Файл: мікробіологія.doc

1.Визначення мікробіології як науки. Галузі мікробіології. Предмет і завдання медичної мікробіології. Основні риси та тенденції розвитку сучасної мікробіології.

Мікробіологія — галузь науки, яка займається дослідженням мрфології, фізіології, біохімії, молекулярної біології, генетики, екології мікроорганізмів, їх ролі і значення в кругообігу речовин, у патології людини, тварин і рослин.

Галузі мікробіології:

-бактеріологія

-мікологія

-протозоологія

-вірусологія

-імунологія

Завдання медичної мікробіології-вивчення етіології інфекційних хвороб,практичне застсування методів мікробіологічної діагностики,специфічної профілактики та терапії

Предмет медичної мікробіології-такі види мо,які в процесі еволюційного розвитку адаптувалися до людського організму,в ньому накопичуються,розмножуються,ведуть паразитичну діяльність,викликаючи інфекційні захворювання.

Зараз активно прогресує галузь синтетичної мікробіології,створюються нові генетично змінені форми мікробів,проводяться маніпуляції з різними генами.

2.Відкриття організмів Левенгуком. Основні етапи розвитку мікробіології. Внесок Пастера, Коха в мікробіологію.

Левенгук-сконструював мікроскоп і зміг розгледіти рухливих дрібних істот.Він зробив першу морфологічну класифікацію бактерій.

Пастер- основоположник наукової мікробіології.Він довів неможливість самозародження життя,запропонував методи стерилізації та пастеризації.Обгрунтував роль мо у виникненні захворювань.Довів,що мо спричинюють гниття та бродіння. Відкрив анаеробів,отримав вакцину проти сибірки і сказу.

Кох-удосконалив мікробіологічну техніку,застосував імерсійні об'єктиви, мікрофотографію,використав анілінові барвники.Запропонував метод виділення чистої культури на щільні поживні середовища.Відкрив збудників туберкульоза і холери, обгрунтував терію та практику дезінфекції.

Етапи розвитку мікробіології:

-евристичний

-морфологічний

-фізіологічний

-хіміотерапевтичний

-імунологічний

-вірусологічний

-молекулярно-генетичний

3.Становлення основних напрямків мікробіологічної науки. Роль Самойловича, Дженера, Мечнікова, Івановського, Ерліха, Виноградського, Берінга, Рамона, Домагка, Флемінга, Заболотного, Зільбера, Жданова, Чумакова, бернета.Розвиток мікробіології в Україні.

Самойлович-досліджував чуму,запрпонував сортування хворих,роботу медперсоналу в чумних джерелах.

Мечніков-звернув увагу на роль мікробів у житті людини,започаткував учення про нормальну мікрофлору.Запропонував пробіотичні препарати,заклав основи герентології та вчення про дисбактеріози.Заснував бактеріологічну станцію і почав застосовувати щеплення проти сказу.

Виноградський-довів явище хемосинтезу і кругообігу речовин за рахунок життєдіяльності мікробів.

Ерліх-досліджував вплив на трипаносоми барвників і довів їх згубну дію,ввів поняття вибіркової дії хіміопрепаратів.

Домагк-відкрив пронтозил і довів його активність проти бактерій.

Флемінг-відкрив пеніцилін.

Дженнер-запрпонував для профілактики натуральної віспи щеплення матеріалом,одержаним із пустул корів,хворих на коров'ячу віспу.

Зільбер-сформував вірусо-генетичну концепцію виникнення злоякісних пухлин.

Жданов-вчення про універсальну векторну роль вірусів як реголяторів генофонду біосфери.

Заболотний-відкрив інститут мікробіології у Києві.

Чумаков-вивчав збудників трансмісивних вірусних інфекцій та запропонував вакцини проти них.

Розвиток в Україні

Учень Л. Пастера, найближчий співробітник і друг І.І. Мечникова, M.Ф.Гамалія  заснував у 1886 р. другу в світі пастерівську станцію в Одесі і першим на практиці почав застосовувати щеплення проти сказу.Загальну пошану здобув своїми працями видатний український мікробіолог Заболотний. Він організував першу в світі кафедру епідеміології при Одеському медичному інституті. Багато зусиль і праці віддав Д.К. Заболотний вивченню чуми, холери, сифілісу,дифтерії, черевного й висипного тифів.Теоретичні дослідження мінливості мікроорганізмів і бактеріофагів (В. Г.Дроботько, Г. О. Ручко, К. Г. Бельтюкова, Г. М. Френкель та ін.) знайшлипрактичне застосування в профілактиці лікування дизентерії,стафілококових хвороб.

4. Досягення мікробіології. Оригінальні методи мікробіологічних досліджень. Мікроскопія у мікробіологічних дослідженнях. Імерсійні об’єктиви. Види світлової та електронної мікроскопії. Внесок Пастера, Коха, Мечнікова в розвиток мікробіології

Досягнення мікробіології:

1. Можливість швидко виростити величезні популяції мікробів і виявити серед них рідкісні варіанти дозволила найдокладнішим образом досліджувати природу спадковості мікроорганізмів, аж до молекулярного рівня. Отримані дані про механізми спадкування були поширені на усі форми живого і лягли в основугенної інженерії.

2.Випускаються також препарати для потреб харчової (фер­ментні препарати, різні закваски для хлібопечення і приготуван­ня молочнокислих продуктів), текстильної, хімічної, медичної, кондитерської, парфумерної та інших галузей промисловості.

