Файл: Основи бізнесу учебник.pdf

36 

Ліцензійні  умови – нормативно-правовий  акт  Кабінету  Міністрів 

України,  іншого  уповноваженого  законом  органу  державної  влади, 

положення якого встановлюють вичерпний перелік вимог, обов’язкових для 

виконання  ліцензіатом,  та  вичерпний  перелік  документів,  що  додаються  до 

заяви про отримання ліцензії; 

Відповідно  до  ст. 9 Закону  України  «Про  ліцензування  певних  видів 

господарської  діяльності»  без  ліцензії  не  можуть  здійснюватися  певні  види 

господарської  діяльності.  Перелік  таких  видів  діяльності  наведений  у 

Додатку Б. 

Суб'єкт  господарювання,  який  має  намір  провадити  певний  вид 

господарської 

діяльності, 

що 

ліцензується, 

особисто 

або 

через 

уповноважений  ним  орган  чи  особу  звертається  до  відповідного  органу 

ліцензування із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії. 

У заяві про видачу ліцензії мають міститися такі дані: 

 

відомості про заявника: 

для  фізичної  особи – прізвище,  ім'я,  по  батькові  та  паспортні  дані 

(серія, номер паспорта, ким і коли виданий та місце проживання), 

для  юридичних  осіб – найменування,  місцезнаходження,  банківські 

реквізити, організаційно-правова форма, ідентифікаційний код; 

 

вид господарської діяльності, вказаний згідно зі статтею 9 Закону 

«Про  ліцензування  певних  видів  господарської  діяльності», (повністю  або 

частково), на провадження якого заявник має намір одержати ліцензію; 

 

строк дії ліцензії.  

До заяви додаються: 

– фізичними особами – копії документів, що засвідчують рівень освіти і 

кваліфікації,  необхідний  для  здійснення  відповідного  виду  діяльності;  копії 

свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності; 

–  юридичними  особами – копії  свідоцтва  про  державну  реєстрацію 

суб'єкта підприємницької діяльності та установчих документів. 

36

37 

Для  окремих  видів  господарської  діяльності,  що  підлягають 

ліцензуванню,  до  заяви  про  видачу  ліцензії  також  додаються  документи, 

вичерпний  перелік  яких  встановлюється  Кабінетом  Міністрів  України  за 

поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування. 

Заявник несе відповідальність згідно із законодавством за достовірність 

відомостей, викладених у заяві, та доданих до неї документів. 

Рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі приймає орган 

ліцензування у строк не пізніше ніж десять робочих днів з дати надходження 

заяви  про  видачу  ліцензії  та  документів,  що  додаються  до  заяви,  якщо 

спеціальним  законом,  який  регулює  відносини  у  певних  сферах 

господарської  діяльності,  не  передбачений  інший  строк  видачі  ліцензії  на 

окремі види діяльності. 

Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії є: 

–  недостовірність  даних  у  документах,  поданих  заявником,  для 

отримання ліцензії;  

– невідповідність заявника згідно з поданими документами ліцензійним 

умовам, встановлених для виду господарської діяльності, зазначеного в заяві 

про видачу ліцензії. 

У  разі  відмови  щодо  видачі  ліцензії  на  підставі  виявлення 

недостовірних  даних  у  документах,  поданих  заявником  про  видачу  ліцензії, 

суб'єкт господарювання може подати до органу ліцензування нову заяву про 

видачу ліцензії не раніше ніж через три місяці з дати прийняття рішення про 

відмову у видачі ліцензії. 

Орган ліцензування повинен оформити ліцензію не пізніше ніж за три 

робочі дні з дня надходження документа, що підтверджує внесення плати за 

видачу ліцензії. 

Орган  ліцензування  робить  позначку  про  дату  прийняття  документів, 

що  підтверджують  внесення  заявником  плати  за  видачу  ліцензії,  а  копії 

опису, яку було видано заявнику при прийомі заяви про видачу ліцензії. 

37

38 

Якщо заявник протягом тридцяти календарних днів з дня направлення 

йому  повідомлення  про  прийняття  рішення  про  видачу  ліцензії  не  подав 

документа,  що  підтверджує  внесення  плати  за  видачу  ліцензії,  або  не 

звернувся до органу ліцензування для отримання оформленої ліцензії, орган 

ліцензування,  який  оформив  ліцензію,  має  право  скасувати  рішення  про 

видачу ліцензії або прийняти рішення про визнання такої ліцензії недійсною. 

Господарська  діяльність  на  підставі  ліцензії,  виданої  органом 

ліцензування,  яким  є  центральний  орган  виконавчої  влади,  здійснюється  на 

всій території України. 

Рішення про відмову у видачі ліцензії може бути оскаржено в судовому 

порядку.  За  видачу  ліцензії  справляється  плата,  розмір  та  порядок 

зарахування  якої  до  Державного  бюджету  України  встановлює  Кабінет 

Міністрів  України.  Плата  за  видачу  ліцензії  вноситься  після  того,  як 

прийнято рішення про видачу ліцензії. 

