ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 20.02.2019
Просмотров: 6615
Скачиваний: 10
26
Рис. 1.2. Суб’єкти підприємницької діяльності.
Таким чином суб’єктами підприємництва є:
1. Господарські організації – юридичні особи, створені відповідно з
ГКУ, приватні, державні, комунальні та інші підприємства.
2. Громадяни України, іноземці і особи без громадянства, які
здійснюють господарську діяльність і зареєстровані згідно закону як
підприємці;
3. Філії, представництва, інші відособлені підрозділи господарських
організацій, створені ними для здійснення господарської діяльності.
Об'єкти підприємницької діяльності – це все те, що виступає
предметом купівлі-продажу на ринку. Перелік об’єктів підприємницької
діяльності наведений на рис. 1.3.
Підприємці при здійсненні бізнесу мають справу з різними об'єктами,
серед них – товари широкого споживання, матеріали, сировина,
напівфабрикати, обладнання, транспортні засоби, будинки, приміщення,
споруди, цінні папери, послуги, майнові та немайнові права, кредити, валюта,
ноу-хау тощо.
СУБ’ЄКТИ
підприємницької діяльності
Юридичні особи
Фізичні
особи –
підприємці
Філії, представництва, інші
відособлені підрозділи
господарських організацій
26
27
Об
’єкти
підприємницької
діяльності
Товари народного споживання
Послуги
Матеріали, сировина, напівфабрикати
Майнові та немайнові права
Обладнання
Будинки, приміщення, споруди
Транспортні засоби
Цінні папери
Валюта
Кредити
Ноу-хау
Інші об’єкти
Рис. 1.3. Об’єкти підприємницької діяльності.
Підприємець самостійно визначає, які саме об'єкти йому потрібні для
створення власної справи, забезпечення нормального функціонування
підприємства з урахуванням виду господарської діяльності, цілей та
стратегій, фінансових можливостей, характеру комерційних відносин з
іншими суб'єктами ринку.
1.7. Рушійні сили підприємництва
Підприємництво відображає відносини, що склалися в суспільстві,
джерелом розвитку яких є внутрішні суперечності способу виробництва. Як
відомо, суперечності – рушійна сила будь-якого розвитку, в тому числі й
підприємництва. Суперечність між продуктивними силами і виробничими
відносинами – найбільш загальна суперечність економічної системи
суспільства і підприємництва, які містять у собі цілу систему суперечностей,
27
28
що виникають між різними їх елементами: між виробництвом і споживанням,
зростанням потреб і можливістю задоволення їх, між різними формами
власності, інтересами, попитом і пропозицією, технікою і технологією,
робочою силою і засобами виробництва.
Як рушійна сила підприємництва, суперечності водночас самі
потребують розв'язання, оскільки, нагромаджуючись до «критичної маси»,
вони можуть виплеснутися у вигляді різних криз. Формою розв'язання
суперечностей як внутрішніх чинників саморозвитку економічних процесів і
явищ виступає підприємництво, як система, що має такі складові: власні
внутрішні імпульси розвитку (конкуренція), систему забезпечення і
відтворення (прямі зв'язки суб'єктів ділових відносин), інфраструктуру
(біржі, банки, інформаційні системи, консалтингові, аудиторські та страхові
компанії, транспортні організації, навчальні заклади тощо), систему
управління (менеджмент), систему вивчення контрагентів (маркетинг),
систему оцінки діяльності (гроші). Отже, володіючи власною внутрішньою
логікою і здатністю до саморозвитку, підприємництво само собою стає
рушійною силою.
Підприємництво – це соціально-економічна і ділова творчість людини.
Саме в ній, у самій людині, в її особистій ініціативі, енергії, активності,
відповідальності, порядності, винятковій працьовитості закладені рушійні
сили підприємництва. Прагнення людини реалізувати свої ідеї, винаходи,
виявити себе, задовольнити своє здорове честолюбство, залишити після себе
слід на землі спонукають її до підприємницької діяльності.
