ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 05.07.2024
Просмотров: 200
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
Міністерство охорони здоров’я україни
Практичне заняття №10 Тема: «Неспецифічні фактори захисту організму від мікроорганізмів»
Рекомендації для оформлення протоколу
5.1. Схема титрування лізоциму в слині
5.3. Вивчити явище незавершеного фагоцитозу на демонстраційних препаратах.
Практичне заняття №11 Тема: «Серологічні реакції (1 заняття)»
4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття
4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент на занятті:
4.2. Теоретичні питання до заняття:
4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
Рекомендації для оформлення протоколу.
5.1. Реакція аглютинації на склі
5.4. Препарати імунних діагностичних сироваток.
Практичне заняття №12 Тема: «Серологічні реакції (2 заняття)»
4.2. Теоретичні питання до заняття:
4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
Рекомендації для оформлення протоколу.
5.4. Постановка реакції імунного гемолізу.
Практичне заняття №13 Тема: «Серологічні реакції з мітками»
Рекомендації для оформлення протоколу.
4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
Рекомендації для оформлення протоколу.
Практичне заняття №15 Тема: «Сучасні методи мікробіологічної діагностики інфекційних захворювань»
4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
4.2. Теоретичні питання до заняття:
4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
4.2. Теоретичні питання до заняття:
Діагностикуми, їх характеристика, принципи отримання і практичне використання.
Трьохкомпонентні та багатокомпонентні серологічні реакції (імунного лізису, реакція зв’язування комплементу, опсонофагоцитарна, непрямої аглютинації), їх суть, практичне використання.
Система комплементу, шляхи її активації, біологічне значення.
Реакція імунного гемолізу, механізм, практичне використання.
Оцінка результатів серологічних реакцій і висновки.
Реакції бактеріолізу, цитолізу, їх механізм та практичне використання.
4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
Провести облік розгорнутої реакції аглютинації, поставленої з метою серологічної ідентифікації культури бактерій.
Поставити реакцію Відаля для серологічної діагностики черевного тифу.
Здійснити облік результатів РНГА, поставленої з метою серодіагностики черевного тифу, зробити висновок
Провести облік результатів реакції імунного гемолізу, зробити висновок.
Вивчити зразки діагностикумів.
5. Зміст теми:
На практичному занятті студенти знайомляться зі складними серологічними реакціями, розглядають особливості постановки та компоненти реакції аглютинації і методику постановки реакції непрямої гемаглютинації (РНГА) з метою серологічної діагностики інфекційних захворювань. Студенти проводять облік реакції аглютинації, поставленої з метою ідентифікації культури бактерій; ставлять реакцію Відаля для діагностики черевного тифу; здійснюють облік РНГА, поставленої з метою серодіагностики черевного тифу; ставлять реакцію імунного гемолізу; вивчають зразки діагностикумів. Виконані завдання студенти записують у протокол та підписують його у викладача.
Рекомендації для оформлення протоколу.
5.1. Облік поставленої на попередньому занятті реакції аглютинації з метою серологічної ідентифікації культури бактерій.
Студенти проводять остаточний облік поставленої на попередньому занятті реакції аглютинації з метою ідентифікації культури бактерій. Ступінь позитивної реакції аглютинації позначається плюсами:
++++ - повна аглютинація, рідина прозора, а на дні значна кількість білого осаду;
+++ - рідина не зовсім прозора, осад менший;
++ - рідина непрозора, осад ще менший;
+ - рідина мутна, дуже незначний осад;
- - рідина рівномірно мутна, як в контролі антигену; осад відсутній. Результат в цьому випадку вважають негативним.
Відповідність між видом мікроба і діагностичною аглютинуючою сироваткою вважається достовірною при умові чітко вираженої реакції аглютинації в пробірках з розведенням сироватки в межах титру, але не менше 2/3 її титру при відсутності осаду в контролях сироватки і культури.
