Файл: Ветеринарне акушерство, Яблонський, 2006.pdf

540

Розділ 16

Лактотерапія:  Застосовують  свіже  знежирене  пастеризоване  молоко  або  моло-

зиво від здорових корів. Їх вводять підшкірно 3 рази через день в дозах 15, 25, 40 мл. 
Для ін’єкцій краще брати останні порції видоєного молозива (Д. С. Гришко).

Штучно набута неплідність виникає на ґрунті неправильної організації відтворен-

ня тварин, а саме:

 низька кваліфікація технолога-осіменатора;

 несвоєчасного  та  неповного  виявлення  корів  з  ознаками  тічки  та  статевого 

збудження;

 порушень правил техніки осіменіння самок (неправильний вибір часу осіме-

ніння,  невдалі  станки  для  фіксації  тварини,  грубе  поводження  з  тваринами 
під  час  осіменіння,  низька  якість  застосовуваної  сперми,  ненадання  тварині 
спокою після осіменіння), а також коли осіменену тварину не залишають на 
деякий час у станку, а тоді на привя’язі до закінчення охоти;

 несвоєчасне  (запізніле)  виявлення  тварин,  що  не  запліднилися  в  результаті 

осіменіння;

 осіменіння тварин безпосередньо в стійлах;

 погана організація обліку роботи по відтворенню тварин.
Весь парадокс штучно набутої неплідності полягає в тому, що цілком здорові та 

придатні для відтворення самки залишаються неплідними внаслідок поганої органі-
зації  відтворення.  Найчастіше  це  буває  в  тих  господарствах,  де  осіменіння  тварин 
довіряють  малокваліфікованим  працівникам,  де  виявлення  самок  з  ознаками  тічки 
та охоти відбувається випадково, не зацікавленими особами. Практика показує, що у 
30–40 % і більше корів охоти не виявляють внаслідок слабкого прояву у них її ознак 
в  цей  час.  З  іншого  боку,  у  значної  частини  корів  (за  окремими  авторами  до  30 %) 
охоту визначають неправильно і, отже, осіменяють їх не в оптимальні строки. Щоб 
уникнути цих помилок в передових господарствах вдаються до використання спеці-
ально підготованих пробників (див. “Діагностика тічки, статевого збудження, охоти 
та овуляції”).

Заходи профілактики неплідності

На  підставі  даних  гінекологічного  дослідження  маточного  поголів’я  тварин,  їх 

розділяють на групи: вагітних; тих, що знаходяться в післяродовому періоді; осімене-
них але ще неперевірених на вагітність; з ознаками патологічних процесів у статевих 
органах, неплідних і в кожній групі проводять відповідні заходи. Для вагітних тварин 
створюють  такі  умови,  які  забезпечують  збереження  вагітності  і  нормальну  підго-
товку  їх  до  отелення;  за  осімененими  тваринами  ведуть  спостереження  на  випадок 
появи (чи не появи) у них чергової тічки та охоти (через 18–22 дні); серед корів, що 
недавно розтелилися, проводять акушерську диспансеризацію, скеровану на швидше 
завершення  інволюції  статевих  органів  і  відновлення  відтворної  здатності;  хворих 
тварин – лікують; неплідних тварин піддають гінекологічній диспансеризації з відпо-
відними профілактичними та терапевтичними заходами.

Ветеринарна гінекологія

541

Оскільки  неплідність  худоби  має  багатопричинну  природу,  то  заходи  по  її  про-

філактиці повинні бути комплексними – організаційно-господарськими, зоотехнічни-
ми, ветеринарними. Вони мають чітко виконуватися, щомісячно слід аналізувати їх 
результативність.

Організаційно-господарські заходи, в першу чергу, зводяться до:
♦  створення міцної кормової бази;

♦  застосування прогресивних методів заготівлі, зберігання та використання кормів;

♦  забезпечення повноцінної годівлі тварин, особливо в сухостійний період;

♦  підтримання у тваринницьких приміщеннях оптимального мікроклімату, до-

тримання ветеринарно-санітариних вимог щодо тваринницьких ферм;

♦  організації (на засадах контракту з ветеринарними установами) диспансери-

зації тварин.

