Файл: immunologia_N3-4_2010_block_210x297.pdf

мы анти-ЛПС-IgA, что направлено на консолидацию кишечного барьера. Уменьшение ЭТ стимула на иммунные системы, ассоциированные со слизистыми оболочками при применении пробиотиков, только при нормо- и гиперреспондерном ответе на ЭТ при СД 2 типа сопровождается позитивной клинической динамикой, изменениями эндотоксинового иммунитета и уровнем С-реактивного белка, который, кстати, также является эндотоксинсвязывающим фактором. Полученные данные дают основание полагать, что именно у больных СД 2 типа с сохраненным или повышенным ответом на ЭТ, эндотоксиновая составляющая патогенеза клинически значима. Повышение в количественном значении эндотоксинсвязывающих факторов на уровне кишечника и периферической крови отнюдь не означает адекватного количественного (функционального) интегрального результата, причиной которой может быть и низкая аффинность антител и высокая рецепторная готовность к восприятию ЭТ сигнала в связанном виде. Полученные данные позволяют предполагать, что у данной категории больных длительное уменьшение воздействие ЭТ на иммунные системы кишечника является одним из важных составляющих комплексной лечебной стратегии и вторичной профилактикой осложнений СД.

ВЫВОДЫ

1.Применение пробиотиков в комплексной терапии СД 2 типа в группах больных с гипер- и нормореспондерным ответом на ЭТ приводит к повышению клинической эффективности лечения, что выражается в достоверном росте показателей удовлетворенности лечения СД (по опросникам SF-36 и DTSQ), снижению тощаковой и постпрандиальной гликемии.

2.Клиническая эффективность применения пробиотиков в группах больных СД 2 типа ассоциируется со снижением изначально повышенных уровней сывороточной и секреторной формы анти-ЛПС-IgA, общего sIgA и СРБ.

3.Включение пробиотиков в комплексное лечение больных СД 2 типа, имеющих гипореспондерный ответ на ЭТ, не оказало существенного влияния на клинические, лабораторные параметры и состояние антиэндотоксинового иммунитета.

4.Проведенные исследования показывают важность и целесообразность уменьшения ЭТ воздействия на иммунные структуры, ассоциированные со слизистыми кишечника, путем применения пробиотиков у больных СД 2 типа, имеющих гипер- и нормореспондерный ответ на ЭТ.

ЛИТЕРАТУРА

1.Sicree R., Shaw J., Zimmet P. The global burden of diabetes. In: Gan D., ed. Diabetes Atlas, 2nd ed. – Brussels: International Diabetes Federation, 2003. – P. 15–71.

2.Валенкович Л.Н., Яхонтова О.Н. О функциональном состоянии тонкого кишечника у больных сахарным диабетом. – Казан. мед. журн. – 1971. – 5: 87-88.

Петров А.В. Дисфункция антиэндотоксинового гуморального иммунитета у больных сахарным диабетом 2 типа. // В сб.: Матеріали наук.-практ. конф. з міжнародною участю «Фундаментальнатаклінічнаендокринологія: проблеми, здобутки, перспективи», 21-22 лютого 2008 р., Харків, – с.26-27.

5.Бабак О.Я., Кушнир І.Е. Сучасна фармакотерапія дисбактеріозу кишечнику. Метод. рекомендації. Інститут терапії АМН України.

– Харьків, 1998. – 27 с.

6.Шевченко Ю.Л., Новик А.А., Ионова Т.И.

Руководство по исследованию качества жизни в медицине. – Спб: Издательский дом «Нева», 2007. – 320 с.

7.Ware J.E., Sherbourne C.D. The MOS 36-item short-form health survey (SF-36). I. Conceptual framework and item selection. – Med Care. – 1992. – Jun; 30(6) – рр.473-483.

