ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 25.03.2024
Просмотров: 365
Скачиваний: 0
ІМУНОЛОГІЯ ТА АЛЕРГОЛОГІЯ: НАУКА І ПРАКТИКА. 3-4’2010
Хворих на хронічне обструктивне захворювання легень брали з І легкою, ІІ помірною та ІІІ
важкою ступіню перебігу тяжкості. Встановлення діагнозу хронічний некаль-
кулезного холециститу базується на вивченні анамнезу, основних скарг, ультразвукового дослідження жовчного міхура, печінки, біохімічнмх та загально-клінічних обстежень. Хворі з хронічним некалькулезним холециститом поділяються в залежності від ступеня важкості: 1) легка, 2) середньої важкості 3) важка, а також по стадії розвитку:
1-а стадія - при рентгенкотрастному та УЗД реєструється непостійне і незначне порушення евакуації жовчі з міхура. Форма і розміри міхура при цьому не відрізняються від нормальних, патологічні зміни виражені лише в ділянці шийки ЖМ (потовщення стінок).
2-а стадія - порушення евакуації жовчі виражені чітко і постійно. Жовчевий міхур має кулевидну форму, збільшений в розмі¬рах. Також добре виражені зміни в ділянці шийки міхура.
3-я стадія - виявляється постійне і значне порушення евакуації жовчі. Міхур значно збільшений в розмірах, стінки розміром 4 і більше мм, а зміни в ділянці шийки стійкі і виражені.
Матеріалом для імунологічного дослідження були сироватка крові та слина. Досліджували: СD-3, CD-4, CD-8, CD-20, рецептор до інтерлейкіну-2 CD-25, інтерлейкін-2, CD-56, та IgА, IgG, IgM в сиворотці крові, IgА в слині, ЦІК низькомолекулярни, середньо-молекулярни та високомолекулярні циркулюючи імунні комплекси, фагоцитарну активність нейтрофілів та моноцитів, це є коефіцієнт фагоцитарного числа, індексу фагоцитарна активність та індекс перетравлювання, а також резервні можливості.
Після проведеного обстеження проводилась імунокорекція.
В першій та другій групі хворим на фоні загальної терапії, вводили Ронколейкін \ Ronkoleukinum\, (інтерлейкін-2 людини рекомбінантний), виробник ЗАТ «Біофарма» в\в крапельно в 400мл 0,9% розчину натрію хлорида
0,25 млн.МЕ с інтервалами між введеннями 3 доби, 3 ін`єкції.
Параллельно проводилась мікрохвильова НВЧ-терапія, на пристрої «Электроніка НВЧмедикор 3», с несущими коливаннями 59,1 гГц, с модуляціонними коливаннями: 1,7; 8,1; 9,4; 11,5; 19,5; 26; 58 Гц, потужність випромінювання не більше 2 мВТ\см2.Терапія проводилась не інвазивним методом, на внутрішні зони колінного, локтевого суглобів, 7 процедур по 30 хвилин. Також проводилась мікрохвильова НВЧ-терапія, на пристрої «Электроніка НВЧ-медикор 3», с несущими коливаннями 53,5 гГц, с модуляціонними коливаннями: від 0-200 Гц, потужність випромінювання не більше 2 мВТ\см2. Терапія проводилась не інвазивним методом, безпосередньо на розчин Ронколейкіну в 0,9% натрія хлорида, протікающий через крапельницю. Вплив проводився 3 процедури, по 2 години.
Втретій групі хворим на фоні загальної терапії, вводили Ронколейкін \Ronkoleukinum\, (інтерлейкін-2 людини рекомбінантний), виробник ЗАТ «Біофарма» в\в крапельно в 400мл 0,9% розчину натрію хлорида 0,25 млн.МЕ с інтервалами між введеннями 3 доби, 3 ін’єкції.
Вчетвертій групі проводилась тільки загальна терапія.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Для вивчення імунологічних порушень зрівнювали показники клітинного та гуморального ланок імунітету хворих на хронічне обструктивне захворюван-ня легень з супутнім хронічним некалькулезним холециститом та без нього.
