Файл: мікробіологія.doc

5. Фаза відмирання — характеризується загибеллю клітин в умовах виснаження живильного ісередовища і нагромадження в ній продуктів метаболізму мікроорганізмів.

18. Бактеріологічний метод дослідження. Етапи виділення чистої культури бактерій ті її ідентифікації

Методи бактеріологічного дослідження дозволяють виявити патогенні мікроорганізми.

Бактеріологічне дослідження необхідне для уточнення діагнозу вибору методу лікування, для визначення чутливості мікрофлори до різних лікарських засобів, має велике значення для виявлення мікобактерії туберкульозу.

Основні бактеріологічні дослідження:

Виділень з ока, Виділень з носа, Виділень з вуха бактеріологічний посів , Грудного молока бактеріологічний посів , Жовчі бактеріологічний посів , Кала на дисбактеріоз бактеріологічний посів,Крові на стерильність бактеріологічний посів , Матеріалу з зубоясенної кишені бактеріологічний посів , Матеріалу з мигдалин бактеріологічний посів , Матеріалу з рани бактеріологічний посів ,Мокротиння з бронхів бактеріологічний посів , Сечі бактеріологічний посів , Спинномозкової рідини (ліквору) бактеріологічний посів , Урогенітальних виділень бактеріологічний посів .

Етапи виділення чистих культур мікроорганізмів та їх ідентифікація Виділення чистої культури аеробних мікроорганізмів: Перший день (І етап дослідження) у стерильний посуд (пробірка, колба, флакон) забирають патологічний матеріал, вивчають за зовнішнім виглядом, консистенцією, кольором, запахом, готують мазок, фарбують і досліджують під мікроскопом. Посів проводять бактеріологічною петлею, за допомогою шпателя за методом Дригальського, ватно-марлевим тампоном. Чашки закривають, перевертають догори дном, підписують спеціальним олівцем, ставлять у термостат при оптимальній т (37 °С) на 18-48 год. Мета — одержати ізольовані колонії мікроорганізмів.Другий день(ІІ етап дослідження) на поверхні щільного живильного сере­довища мікроорганізми утворюють суцільний, густий ріст/ізольовані колоніїЧашки ретельно розглядають, вивчають ізольовані колонії, що виросли на поверхні агару Характеристика колоній – важлива складова частина роботи, мікроорганізмам кожного виду притаманні свої особливі колонії.. З підозрілих колоній готують мазки, забарвлюють за методом Грама для вив­чення морфологічних та тинкторіальних властивостей збудників, досліджують рухо­мість бактерій у "висячій" чи "надавленій" краплі. Рештки досліджуваних колоній знімають із поверхні середовища, засівають на скошений агар/на сектори чашки Петрі із живильним середовищем для одержання чистої культури. Пробірки/ чашки з посівами – у термостат при оптимальній температурі на 18-24 год. Виготовляється мазок, забарвлюється, досліджується, а мікроорганізми засіваються петлею на поверхню щільного жи­вильного середовища для одержання ізольованих колоній.Третій день(III етап дослідження) вивчають характер росту чистої куль­тури мікроорганізмів, ідентифікують. Вивчають біохімічні властивості: цукролітичні, протеолітичні, пептолітичні, гемолітичні властивості, утворення ферментів декарбоксилаз, оксидази, каталази, плазмокоагулази. Існують спеціальні живильні середовища, які засівають м/о (строкатий ряд Гісса, МПБ, згорнута сироватка, молоко та ін.).

На підставі вивчення морфологічних, культуральних, біохімічних, антиген­них, біологічних та інших властивостей мікробів роблять остаточний висновок про ідентифікацію.

19.Вплив фізичних, хімічних та біологічних факторів на мікроорганізми. Стерилізація, методи, контроль за ефективністю стерилізації. Асептика. Антисептика.

Фізичні:

1.Вплив температури(оптимальна темп. для розвитку таксономічної групи)

За температурними параметрами мо поділяються на:

Психрофіли-холодолюбні(15-20С)

Мезофіли-(30-37С)

Термофіли-теплолюбні(50-60С)

2.Вплив висушування(вміст води у вегетативних формах=75-85%).Більшість хвороботворних бактерій нормально функціонують при вологості 20%.Але є таке явище як ліофілізація-прискорене висушування у вакуумі із замороженого стану,що продовжує життєздатність мо.

3.Вплив прмененевої енергії(згубно діє на мо,використовується для знезаражування повітря, виробів мед. призначення,лікарських засобів)

4.Вплив осмотичного тиску(всередині організму людей мо адаптуються до осмотичного тиску фізіологічних рідин,ззовні-проявляють імунотолерантність(витримують зміни тиску))

5.Вплив рН середовища(більшість мо існуюють у нейтральному рН(6,8-7,2),але також є адидофільні мо(рН 5,5-6) і алкалофільні (рН 8-9))

Хімічні:

Одні хімічні речовини можуть використовуватися як поживні, інші не змінюють фізіологічної активності,бактеріостатичні-призупиняють ріст і розмноження,бактеріоцидні-знищують мо.