8.Гордієнко А.І., Білоглазов В.О. Спосіб визначення антитіл до ліпополісахаридів грамнегативних бактерій – Патент. 70193 А Україна, МКІ 7 А61К31/01, Заявл. 29.12.2003; Опубл.15.09.2004, Бюл.№9

9.Гордиенко А.И. Новый подход к повышению специфичности определения антител к липополисахаридам грамотрицательных бактерий методом твердофазного иммуноферментного анализа //Укр. біохім. журн.- 2004.- 76, №6.- С. 130-135

10.Гордиенко А.И., Потапов А.Л., Бабанин А.А., Бакова А.А., Химич Н.В. Гуморальный антиэндотоксиновыйиммунитетприсиндроме хронического копростаза // Імунологія та алергологія. - 2006. - №4. - С.59-63.

11.Гордиенко А.И. Использование твер-

дофазного иммуноферментного анализа для определения общего и антиэндотоксинового секреторного IgA человека // Таврический медико-биолог. вестник. - 2009.

12.Сульская Ю.В., Белоглазов В.А., Гордиенко А.И., Бакова А.А., Химич Н.В. Экспрессия эндотоксин-связывающих рецепторов различных типов на моноцитах и гранулоцитах периферической крови у больных сахарным диабетом 2 типа. // Імунологія та алергологія. - 2010. - №1. - С.78-82.

РЕЗЮМЕ

Вплив вживання пробіотиків на якість життя, лікування, дисбаланс антиендотоксинового імунітету і рівень С-реактивного білка у хворих цукровим діабетом 2 типу.

Сульська Ю.В.

Кримський державний медичний університет ім. С.І.Георгиевського, кафедра внутрішньої медицини №2

Метою нашого дослідження з'явилося вивчення впливу пробіотіка Лактів-Ратіофарм на показники місцевого і гуморального антиендотоксинового імунітету і рівень СРБ у хворих на ЦД 2 типу. Для досягнення поставленої мети нами була обстежена група з 45 хворих на ЦД 2 типу з середнім і важким ступенем захворювання з різною генетичною відповіддю на ендотоксин (ЕТ) кишкової палички. 24 пацієнти на додаток до своєї звичайної цукрознижувальної терапії отримували пробіотік Лактів-ратіофарм по 1 пакетику 2 рази на добу під час їди протягом 1,5 місяців (основна група). 21 хворий отримував лише стандартну протокольну терапію без пробіотиків (контрольна група). Нами було виявлено, що вживання пробіотиків в комплексній терапії ЦД 2 типу в групах хворих з гипер- і нормореспондерною відповіддю на ЕТ приводить до підвищення клінічної ефективності лікування, що виражається в достовірному зростанні показників задоволеності лікуванням ЦД (по опитувальниках SF-36 і DTSQ), зниженню тощакової і постпрандіальної глікемії. Клінічна ефективність вживання пробіотиків в групах хворих

на ЦД 2 типу асоціюється із зниженням спочатку підвищених рівнів сироваткової і секреторної форми анті-ЕТ-IgA, загального sIgA і СРБ. Таким чином доцільним є включення в комплексну терапію хворих на ЦД 2 типу, що мають гіпер- і нормореспондерну відповідь на ЕТ, препаратів, що знижують вступ ЕТ в системний кровотік.

SUMMARY

Influence of probiotiks on quality of life, treatments, disbalance of antiendotoxic immunity and level of C-reactive protein in patients with type 2 diabetes mellitus.

Sulska I.

Crimean State Medical University named after S.I.Georgievskogo, Department of Internal Medicine #2

