Файл: immunologia_N3-4_2010_block_210x297.pdf

мовленість хронічної патології печінки (несприятливий родинний анамнез) [14, 19]. Підвищення частоти виникнення НАСГ серед населення, розвиток тяжких ускладнень при прогресуванні хвороби, що приводять до ранньої інвалідизації та навіть летальних наслідків, робить дану проблему дуже актуальною для клінічної практики. Відомо, що в чверті пацієнтів с прогресуючим перебігом НАСГ протягом 9 років розвивається фіброз, в кожного п’ятого – цироз печінки [17, 18]. При більш тривалих строках спостереження прогресування фіброзу виявляється в 50% хворих з НАСГ, причому нерідко цей процес тривало перебігає без клінічної маніфестації [5, 11].

Враховуючи значну актуальність проблеми НАСГ для сучасної медицини, детальне вивчення імунопатогенезу цієї патології представляє не лише науковий інтерес, але має і конкретне практичне використання. В той же час конкретні імунологічні порушення при данній хронічній патології печінки залишаються недостатньо відомими. Виходячи з сучасних положень клінічної імунології, можна вважати, що саме цитокіновий профіль крові (ЦПК) має суттєве значення для загальної характеристики імунопатогенезу більшості хронічних хвороб [2, 4, 6, 16]. Тому ми вважали доцільним проаналізувати рівень прозапальних цитокінів (ЦК) у хворих на НАСГ.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами:роботавиконуваласьвідповіднозосновним планом науково-дослідних робіт (НДР) Національной медичной академії післядипломной освіти ім. Шупіка і являє собою фрагмент теми НДР «Іммунопатогенез неалкогольного стеатогепатиту, імунокорекція та імунореабілітація хворих» (№ держреєстрації 0110U005265).

Метою роботи було вивчення концентрація прозапальних ЦК (TNF , IL-1 ) у сироватці крові хворих на НАСГ при проведенні загальноприйнятого лікування.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Під спостереженням знаходилось 32 хворих на НАСГ, з них 16 чоловіків (43,4%) та 18 жінок (56,3%) віком від 30 до 55 років. Діагноз НАСГ був встановлений у відповідності до стандартизованих протоколів діагностики та лікування хвороб органів травлення (Наказ МОЗ України № 271 від 2005 р.) [10] на підставі даних анамнезу, клінічного та інструментального (УЗД органів черевної порожнини) обстеження, з обов’язковим урахуванням даних загальноприйнятих біохімічних показників, які характеризують функціональний стан печінки [13]. Більшість обстежених до початку лікування в клінічному плані мали помірне загострення хронічного патологічного процесу у печінці. Усім хворим, що знаходилися під наглядом, було проведено аналіз вмісту у сироватці крові маркерів вірусних гепатитів (ВГ)

- ВГВ, ВГС та ВГD за допомогою методу імуноферментного аналізу (ІФА); при позитивних результатах ІФА на наявність маркерів ВГ, ці хворі були виключені з подальшого дослідження. З дослідження також виключалися хворі з цукровим діабетом, підвищеними цифрами артеріального тиску (більш 140/90 мм рт. ст.) та при наявності в анамнезі зловживання алкогольними напоями.

Обстежені хворі з діагнозом НАСГ отримували загальноприйняте лікування, яке включало відповідну дієту, препарати есенціальних фосфоліпідів (есенціале форте Н), гепатопротектори рослинного походження (сілібор, карсіл), а також антиоксиданти (аскорбінова кислота, токоферолу ацетат) [10, 11].

Для реалізації мети роботи обстеженим проводили визначення рівня ЦК у крові методом ІФА на лабораторному обладнанні виробництва фірми Sanofi Diagnostics Pasteur (Франція), в тому числі на імуноферментному аналізаторі РR 2100. Концентрацію прозапальних ЦК (ІЛ-1 , TNF ) у сироватці крові визначали за допомогою сертифікованих в Україні тест-систем виробництва ТОВ „Протеиновый контур” (ProCon) (РФ – СПб) [12].

