Файл: immunologia_N3-4_2010_block_210x297.pdf

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Середній рівень інтегрального показника SCORAD, що відображає тяжкість та розповсюдженістьклінічнихпроявівуобстежених нами дітей з АтД, дорівнював 29,5±2,1. Середні рівні CD8+ цитотоксичних Т-лімфоцитів, які продукують хемокіновий рецептор CCR4 у дітей

зАтД, дорівнювали 52,14±5,82 х 106клітин/л. Середні рівні CD4+ Т-лімфоцитів-хелперів, які продукують хемокіновий рецептор CCR4 у дітей

зАтД дорівнювали 395,14±46,63 х 106клітин/л. Середні рівні регуляторних СD4+CD25hi-intCD127lo Т-лімфоцитів у обстежених нами хворих дорівнювали 220,44±18,36 х 106клітин/л.

Середні рівні CD8+ цитотоксичних Т-лімфоцитів, які продукують хемокіновий рецептор CCR4, у дітей без атопії дорівнювали 34,23±3,41 х 106 клітин/л. Середні рівні CD4+ Т-лімфоцитів-хелперів, які продукують хемокіновий рецептор CCR4, у дітей без атопії дорівнювали 278,92±41,46 х 106 клітин/л.

Рівні CD8+ цитотоксичних Т-лімфоцитів, які продукують хемокіновий рецептор CCR4, у дітей з АтД вірогідно перевищували рівні цього показника у дітей без атопії (Р=0,01). Дані представлені на рисунку. Рівні CD4+ Т-лімфоцитів- хелперів, які продукують хемокіновий рецептор CCR4, у дітей з АтД не вірогідно перевищували показники у дітей без атопії.

Рівні CD8+ цитотоксичних Т-лімфоцитів та CD4+ Т-лімфоцитів-хелперів, які продукують хемокіновий рецептор CCR4, вірогідно корелювали з рівнями регуляторних СD4+CD25hi-intCD127lo Т-лімфоцитів у хворих на АтД (r=0,38; P<0,05 та r=0,61; P<0,001, відповідно). У дітей без атопії кореляції рівнів CD8+ цитотоксичних Т-лімфоцитів та CD4+ Т-лімфоцитів-хелперів, які продукують хемокіновий рецептор CCR4, з рівнями регуляторних СD4+CD25hi-intCD127lo Т-лімфоцитів виявилися статистично не вірогідними.

Рівні CD8+ цитотоксичних Т-лімфоцитів та CD4+ Т-лімфоцитів-хелперів, які продукують хемокіновий рецептор CCR4, вірогідно корелювали

зпоказником SCORAD, що відображає тяжкість та розповсюдженість клінічних проявів АтД.

Отримані нами дані підтверджують велике значення CD8+ цитотоксичних Т-лімфоцитів у імунологічних механізмах АтД. Так, рівні продукції хемокінового рецептору CCR4 були вірогідно підвищені у хворих на АтД саме на CD8+ цитотоксичних Т-лімфоцитах, але не на CD4+ Т-лімфоцитах-хелперах. Отже для підтримання властивого для АтД запалення необхідна наявність більшої кількості CD8+ цитотоксичних Т-лімфоцитів, що продукують хемокіновий рецептор CCR4. Про зміни у імунологічних механізмах при АтД свідчить і наявність кореляції рівнів продукції хемокінового рецептору CCR4 на CD8+ цитотоксичних Т-лімфоцитів та CD4+

Т-лімфоцитів-хелперів з рівнями регуляторних СD4+CD25hi-intCD127lo Т-лімфоцитів у хворих на АтД, чого не спостерігалося у дітей без атопії. Виходячи з даних літератури щодо можливості регуляторних Т-лімфоцитів контролювати ефекторні функції CD8+ T-лімфоцитів [4] можливо припустити, що підвищені рівні регуляторних Т-лімфоцитів у хворих на АтД обумовлені необхідністю контролювати збільшену кількість CD8+ цитотоксичних Т-лімфоцитів з хомінгом до місць запалення у шкірі. У свою чергу, наявність вірогідної кореляції цих субпопуляцій з тяжкістю та розповсюдженістю АтД вказує на те, що для підтримання запалення у шкірі необхідним є залучення великої кількості Т-лімфоцитів, що обумовлює зростання кількості регуляторних Т-лімфоцитів для контролю цього запалення.

