деонтології, термін "функція", функції юридичної деонтології, джерала юридичної деонтології.
Необхідно запам'ятати
Під правовими принципами розуміються керівні положення права, його основні засади, що виражають суть системи чи галузі права.
Принципи юридичної деонтології: гуманність, справедливість, милосердя, нормативність; самостійність, індивідуальність, неповторність, нестандартність, моментальність, непередбачуваність, своєчасність, практичність, конкретність.
Термін "функція" з'явився у юридичній науці сто років тому для характеристики соціальної ролі права та держави.
Існують три групи функцій юридичної деонтології: 1) функції, що стосуються самого юриста; 2) функції, що відображають процес формування національного права України; 3) функції, які стосуються регулювання суспільних е.ідносин у державі.
Джерела норм юридичної деонтології: правовий звичай, моральні норми, етичні норми, релігійні норми, а також професійна етика та професійна культура. Існують офіційні джерела юридичної деонтології — акт-і про норми-стандарти, які пред'являються до юридичної професії. Положення таких документів стають нормативними (нормативами культури юриста) і набувають значення фахових стандартів, тобто поширюються на всіх представників професії.
МОДУЛЬ 4. Вплив юридичної деонтології на формування
деонтологічних нормативів у майбутнього юриста
4.1. Роль навчального обов'язку у формуванні службового духу юриста
Студент повинен вже з першого курсу налаштовуватись сприймати навчальні дисципліни у контексті філософії права, сприймати особистість юриста, його службову діяльність із філософського погляду, що сприятиме ґрунтовнішому засвоєнню матеріалу з інших галузей права.
Юридична деонтологія є навчальною дисципліною, з якої починається вивчення юриспруденції. Вона охоплює широке коло питань. В центрі уваги вивчення деонтології знаходяться основні морально-правові цінності професії, її канони. Особливість цієї дисципліни полягає в тому, що вона характеризує юриспруденцію крізь призму юридичної професії і діяльності юриста як особи. Юрист не може обмежуватися в своїй діяльності тільки настановами закону, він повинен керуватися ще й деонтологічними (етичними) нормами.
Юрист повинен бути, так би мовити, енциклопедистом, тому що прийняття юридичних рішень вимагає від професіонала-юриста великої напруги моральних сил, мобілізації досвіду і знань, глибокого розуміння ступеня відповідальності перед клієнтом, колективом, в якому він працює пере'д суспільством.
Саме ця дисципліна допоможе першокурснику глибше усвідомити свою майбутню професію правознавця і правозахисника, наперед знати, які обов'язки його чекають на життєвому професійному шляху, зрозуміти, як готувати себе до цього напрямку професійного життя, які якості виховувати в собі відповідно до майбутньої професії, як досягти професійної вершини, професійної майстерності, фахового статусу висококваліфікованого спеціаліста, а в майбутньому самоутвердитися як професіоналу, приймати справедливі рішення у кожній юридичній справі. Адже з перших кроків складається певний службовий дух юриста, який проявить себе значно пізніше.
Одним з основних етапів формування особи юриста є навчання у вищому юридичному закладі. Тут студенти вперше знайомляться з обов'язками юриста. Глибокому усвідомленню цих обов'язків передує найперший обов'язок — навчальний. Можна також виділити і внутрішній імператив навчального обов'язку студента.
Студентам дистанційної форми навчання, перш за все, слід працювати самостійно. Самостійна робота є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом. Для цього слід наполегливо опрацьовувати запропоновані викладачами літературу і нормативні документи. Адже дуже важливе значення в умовах сьогодення набуває процес правового самовиховання, тобто оволодіння правовими знаннями самостійно.
4.2. Юридична освіта і Закон України "Про освіту"
Юридична освіта є основою культурно-правового, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави. Вона забезпечує інтелектуальний, творчий потенціал народу, підвищує його культурний рівень, забезпечує апарат управління, правотворчі органи, правоохоронну систему, економіку держави кваліфікованими спеціалістами-професіоналами.
Юридична освіта — це система правових знань, поглядів, переконань, отриманих у результаті навчання і самоосвіти особи, що формує її як громадянина, здатного до професійно-правової діяльності. Юридична освіта — це діяльність щодо засвоєння знань про основи держава і права, виховання поваги до закону, прав людини, небайдужого ставлення до порушень законності і правопорядку.
Основним джерелом формування навчального обов'язку є Закон України "Про освіту".
В цьому Законі також закріплені принципи освіти, структура вищої освіти, види документів, які засвідчують здобуття особою вищої освіти та кваліфікації за певними освітньо-кваліфікаційними рівнями, стандарти вищої освіти та інші положення.
Стаття 11 Закону України "Про вищу освіту" визначає, що стандарти вищої осе!іти є основою оцінки якості вищої освіти та професійної підготоеки, а також якості освітньої діяльності вищих навчальних закладІЕ; незалежно від їх типів, рівнів акредитації та форм
навчання.
Державні стандарти беруться за основу, а у відповідності до цієї 'основи кожний юридичний вуз залежно від його спеціалізації може розробляти свій заріант кваліфікаційної характеристики спеціаліста
даного напрямку.
Але будь-яка спеціалізація повинна відповідати певним деонтоло-
гічним нормативам.