The purpose of our research was a study of influence of probiotik Laktiv-Ratiofarm on the indexes of local and humoral antiendotoxic immunity and level of CRP in patients with type 2 DM. We inspected a group from 45 patients with type 2 DM with the moderate and severe degree of disease with different genetic answer for endotoxin (ET). 24 patients in addition to the ordinary glucose-lowering therapy have received probiotik Laktiv-ratiofarm (1 package 2 times per day during 1,5 month (basic group). 21 patients have received only standard protocol therapy without probiotiks (control group). It was exposed that application of probiotiks in complex therapy of type 2 DM in the groups of hyperand normoresponders was resulted in the increase of clinical efficiency of treatment expressed in reliable growth of indexes of satisfaction of treatment (on the questionnaires of SF-36 and DTSQ), decline of fasting and postprandial glycemia. Clinical efficiency of application of probiotiks was associated with the decline of initially enhanceable levels of whey and secretory form of anti-ET-IgA, general sIgA and CRP. Consequently it is expedient to include to complex therapy of hyperand normoresponder type 2 DM patients drugs, which reduced entering of ET to the blood circulation.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Під нашим спостереження знаходилося 109 хворих на ГП віком від 18 до 59 років, з яких жінок було 64 (58,7%) осіб та 45 (41,3%) чоловіків. Діагноз ГП встановлювали на підставі клінічних і рентгенологічних показників. У всіх пацієнтів з анамнезу виявлено, що тривалість захворювання складала 1-10 років (середня тривалість 4,9±0,8 років), а тяжкість хвороби оцінювалася як другого ступеня. Всі пацієнти були розподілені на три групи: вперше виставлений ГП (32 осіб) та рецидивні форми – рідкі (41 хворий), які виникали не частіше 2-х разів на рік та часті (36 пацієнтів) з частотою більш 3-х разів на рік. Для визначення стану пародонту застосовували зворотні індекси: спрощений індекс гігієни ротової порожнини за Greene-Wermillion (1964); пародонтальний індекс за Russel (1956); оцінка кровоточивості ясен за Мюллеманом (1971) у модифікації Коуелла (1975); рецесія за Милером (1985). Усім хворим проводили внутрішньоротову рентгенографію за істрапроксимальною методикою [5].

Дослідження концентрації циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) у сироватці крові здійснювалося методом преципітації в розчині поліетиленгліколю (ПЕГ) з молекулярною масою 6000 дальтон [6]. Молекулярний склад ЦІК аналізувався за допомогою методу диференційованої преципітації в 2%, 3,5% й 6% розчинах ПЕГ [6]. При цьому визначалися фракції дріб- но-, середньота великомолекулярних імунних комплексів.

Обробку одержаних результатів здійснювали з використанням пакетів ліцензійних програм Мicrosoft Windows professional, Microsoft Office 2003, Microsoft Exel Stadia 6.1/prof та Srtat [3].

ОТРИМАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Хворі на ГП в період загострення хвороби скаржилися на кровоточивість ясен, а текстура в цих хворих характеризувалася шороховатістю та наявністю вдавлень на яснах. Верхівки ясеневих сосочків були усічені на третину, мали ціанотичний колір або гіперемовані, спостерігався набряк та кровоточивість при торканні до ясен. Пародонтальні кишені визначалися переважно з язикової поверхні нижніх різців та дистального боку верхніх перших молярів. У більшості (42 особи - ) пацієнтів визначався низький рівень гігієни ротової порожнини. Індексна оцінка стану пародонту відповідала клінічній тяжкості ГП (задовільний індекс гігієни OHI-S дорівнювала 2,5±0,5, пародонтальний індекс Расселу - 0,8±0,1 балів). При рентгенологічному досліджені виявлена деструкція кортикальної пластинки міжальвеолярних перетинок в області молярів та різців, а також в осіб після 35 років - осередки плямистого остеопорозу альвеолярних відростків верхньої або нижньої щелепи.

Дослідження гуморальної ланки системного імунітету показали зростання концентрації ЦІК у крові хворих на ГП із дисбалансом їх молекулярного складу у переважної більшості обстежених. Кратність підвищення рівня ЦІК у крові корелювало із формою та частотою загострень хронічної патології пародонту (табл. 1).

У 17 (53,1%) пацієнтів із вперше встановленим діагнозом ГП концентрація загальних ЦІК у середньому складала 1,93±0,07 г/л, тобто зменшилася до рівня норми. У 13 (40,6%) обстежених цієї групи рівень ЦІК у крові був помірно підвищений (в межах 2,01-2,6 г/л) і у решти (2 осіб

– 6,3%) хворих зберігалася висока кількість загальних ЦІК у крові. В групі хворих із рідкими та частими рецидивами ГП у 19 (46,3%) і 12 (33,4%) відповідно, вміст ЦІК знаходився в межах норми. Тоді як у решти обстежених зберігався підвищений рівень загальних ЦІК в 1,11 – 1,6 рази (Р<0,05) (табл. 2). Отже, було встановлено, що у хворих на ГП з рецидивним перебіг як в гострому, так й періоді стухання запального процесу.