Таким чином, у дітей з АтД нами встановлено змінений механізм імунологічних реакцій властивий для даного дерматозу. Саме комплексний характер змін імунологічної реактивності при АтД обумовлює хронічний рецидивуючій перебіг цієї хвороби та важкість її лікування.

Триває розробка модифікаторів імунної відповіді, зокрема, спрямованих саме на блокаду CCR4, що повинно порушити міграцію лімфоцитів до місць запалення у шкірі. Так, позитивні результати застосування блокади хемокінового рецептору CCR4 було нещодавно отримано на моделі астми [18]. Отримані нами результати вказують на більшу доцільність селективної блокади CCR4 саме на CD8+ цитотоксичних Т-лімфоцитах.

Таким чином, CD8+ цитотоксичні Т-лім- фоцити, що експресують хемокіновий рецептор CCR4, відіграють значну роль у імунопатологічних механізмах АтД та є безпосередньо пов’язаними з тяжкістю та розповсюдженістю клінічних проявів АтД у дітей.

ЛІТЕРАТУРА

1.Степаненко В.І., Іщейкін К.Є., Рижко П.П., Кайдашев І.П. Імуносупресивна терапія при атопічному дерматиті // Український журнал дерматології, венерології, косметології. – 2005. - №1. – С. 19-22.

2.Чернишов П.В. Регуляторні Е-лімфоцити у дітей з атопічним дерматитом // Імунологія та алергологія. – 2009. - №4. – С. 73-77.

3.Abbas A., Lichtman A. Cellular and molecular immunology – Philadelphia: Elsevier Science, 2003. – 562 p.

4.Chappert P., Leboeuf M., Rameau P. et al. Antigen-specific Tregs impair CD8 T cell priming by blocking early T cell expansion // Eur. J. Immunol. – 2009. Epub ahead of print.

5.Chernyshov P.V. Expression of activation inducer molecule (CD69) on CD3+CD8+ T lymphocytes in children with atopic dermatitis correlates with SCORAD but not with the age of patients // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. – 2009. – Vol.23(4). – P. 462-463.

6.Darsow U., Wollenberg A., Simon D. et al. ETFAD/EADV eczema task force 2009 position paper on diagnosis and treatment of atopic dermatitis // JEADV. – 2010. – Vol. 24. – P. 317-328.

7.Hanifin J., Rajka G. Diagnostic features of atopic dermatitis // Acta Derm. Venereol.-1980.-Vol. 92.- P. 44-47.

8.Hennino A., Vocanson M., Toussaint Y. et al. Skin-infiltrating CD8+ T cells initiate atopic dermatitis lesions //J. Immunol. – 2007. – Vol. 178(9). – P. 5571-5577.

9.HiraharaK.,LiuL.,ClarkR.A.etal.Themajorityof human peripheral blood CD4+CD25highFoxp3+ regulatory T cells bear functional skin-homing receptors // J. Immunol. – 2006. – Vol. 177. –

P.4488–4494.

10.Inaoki M., Sato S., Shirasaki F., Mukaida N., Takehara K. The frequency of type 2 CD8+ T cells is increased in peripheral blood from patients with psoriasis vulgaris // J. Clin. Immunol. – 2003. – Vol. 23. – P. 269-278.

11.Just H.L., Deleuran M., Vestergaard C. et al. T-cell receptor excision circles (TREC) in CD4+ and CD8+ T-cell subpopulations in atopic dermatitis and psoriasis show major differences in the emission of recent thymic emigrants // Acta Derm. Venereol. – 2008. – Vol. 88(6). – P. 566-572.

12.Kawada K., Sonoshita M., Sakashita H. et al. Pivotal role of CXCR3 in melanoma cell metastasis to lymph nodes. // Cancer Res. – 2004. – Vol. 64 (11). – P. 4010-4017.

