Файл: immunologia_N3-4_2010_block_210x297.pdf

швидкості кровотоку, навіть до його зупинки

унизці мікросудин.

3.У пацієнтів з діагнозом БА з СХВ на тлі ХБХ має місце суттєве підвищення концентрації у крові продуктів ПОЛ - кінцевого (МДА) і проміжних - ДК, що свідчить про активацію пероксидації ліпідів клітинних та внутрішньоклітинних біомембран. Так, в основній групі хворих концентрація МДА була в середньому в 2,8 рази вище за норму, у осіб групи зіставлення - в 2,7 рази; концентрація ДК була підвищена у всіх обстежених і складала в середньому 18,4±0,3 мкмоль/л в основній групі, що було в 3 рази вище норми; у групі зіставлення - 17,9±0,25 мкмоль/л, тобто була в 2,9 рази вище норми. Встановлено, що майже у всіх випадках як основної групи, так і групи зіставлення, при надходженні до стаціонару достовірне підвищення показника ПГЕ, який дорівнював у середньому 10,8±0,34 % (при нормі 3,5±0,25%; Р<0,001).

4.Включення імуноактивного засобу ПО до комплексу лікування хворих на БА з СХВ на тлі ХБХ сприяє покращенню стану мікрогемоциркуляціі, ліквідації морфологічних та функціональних порушень з боку МЦР. Так, в основній групі хворих, які отримували ПО усі вивчені кількісні показники стану мікрогемодинаміки (КІ) після завершення лікування знизилися до верхньої межі норми, що свідчить про суттєве покращення стану мкрогемоциркуляції у обстежених хворих.

5.Застосування імуноактивного препарату ПО в комплексі лікування БА з СХВ на тлі ХБХ сприяє нормалізації вмісту продуктів ПОЛ

усироватці крові, як кінцевого (МДА), так і проміжних (ДК) та зниженню ПГЕ до норми і, таким чином, виявляє чітко виражений антиоксидантний ефект. Це має патогенетичне значення в плані відновлення показників метаболічного гомеостазу.

6.Виходячи з отриманих даних, можна вважати патогенетично обгрунтованим, доцільним та перспективним використання імуноактивного засобу ПО при лікуванні хворих на БА з СХВ на тлі ХБХ.

ЛІТЕРАТУРА

1.Андреев Л.И. Методика определения малонового диальдегида / Л.И. Андреев, Л.А. Кожемякин //Лабораторное дело. - 1988. - №11. - С. 41-43.

2.Волянский Ю.Л. Иммунологические нарушения при синдроме хронической усталости и перспективы их коррекциии / Ю.Л. Волянский, В.М. Фролов // Актуальні про-

блеми акушерства і гінекології, імунології та медичної генетики: зб.наук.праць. – Київ; Луганськ, 1998. - Вип. 2. - С 211-221.

3.Гаврилов Б.В. Анализ методов определения продуктов ПОЛ в сыворотке крови по тесту с ТБК /Б.В.Гаврилов, А.Р. Гаврилова, A.M. Мажуль // Вопросы медицинской химии. -1987. - Т. 33, № 1. - С. 116

4.Кузнецова Л.В. Полиоксидоний — иммуномодулирующий препарат нового поколения /Л.В.Кузнецова, В.М.Фролов, Е.В.Высочин // Український медичний альманах. - 2007. - Т. 10, № 2. - С. 195-201.

5.Лапач С.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Ecxel / С.Н. Лапач, А.В. Чубенко, П.Н. Бабич. - Киев МОРИОН, 2000. - 320 с.

6.Лапач С.Н. Основные принципы применения статистических методов в клинических испытаниях /С.Н.Лапач, А.В.Чубенко, П.Н.Бабич. - Киев МОРИОН,2002.-160с.

7.Мчедлишвили Г.И. Микроциркуляция крови: общие закономерности регулирования и нарушений. /Г.И.Мчедлишвили. - Л: Наука, 1989. - 295 с.

10.11.2006 p. Наказом МОЗ України № 743.

10.Селезнев С.А. Клинические аспекты микроциркуляции /С.А. Селезнев, Т.Н. Назаренко, B.C.Зайцев - Л.: Медицина, 1985. - 208 с.

11.Циммерман Я.С. Очерки клинической гастроэнтерологии /Я.С.Циммерман. - Пермь: из-во Пермского университета, 1992. -336 с.

12.Чернух A.M. Микроциркуляция /А.М.Чернух, П.Н.Александров, О.В.Алексеев.- М:Медицина, 1984

13.Фролов В.М. Проблемы иммуноэкологии:

14.Фролов В.М. Эпидемиологические и клинико-цитогенетические аспекты синдромов повышенной утомляемости и хронической усталости / В.М.Фролов, Г.Н.Дранник, И.Р.Бариляк // Архів психіатрії -№1 (16). -С. 46-62.