Можна вважати, що протягом гострого періоду захворювання відбувалася сенсибілізація імунокомпетентних клітин до неспецифічних антигенів бактерій та вірусів, які виходять у кровотік з клітин ясен. Це й обумовило формування імунокомплексних реакцій, що в клінічному плані проявляється розвитком рецидивів ГП.

ВИСНОВКИ

1.У хворих на ГП відмічалося збільшення концентрації ЦІК, переважно за рахунок найбільш патогенних середньомолекулярних та дрібномолекулярних імунних комплексів.

2.Ступінь виявлених змін гуморальної ланки імунітету корелював із частотою виникнення рецидиву запального процесу у пародонті.

3.При рецидивних формах ГП в період стухання гострого запалення зберігається підвищена концентрація ЦІК у крові із дисбалансом різномолекулярних фракцій.

ЛІТЕРАТУРА

1.Барабаш Р.Д. Концепции этиологии и патогенеза заболеваний пародонта // Стоматология.- 1987.- Т. 66.- № 1.- С. 81-85.

2.Борисенко А.В. Оценка вариантов течения патологического процесса в тканях пародонта с позиции компенсации иммунной системы /А.В.Борисенко, Ю.Г.Коленко // Современная стоматология.- 2000.- № 1.- С. 42-44.

3.Лапач С.Н. Основные принципы применения статистических методов в клинических испытаниях / С.Н. Лапач, А.В. Чубенко, П.Н. Бабич. - Киев: Морион, 2002. - 160 с.

4.Мюллер Х.П. Пародонтология / перевод с нем. - Львов: ГалДент - 2004. - 256 с.

5.Рабухина H.A. Рентгенодиагностика в стоматологии / HA. Рабухина, А.П. Аржанцев. - М. : Медицинское агентство, 2003. - С. 188-204.

6.Фролов В.М. Исследование циркулирующих иммунных комплексов их диагностическое, и прогностическое значение/ В.М.Фролов, В.Е.Рычнев // Лаборат. дело.- 1986.- № 3.- С. 159-161.

7.Цепов Л.М. Диагностика и лечение заболеваний пародонта / Л.М. Цепов, А.И. Николаев.- 2-е изд., испр. и доп. - М. : МЕДпрессинформ, 2004. - 277 с.

8.Шмагель К.В. Сучасні погляди на імунологію пародонтита / К.В. Шмагель, О.В. Бєляєва, В.А. Черешнев //Стоматологія. - 2003. - N 1. - С. 61-64.

9.The expression of alpha4 integrins by human polymorphonuclear neutrophils in response to sonicated extracts of Enterococcus faecalis / Shon W., Lim S., Bae K.S. et al. // J. Endod. - 2005. - №5. - P. 369-372.

РЕЗЮМЕ

ЗНАЧЕНИЕ ИММУНОКОМПЛЕКСНЫХ РЕАКЦИЙ ПРИ ФОРМИРОВАНИИ РЕЦИДИВИРУЮЩИХ ФОРМ ГЕНЕРАЛИЗОВАНОГО ПАРОДОНТИТА

Копельян Н.Н., Лоскутова И.В.

У больных с ГП имеют место существенные нарушения гуморального звена иммунитета, а именно повышение концентрации ЦИК, преимущественно за счет наиболее патогенных среднемолекулярной и мелкомолекулярной фракций. Степень выраженности дисбаланса ЦИК коррелировал с формой болезни. Полученные результаты не обходимо учитывать при разработки рациональных методов иммунокоррекции и иммунореабилитации больных рецидивными формами ГП.

SUMMARY

VALUE IMMUNOKOMPLEKSNYKH REACTIONS AT FORMING of RECIDIVIRUYUSCHIKH FORMS of GENERALIZOVANOGO PARODONTITA

Kopel’yan n.n., Loskutova I.V.

For patients substantial violations of gumoral’nogo link of immunity take place with GP, namely increase of concentration of CIK, mainly due to most pathogenic srednemolekulyarnoy and melkomolekulyarnoy factions. Degree of expressed of disbalance CIK correlated from for¬moy illness. Got results not walked around to take into account at developments of rational methods