Зоотехнічні (зооінженерні) заходи передбачають:
♦  цілеспрямоване вирощування ремонтного молодняку, одержання ним серед-

ньодобового  приросту  700–800 г  до  6-місячного  віку,  700–750 г  з  6–12-ти місяців  і 
600–650 грамів у телят старше 12-місячного віку, з досягненням в 16–18 місяців жи-
вої маси 380–400 кг. Недотримання цих вимог приводить не лише до запізнілого ста-
тевого і фізіологічного дозрівання телиць, а й до сповільнення у них ритму статевої 
циклічності, недостатнього розвитку геніталій, ускладненого перебігу в таких тварин 
вагітності та родів, сповільнення післяродової інволюції статевих органів;

♦  періодичні визначення поживності кормів із внесенням відповідних змін у ра-

ціони годівлі тварин. Для компенсування нестачі вітамінів у зимово-стійловий період 
потрібно вводити сухостійним та післярозтельним коровам вітамінні препарати;

♦  диференційовану  фазову  годівлю  корів  у  відповідності  з  їх  фізіологічним 

станом;

♦  зоогігієнічний контроль за мікрокліматом тваринницьких приміщень; щоден-

ний моціон корів та телиць;

♦  своєчасний запуск корів, окреме їх утримання та повноцінна годівля у сухо-

стійний період;

♦  суворе дотримування інструктивних вимог в роботі пункту штучного осіме-

ніння, своєчасне виявлення тварин в охоті і осіменіння їх в оптимальні строки при 
суворому дотриманні асептики та антисептики.

Ветеринарні заходи.
При постановці тварин на стійлове утримання необхідно:
♦  провести клінічне обстеження маточного поголів’я з взяттям на облік корів із 

незавершеним післяродовим періодом, хворих і неплідних, і розробити план ветери-
нарних заходів щодо кожної з цих груп;

♦  здійснювати постійний контроль за ветеринарним станом тваринницьких при-

міщень та пункту штучного осіменіння;

♦  забезпечити своєчасне проведення планових ветеринарно-профілактичних за-

ходів, своєчасне виявлення та ізоляцію хворих тварин, кваліфіковане їх лікування;

542

Розділ 16

♦  проводити ранню діагностику вагітності осіменених тварин;

♦  ввести в практику ветеринарного обслуговування тварин акушерську та гіне-

кологічну  диспансеризацію –  комплекс  діагностичних,  лікувальних  та  профілактич-
них  заходів,  скерованих  на  забезпечення  нормального  перебігу  вагітності,  родів  та 
післяродового періоду у самок, збереження життєздатності отриманого від них молод-
няка. Оскільки відтворення стада є безперервним процесом, то й акушерська та гіне-
кологічна диспансеризація повинна бути безперервними і здійснюватися поетапно.

Першу  диспансеризацію  необхідно  проводити  під  час  запуску  тварин,  переве-

дення їх в сухостійну групу (цех). При цьому роблять повний клінічний огляд твари-
ни, визначають у неї стан вим’я і перевіряють її на субклінічний мастит; при потребі 
беруть кров для біохімічних досліджень, оцінки фізіологічного стану тварин, рівня у 
них обмінних процесів. За 2–3 тижні до родів дослідження крові повторюють. Їх про-
водять також в середині і в кінці стійлового періоду. На великих фермах, де неможли-
во дослідити кров усіх корів, її беруть у 10 % корів даної групи, так званих еталонних 
корів, і на цій підставі роблять висновок про стан обміну речовин на даний час у всіх 
сухостійних корів.

В сироватці крові здорових корів і телиць напередодні родів повинно міститися 65–

73 г/л загального білка, при співвідношенні альбумінів до глобулінів – 0,9–1,3, гамма-
глобулінів –  10–16 %,  залишкового  азоту –  20–40 мг%,  сечовини –  20–40 мг%, 
кальцію –  2,5–3,13 ммоль/л,  неорганічного  фосфору –  1,45–1,65 ммоль/л,  кароти-
ну –  0,40–0,60 мг%,  вітаміну  А –  40–85 мг%,  цукру –  2,20–3,30 ммоль/л,  кетонових 
тіл – 0,1–0,6 г/л, при лужному резерві 50–60 об./%. Відношення кальцію до фосфору –
2 : 1 чи 1,7 : 1, кислотних еквівалентів до основних – 0,55–0,65. Цукрово-протеїнове 
відношення в раціоні повинно дорівнювати 1 : 0,8–1,5 щоб на 100 г протеїну припа-
дало 80–150 г цукру.