Изучено влияние комбинации современного иммуноактивного препарата полиоксидония (ПО) на динамику функциональных и морфологических показателей микрогемоциркуляции и перекисного окисления липидов (ПОЛ) у больных бронхиальной астмой (БА)с синдромом хронической усталости (СХУ) на фоне хронического бескаменного холецистита (ХБХ). У больных, которые получали ПО, отмечалось повышение числа функционируюших капилляров и снижение коньюнктивальных индексов и показателей ПОЛ - МДА и ДК, что свидетельствовало про позитивное влияние данного препарата на состояние микрогемоциркуляции и метаболического гомеостаза. Полученные данные позволяют считать патогенетически обоснованным и клинически перспективным включение ПО в программу лечения больных БА с СХУ на фоне ХБХ.

Ключевые слова: бронхиальная астма, синдром хронической усталости, хронический бескаменный холецистит, микрогемоциркуляция, перекисное окисление липидов, полиоксидоний, лечение.

Influence of a combination modern immunoactive preparation polyoxidonium (PO) on dynamics of functional and morphological indicators microhaemocirculation and lipoperoxidations (LP) at patients with a chronic fatigue syndrome (CFS) at background a chronic uncalculosis cholecystitis (CUC) is studied. At patients who received PO, rising of number of functioning capillaries and depression of conjunctival indexes and indicators the LP - MDA and a DC that testified about positive influence of the given preparation on a condition microhaemocirculation and a metabolic homeostasis became perceptible. The obtained data allow to consider pathogenetically proved and clinically perspective including PO in the program of treatment of patients with CFS at background CUC.

Key words: chronic fatigue syndrome, chronic uncalculosis cholecystitis, microhaemocirculation, lipoperoxidation, polyoxidonium, treatment.

Вступ. Хронічне обструктивне захворювання легень із супутнім хронічним некалькулезним холециститом є досить частим поєднанням. Це поєднання приводить до клінічно різноманітних і досить тяжких симптомів, які ускладнюють перебіг цих хвороб, та роблять істотний внесок у формування синдрому взаємного обтяження.

Ведуча роль в хронізації запального процесу в бронхо-легеневій системі належить імунологічним порушенням. Формуванню дисфункцій в імунній системі, при хронічному обструктивному захворюванню легень сприяє тривала персистенція бактеріальних та вірусних збудників. Тривала токсична дія цих агентів приводить до падіння функціональної активності імунокомпе-

тентних клітин, порушення імунної відповіді, та хронізації патологічного процесу. У хворих на хронічне обструктивне захворювання легень виявляється зниження функції клітинного імунітету: зниження CD-3, дисфункція CD-8 та CD-4 Т- лімфоцитів. Зниження індексу стимуляції РБТЛ. Продукція цитокінів ІЛ-1 та ІЛ-2 пригнічується, при збереженні рецепції до цих цитокінів. В гуморальному ланцюгу відмічається дисімуноглобулінемія. Недостатність IgA у сироватці крові свідчить про давність хронічного процесу, на початку захворювання рівень IgA у сироватці крові зберігається в межах референтних значень. Підвищення рівня IgA у слині або харкотинні спостерігається з самого початку захворювання. Під-

вищення вмісту ІgM. спостерігається на початку захворювання, пізніше підвищується рівень IgG.

Упацієнтів із хронічним некалькулезним холециститом, при дослідженні клітинного імунітету також виявляється зниження абсолютної кількості Т-лімфоцитів в периферичній крові, 0-клітин, підвищення Т-клітинного індексу. Порушення клітинного імунітету супроводжувалися пригніченням показників фагоцитарної активності нейтрофілів, а саме зменшенням коефіцієнта фагоцитарного числа, та фагоцитарного індексу,а також зниженням абсолютного показника фагоцитарної активності, індексу перетравлювання, та зниження резервних можливостей нейтрофілів.

Ухворих на ХНХ, поєднаний з хронічними бронхозапальними захворюваннями, зокрема із хронічним обструктивним захворюванням легень, відмічені порушення з боку клітинної ланки імунітету, а саме: Т-лімфопенія, дисбаланс субпопуляційного складу Т-лімфоцитів, зменшення імунорегуляторного індексу, зниження индексу стимуляції РБТЛ виражені більш значно, ніж

упацієнтів без ознак ХНХ. З боку гуморального імунітету у пацієнтів, хворих на хронічне обструктивне захворювання легень з наявністю ХНХ, теж відмічалося більш суттєве збільшення загального рівня циркулюючих імунних комплексів за рахунок зростання найбільш токсигенних низькомолекулярних (дрібних) та середньомолекулярних (середніх) фракцій, встановлено достовірне підвищення.