В першій та другій групі зниження CD-3, CD-56, дисфункція CD-8, та CD-4 Т- лімфоцитів, зменшення імунорегуляторного індексу, зниження індексу стимуляції РБТЛ. В першій групі CD-4 зменшено, а CD-8 підвищено, то в другій групі CD-4 зменшено, а CD-8 в нормі, або підвищено, зменшення імунорегуляторного індексу в першій групі було більш ніж в 2 рази. В обох групах було підвищення ЦІК (низькомолекулярних та середньо-молекулярних), але в першій групі ці показники були більші в 2-3 рази дивись (таб.3).
Таблиця 3.
Показники клітинного та гуморального імунітету у хворих з хронічним обструктивним захворюванням легень з супутнім хронічним некалькулезним холециститом
до та після лікування.
|
Кіль- |
|
|
Імунологічні показники |
|
|
|
|||
Групи обстежуємих |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
кість |
CD-3 |
CD-4 |
CD-8 |
CD-25 |
CD-20 |
CD-56 |
РБТЛ |
|||
|
||||||||||
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Контроль |
* |
71,5±0,4 |
41,0±0,35 |
28,5±0,5 |
14,0±0,24 |
14,0±0,3 |
12,5±0,9 |
сп. до 10% |
||
Норма |
64,0- |
33,0- |
22,0- |
10,0- |
9,0- |
6,0-19,0 |
ин. 50-70% |
|||
|
79,0% |
49,0% |
35,0% |
20,0% |
19,0% |
|||||
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
44
ІМУНОЛОГІЯ ТА АЛЕРГОЛОГІЯ: НАУКА І ПРАКТИКА. 3-4’2010
|
|
|
|
|
|
|
Продовження таблиці 3 |
||
1-а група ХОЗЛ |
|
|
|
|
|
|
|
|
4,2±1,3 |
з супутнім ХНХ. |
|
53,1±1,2 |
26,5±0,8 |
33,9±1,63 |
12,4±0,3 |
8,7±0,6 |
|
4,1±0,6 |
|
|
|
26,4±2,5 |
|||||||
До лікування |
78 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
обсте- |
|
|
|
|
|
|
|
|
1-а група |
|
|
|
|
|
|
|
8,2±1,3 |
|
жуємих |
|
|
|
|
|
|
|
||
Після лікування |
|
|
|
|
|
|
|
||
71,5±1,9 |
34.1±1,2 |
27,4±1,3 |
* |
10,4±1,1 |
|
9,64±1,1 |
|
||
|
|
|
|||||||
Ронколейкін+НВЧ |
|
|
42,4±2,4 |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
та базисна терапія |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2-а група ХОЗЛ |
23 |
|
|
|
|
|
|
|
8,1±0,9 |
без супутнього |
обсте- |
58,4±1,4 |
29,9±1,3 |
27,8±1,7 |
12,6±0,41 |
12,6±1,3 |
|
5,4±0,7 |
|
|
47,7±3,3 |
||||||||
ХНК |
жуємих |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3-а група ХОЗЛ |
|
|
|
|
|
|
|
|
4,3±1,2 |
з супутнім ХНХ. |
|
53,5±1,4 |
26,4±0,6 |
33,2±0,66 |
12,5±0,4 |
8,2±0,5 |
|
4,32±0,5 |
|
|
|
26,6±2,4 |
|||||||
До лікування |
21 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3-а група |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
обсте- |
|
|
|
|
|
|
|
8,0±0,9 |
|
Після лікування |
жуємих |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Ронколейкін та |
|
65,1±0,3 |
33,1±0,51 |
29,1±1,1 |
* |
11,3±0,7 |
|
6,6±0,9 |
38,4±2,1 |
базисна терапія |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4-а група ХОЗЛ |
|
|
|
|
|
|
|
|
4,2±1,3 |
з супутнім ХНХ. |
|
53,3±1,25 |
26,2±0,9 |
33,5±0,66 |
12,4±0,3 |
8,4±0,7 |
|
4,31±1,1 |
|
|
|
26,7±2,0 |
|||||||
До лікування |
25 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
обсте- |
|
|
|
|
|
|
|
|
4-а група |
|
|
|
|
|
|
|
4,9±1,4 |
|
жуємих |
|
|
|
|
|
|
|
||
Після лікування |
|
|
|
|
|
|
|
||
58,2±0,9 |
29,4±0,36 |
29,6±2,1 |
* |
9,9±2,1 |
|
4,91±1,6 |
|
||
|
|
|
|||||||
Тільки базисна |
|
|
30,1±3,1 |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
терапія |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Характерним для обох груп є збереження рецепції до інтерлейкіну-2 (CD-25) або незначне його зниження, та зниження інтерлейкіну- 2(IL-2).