5.2. Постановка реакції аглютинації з метою виявлення антитіл в сироватці хворого з підозрою на черевний тиф та паратифи а та в.
Для проведення реакції беруть у хворого кров, одержують з неї сироватку і розводять ізотонічним розчином натрію хлориду від 1:50 до 1:800 за схемою. Як антиген в цій реакції використовують діагностикуми – суспензії із відомих убитих мікроорганізмів – черевного тифу та паратифів А та В.
СХЕМА ПОСТАНОВКИ РЕАКЦІЇ АГЛЮТИНАЦІЇ З МЕТОЮ ВИЯВЛЕННЯ АНТИТІЛ В СИРОВАТЦІ КРОВІ ХВОРОГО
№пробірки Інгредієнти (в мл) |
Дослідні |
Контрольні |
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
Фізіологічний розчин |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
--- |
Сироватка крові хворого в розведенні 1:25 (0,1 мл с-ки + 2,4 мл фіз.розчину) |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
В дез. Р-н.
--- |
1,0 |
Діагностикум |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
--- |
Отримані розведення сироватки |
1:50 |
1:100 |
1:200 |
1:400 |
1:800 |
КД |
КС |
Штатив з пробірками поміщають в термостат при 370С. Попередній облік реакції проводять через 2 години, а остаточний – через 18-20 годин.
5.3. Принцип постановки та облік результатів реакції непрямої гемаглютинації (рнга), поставленої з метою серологічної діагностики.
Суть реакції непрямої гемаглютинації полягає в тому, що еритроцити, на поверхні яких адсорбовані будь-які розчинні антигени, набувають здатності аглютинуватись при взаємодії з антитілами, специфічними до адсорбованого антигену. Еритроцити, що сенсибілізовані антигенами, називаються еритроцитарними діагностикумами. Найчастіше використовують еритроцити барана, яким властива висока адсорбуюча активність. Реакцію ставлять за такою схемою: в пробірках або лунках прогріту впродовж 30 хв. при 580 С досліджувану сироватку розводять послідовно від 1:10 до 1:320 в об’ємі 0,25 мл та додають по 2 краплі еритроцитарного діагностикуму. Реакцію супроводжують контролями: на спонтанну аглютинацію сенсибілізованих еритроцитів, контроль з нормальними еритроцитами, а також контролі діагностикумів з завідомо позитивною та негативною сироватками. Після легкого струшування пробірки або лунки витримують в термостаті 30-45 хв. при 370 С. Облік результатів реакції здійснюють після того, коли випадуть в осад еритроцити у відповідних контрольних пробірках. Достовірними результатами слід вважати відсутність гемаглютинації в контролях з нормальними, сенсибілізованими еритроцитами, з завідомо негативною сироваткою і наявність гемаглютинації і з завідомо позитивною сироваткою. Гемаглютинація в дослідних пробірках при відповідних контролях свідчить про наявність специфічних антитіл в досліджуваній сироватці. Результати оцінюють за зовнішнім виглядом осаду еритроцитів в лунках. В позитивному випадку (+) еритроцити рівномірно у вигляді “парасольки” покривають майже все дно пробірки або лунки. При негативному результаті (-) еритроцити осідають у формі компактного комочка – “гудзика”.
5.4. Постановка реакції імунного гемолізу.
Імунний лізис – це розчинення клітин (антигенів) під дією специфічних антитіл (лізінів) в присутності комплементу. В залежності від антигенів, що беруть участь в реакції лізису, вона одержала назву бактеріолізу, спірохетолізу, гемолізу тощо. Найчастіше використовується в лабораторній практиці реакція гемолізу як індикаторна система в реакції зв’язування комплементу. Для постановки реакції потрібні: 1) антиген – 3% суспензія еритроцитів; 2) антитіло – гемолітична сироватка проти еритроцитів барана; 3) комплемент – сироватка морської свинки, розведена 1:10; 4) ізотонічний розчин хлориду натрію.