ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 20.02.2019
Просмотров: 6648
Скачиваний: 10
111
2.6. Етика та етикет у ділових міжнародних стосунках бізнесменів
Північноамериканська ділова культура
Північноамериканська ділова культура порівняно молода, але вже
багатьма дослідниками, діловими людьми відзначаються такі її особливості,
подібні з рисами національного характеру, як орієнтація на індивідуалізм у
людських взаємовідносинах, на сильну особистість у практичній діяльності, а
звідси прагнення до одноосібних рішень. Американські бізнесмени
відрізняються високою діловою активністю, великими здібностями в
боротьбі за прибуток, прагненням затвердити свою перевагу, виключною
упевненістю в собі, стійкістю, виживанням, схильністю до ризику. У ділових
відносинах на виробництві домінує беззаперечне підпорядкування і жорстка
дисципліна. Американці ревно ставляться до дотримання прав людини, у
конфліктних ситуаціях найчастіше вдаються до закону, до послуг адвокатів.
У неформальних взаємовідносинах американці спілкуються один з одним
просто. Вони досить відкриті, дещо фамільярні навіть з людьми, старшими за
віком і положенням, вільно поводяться з правилами світського етикету,
усміхнені, уважно і дбайливо ставляться до свого здоров'я.
Американський стиль ведення переговорів проявляється в прагненні
обговорити не тільки загальні підходи, але й деталі, пов'язані з реалізацією
домовленостей. Американцям імпонує не надто офіційна атмосфера,
відкритість, дружелюбність. Однак вони нерідко проявляють егоцентризм,
оскільки вважають, що при веденні справ їхні партнери повинні керуватися
тими ж правилами, що і вони. Тому партнери по переговорах нерідко
вважають американців занадто напористими, агресивними. Американський
стиль ведення переговорів характеризується достатнім професіоналізмом.
Рідко в американській делегації можна зустріти людину, некомпетентну в
питаннях, до яких ведуться переговори (відповідно, американців лякає
некомпетентність партнера). Члени делегації на переговорах відносно
самостійні при прийнятті рішень. Американці досить наполегливо
111
112
намагаються реалізувати свої цілі на переговорах, люблять торгуватися. Як
правило, не терплять великих затягувань у веденні переговорів.
Європейська ділова культура
Європейська ділова культура набагато старша за американську. Тією чи
іншою мірою для неї характерні зазначені риси північноамериканської
ділової культури, але і тут є національні відмінності й особливості.
Так, німецькій діловій культурі властиві такі риси, як прагнення до порядку,
дисциплінованість, пунктуальність, економність. Головна відмінність
німецької манери вести справи – ступінь офіційності. Усі зустрічі
призначаються завчасно. Досить несхвально сприймаються раптові
пропозиції, зміни. Дуже високо цінується професіоналізм. Разом з тим німці
достатньо комунікабельні, люблять повеселитися, розважитися.
Для німців більш імовірно вступати в ті переговори, у яких вони з
достатньою очевидністю бачать можливості знаходження рішення. Звичайно
німці дуже старанно відпрацьовують свою позицію, у ході переговорів
люблять обговорювати питання послідовно, одне за іншим. Вони люблять
наводити факти і приклади, небайдужі до цифр, схем, діаграм. Під час
переговорів з ними потрібно бути логічним в аргументації і точним у
викладенні фактів. Цінуються чесність і прямота. При укладанні угод німці
будуть наполягати на жорсткому виконанні прийнятих зобов'язань, а також
виплаті високих штрафів у разі їх невиконання.
Англійці характеризуються діловитістю, шануванням власності,
традицій, ввічливістю. У спілкуванні вони дуже стримані й педантичні, що
іноді сприймається як замкнутість, манірність. У бесідах цінуються вміння
слухати, в ділових взаєминах – пунктуальність. В Англії панує правило
«дотримуйся формальності». Британці дуже строго додержуються процедури
знайомства. Обмін рукостисканнями прийнятий тільки при першій зустрічі.
Говорити з англійцем про справи після закінчення робочого дня вважається
дурним тоном, навіть якщо ви випиваєте чи вечеряєте зі своїм діловим
партнером.
112
113
На відміну від німців англійці меншою мірою приділяють увагу
питанням підготовки до переговорів. Вони підходять до них з великою
часткою прагматизму, вважаючи, що залежно від позиції партнера на самих
переговорах і може бути знайдено найкраще рішення. При цьому вони досить
гнучкі й охоче відповідають на ініціативу протилежної сторони. Англійці
вміють терпляче вислухати співрозмовника, що, однак, не завжди означає
згоду. Грубою поведінкою вважається, коли занадто багато говорять, тобто,
як вважають англійці, силою нав'язують себе іншим. За традицією англієць
стриманий у судженнях, уникає категоричних тверджень, старанно обходить
у розмові будь-які особисті моменти, тобто все те, що було б розцінено як
втручання в приватне життя. У них високо розвинуте почуття
справедливості, тому при веденні справ вони ведуть чесну гру.
Французи, батьківщина яких вважається законодавицею в діловому
протоколі й етиці, дуже галантні, вишукані, прагнуть дотримуватися етикету,
при цьому в поведінці розкуті і відкриті для співрозмовників. Вони дуже
цінують інтелект, уміння пояснювати, точно формулювати умови контрактів
і угод. Почуття задоволення у французів викликає інтерес до їх культури і
мови (при цьому з досадою сприймається погане знання французької мови).