Для вивчення та розробки комплексної імунотерапії хворих на хронічне обструктивне захворювання легень з супутнім хронічним некалькулезним холециститом проводили оцінку стану імунної системи в 1 та 2 групах. Контрольні дослідження проводили на 2-3 день після закінчення 10-денного курсу імунотерапії.
Впершій та другій групах спостерігається достовірне підвищення головних субпопуляцій Т-лімфоцитів (CD-3; CD-4; CD-56), як наслідок підвищувався імунорегуляторний індекс,та кількість інтерлейкіну-2 (IL-2). Кількість ЦІК залишалась незмінною, або незначно зменшувалась. В першій та другій групах у 71% хворих спостерігалась корекція показників імунної системи.
Втретій групі спостерігається достовірне підвищення головних субпопуля-цій Т-лімфоцитів (CD-3; CD-4; CD-56), та кількість інтерлейкіну-2 (IL-2).
Втретій групі у 67% хворих спостерігалась корекція показників імунної системи.
Вчетвертій групі в більшості випадків при повторному імунологічному дослідженні спостерігається відсутність динаміки ( у 54% хворих), або подальше погіршення показників імунної системи (у 46% хворих).
ВИСНОВКИ
1.Протікання хронічного обструктивного захворювання легень з супутнім хронічним некалькулезним холециститом веде до більш вагомих порушень імунної системи, ніж у цих хвороб поодинці.
2.Це поєднання ХОЗЛ та ХНХ ускладнює перебіг обох хвороб, та разом роблять істотний внесок у формування синдрому взаємного обтяження.
3.Імунокорегуючий ефект ронколейкіну більш виражений у комплексному застосуванні з мікрохвильовою НВЧ-терапією.
4.Комплексне застосування цитокінів (гуморальних клітинних сигналів) та біофізичних (електро-магнітних клітинних сигналів) володіють потенцуючою дією на імуннокомпетентні клітини.
ЛІТЕРАТУРА
1.Гусєва С.А. Курищук К.В. Клініко-імунологічні аспекти застосування Ронколейкіну (інтерлейкіну-2) у клінічній практиці.// Київ Логос - 2002
2.Никулин Б.А. Оценка и коррекция иммунного статуса// Москва 2007 «ГЭОТАРМедиа»
45
ІМУНОЛОГІЯ ТА АЛЕРГОЛОГІЯ: НАУКА І ПРАКТИКА. 3-4’2010
3. |
Грищенко |
І.І.,Коссинська |
С.В.,Залєвський |
6. Фещенко Ю. И., Яшина Л. А. Диагностика и |
|
В.І. Хронічні хвороби жовчо-вивідної сис- |
лечение инфекционных обострений хрони- |
||
|
темипроблеми діагностики.\\ Сучасна га- |
ческого обструктивного бронхита// Укр. хі- |
||
|
строентерологія - -2001.-№3 (5).- с. 37-42. |
міотерапевт. журнал. — 2000. — № 1. |
||
4. |
Никитин А.В. Низкоинтенсивная широко- |
7. Височин М.В., Іванова Л.М. Показники фа- |
||
|
полостная |
акупунктурная |
КВЧ-терапия у |
гоцитарної активності моноцитів при ліку- |
|
больных хроническим обструктивным брон- |
ванні комбінацією екстра ербісолу та альфа- |
||
|
хитом\\ Журнал теоретической и практичес- |
токоферолу (вітаміну Е) у хворих з хронічним |
||
|
кой медицины.-2004.- Т.2,№ 2.-с 113 - 118. |
обструктивним захворюванням легенів в |
||
5. |
Драник Г.Н. Клиническая иммунология и ал- |
сполученні з пептичною виразкою дванадця- |
||
|
лергология\\ Пособие для врачей \\ Киев, |
типалої кишки // Український медичний аль- |
|
манах. – 2008. – Т. 11, № 5. – С 32- |
||
2006, - 480 c. |
||
|
РЕЗЮМЕ
СОСТОЯНИЕ ИММУНИТЕТА У БОЛЬНЫХ С ХРОНИЧЕСКИМ ОБСТРУКТИВНЫМ ЗАБОЛЕВАНИЕМ ЛЕГКИХ НА ФОНЕ ХРОНИЧЕСКОГО НЕКАЛЬКУЛЕЗНОГО ХОЛЕЦИСТИТА В КОМПЛЕКСНОЙ ТЕРАПИИ БОЛЬНЫХ.