Імунологічні, і особливо імунопатологічні

порушення, підвищують рівень медіаторів, дія яких послаблює -адренорецептори та активує-адренорецептори та м-холінорецептори, розташованих на мембранах клітин. Бронхолітична терапія, викликає порушення холінергічної іннервації жовчного міхура, що сприяє застійним явищам у жовчному міхурі, та посилює запальні явища, тобто обидва синдроми - бронхообструктивний і синдром холестазу спроможні сприяти розвитку, або посиленню один одного. Напади задухи, які притаманні ХОЗЛ, призводять до гіпертензії в малому колі кровообігу, що, у свою чергу, викликає застій крові в гепато-біліарній системі.

Усвою чергу, захворювання органів травлення негативно впливають на перебіг патологічного процесу в легенях. Ушкодження печінки завжди супроводжуються дисфункцією з боку імунної системи з розвитком імунокомплексних реакцій. В їх основі лежить порушення цитокінового статусу, оскільки саме цитокіни беруть безпосередню участь у розвитку запалення, імунної відповіді і регенерації печінки. Патології печінки належить важлива роль у виникненні метаболічних та імунних порушень, які мають суттєве значення у патогенезі ХОЗЛ

Зміни в печінковій гемодинаміці посилюють секрецію реніну, спричиняють порушення регуляції функції гіпофіз-кора наднирниківальдостерон. Відзначаються підвищення рівня альдостерону і антидіуретичного гормону, диспротеїнемія, що призводить до ураження інших органів, зокрема легень. Окрім того, супутні захворювання печінки та жовчних шляхів призводять до змін імунологічної реактивності (сприяють зниженню рівня Ig A, Ig M, Ig G), що негативно впливає на клінічний перебіг захворювань легень, та є несприятливим прогностичним признаком. Важлива роль при формуванні хронічних бронхозапальних захворювань та появи їх ускладнень надається порушенням стану легеневого сурфактанту. Компонентами його синтезу є фосфоліпіди, які безпосередньо беруть участь у побудові клітинних мембран, забезпечують роботу рецепторного апарату гладкомязових клітин. Біотрансформація ліпідів відбувається у гепатоцитах. Порушення функції останніх при захворюваннях печінки призводить до посилення катаболізму фосфоліпідів, пошкодження біологічних мембран, ліпідних і фосфоліпідних структур легеневого сурфактанта і до зниження його синтезу. При цьому створюються умови, в яких утруднюється дифузія кисню в альвеолах, послаблюється протиполютантна і антибактеріальна захисна дія сурфактанта. Тому порушення функції печінки можуть викликати порушення функції дихальної системи. Таким чином, між ХОЗЛ і патологією гепато-біліарною системи існує етіологічний та патогенетичний зв'язок.

Метою нашого дослідження було вивчення змін клініко-імунологічних показників у хворих з хронічним обструктивним захворюванням легень з супутнім хронічним некалькулезним холециститом. Та зтворення комплексного методу імунокорекції за допомогою Ронколейкіну, як гуморального фактору клітинних сигналів, та електромагнітних хвиль міліметрового діапазону, як електромагнітних клітинних сигналів.

ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.

Ми спостерігали 78 хворих на хронічне обструктивне захворювання легень з супутнім хронічним некалькулезним холециститом, та 23 хворих на хронічне обструктивне захворювання легень без супутнього хронічного некалькулезного холециститу, які лікувалися ронколейкіном у комплексі з терапією електромагнітними хвилями міліметрового діапазону, на фоні базисної терапії. Контрольна група 21 чоловік з хронічним обструктивним захворюванням легень, та з супутнім хронічним некалькулезним холециститом, які лікувалися ронколейкіном, на фоні базисної терапії, та 25 чоловік ,які проходили тільки базісну терапію (табл.1, рис.1)

Верифікацію діагнозу здійснювали на підставі даних анамнезу, клінічного, інструментального та лабораторного обстеження. Формулювання діагнозу проводили згідно матеріалів наказу МОЗ України № 128 від 19.03.2007р. « Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Пульмонологія». Встановлення діагнозу базується на вивченні анамнезу, основних скарг, рентгенологічних ознак та, головне, дослідження функції зовнішнього дихання. Найбільш доступними, інформативними показниками для

4

группа

3 группа

Рис.1. Діаграма груп обстежуємих

оцінки вираженості обструкції дихальних шляхів, ступеня важкості і прогресування ХОЗЛ є об’єм форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1), форсована життєва ємність легень (ФЖЕЛ), та співвідношення ОФВ1/ФЖЕЛ. Діагностичним критерієм ХОЗЛ є зменшення ОФВ1<80% від належних в поєднанні з ОФВ1/ ФЖЕЛ<70%, що вказує на неповністю зворотню бронхообструкцію. Показник ОФВ1/ФЖЕЛ є більш чутливим на ранній стадії ХОЗЛ. При пізніх стадіях захворювання зростає залишковий об’єм легень (ЗОЛ). Дивись (табл.2).