Історія розвитку підприємництва показує, що без ризику бізнесу не
буває. Ризик притаманний тільки людині. Це інтуїція, гра, обґрунтований
розрахунок, змагання в конкурентній боротьбі. Це радість перемоги розуму і
розрахунків або гіркота поразки і прорахунків, але те й інше стимулює
бізнес. Одних ризик надихає, інших – загартовує, але виграє, як правило,
суспільне виробництво, оскільки неухильно створюється багатство для
людей і суспільства.
28
29
Прагнення до створення матеріальних і духовних благ, до збільшення
багатства також є рушійною силою підприємництва, тому що задовольняє
потреби не тільки самого підприємця, а й суспільства. Потреби мають
здатність випереджати рівень виробництва. Це пояснюється тим, що
розвиток суспільства, а отже, і підприємництва, породжує такі потреби, які
не можуть бути задоволеними наявними продуктивними силами. Зростання
цих потреб наштовхується на вузькі рамки можливостей задоволення їх, що
зумовлює потребу в нових продуктивних силах (технологія, техніка,
впровадження нових професій та ін.). Таким чином, потреби виступають
рушійною силою як суспільства в цілому, так і підприємництва зокрема.
Основні рушійні сили розвитку підприємництва наведені на рис. 1.4.
Важливими рушійними силами підприємництва є також економічний
інтерес та економічна конкуренція.
Економічні закони ринку
Прагнення до відтворення
матеріальних і духовних благ
Конкуренція
Потреби
Суперечності
Інтереси
Ризик
Стимули
Ділова творчість людини
Рис. 1.4. Основні рушійні сили розвитку підприємництва.
Економічний інтерес – це форма реалізації потреби, це користь, вигода,
яка досягається у процесі реалізації економічних відносин. Якщо економічні
відносини не реалізують економічних інтересів, суб'єкти господарювання
намагаються досягти своєї вигоди поза діючими економічними відносинами
(порушують закони, розвивають тіньову економіку тощо).
РУШІЙНІ СИЛИ РОЗВИТКУ
ПІДПРИЄМНИЦТВА
29
30
Особистий економічний інтерес винятково багатогранний, варіативний,
як і потреби, що лежать у його основі. Людина є носієм всіх економічних
інтересів – особистого, колективного, суспільного, групового, сімейного та
ін. Через особистий економічний інтерес можна реалізувати інтерес сім'ї,
колективу, суспільства, ефективно вирішити суперечності між ними.
Особистий інтерес являє собою усвідомлене відображення об'єктивних
економічних відносин у діяльності суб'єктів підприємництва. Ігнорування
його є основним гальмом розвитку підприємництва. Реалізувати свій інтерес
людина може, лише включившись у суспільне виробництво.
Цільова спрямованість ділової діяльності людей полягає у задоволенні
потреб та інтересів. У цих двох категоріях перехрещуються всі аспекти
підприємництва, і з цього погляду вони є загальними, тобто наявними скрізь,
де розвивається підприємництво. Специфіка потреб та інтересів, а отже, і
підприємництво визначаються економічним та соціальним становищем
людей. Підприємництво є водночас реалізацією їх інтересів і задоволенням
потреб. Бажання підвищити свій добробут заохочує людину працювати
ефективніше і продуктивніше, і це зрозуміло, тому що така праця, як
правило, дає кращі результати.
Система стимулів – надзвичайно важлива характеристика системи
підприємництва. Очікування винагороди виступає як рушійна сила
підприємництва, що стимулює підприємців виробляти більше, а роботодавців
– витрачати ресурси раціонально. Стимули, виконуючи свою роль з
обслуговуванням підприємництва, мають різний вплив на ставлення людей
до праці. Так, матеріальні стимули спонукають до праці в надії на
винагороду, духовні – на суспільне визначення, соціальні – на кращі умови.
Проте, незважаючи на різні способи впливу на суб'єктів підприємництва,
функція у стимулів одна – активізувати підприємницьку діяльність. Саме в
умовах підприємництва у людини з'являється можливість створити власну
справу, зайнятися тією працею, яка їй подобається, де вона може реалізувати
власні ідеї, інтереси, потреби, де праця стає стимулом її діяльності.
30