У ліцензії зазначаються: 

– найменування органу ліцензування, що видав ліцензію; 

–  вид  господарської  діяльності,  вказаний  згідно  зі  статтею 9 цього 

Закону  (в  повному  обсязі  або  частково),  на  право  провадження  якого 

видається ліцензія; 

–  найменування  юридичної  особи  або  прізвище,  ім'я,  по  батькові 

фізичної особи – суб'єкта підприємницької діяльності; 

–  ідентифікаційний  код  юридичної  особи  або  ідентифікаційний  номер 

фізичної особи – платника податків та інших обов'язкових платежів; 

–  місцезнаходження  юридичної  особи  або  місце  проживання  фізичної 

особи – суб'єкта підприємницької діяльності; 

– дата прийняття та номер рішення про видачу ліцензії; 

– строк дії ліцензії; 

– посада, прізвище та ініціали особи, яка підписала ліцензію; 

– дата видачі ліцензії; 

– наявність додатку (із зазначенням кількості сторінок). 

38

39 

Ліцензія  підписується  керівником  органу  ліцензування  або  його 

заступником та засвідчується печаткою цього органу. 

Строк  дії  ліцензії  на  провадження  певного  виду  господарської 

діяльності  встановлює  Кабінет  Міністрів  України  за  поданням  спеціально 

уповноваженого органу з питань ліцензування, але він не може бути меншим 

ніж три роки. 

Ліцензія може бути анульована. Анулювання ліцензії – це позбавлення 

ліцензіата  органом  ліцензування  права  на  провадження  певного  виду 

господарської діяльності. 

Підставами для анулювання ліцензії є: заява ліцензіата про анулювання 

ліцензії; акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов; рішення 

про  скасування  державної  реєстрації  суб'єкта  господарювання;  нотаріально 

засвідчена 

копія 

свідоцтва 

про 

смерть 

фізичної 

особи-суб'єкта 

підприємницької  діяльності;  акт  про  виявлення  недостовірних  відомостей  у 

документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії; акт 

про  встановлення  факту  передачі  ліцензії  або  її  копії  іншій  юридичній  або 

фізичній  особі  для  провадження  господарської  діяльності;  акт  про 

встановлення факту неподання у встановлений строк повідомлення про зміну 

даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії; 

акт  про  невиконання  розпорядження  про  усунення  порушень  ліцензійних 

умов;  неможливість  ліцензіата  забезпечити  виконання  ліцензійних  умов, 

встановлених для певного виду господарської діяльності. 

Рішення про анулювання ліцензії набирає чинності через десять днів з 

дня його прийняття. 

Якщо  ліцензіат  протягом  цього  часу  надасть  скаргу  до  експертно-

апеляційної  ради,  дія  даного  рішення  органу  ліцензування  зупиняється  до 

прийняття відповідного рішення спеціально уповноваженого органу з питань 

ліцензування.  Рішення  про  анулювання  ліцензії  може  бути  оскаржено  у 

судовому порядку.  

39

40 

Треба  також  відзначити,  що  в  країні  також  дії  розвинена  дозвільна 

система  органів  державної  влади,  яка  здійснює  санітарно-епідеміологічний, 

ветеринарний, фіто-санітарний, екологічний та інші види контролю. 

1.9. Поняття підприємницького середовища та його складові 

елементи 

Підприємницька  діяльність,  як  особливий  організаційно-економічний 

новаторський  стиль  господарського  поводження,  припускає  володіння 

навичками  ведення  бізнесу  й  тим,  що  називається  підприємницьким  духом. 

Однак,  це  ще  не  означає  неминучості  досягнення  підприємницького  успіху. 

Багато чого залежить від ступеня розвиненості ринкових відносин та від того 

середовища,  в  якому  здійснюється  підприємницька  діяльність.  Середовище 

визначає  позиції  всіх  контрагентів  ринку – будь  то  продавець  чи  покупець, 

роботодавець  чи  найманий  робітник,  кредитор  чи  позичальник.  Будучи 

мінливим, а, отже, і невизначеним, що накладає значну кількість обмежень, 

зовнішнє  середовище  глибоко  торкається  життя  фірми,  визначає  лінію 

господарського поводження в просторі та в часі. 

Під  підприємницьким  середовищем  розуміється  комплекс  умов  та  сил 

зовнішнього  порядку,  які  впливають  на  можливості  й  кінцеві  результати 

діяльності  суб’єктів  ринкових  відносин,  а  також  дозволяють  підприємцю 

реалізувати  свої  цілій  функції.  Таким  чином,  підприємницьке  середовище – 

це суспільно-економічна ситуація, яка містить в собі:  

  ступінь економічної свободи; 
  наявність (чи можливість появи) підприємницького корпусу; 
  домінування ринкового типу економічних зв’язків; 
  можливість 

формування 

підприємницького 

капіталу 

та 

використання необхідних ресурсів. 

Ступінь  сприятливості  середовища  для  розвитку  підприємницької 

діяльності визначається: 

40