Файл: immunologia_N3-4_2010_block_210x297.pdf

Як видно із даних, наведених в таблиці 2, у хворих, які перенесли ішемічний інсульт, при відсутності неврологічних порушень (ступінь неврологічних порушень F1) рівень прозапальних цитокінів ФНП- , ІЛ-1 та ІЛ-6 знаходився в межах контрольної групи (p>0,1), проте рівень протизапального ІЛ-4 у 8,3 разів перевищував дані

уздорових осіб (p<0,01). При наявності неврологічних розладів легкого ступеня (F2) спостері-

галося підвищення рівня прозапальних цитокінів ФНПта ІЛ-1 , які вже достовірно перевищували аналогічний рівень у здорових осіб (p<0,01) при незначному підвищенні рівня ІЛ-6 (p>0,1) та одночасному зниженні вмісту протизапального ІЛ-4 на 40,25% порівняно із ступенем F1, проте його сироваткова кількість в 4,96 рази перевищувала дані контрольної групи (p<0,01).

При наявності неврологічних порушень по-

мірного ступеня (F3) спостерігалося подальше зростання рівня прозапальних цитокінів ФНПта ІЛ-1 , що достовірно перевищувало дані здорових осіб, при збереженому рівні ІЛ-6 та подальшому зниженні вмісту протизапального ІЛ-4, який все-таки перевищував дані у здорових осіб в 3,42 рази. Найбільші зміни в цитокіновому статусі обстежених хворих були виявлені при наявності неврологічних порушень вираженого ступеню (F4), коли рівень прозапальних цитокінів був самим високим, перевищуючи дані

уздорових осіб - ФНПна 128,20%, ІЛ-1 – на 178,08%, ІЛ-6 – на 87,68% при все ще підвищеному рівні протизапального ІЛ-4 – на 255,25% більше, ніж у здорових осіб (p<0,01).

Таким чином, дослідження цитокінового статусу у обстежених хворих показало, що за відсутності неврологічних порушень вміст прозапальних цитокінів знаходився в межах норми, а високий вміст ІЛ-4, який має виражені протизапальні властивості, дозволяв зменшити активність запального процесу в осередку запалення, чому сприяє і високий вміст CD3+ та CD4+ лімфоцитів-хелперів, оскільки вони є продуцентами даного цитокіну.

При виражених порушеннях неврологічного статусу у обстежених хворих було виявлено найбільші рівні прозапальних цитокінів, що свідчило про максимальну активність запального процесу і підтверджувалося високою концентрацією ІЛ-6, рівень якого наростав на заключних етапах запалення.

Підвищений рівень прозапального цитокіну ФНП- , який є активним індуктором апоптозу імунокомпетентних клітин супроводжувався, як було наведено вище, зростанням у хворих даної групи в периферичній крові вмісту субпопуляції CD95+ лімфоцитів, що підтверджувалося наяв-

ністю високого кореляційного зв’язку між концентрацією ФНПта рівнем CD95+ клітин – r = + 0,83.

Недостатня ефективність дії протизпального цитокіну ІЛ-4 у хворих даної підгрупи може бути обумовлена як підвищеним синтезом прозапальних цитокінів – ФНП- , ІЛ-1 та ІЛ-6, так і можливістю блокади ними рецепторів ІЛ-4, що призводило до зниження його протизапальних властивостей, оскільки рівень даного цитокіну перевищував вміст у здорових осіб в 3,55 разів.

ВИСНОВКИ

1.У хворих після перенесеного ГПМК за ішемічним типом зміни в імунному та цитокіновому статусах прямо пропорційно залежали від ступеню неврологічних порушень.

2.У хворих після перенесеного ішемічного інсульту без неврологічних порушень основні показники клітинного та гуморального імунітету достовірно не відрізнялися від даних контрольної групи, за винятком підвищеного вмісту CD3+ лімфоцитів та зниженого – CD19+ клітин, NK-клітин, активованих CD25+ та CD54+ лімфоцитів, зниженого рівня Ig M та наявного дисбалансу ЦІК за молекуляр-

ною масою. Рівень прозапальних цитокінів ФНП- , ІЛ-6 та ІЛ-1 – достовірно не відрізнявся від норми, а протизапального ІЛ4 – в 8,3 разів, перевищував дані у здорових осіб (p<0,01).

3.Для хворих з легким неврологічним дефіцитом характерною була відсутність достовірних змін в кількості Т – та В – лімфоцитів та їх імунорегуляторних субпопуляцій, зниження рівня CD16+ та CD25+ лімфоцитів при зростанні кількості CD95+ клітин, фагоцитарної

активності нейтрофілів, високому рівні патогенних ЦІК, прозапальних цитокінів ФНПта ІЛ-1 та протизапального - ІЛ-4.