13.Leung D.Y., Boguniewicz M., Howell M.D. et al. New insights into atopic dermatitis // J. Clin. Invest. – 2004. – 113. – P. 651-657.

14.Lim H.W., Broxmeyer H.E., Kim C.H. Regulation of trafficking receptor expression in human forkhead box P3+ regulatory T cells // J. Immunol. – 2006. – Vol. 177. – P. 840–851.

15.Negele K., Heinrich J., Borte M. et al. Mode of delivery and development of atopic disease during the first 2 years of life // Pediatr. Allergy Immunol. – 2004. – Vol. 15(1). – P. 48-54.

16.Maeda S., Okayama T., Omori K., Masuda

K.Expression of CC chemokine receptor 4 (CCR4) mRNA in canine atopic skin lesion // Vet. Immunol. Immunopathol. – 2002. – Vol. 90. – P. 145-154.

17.Oflazoglu E., Simpson E.L., Takiguchi R. et al. CD30 expression on CD1a+ and CD8+ cells in atopic dermatitis and correlation with disease severity // Eur. J. Dermatol. – 2008. – Vol. 18(1). – P. 41-49.

18.Perros F., Hoogsteden H.C., Coyle A.J. et al. Blockade of CCR4 in a humanized model of asthma reveals a critical role for DC-derived CCL17 and CCL22 in attracting Th2 cells and inducing airway inflammation. Allergy. – 2009.

–64(7). – P. 995-1002.

19.Shimada Y., Takehara K., Sato S. Both Th2 and Th1 chemokines (TARC/CCL17, MDC/CCL22, and Mig/CXCL9) are elevated in sera from patients with atopic dermatitis // J. Dermatol. Sci. – 2004. – Vol. 34(3). – P. 201-208.

20.Severity scoring of atopic dermatitis: the SCORAD index. Consensus Report of the European Task Force on Atopic dermatitis // Dermatology. - 1993; - Vol.186. – P. 23-31.

21.Simpson E.L., Hanifin J.M. Atopic dermatitis // Med. Clin. North. Am. – 2006. – Vol. 90. – P. 149-167.

22.von Hertzen L.C., Savolainen J., Hannuksela M. et al. Scientific rationale for the Finnish Allergy Programme 2008-2018: emphasis on prevention and endorsing tolerance // Allergy.

–2009. – Vol. 64(5). – P. 678-701.

РЕЗЮМЕ

Связь продукции хемокинового рецептора CCR4 цитотоксическими Т-лимфоцитами

иТ-лимфоцитами-хелперами с уровнями регуляторных Т-лимфоцитов у детей с атопическим дерматитом

Чернишов П. В.

Нами были обнаружены повышенные уровни СD8+ цитотоксических Т-лимфоцитов с экспрессией CCR4 у детей с атопическим дерматитом. Уровни СD8+ цитотоксических Т-лимфоцитов с экспрессией CCR4 у детей с атопическим дерматитом достоверно коррелировали с уровнями регуляторных Т-лимфоцитов и показателем SCORAD.

SUMMARY

Connection of CCR4 chemokine receptor production on cytotoxic T-lymphocytes and T-helper- lymphocytes with regulatory T-lymphocyte levels in children with atopic dermatitis

Chernyshov P. V.

We found increased levels of CCR4 expression on CD8+ cytotoxic lymphocytes in children with atopic dermatitis. Levels of CCR4 positive CD8+ cytotoxic lymphocytes in children with atopic dermatitis significantly correlated with T-regulatory cells levels and SCORAD.

Як свідчать дані світової літератури та результати наших досліджень, одною з частих причин втрати ниркового алотрансплантату (НАТ) як в ранньому, так і віддаленому посттрансплантаційному періоді є гостре та хронічне відторгнення трансплантата, яке розвивається внаслідок генетичних відмінностей між донором і реципієнтом [1, 2]. Складність патогенетичного механізму реалізації імунної відповіді на трансплантат вказує на необхідність подальшого вивчення ключових моментів реакції несумісності тканин, і стан Т-клітинної ланки імунітету грає важливу роль [3-5].

