Файл: К.Л. Спец.діл ІІ курс Дс-2.doc

ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Типова форма договору

План:

1. Типова форма договору.

2. Договір постачання.

1. Типова форма договору

Терміном договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання.

Сторони можуть зазначити, що умови договору також застосо­вуються до відносин між ними, які виникли до його укладання.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є: умови про предмет догово­ру, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. А також всі умови, щодо яких за за­явою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони ук­ласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) дру­гою стороною.

Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або дер­жавній реєстрації, є укладеним із моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а, в разі необхідності, і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації.

Господарські договори укладаються за правилами, встанов­леними ЦКУ.

Розрізняють кілька модифікацій письмової форми, що за­стосовуються під час укладання господарських договорів:

1. повна письмова форма господарського договору;

2. скорочена письмова форма у вигляді комплекту листів, телеграм, факсограм та інших документів;

3. стандартна форма;

4. нотаріальна форма.

Існує типова стандартна форма, яка містить спільні для всіх договорів реквізити.

Залежно від характеру договору міняється або доповнюється склад його структурних елементів.

Типова форма договору має такі реквізити:

• назва виду документа (ДОГОВІР);

• дата (проставляють дату підписання договору);

• індекс;

• місце складання чи видання;

• заголовок до тексту (про що договір);

• текст (текст договору поділяють на дві частини: вступну, де зазначають назви сторін, між якими укладається договір, посади, прізвища, імена, по батькові осіб, котрі підписуватимуть договір; у разі потреби наводять посилання на документи, що засвідчують повноваження особи, яка підписує договір.

Підписи та відбитки печаток (гербових або круглих, що при­рівнюються до гербових) усіх сторін, які підписали даний договір.

Такі слова, як «Постачальник», «Покупець», «Продавець», «Власник», «Завод», «Товариство», «Фірма», «Банк», «Клієнт» тощо, в договорах пишуться з великої літери, оскільки во­ни набувають значення власного імені.

2. Договір постачання

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений термін товар у власність покупця для викорис­тання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язаний прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

---

Договір поставки може бути укладений на один рік, на термін більше одного року (довготерміновий договір) або на інший визначений термін.

Договори поставки відповідно до нормативних актів по­винні мати такі реквізити:

1. Назва документа.

2. Місце і дата укладання договору.

3. Вступну частину (назви сторін, які укладають договір, посади, прізвища, імена й по батькові осіб, що підписують до­говір, і зазначення їх повноважень).

4. Предмет договору (точну назву, кількість і в необхідних випадках асортимент продукції, що має постачатися).

5. Характеристика якості і комплектність продукції.

6. Вимоги, що ставляться до тари й упакування.

7. Зазначення ціни на продукцію.

8. Термін і порядок відвантаження продукції.

9. Порядок розрахунків.

10. Порядок кількісного і якісного приймання продукції.

11. Додаткові умови до договору.

12. Вказівки на майнову відповідальність за невиконання зобов'язань постачальником або споживачем.

13. Виклад порядку розгляду суперечок.

14. Загальна сума договору.

15. Термін дії договору.

16. Юридичні адреси та платіжні реквізити сторін, що укладають договір.

17. Додатки (в договорах поставки це, як правило, специфікація, що характеризує продукцію, яка має постачатися)

18. Підписи і печатки сторін, що уклали договір.

---

ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Види господарських договорів.

План:

1. Договір постачання

2. Договір купівлі-продажу

3. Договір міни (бартеру)

4. Договір дарування

5. Договір пожертви

6. Договір найму (оренди)

7. Договір оренди житла

1. Договір постачання енергетичними та іншими pecyрсами через приєднану мережу

За договором постачання енергетичними та іншими ресур­сами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонен­тові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором. Споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прий­нятих ресурсів та дотримуватися передбаченого договором ре­жиму її використання, а також гарантувати безпечну експлуа­тацію енергетичного та іншого обладнання.

2. Договір купівлі-продажу

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) пе­редає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), покупець приймає або зобов'я­зується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну гро­шову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладання договору або буде ство­рений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Предметом купівлі-продажу можуть бути майнові права. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного май­нового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

У договорі вказується асортимент товару, що продається, у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами та іншими ознаками.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асорти­менті, погодженому сторонами.

Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошово­му вираженні.

Договором може бути встановлено термін, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний термін).

3. Договір міни (бартеру)

За договором міни (бартеру) одна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність товар в обмін на іншій товар.

Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який вона передає в обмін, і покупцем товару, який вона одер­жує взамін.

Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості.

Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або за­коном.

Договором може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги).

4. Договір контрактації сільськогосподарської продукції

За договором контрактації сільськогосподарської про­дукції виробник сільськогосподарської продукції зобов'язуєть­ся виробити визначену договором сільськогосподарську продук­цію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її' за встановленим цінами відповідно до умов договору.

---

До договору контрактації застосовуються загальні положен­ня про купівлю-продаж та положення про договір поставки.

5. Договір дарування

За договором дарування одна сторона (дарувальник) пере­дає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі. Дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть ви­никнути у нього в майбутньому.

Ці договори укладаються в письмовій формі і підлягають нотаріальному посвідченню. Сторонами в договорі дарування можуть бути фізичні та юридичні особи. Батьки або опікуни не мають права дарувати майно дітей чи підопічних.

Дарувальник має право розірвати договір дарування, якщо обдаровуваний зумисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей.

Дарувальник має право вимагати розірвання договору дару­вання, якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.

Договір дарування квартир. Цей договір є вказаним вище договором дарування майнового права і підлягає нотаріальному посвідченню.

6. Договір пожертви

Пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зок­рема грошей та цінних паперів, особам (набувачам) для досяг­нення ними певної, наперед обумовленої мети.

До договору про пожертву застосовується положення про договір дарування.

Пожертвувач (благодійник) має право здійснювати конт­роль за використанням пожертви відповідно до мети, встанов­леної договором про пожертву.

Якщо використання пожертви за призначенням виявлялося неможливим, використання її за іншим призначенням можли­ве лише за згодою пожертвувача, а в разі його смерті чи лікві­дації юридичної особи - за рішенням суду.

7. Договір найму (оренди)

За договором найму (оренди) наймодавець (Орендодавець) передає або зобов'язується передати наймачеві (Орендарю) майно в користування за плату на певний термін. Документування договірної діяльності у сфері оренди регу­люється Наказом Фонду державного майна України № 1774 від 23.08.2000 р. «Про затвердження договорів оренди».

Предметом договору може бути річ, наділена індивідуальни­ми ознаками, яка зберігає свій первісний вигляд при неоднора­зовому використанні (неспоживна річ). Предметом договору найму можуть бути майнові права. Законом встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору оренди.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися на вибір сторін у грошовій або натуральній формі. Договором може бути встановлено періодичний перегляд (індексацію) розміру плати за користування майном.

---

8. Договір оренди житла

За договором оренди житла одна сторона - власник житла (Орендодавець) передає або зобов'язується передати другій сто­роні (Орендарю) житло для проживання у ньому на певний термін за плату.

Підстави, умови, порядок укладання та припинення догово­ру оренди житла, що є об'єктом права державної або комуналь­ної власності, встановлюються законом.

Предметом договору оренди житла можуть бути помешкан­ня, зокрема квартира або її частина, житловий будинок або йо­го частина.

Наймач житла у багатоквартирному житловому будинку має право користуватися майном, що обслуговує будинок.

Помешкання має бути придатним для постійного прожи­вання. Сторонами договору оренди можуть бути фізичні та юри­дичні особи. Якщо наймачем є юридична особа, вона може використову­вати житло лише для проживання у ньому фізичних осіб. В разі зміни власника житла, переданого в оренду, до ново­го власника переходять права та обов'язки Орендодавця.

Орендар зобов'язаний використовувати житло лише для проживання у ньому, забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані.

У договорі оренди житла мають бути вказані особи, які про­живатимуть разом із наймачем. Ці особи набувають рівних з наймачем прав та обов'язків щодо користування житлом.

В договорі встановлюється розмір плати за користування житлом і порядок її внесення.

---