4.3. Деонтологічиїі нормативи випускника юридичного факультету
Випускник, одержуючи вищу юридичну освіту, повинен відповідати таким деонгологічним нормативам:
- керуватися принципом верховенства права, знати і шанувати закони, нетерпиме ставитись до будь-якого їх порушення у власній
професійній діяльності;:
- вміти орган зувати свою діяльність, самокритично оцінювати її результати, бути переконаним у необхідності постійного професійного самовдосконалення, вміти акумулювати і застосовувати на практиці
нову інформацію;
- бути справедливим і гуманним, шанувати моральні цінності, бути спроможним до співпереживання і милосердя, відповідати за долю
людей;
- шанувати чужу думку, у випадку глибокої переконаності в правоті вміти відстоювати Е.ласну думку, виявляти твердість і незалежність у відстоюванні своїх суджень, не боятися сміливих ідей;
- бути спроможним поставити себе на місце іншої людини (клієнта)
і оцінити ситуацію з цієї позиції;
- мати громадянську зрілість, бути політичне активним і психологічно стійким, виявляти твердість моральних та ідейних переконань, культивувати в колективі плюралізм думок, дискусію, ініціативу;
- мати почуття обов'язку і відповідальності за доручену справу;
- бути зібраним і врівноваженим, спроможним концентрувати і швидко переключати свою увагу.
4.4. Вироблення власних норм поведінки на початковому етапі навчання та на перспективу
Повертаючись до навчального обов'язку, зазначимо, що якщо студент з перших кроків буде не в повному обсязі засвоювати запропонований йому матеріал, не буде займатися самовихованням, наполегливо працювати, він не усвідомлюватиме своє "Я", не зможе виробити свою лінію поведінки у суспільстві, не буде знати, як будувати свої взаємовідносини з майбутніми колегами по роботі, не зможе приймати правильні рішення по справах.
Тому у виробленні власних норм поведінки та формуванні внутрішнього імперативу службового обов 'язку юристові, перш за все, необхідно пізнати себе, що є великим мистецтвом. Бажаючи успіху студентам на шляху опанування юридичної деонтології, наведемо вислови відомих мислителів різних часів, які стануть в нагоді майбутньому юристу:
1. Розмірковування є джерелом юридичної сили.
2. Читання є джерелом юридичної мудрості.
3. Треба прагнути до широти мислення, а не до простого накопичення знань.
4. Філософствувати можна навчитися тільки завдяки вправам і самостійному мисленню.
5. Істина поспішає назустріч лише тому, хто її шукає.
6. Будь уважним до своїх думок — вони початок дій.
7. "До," а не "після" мусить думати людина кмітлива.
8. Слово є образ справи.
9. Не роби поспішних висновків у найважливіших справах.
10. Не проголошуй безповоротних суджень.
11. Що є мудрість? - Знання порядку. Якщо бажаєш бути мудрим протягом життя, все постав на своє місце.
12. Милосердя не буває надмірним.
13. Юридичне милосердя — це ключ до самоутвердження в суспільстві.
14. Не силою бери, а переконанням.
15. Коли говориш, руками не махай — це знак шаленості і безкультурності.
14. На запитання, кого можна вважати щасливим, Сократ відповідав: "Того, у кого чесний спосіб думок і гострий розум".
16. Намагайся стати розумним, а не багатим: багатство можна втратити, розум — завжди з тобою.
17. Живе вільно лише той, хто знаходить радість у виконанні свого обов'язку.
18. Усмішка є музикою душі людини.
19. Почуття гумору - це ліки майже від всіх негараздів в житті.
20. Розумна розвага — таємниця вічної молодості.
Ці вислови - скарбниця життєвої мудрості. Вони допоможуть першокурснику - майбутньому юристу - почати формувати в собі основні деонтолоі-ічні норми. Отже, на студента чекає великий обсяг інтелектуальної праці, але водночас творчої й вельми цікавої.
Основні поняття
Навчальний обов'язок, юридична освіта, стандарти вищої освіти.
Необхідно запам'ятати
Навчальний обов'язок. Студентам дистанційної форми навчання, перш за все, слід працювати самостійно. Самостійна робота є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом. Для цього необхідно: наполегливо опрацьовувати запропоновані викладачами навчальні матеріали в посібниках, додаткову літературу і нормативні документи; виробляти у себе звичку постійно працювати у місцевих і центральних бібліотеках України з різними джерелами, в тому числі, з електронними.
Юридична освіта — це система правових знань, поглядів, переконань, отриманих у результаті навчання і самоосвіти особи, що формує її як громадянина, здатного до професійно-правової діяльності. Юридична освіта — це діяльність щодо засвоєння знань про основи держави і права, ізиховання поваги до закону, прав людини, небайдужого ставлення до порушень законності і правопорядку.
Стандарти вищої освіти є основою оцінки якості вищої освіти та професійної підготовки, а також якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів незалежно від їх типів, рівнів акредитації та форм навчання.
Тест-тренінг до рівня 1
1. Враховуючи той факт, що юридична деонтологія — відносно нова наукова та навчальна дисципліна, сьогодні існують різні визначення поняття "Юридична деонтологія". Яке з наведених визначень найбільш повніше розкриває це поняття?