Метою роботи було визначити особливості показників Т-клітинної ланки імунітету у хворих на хронічну хворобу нирок V стадії (ХХН V ст.)

– пацієнтів з термінальною стадією хронічною ниркової недостатності (ХНН), що готуються до пересадки алогенної нирки.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ

Проведене дослідження показників Т-клітин- ноїланки(рівнялімфоцитів,Т-лімфоцитів(СD3+), Т-хелперів/індукторів (СD4+), Т-супресорів/ цитотоксичних (СD8+-клітин), природних кілерів (ПК) (CD16+) периферічній крові та співвідношення СD4+/СD8+ у 60 хворих на ХХН V ст. перед алотрансплантацією та у 32 здорових донорів. Рівень клітин, що несуть рецептори до ІЛ-2 та Т-клітин з експресією DR-антигенів (CD3+DR+), що характеризували ступінь активації Т-лімфоцитів, визначали у 42 хворих в порівнянні з 25 здоровими донорами.

Для отримання клітин із стерильно взятої венозної гепаринізованої крові (30 од/мл гепарину) вилучали мононуклеари центрифугуванням на градієнті щільності фікол-верографіну (d=1,077) та готували суспензію в середі RPMI1640 (Serva, Німеччина). Вивчали відносну та абсолютну кількість лімфоцитів, що мали поверхневі антигени з кластерами диференцировки CD3, CD4, CD8 з використанням розеточного

тесту та набору діагностикумів на основі моноклональних антитіл (Вітебськ, Білорусь).

Визначення кількості лімфоцитів, що експресують рецептори до ІЛ-2 та HLA-DR-антигени, проводили за допомогою відповідних моноклональних антитіл (anti IL-2R+, anti CD3+DR+) та клітинного цитофлуориметру. В 96-лункові планшети розкапували по 5 мкл вищеназванних антитіл, додавали по 30 мкл крові, ретельно перемішували за допомогою трусу 3 секунди та інкубували в темноті при кімнатній температурі 30 хвилин. Потім додавали 200 мкл лізуючого розчину та на протязі 8 хвилин тримали на холоді при 4 С. Після центрифугування надосадок вилучали, додавали 200 мкл буферного розчину з азідом натрію, перемішували та тричі відмивали буфером за допомогою центрифугування. Фіксували осадок параформальдегідом (2% параформ розбавляли 1:1 буфером та додавали 200 мкл в кожну лунку). Планшети зберігали в холодильнику при 4 С до тестування за допомогою цитофлуориметру фірми «Becton Dickinson».

Статистична обробка отриманих результатів: Отримані дані оброблені статистично на персональному комп’ютері за допомогою пакета програм “SPSS for Windows. Версія 11” та “MedStat”. Математична обробка одержаних результатів проводилася з використанням параметричних критеріїв статистики - тест Ст’юдента або непараметричних – критерій Уілкоксона. Достовірною вважали різницю при р<0,05.

ОТРИМАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

Визначали кількість клітин в периферичній крові за даними фенотипічної характеристики лімфоцитарної популяції (СD3, CD4, CD8, CD16, IL-2R+, CD3+DR+).

Отримані дані по вивченню відносного рівня показників клітинного імунітету за даними фенотипічного аналізу наведені у табл. 1.

в ище но р м и

но р м и нижче но р м и

них показників. Збільшення кількості цих клітин відмічено у 11% в середньому до (36±3,1)%, а зменшення до (13±1,1) % – у решти хворих (рис. 1).

Останні роки велику увагу приділяють не тільки визначенню кількісного складу імунорегуляторних клітин, а й співвідношенню між ними.

Виходячи з отриманих даних, у здорових донорів співвідношення хелпери/супресори

складає (2,4±0,6). У хворих відповідно змінам кількості CD4+ клітин та CD8+ клітин, співвідношення CD4+/CD8+ складало (1,6±0,4), але різниця з нормою за середніми даними була недостовірна.

За індивідуальними даними зниження коефіцієнту CD4+/CD8+ спостерігали у 90% хворих, підвищення лише у 7% і нормальний показник був у 3% випадків (рис. 2).