3.За допомогою мікроорганізмів дістають додаткові джерела енергії у вигляді біогазу, етанолу, метанолу

4.Вакцинація в боротьбі з інфекційними захворюваннями

+ у екології, фармацевтиці, медицині (патогенні для людини мікроби), ветеринарії

Оригінальні методи мікробіологічних досліджень:

- мікроскопічний; - мікробіологічний; - біологічний; - серологічний; - алергологічний

Мікроскопічні методи досліджень включають приготування мазків і препаратів. У більшості випадків результати мікроскопічних досліджень носять орієнтовний характер (наприклад, визначають відношення збудників до фарбування), так як багато мікроорганізмів позбавлені морфологічних і тинкторіальних особливостей. Проте мікроскопією матеріалу можна визначити деякі морфологічні ознаки збудників (наявність ядер, джгутиків, внутрішньоклітинних включень і т.д.), а також встановити факт наявності або відсутності мікроорганізмів у надісланих зразках.

Імерсійні об’єктиви: Застосування імерсії дозволяє отримати таке збільшення, що дозволяє розрізняти дрібні деталі в структурі або тонкі колірні відтінки. Для медико-біологічних досліджень традиційними є три типи імерсійних рідин: масляна імерсія, водна імерсія і гліцеринова імерсія. Крім того, Імерсійна рідина може служити для зменшення кількості розсіяного світла за рахунок усунення відблисків від об'єкта.

Види світлової мікроскопії: Метод світлого поля і його різновиди, Метод темного поля і його різновиди, поляризаційна мікроскопія, Метод фазового контрасту, Метод інтерференційного контрасту, Метод дослідження в світлі люмінесценції, Метод спостереження в ультрафіолетових променях, Метод спостереження в інфрачервоних променях, Мікрофотографування і мікрокінос'емка.

Види електронної мікроскопії: метод реплік, метод декорування, Амплітудна електронна мікроскопія, Фазова електронна мікроскопія, Лоренцова електронна мікроскопія, Кількісна електронна мікроскопія

Луї Пастер: основник наукової мікробіології. Розробив метод виділення чистих культур, відкрив анаребіоз, вакцину від сибірки, сказу

Роберт Кох: відкрив збудника холери, туберкульозу, анілінові барвники

Мечніков: відкрив явище фагоцитозу

5.Основні відмінності прокаріотів та еукаріотів.Форми бактерій з дефектом синтезу клітинної стінки,протопласти,сферопласти.L-форми бактерій.

Форми бактерій з дефектом синтезу кліт. стінкиможуть бути створені лише в експериментальних умовах.Для цього,оброблені лізоцимом бактерії поміщують в розчин,осмотичний тиск якого однаковий з осмотичним тиском всередині мо і якщо мо виживають,то вони можуть існувати у вигляді сферичних тіл.Так з грампозитивних бактерій утворюються протопласти(позбавлені кліт. стінки),а з грамнегативних-сферопласти(з частково зруйнованою кліт. стінкою).

L-форми— особливі форми бактерій, які втратили клітинну стінку (частково або повністю). . Назву отримали на честь Лістеровського інституту у Лондоні.На відміну від сферопластів та протопластів, які не можуть розмножуватись, L-форми зберігають здатність до розмноження та розвитку. L-форми утворюються при дії агентів, що блокують синтез клітинної оболонки (антибіотики), в умовах підвищеної осмотичної концентрації середовища. Найбільш активними агентами індукції L-форм є антибіотики типу пеніциліна та циклосерина. Культивування на середовищах з підвищеним вмістом деяких амінокислот, також дає подібний результат.L-форми описані майже для всіх патогенних та умовно-патогенних бактерій.

5. Морфологія і будова бактерій. Роль окремих структур для життєдіяльності бактерій та у патогенезі інфекційних захворювань. Вегетативні форми та спори. Морфологія:

- кокоподібні (стрептококи, стафілококи, мікрококи, диплококи, тетракоки, сарцини)

- паличкоподібні: бактерії, бацили, клостридії, грамнегативні паличкоподібні (кишкова паличка)

- звивисті: вібріони, спірили, спірохети

Будова: оболонка, цитоплазма, нуклеоїд, капсула (слизовий шар), війки або джгутики (непостійні), спори (непостійні). Оболонка: капсула, цитоплазматична мембрана, клітинна стінка. Джгутики (положення): монотрихи, амфітрихи, лофотрихи, перитрихи. Спори (розміщення): термінальне, центральне, субтермінальне.

Вегетативна форма - форма росту та розвитку. У спорових формах бактерії дуже стійкі і можуть зберігатися роками (сибірська виразка). Якщо спори потрапляють у сприятливі умови, то вони швидко переходять у вегетативну форму.

Спори бувають круглими, овальними або еліптичними; деякі забезпечені «ребрами жорсткості», що підсилюють стійкість до механічних впливів. При мікроскопічному дослідженні спори виділяються високим коефіцієнтом світло переломлювання.У зрілій спорі помітні: центральна, погано забарвлювана ділянка (спороплазма), двошарова ЦПМ і оболонка спори. Спороплазма (протопласт пори) включає цитоплазму, бактеріальну хромосому, системи білкового синтезу і деякі інші (наприклад, анаеробного енергоутворення). Оболонка спори двошарова. Внутрішній шар (стінка спори) утворений з пептидогліканів. Зовнішній шар (власне оболонка) утворюють кератиноподібні білкові структури з низькою проникністю.

Деякі бактерії в несприятливих умовах здатні утворювати особливі захисні форми - спори [від грец. sporos, насіння]. Спори характеризуються високим коефіцієнтом світлопереломлювання і розташовуються внутрішньоклітинно, тому їх також називають ендоспори, а утворюють їх бактерії - спорангії.