Високий рівень загального білка, гамма-глобулінів, холестерину, бета-ліпопротеї-

дів, низька концентрація вітамінів А і С та низький білковий індекс є ознакою схиль-
ності вагітних тварин до патології родів.

Концентрація  естрадіолу  в  плазмі  крові  при  нормальному  перебігу  вагітнос-

ті складає 150–350 пг/мл, його відношення до прогестерону – 1 : 25 і нижче. Якщо 
ж  воно  складає  1 : 30  і  більше,  то  у  тварин  може  виникати  затримання  посліду  і 
субінволюція матки. Метою цього етапу диспансеризації є оцінка фізіологічного ста-
ну сухостійних корів.

При виявленні розладів обміну речовин проводять відповідну корекцію раціонів, 

застосовують  вітамінні,  мінеральні  препарати  і  т. п.  Співвідношення  застосованих 
масляних концентратів вітаміну А і D повинно бути 10 : 1. В останні дні вагітності не 
слід застосовувати вітаміну Е, оскільки він пригнічує скоротливу функцію матки.

З метою нормалізації обміну речовин при нестачі вітамінів, профілактики затри-

мання  посліду,  післяродових  захворювань  можна  вводити  коровам  за  20–30  днів  до 
отелення 10 мл 0,5 %-го водного розчину селеніту натрію (0,1 мг на 1 кг маси тіла).

Ветеринарна гінекологія

543

Другу  акушерську  диспансеризацію  слід  проводити  у  родильному  відділенні 

(цеху  отелень),  спостерігаючи  за  появою  у  тварин  передвісників  родів,  розкриттям 
у  них  родових  шляхів  під  час  родів,  часом  появи  плодового  міхура,  частин  плода  і 
перебігом родів.

Роди –  фізіологічний  процес.  Всіляке  необґрунтоване,  некваліфіковане  і  перед-

часне втручання в нього недопустиме.

Стадія розкриття шийки матки триває біля 12 годин; корова при цьому може час 

від часу трохи мукати, у її піхву випинається плодовий міхур, але це не є показанням 
для втручання. Стадія виведення плода звичайно триває до 3–4 годин. При затриман-
ні  виведення  вклиненого  в  тазову  порожнину  плода  потрібно  обережно  потягнути 
його за виступаючі кінцівки, то за одну, то за другу, дещо догори і назад (недосвідчені 
тваринники звичайно тягнуть плід вздовж осі тулуба і вниз, що приводить до затис-
кання його спини прогнутим крижово-хвостовим зчленуванням).

Не можна зволікати з наданням родопомочі при затягуванні родів. Її слід надавати 

з дотриманням правил асептики та антисептики.

На підставі даних про перебіг родів у корів їх відносять до однієї із трьох після-

родових груп:

1)  корови, що розтелилися нормально, – за ними проводять звичайне ветеринар-

не спостереження протягом післяродового періоду і при потребі надають допомогу;

2)  корови  з  затяжним  виведенням  плода  і  затриманням  посліду  до  6–8 годин; 

їм зразу ж вводять внутрішньом’язово маткові препарати – окситоцин (75–80,0 ОД), 
пітуїтрин – (3–5 мл), прозерин – (0,5 %-й, 2–3 мл), ерготил – (0,05 %-й, 6–8 мл), фу-
рамон – (1 %-й, 2–3 мл), карбохолін – (0,1 %-й, 2–3 мл), бревіколін – (1 %-й, 8 мл на 
100 кг живої маси), ергометрин – (0,02 %-й, 5–6 мл) і т. п. Для підвищення ефектив-
ності  терапії  та  з  метою  профілактики  ускладнень  через  5–6 годин  можна  ввести  в 
матку протимікробні та протизапальні засоби;

3)  корови з ускладненнями родів та післяродового періоду, яким надавалася аку-

шерська родова допомога. Їм вводять внутрішньом’язово згадані міотропні препарати, 
внутрішньоматково –  септометрин,  екзутер,  метромакс,  трицилін,  емульсію  йод-ві-
смут-сульфаміду, пінисту суспензію йодизолу, фуразолідонові палички і т. п., внутріш-
ньовенно – новокаїн, 40 %-й розчин глюкози, 10 %-й розчин хлориду кальцію.