Біологічні:

Вплив одних мо на інші-симбіоз(асоціативний і конкурентний).Бактерії продукують бактеріоцини і антибіотики,що знищують інші види мо.

Вплив специфічного та неспецифічного імунного захисту організму людини на мо.

Стерилізація-сукупність фізичних і хімічних способів повного звільнення об'єкта стерилізації від усіх видів життєздатних форм мо.

Методи:

1. Стерилізація фільтруванням-фільтрація повітря за допомогою вентиляції,яка забезпечує 40-кратний за годину обмін повітря.

Тиндалізація-роздрібнена стерилізація щоденним прогріванням до 56-58С по 60хв. протягом 5 діб.

Кип'ятіння-стерилізація цільнометалічних інструментів,гумових виробів медичного призначення протягом 30-60 хв.

Стерилізація парою(вологість підвищує чутливість мо до високи температур):

-стерилізація текучою парою-щоденне 30 хв. Прогрівання протягом 3 діб у апараті Коха або автоклаві.

-знезаражування парою з підвищеним тиском-стерилізація в автоклаві з такими параметрами : тиск-1 атмосфера,температура-121С, час-10хв.

2. Променева стерилізація:

-УФ-призводить дотокислення сульфгідрильних груп і пошкодження ДНК бактерій енергією випромінювання.

-Гамма-промені-утворюють в мікробах вільні радикали, ушкоджує нуклеїнові кислоти і ферментні системи(використ. кобальт або цезій)

3. Хімічна стерилізація-використання 6% розчину пероксиду водня на 6 год. при 18С або на 3 год. при 50С.

Хімічна газова стерилізація-використ. герметичну камеру-газовий стерилізатор.

Антисептика-способи знищення небезпечних мо у ранах, на шкірі, слизових оболонках, та у порожнинах тіла з метою попередження розвитку та лікування інфекційних процесів.

Асептика- комплекс антимікробних заходів деконтамінації об'єктів зовнішнього середовища,націлених на запобігання попадання мо в організм людини

20. Методи стерилізації, апаратура. Дезінфекція та стерилізація стоматологічних інструментів.

-фізичний

Тплова, ультразвукова, променева, електрострумом

-фізико-хімічний

Адсорбційно-фільтраційна, фільтри свічки, фільтри пластинки

-хімічний

Обробка: галоїдами, кислотами, альдегідами, лугами, ефірами, спиртами

-біологічний

Обробка антибіотиками

Стерилізація стоматологічних інструментів:

1)перед стерилізаційне очищення (ручний спосіб: перекис водню + миючий засіб)

2)контроль якості перед стерилізаційної очистки

3)стерилізація інструментів в сухо жаровому стерилізаторі при t 180C протягом 1 год

(Ріжучі інструменти та стоматологічні дзеркала стерилізують в 6% розчині перекису водню)

Апаратура: газова горілка, електрична сушильна шафа, аптечні стерилізатори, автоклав

21.Походження та еволюція мо.Сучасна класифікація прокаріотів.Основні таксони.Систематика та номенклатура бактерій.Вид як основна таксономічна одиниця.

Бактерії поряд з археями були одними з перших живих організмів на Землі, з'явившись близько 3,9-3,5 млрд років тому. Еволюційні взаємини між цими групами ще до кінця не вивчені, є як мінімум три основні гіпотези: Н. Пейс передбачає наявність у них спільного предка протобактеріі, Заварзін вважає архей тупиковою гілкою еволюції еубактерій,за третьою гіпотезою археї - перші живі організми, від яких походять бактерії. Еукаріоти виникли в результаті симбіогенеза з бактеріальних клітин набагато пізніше: близько 1,9-1,3 млрд років тому. Для еволюції бактерій характерний яскраво виражений фізіо-біохімічний ухил: при відносній бідності життєвих форм і примітивній будові, вони освоїли практично всі відомі зараз біохімічні процеси.

22. Систематика і номенклатура бактерій. Основні принципи систематики . Класифікація бактерій. Характеристика виду. Інфравидові варіанти

Найбільш поширеною є класифікація Бергі, в якій царство Procaryote ділиться на 4 розділи:

1. Gracilicutes (тонка стінка)

2. Firmicutes (товста стінка)

3. Tenericutes (позбавлені стінки)

4. Mendosicutes (є дефекти клітинної стінки)

Відповідно до новго кодексу номенклатури бактерій запроваджено такі міжнародні класифікаційні категорії царства Procaryote: Розділ – Клас – Порядок – Родина – Рід – Вид. Основною номенклатурною одиницею є вид.

Основні принципи систематики: геносистематика ( визначення подібності і відмінності ДНК бактерій) + числова таксономія (визначає спорідненість між мікроорганізмами за подібністю численних характеристик) + класичні методи (враховують морфологію, біохімію, фізіологію та інші властивості бактеріальної клітини)