4.У хворих з помірними та вираженими порушеннями неврологічного статусу після перенесеного ішемічного інсульту зміни в імунному та цитокіновому статусі були ідентичними і заключалися в реверсії співвідношення імунорегуляторних субпопуляцій лімфоцитів, знижені здатності до активації та експресії молекули адгезії ICAM-1 на CD54+ лімфоцитах при нормалізації вмісту CD25+ лімфоцитів, які є маркерами ранньої активації та несуть альфа-ланцюг ІЛ-2, високому рівні CD95+ лімфоцитів, що свідчить про підвищену здатність імунокомпетентних клітин до апоптозу, підвищеній фагоцитарній активності нейтрофілів та спонтанній проліферації Т-лімфоцитів, дисбалансі ЦІК різної молекулярної маси з високою концентрацією патогенних дрібнота середньомолекулярних, гіперпродукцією Ig G та IgM-антитіл, а

також прозапальних - ФНПта ІЛ-1 , ІЛ-6

– та протизапального – ІЛ – 4 – цитокінів при наявному В-лімфоцитозі, що супроводжувалося максимальною активністю запального процесу.

ЛІТЕРАТУРА

1.Зозуля І. С. Гострий період ішемічного інсульту: сучасний погляд на проблему / І.С. Зозуля, О.П. Мошенська // Укр. мед. часопис.– 2009.– № 4 (72).– С. 67-73.

2. Иммунный статус, принципы его оценки и коррекции иммунных нарушений / [Передерий В. Г., Земсков А. М., Бычкова Н. Г., Земсков В. М.]. – К.: Здоров»я, 1995. – 211с.

3.Копелян И. И. Разработка микромодификации культивирования клеток крови/ И.И.Копелян, М.П.Гигорьева // Бюллетень Экспериментальной Биологии и медицины – 1972. – №9. – С. 119-122.

Immunochemistry.–1965.– №2.–Р. 235.

5.Haskova V. Simple method of circulating immune complex detection in human sera be polyethilenglycol precipitation / V.Haskova, J.Kastik, L.Riha // Immunol. Forsh. 1977. – bd. 154, №4. – Р. 399-486.

РЕЗЮМЕ

СОСТОЯНИЕ ИММУННОЙ СИСТЕМЫ И ЦИТОКИНОВОГО СТАТУСА У БОЛЬНЫХ ПОСЛЕ ПЕРЕНЕСЕННОГО ОСТРОГО НАРУШЕНИЯ МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ ПО ИШЕМИЧЕСКОМУ ТИПУ

Бычкова Н. Г.

Национальный медицинский институт имени акад. А. А. Богомольца

В статье проведено анализ показателей клеточного и гуморального звеньев иммунитета и уровня цитокинов в сыворотке крови больных в раннем реабилитационном периоде после острого нарушения мозгового кровообращения по ишемическому типу в зависимости от уровня неврологических нарушений

Ключевые слова: клеточный иммунитет, гуморальный иммунитет, цитокины, фагоцитоз, ЦИК, ишемический инсульт

SUMMARY

IMMUNE STATE AND CYTOKINE STATUS OF PATIENTS AFTER ISCHEMIC STROKE IN EARLY REHABILITEE PERIOD

Bychkova N. G.

National medical university named after O.O.Bogomolets

The article contains the data of cell and humoral immune and cytokine level in serum of patients after ischemic stroke in early rehabilitee period in accordance to the level of neurology disturbances.

Kew words: cell immune, humoral immune, cytokines, phagocytosis, CIC, ischemic stroke

Вступ. Сучасні дані про функціонування імунної системи респіраторного тракту при хронічному обструктивному захворюванні легень (ХОЗЛ) фрагментарні [1,2] і, безумовно, потребують уточнення. В літературі існують поодинокі дані [3,4] про зміни в імунній системі у пацієнтів з метаболічним синдромом (МС) і практично відсутні відомості про стан системного та місцевого імунітету при поєднанні даних нозологічних форм.

Мета роботи - вивчити вміст основних та активованих субпопуляцій лімфоцитів та продукцію ними цитокінів у хворих на ХОЗЛ із супутнім МС.

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ

Обстежено 96 хворих, середній вік яких становив 51,3±4,2 роки, з них 78 чоловіків та 18 жінок, які знаходилися на обстеженні у лікувальних закладах МО України. Контрольну групу склали 40 здорових осіб, співставлюваних за віком та статтю. Першу групу пацієнтів в кількості 32 особи склали пацієнти з МС без наявності ХОЗЛ. Другу групу хворих склали пацієнти з ІІ стадією ХОЗЛ у фазі ремісії (31 особа). До третьої групи обстежених увійшли 33 пацієнти з ХОЗЛ ІІ стадії у фазу ремісії захворювання із супутнім МС. Діагноз ХОЗЛ встановлювали згідно до Наказу

№128 МОЗ України [5]. Діагноз МС встановлювався за рекомендаціями Міжнародної Діабетологічної Федерації (IDF), 2005[6].