У ділових взаєминах цінуються особисті зв'язки. Багато важливих рішень
приймаються на ділових прийомах (сніданках, обідах, коктейлях).
При проведенні переговорів французи стараються уникати офіційних
обговорень питань «один на один», прагнуть зберегти свою незалежність. У
той же час їхня поведінка може змінюватися кардинальним чином, залежно
від того, з ким вони обговорюють проблему. Французи велику увагу
приділяють попереднім домовленостям. Люблять досконально вивчити всі
аспекти й наслідки запропонованих пропозицій, тому переговори з ними
проходять у більш повільному темпі. Будь-які спроби прискорити переговори
можуть лише завдати шкоди справі. При обговоренні питань, аргументація
французів традиційно орієнтується на логічні докази. Вони досить жорстко
ведуть переговори і, як правило, не мають «запасної» позиції. Французькі
113
114
партнери можуть перебивати співрозмовника, щоб висловити критичні
зауваження чи контраргументи, але вони не схильні до торгу. Порівняно з
американцями вони менш вільні й самостійні при прийнятті остаточного
рішення. Підписані угоди – досить конкретні і не припускають різночитань.
Французи негативно ставляться до компромісів і офіційною мовою
переговорів бажають використовувати французьку мову.
Ділова культура Сходу
Відрізняється своєрідністю ділова культура Сходу. Так, японська
ділова культура визначається в першу чергу колективізмом, заснованому на
традиційній общинній свідомості, ототожненні працівниками себе з фірмою.
Колективістський характер праці багато в чому обумовлює і стиль прийняття
управлінських рішень «знизу-вгору». Колективізм проявляється в
однаковому робочому одязі рядових співробітників і керівників, у спільному
проведенні дозвілля. Майже всі фірми мають моральні кодекси, і хоча вони
не є формальними атрибутами, їх вимоги добросовісно виконуються. Японці
уникають суперечностей і конфліктів, прагнуть до компромісів. Конфлікти
вирішуються не стільки з використанням юридичних законів і адвокатів,
скільки за допомогою переговорів з метою знаходження згоди. У діловій
етиці дуже цінуються працьовитість, старанність. Японці відрізняються
пунктуальністю і майже ніколи не запізнюються на зустрічі. Характерною
рисою японців є чутливість до громадської думки, точність і обов'язковість.
Рукостискання при знайомстві в Японії не прийнято.
При проведенні переговорів велику увагу японці приділяють розвитку
особистих відносин з партнерами. Під час неофіційних зустрічей вони
намагаються по можливості докладніше обговорити проблему. У ході власне
переговорів намагаються уникати зіткнення позицій. Японці часто
демонструють увагу, слухаючи співрозмовника. Часто така поведінка
інтерпретується як вияв згоди з точкою зору, яка викладається. Насправді ж
вони лише спонукають співрозмовника продовжувати. Прагнення японців не
вживати слово «ні» і вживати слова «так» у значенні, що вас слухають, може
114
115
ввести в оману співрозмовника який не знає про цю особливість. Знайомий з
японським етикетом іноземець побачить відмову в словах «Це важко», в
посиланні на погане самопочуття та ін., а згоду – в словах «Я розумію».
Механізм прийняття рішень у японців передбачає досить тривалий процес
узгодження і затвердження тих чи інших положень. Терпіння вважається в
Японії однією з головних рис, тому обговорення ділових питань часто
починається з другорядних деталей, і йде дуже неспішно. Японці не люблять
ризикувати, і прагнення не програти може виявитися у них сильніше, ніж
бажання виграти. Коли японці зустрічаються з очевидною поступкою з боку
партнерів, вони часто відповідають тим же. Японці надзвичайно педантичні і
дуже відповідальне ставляться до прийнятих на себе зобов'язаннях.
Китайці зазвичай чітко розмежовують окремі етапи переговорного
процесу: початкове уточнення позицій, їх обговорення, заключний етап. На
початковому етапі велику увагу приділяють зовнішньому вигляду партнерів,
манері їх поведінки. На основі цих даних робляться спроби визначити статус
кожного з учасників. Надалі значною мірою йде орієнтація на людей з більш
високим статусом, як офіційним, так і неофіційним. Остаточні рішення
приймаються китайською стороною, як правило, не за столом переговорів, а
вдома. Китайці роблять поступки, як правило, під кінець переговорів, після
того як оцінять можливості іншої сторони. При цьому помилки, допущені
партнером у ході переговорів, уміло використовуються. Велике значення
китайська сторона надає виконанню досягнутих домовленостей.
У ділових відносинах з арабами слід пам'ятати про обов'язкове
дотримання ісламських традицій. У місяць рамадан мусульманину не можна
нічого їсти від сходу до заходу сонця. У перший місяць мусульманського
нового року не варто влаштовувати прийоми. Усі справи п'ять разів на день
перериваються для здійснення молитви, четвер або п'ятницю у мусульман –
день відпочинку і служіння Богу. Забороняється вживати свинину й спиртне.
Не варто з представниками ісламського світу заводити розмову про релігію
чи політику. Необхідно бути в установленому місці вчасно, хоча ваш
115