Ефективність профілактичної терапії перевіряють по етапах диспансеризації.
Роди повинні проходити в чистому, попередньо вимитому гарячою водою з лугом, 

продезінфікованому і побіленому боксі чи відповідно прибраному стійлі. В ньому по-
винна бути чиста свіжа підстилка, на великих фермах обладнують родильні відділен-
ня, при вході в які повинен бути дезкилимок, зволожений 4 %-им розчином їдкого на-
трію чи 2 %-им розчином креоліну. В родильному відділенні організовують постійне 
чергування. З початком родів черговий повинен замити круп роділлі, корінь хвоста, 
зовнішні статеві органи, промежину та стегна розчином фурациліну чи хлораміну.

Потрібно забезпечити високу ветеринарну культуру родопомочі та догляду за ко-

ровами в післяродовий період. Оскільки однією із причин післяродових захворювань 
є невміле надання родової допомоги, необхідно навчати чергових родильного відді-

544

Розділ 16

лення основним правилам її надання. Позитивний вплив на післяродову інволюцію 
статевих органів у корів має утримання їх разом з новонародженими телятами.

Післяродову  акушерську  диспансеризацію  необхідно  проводити,  як  правило, 

на 2–3-й, 5–7-й, 13–14-й день і в кінці післяродового періоду. При цьому у корів до-
сліджують стан геніталій, беруть при потребі проби крові та маткових виділень для 
біохімічних, бактерологічних, імунологічних досліджень, для діагностики атонії чи 
гіпотії матки, ендометритів. При виявленні хворих тварин, їх слід ізолювати, назначи-
ти відповідне лікування та провести дезінфекцію бокса. Тут потрібно бути особливо 
уважним, пам’ятаючи, що під час отелення залозистий епітелій матки майже повніс-
тю руйнується і це продовжується ще 10 днів після родів. Первинна епітелізація ендо-
метрію відбувається на 3-й тиждень після отелення. Лише після цього відновлюється 
секреція маткових залоз. При нормальній годівлі та догляді це відновлення структури 
геніталій затягується до 30–45 днів, а при незадовільних умовах – до 90 днів.

Одночасно проводять комплекс заходів по діагностиці, лікуванню та профілактиці 

маститів.

Дані диспансеризації заносять у відповідний журнал чи диспансерну картку, спро-

щена форма якого (для малих ферм) наведена в додатку.

Метою даного етапу диспансеризації є забезпечення нормального перебігу після-

родового  періоду,  недопущення  запальних  процесів  та  інших  ускладнень,  ініціація 
циклічної  активності  яєчників,  швидке  відновлення  відтворної  здатності  тварини, 
створення в її геніталіях сприятливих умов для осіменіння та запліднення.

Годівля та утримання післяотельних корів повинні також сприяти зміцненню за-

хисних сил організму, підвищенню тонусу та скоротливої здатності матки, швидшому 
звільненню її від лохій, запального ексудату, пригнічувати життєдіяльність в ній мі-
кроорганізмів і стимулювати регенеративні процеси в ендометрії.

Складовою частиною диспансеризації є контроль за штучним осіменінням. Корів, 

у яких післяродова ациклія та анафродизія затягнулася довше 30–45 днів, піддають гі-
некологічній диспансеризації – проводять комплексне дослідження з детальною оцін-
кою стану геніталій і призначенням лікування. При відсутності патологічних змін в 
геніталіях і задовільній годівлі тварин можна застосувати стимулюючу терапію, по-
чинаючи  від  загальнотонізуючих  та  утеротонічних  препаратів  аж  до  використання 
препаратів специфічної дії.

Найкращими стимуляторами відтворної здатності корів є правильна підготовка їх 

до отелення, повноцінна годівля, добрі умови утримання, своєчасний запуск.

Для підвищення фізіологічного тонусу геніталій можна робити 5-хвилинний ма-

саж матки та яєчників через пряму кишку, теплі ректальні ванни; змазувати розетку 
шийці матки 1 %-им розчином йоду чи зрошувати її 10 %-им розчином цукру, 1 %-им 
розчином  бікарбонату  чи  хлористого  натрію;  вводити  в  матку  0,2–0,3 %-ий  розчин 
Люголя; згодовувати тваринам протягом 8–15-ти днів по 20–30 мл екстрактів елеуте-
рокока; вводити підшкірно, з інтервалом 5–7 днів, по 20–30 мл тканинного препарату, 
виготовленого за методом В. П. Філатова, 20–50 мл біостимульгіну. В зимово-стійло-
вий період можна вводити сухостійним та післяотельним коровам внутрішньом’язо-