Назаренко А. П. , Бабаджан В.Д.
В статье приведены данные о изменениях клинико – иммунологи-ческих показателей у больных с хроническим обструктивным заболеванием легких с сопутствующим хроническим некалькулезным холециститом и разработка комплексного метода иммунокорекции, на фоне общей терапии.
Сочетание ХОЗЛ с патологией желчного пузыря значительно усиливает и осложняет их протекание, что приводит к более выраженным нарушениям в клеточном и гуморальном звеньях иммунной системы и делает весомый вклад в формирование синдрома взаємного утяжеле-ния. Создание нового, комплексного метода иммунокорекции при помощи цитокинов, как гуморального фактора клеточных сигналов и електро-магнитных волн милиметрового диапазона, как електромагнитных клеточных сигналов.
SUMMARY
IMMUNE COMPETENCE IN PATIENTS WITH CHRONIC OBSTRUCTIVE PULMONARY DISEASE SECONDARY TO CHRONIC NON-CALCULOUS CHOLECYSTITIS IN COMPLEX THERAPY
A.P. Nazarenko, V. D. Babadz
P.L. Shupik National Medical Academy of Post-graduate
Education
Clinical, Laboratory Immunology and Allergology
Subdepartment
The article presents data about changes in clinical immunological parameters in patients with chronic obstructive pulmonary disease secondary to chronic non-calculous cholecystitis. The article tells about the development of immunocorrection integral method against general therapy. Combination of COPD with gallbladder pathology significantly aggravates and complicates their clinical picture resulting in more evident changes in cellular and humoral components of immune system and makes a significant contribution to forming a syndrome of mutual aggravation. The article tells about formation of a new integral method of immunocorrection using cytokines as a humoral factor of cell signals and millimeter electromagnetic waves as electromagnetic cell signals.
46
ІМУНОЛОГІЯ ТА АЛЕРГОЛОГІЯ: НАУКА І ПРАКТИКА. 3-4’2010
ВЛИЯНИЕ ДОЛГОСРОЧНОЙ МИКРОМЕРКУРИАЛИЗАЦИИ НА ГУМОРАЛЬНЫЙ ОТВЕТ К ЛПС Е.COLI, СОДЕРЖАНИЕ ЦИК
И КЛЕТОЧНЫЙ СОСТАВ КРОВИ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫХ ЖИВОТНЫХ.
ЛИТУС В.И.
НМАПО имени П.Л. Шупика МЗ Украины
Ранее было показано, что введение соединения ртути (Hg Cl2) продолжительностью от 2 до 6 недель приводило к угнетению антителообразования на тимусзависимые антигены - протеин А золотистого стафилококка и эритроциты барана (В.И. Литус ,2009). При этом наблюдались существенные изменения со стороны не только специфического гуморального иммунитета, но количественной и качественной характеристики клеток крови, вилочковой железы и селезенки, как ключевых параметров иммунитета. При последующем введении соли ртути наступала адаптация и наблюдалось восстановление некоторых параметров иммунитета и без влияния фармпрепаратов с выраженными цитопротективными свойствами. Представлялось целесообразным определить степень влияния препарата ртути на иммунный ответ к тимуснезависимому антигену в аналогичные сроки исследования для формирования представлений о влиянии ртути на антителогенез и клеточные параметры иммунитета , что и явилось целью настоящего раздела работы.