Статистичну обробку одержаних результатів досліджень здійснювали на персональному комп'ютері Intel Pentium III 800 за допомогою дисперсійного аналізу з використанням пакетів ліцензійних програм Microsoft Office 2007, Microsoft Excel Stadia 6.1 / prof і Statistica [9].

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

На момент початку лікування більшість обстежених хворих на НАСГ скаржилися на загальну слабкість, нездужання, підвищену стомлюваність, зниження апетиту та працездатності, низький емоційний тонус. Із суб’єктивної симптоматики, яка характерна для помірного загострення хронічної патології гепатобіліарної системи, відмічалася наявність тяжкості у правому підребер’ї, досить часто (майже у третини хворих), скаржилися також на гіркоту у роті. Пацієнти, що були під наглядом, відімчали також нестійкість настрою, підвищену емоційну лабільність, нерідко неадекватну емоційну реакцію на оточуюче у вигляді експлозивності, що обтяжувало їхні взаємовідносини із членами сім’ї та колегами по роботі. При об’єктивному обстеженні у пацієнтів з НАСГ відмічалася наявність субіктеричності або блакитного відтінку склер (ознака Високовича), помірна гепатомегалія (печінка виступала на 3–4 см з-під реберного краю, була підвищеної щільності), нерідко чутливість печінкового краю при пальпації. За даними сонографічного дослідження органів черевної порожнини встановлена наявність збільшення розмірів печінки, зміни її ехощільності та інші зміни, які в цілому були характерні для наявності стеатозу цього органу.

Таким чином, отримані дані дозволяють вважати, що проведення загальноприйнятого лікування не забезпечує нормалізації концентрації прозапальних ЦК (IL-1 , TNF- ) у сироватці крові обстежених хворих на НАСГ. Можна вважати, що збереження у більшості хворих на НАСГ при виписці зі стаціонару підвищеної концентрації прозапальних ЦК (IL-1 , TNF- ) обумовлює необхідність подальшого дослідження особливостей імунопатогенезу даної патології та розробки ефективних способів імунокорекції таких хворих.

ВИСНОВКИ

1.При імунологічному дослідженні хворих з загостренням НАСГ до початку проведення лікування було виявлено суттєве підвищення

концентрації прозапальних ЦК у сироватці крові - IL-1 в 3,06 рази, TNF - в 1,75 рази.

2.При проведенні загальноприйнятого лікування хворих на НАСГ відмічена деяка позитивна динаміка вивчених імунологічних показників, однак у більшості хворих при цьому не відбулося нормалізації концентрації вивчених прозапальних ЦК. Так, лише у 18,8% випадків у

хворих на НАСГ відмічалася нормалізація IL- 1 у сироватці крові, а у решти 81,2% - збе-

рігалося вірогідне збільшення концентрації прозапального ЦК IL-1 у сироватці крові стосовно норми; нормалізація вмісту TNF у сироватці крові обстежених хворих відмічена

лише в 21,9% випадків та суттєве зниження даного показника відносно вихідних значень мало місце у 18,8% випадків.

3.Виходячи з отриманих даних можна вважати, що застосування лише загальноприйнятого лікування не забезпечує відновлення проаналізованих показників імунного гоме-

остазу, зокрема концентрації прозапальних ЦК (IL-1 , TNF ) у сироватці крові хворих на НАСГ, що може бути підставою для вивчення доцільності включення сучасних імуноактивних препаратів до комплексу лікування таких хворих з метою нормалізації вивчених показників.

ЛІТЕРАТУРА

1.Бабак О.Я Хронические гепатиты / О.Я. Бабак - Киев: Блиц–Информ, 1999. – 208 с.

2.Возианов А.Ф. Цитокины. Биологические и противоопухолевые свойства / А.Ф. Возианов, А.К. Бутенко, К.П. Зак. – Киев: Наукова думка, 1998. – 313 с.

3.Гриневич В.Б. Неалкогольная жировая болезнь печени: клинико-социальные аспекты проблемы / В.Б. Гриневич, Е.И. Сас // Российские медицинские вести. - 2010. - Т. 15, № 1. - С. 54-62.

4.Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология / Г.Н. Дранник. – Киев: Полиграф Плюс. – [3-е изд.], 2006. – 482 с.