Вміст основних та активованих популяцій та субпопуляцій лімфоцитів вивчали непрямим імунофлюоресцентним методом за допомогою моноклональних антитіл на аналізаторі Facscan (Beckton Dikinson) [7]. Сироваткову концентрацію інтерлейкіну-1 (ІЛ-1 ), інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) та фактору некрозу пухлин- (ФНП- ), а також продукцію цитокінів імунокомпетентни-

ми клітинами в супернатантах із додаванням ФГА та ЛПС вивчали імуноферментним методом за методикою, розробленою фірмою.

РЕЗУЛЬТАТИ

В результаті проведених нами досліджень встановлено, що у хворих всіх трьох груп вміст CD3+ лімфоцитів та NK-клітин не мав вірогідних відмінностей ні між групами, ні від показників здорових осіб (рис1).

можна констатувати, що причиною активації Т- і В-лімфоцитів периферичної крові є основне захворювання – МС, основним чинником якого є феномен інсулінорезистентності, однак, по мірі його прогресування і приєднання інших захворювань, а саме ХОЗЛ, в патогенезі якого також велику роль відіграють імунологічні порушення, активація клітин імунної системи підсилюється з найбільшою ймовірністю за рахунок появи в крові аутоантигенів при порушенні природніх бар’єрів. Процентний вміст CD25+лімфоцитів,

які є маркерами ранньої активації Т-лімфоцитів, та HLA-DR+лімфоцитів, які є маркерами пізньої активації Т- та В-лімфоцитів, у групі хворих на ХОЗЛ без МС не мав вірогідних відмінностей від показників контрольної групи (p>0,1), що свідчить про те, що відсутність впливу віруснобактеріальних антигенів сприяє відновленню гомеостатичноїфункціїімунноїсистеми,оскільки у всіх пацієнтів, які були включені у дослідження, були відсутні ознаки загострення захворювання не менше 1 місяця.

Таблиця 1.

Звертає на себе увагу високий вміст у периферичній крові всіх груп хворих лімфоцитів, які експресують FAS-рецептор і готові вступити в апоптоз: відносний вміст CD95+ лімфоцитів у першій групі хворих був збільшений в 2,5 рази (p<0,01), в другій – у 2,2 рази (p<0,05), а в третій – в 4,1 рази (p<0,05). Така висока процентна кількість цих активованих лімфоцитів обумовлена, на наш погляд, насамперед явищами запальної реакції і дією основного прозапального цитокіну ФНП- , що є активним індуктором апоптозу імунокомпетентних клітин. Висока сироваткова концентрація даного інтерлейкіну відображає різні за етіологічним чинником, проте односпрямовані, запальні реакції, притаманні пацієнтам з ХОЗЛ та МС.

Враховуючи значущу роль молекул клітинної адгезії в організації кооперації між клітинами імунної системи, було проведено дослідження кількісного складу активованих лімфоцитів з фенотипом CD54+ (лімфоцити, які експресують молекулу адгезії ICAM-1). Відносна кількість даної субпопуляції активованих лімфоцитів не мала статистично значимих відмінностей від показників контрольної групи у хворих з ізольованим ХОЗЛ ІІ стадії у фазу ремісії, однак у пацієнтів із

МС та поєднанням МС із ХОЗЛ була вірогідно (p<0,01) вищою від значень контрольної групи, що може бути обумовлено дією прозапальних агентів ФНПта ІФН- , завдяки яким дані молекули міжклітинної адгезії швидко транспортуються на поверхню клітини.

Виходячи з виявлених змін у кількісному складі основних субпопуляцій лімфоцитів та вираженості в них активаційних процесів, була вивчена функціональна активність імунокомпетентних клітин у хворих різних груп за рівнем спонтанної та стимульованої продукції цитокінів.

Як видно з даних, наведених в таблиці 2, спонтанна продукція ФНПта ІЛ-1 імунокомпетентними клітинами периферичної крові у хворих на ХОЗЛ не мала вірогідних відмінностей від даних контрольної групи (p>0,1), проте спонтанна продукція ІЛ-6 була вищою на 56,5% від рівня у здорових осіб (p<0,05), що було обумовлене, в першу чергу, каскадним ритмом зміни продукції цитокінів на різних етапах запальної реакції. В 1 групі хворих спонтанна продукція всіх прозапальних цитокінів вірогідно перевищувала показники контрольної групи: ФНП- – в 2,24 рази (p<0,001), ІЛ-1 – в 1,99 рази (p<0,001), ІЛ-6 – в 2,41 рази (p<0,001).