МАТЕРИАЛ И МЕТОДЫ
Исследования проведены на 45 крысах Вистер, массой по 150-180 г, которым в течение десяти недель вводили раствор сулемы внутрибрюшинно ежедневно 1 раз в дозе 1/100 ЛД50 в 0,85% растворе NaCl. На 2, 6 и 10 неделях отбирали по 10 животных, которых иммунизировали дважды ЛПС E.coli внутрибрюшинно с интервалом между инъекциями в 3 дня. Общее количество вводимого ЛПС составило 1 мг на животное. После повторной иммунизации на 8-е сутки получали кровь животных, в которой определяли титр антител к суммарным антигенам E.coli методом пассивной агглютинации частиц латекса, сорбированных антигеном (ЛАТЕСТ, РФ, Москва ). Группа контроля была представлена 15 интактными животными по 5 крыс в группе в каждый срок исследования, которых иммунизировали аналогичным образом. Дополнительно в сыворотке крови изучали содержание циркулирующих иммунных комплексов (ЦИК), применяя метод осаждения сыворотки 3,75% раствором полиэтиленгликоля ( Ю.А. Гриневич , А.Н. Алферов ,1981) а также исследовали число больших гранулярных лимфоцитов (БГЛ) и других форменных элементов в мазках крови согласно рекомендаций К.П. Зака и соавт.
(1992). Результаты исследований статистически обработаны с использованием параметрического критерия “t» Стъюдента и специальной обработки титров антител (В.И. Левенсон ,1968; Е.В. Гублер ,1978).
РЕЗУЛЬТАТЫ ИССЛЕДОВАНИЙ
Было установлено, что введение хлорида ртути не сопровождалось существенными отличиями в уровне антител к ЛПС выявляемом как у опытных, так и у контрольных животных (рис.1.) ни в одном сроке наблюдений. Не было отмечено изменений в уровне ЦИК в сыворотке крови (рис.2.) и общего числа лейкоцитов ( табл.1.). В то же время количество БГЛ при сроках введения ртути 6 недель было достоверно более низким , чем у животных контрольной группы и у животных, которым препарат вводили в течение 10 недель. При анализе содержания форменных элементов крови обращает на себя внимание достоверное снижение числа сегментоядерных лейкоцитов, эозинофилов и моноцитов в сроки от 6 до 10 недель ( таблица 2 ), тогда как количество палочкоядерных лейкоцитов и лимфоцитов в сроки 6 и 10 недель достоверно увеличивалось.
Полученные результаты свидетельствуют о том, что ответ на ЛПС как тимуснезависимый антиген мало зависел от введения препарата ртути даже в сроки, когда токсическое действие солей этого металла проявляется совершенно отчетливо, в сроки от 2 до 6 недель. Об этом свидетельствуют данные, полученные нами при изучении ответа на тимусзависимый антиген - эритроциты барана ( В.И. Литус, 2009), а также данные о снижении ключевых клеточных параметров иммунитета ( сегментоядерных эозинофильных лейкоцитов и моноцитов). В то же время в сроки с 6 недель, от начала введения хлорида ртути, отмечаются выраженные реактивные процессы, о чем свидетельствует увеличение числа палочкоядерных лейкоцитов и лимфоцитов, что в последующем приводит к некоторому восстановлению отдельных параметров иммунитета, что позволяет предполагать о возможности развития адаптационных процессов в организме животных к токсическому влиянию хлорида ртути.
47
ІМУНОЛОГІЯ ТА АЛЕРГОЛОГІЯ: НАУКА І ПРАКТИКА. 3-4’2010
3,4
3,3
3,2 Логарифмы 3,1
титров
3
2,9
2,8
к |
HgL2 |
|
недели |
|
HgL6 |
||
|
|
||
|
|
|
HgL10 |
|
КLконтроль |
|
|
Рис.1 . Титры антител к ЛПС Е.coli в различные сроки от начала введения хлорида ртути.
Ед. оптич. плотности ( усл.)
70
60
50
40
30
20
10
0
к |
HgL2 |
HgL6 |
HgL10 |
Рис.2. Содержание ЦИК в сыворотке крови животных в различные сроки от начала введения препаратов ртути. К- интактные животные.
Таблица 1
Относительное количество лейкоцитов и БГЛ в периферической крови животных в различные сроки после введения хлорида ртути.
Группы |
Лейкоциты, n x 109 |
|
БГЛ, % |
||
|
|
|
|
|
|
|
6 недель |
10 недель |
6 недель |
|
10 недель |
|
|
|
|
|
|
КОНТРОЛЬ |
9,65 |
12,15 |
0,11 |
|
0,085 |
|
|
|
|
|
|
Ртуть |
11,85 |
11,55 |
0,05* |
|
0,78 |
|
|
|
|
|
|
Прим. * - достоверно по отношению к контролю ( р <0,05)/
Таблица 2
48