ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 22.02.2019
Просмотров: 14858
Скачиваний: 16
50
Розділ 2
логенезу, частина вторинних фолікулів (а то й один) завершує свій розвиток і овулює.
Решта ж або зупиняються тимчасово у розвитку або ж піддаються атрезії.
Згідно С. И. Чередкова, у новонароджених теличок спостерігається інтенсивний ріст
фолікулів, які не дозрівають, а піддаються атрезії. Тут ще проявляється вплив гормонів
материнського організму. З другого місяця постнатального росту наступає депресія яєч-
ників, яка продовжується до 5–7-місячного віку телички, коли починають вироблятися
власні статеві гормони. У яєчниках виникає багато ростучих фолікулів, які у 10-місяч-
них телиць досягають повної зрілості. Тому у 7-місячних теличок вже виникають перші
ознаки короткого статевого збудження, правда ще без тічки, охоти та овуляції. У друго-
му циклі у більшої частини телиць з’являється тічка, у меншої частини – охота і лише у
20 % – овуляція. Нормалізуються статеві цикли у телиць не зразу, а лише у 12–13-місяч-
ному віці, тобто, період становлення статевої функції складає біля 5–6 місяців.
У свиней гормональна і генеративна функція яєчників остаточно формується у
6–7-місячному віці.
На інтенсивність статевої циклічності у тварин впливають не лише зовнішні, а й
внутрішні фактори, так само, як зміни, що відбуваються у статевій системі, познача-
ються на стані інших органів і систем.
Повноцінні та неповноцінні статеві цикли. Виходячи із сказаного, статевий
цикл у самки, його стадія збудження, проявляється чотирма ознаками – тічкою, за-
гальним збудженням, охотою та овуляцією. Такий цикл є повноцінним. Оптимальним
часом для осіменіння є період охоти. Проте іноді та чи інша ознака стадії збудження
протягом статевого циклу може не проявлятися. У таких випадках говорять про непо-
вноцінний статевий цикл, який буває анестральним (безтічковим), ареактивним (при
відсутності загальної реакції), алібідним (без охоти) чи ановуляторним (без овуляції).
При випадінні двох ознак неповноцінний цикл може бути ареактивно-алібідним, ане-
стрально-ановуляторним і т. п.
Таблиця 3
Неповноцінні статеві цикли
Види неповноцінних
статевих циклів
Феномени стадії збудження
тічка
реакція
охота
овуляція
Анестральний
–
+
+
+
Ареактивний
+
–
+
+
Алібідний
+
+
–
+
Ановуляторний
+
+
+
–
Слід мати на увазі і те, що охота у корів не завжди супроводжується тічковими
змінами у геніталіях. Ряд авторів вважають, що перший цикл у корів після отелення
часто також не супроводжується охотою.
Феномени статевого циклу звичайно проявляються у певній послідовності та
синхронності; якщо вони протягом певного часу, наприклад, 48 годин у корів, про-
Фізіологічні особливості статевих органів свійських тварин
51
являються практично одночасно, говорять про синхронний статевий цикл, якщо ж
неодночасно, з інтервалом у декілька днів, говорять про асинхронний статевий цикл.
Синхронність прояву ознак стадії збудження у тварин іноді затрудняє їх чітке розме-
жування, чому окремі спеціалісти (звичайно практики) об’єднують їх одним понят-
тям “тічка” чи “охота”, що, безумовно, невірно. Кожен з феноменів має своє значення
у підготовці геніталій до запліднення та плодоношення. При наявності лише однієї
тічки чи охоти статевий цикл буває неповноцінним і тварина не може запліднитися.
Неправомірним є також застосування термінів “несправжня тічка” чи “несправ-
жня охота” для характеристики неповноцінних статевих циклів. Тічка чи охота, як і
загальне збудження та овуляція, можуть бути чи не бути, вони можуть проявлятися
яскравіше чи слабше, але завжди вони справжні.
Ритмічність статевих циклів. З настанням статевої зрілості у самки її статева
функція набуває певної ритмічності, статеві цикли у неї періодично повторюються
протягом цілого репродуктивного життя. Проте, для кожного виду тварин характерна
своя ритмічність статевих циклів протягом року. У одних вони повторюються у не-
вагітної самки багато разів протягом року. Це поліциклічні, чи як називають окремі
зарубіжні автори, поліестральні тварини. До них належать однокопитні, велика ро-
гата худоба та свині. У інших видів тварин (суки, кішки, більшість диких тварин)
протягом року проявляється лише один-два рідко три статевих цикли. Це моноци-
клічні (моноестральні) тварини. Статевий цикл у них відзначається значно більшою
протяжністю лютеїнової стадії. Нарешті, у частини тварин (вівці, кози, верблюдиці,
буйволиці) статева функція має сезонний характер, статеві цикли у них проявляються
лише в певну пору року (статевий сезон), як правило, весною чи восени, з тривалим
періодом статевого спокою у проміжках між ними. Таких тварин відносять до поліци-
клічних тварин із статевим сезоном.
Статевий сезон – це пора року, протягом якої у тварин активізується статева функція.
Несприятливі умови утримання, незадовільна годівля та надмірна експлуатація
можуть порушувати ритм статевої циклічності, внаслідок чого у поліциклічних тварин
тривалий час не проявляються ознаки статевого циклу. Особливо чутливі до впливу
факторів довкілля тварини із сезонним розмноженням. Змінюючи умови утримання
тварин (вкорочуючи тривалість світлового дня, знижуючи температуру приміщень,
коректуючи відповідним чином склад раціонів і т. ін.), можна змінити ритм статевих
циклів і навіть добитися постійного його ритму у тварин з сезонною циклічністю і
отримувати таким чином у овець, наприклад, замість одного – два окоти на рік. Це
підтверджено серією експериментальних робіт.
З настанням вагітності статеві цикли у самки припиняються і поновлюються лише
після родів у характерні для кожного виду терміни. У старих тварин, в зв’язку з роз-
витком регресивних дегенеративних процесів у геніталіях та цілому організмі самки,
відповідними змінами обміну речовин статева функція гальмується і поступово зга-
сає. Наступає клімакс чи клімактеричний період (climax – стареча неплідність).
52
Розділ 2
Термін настання старечої неплідності залежать від виду тварин, їх індивідуальних
особливостей, умов їх годівлі, догляду, утримання та експлуатації, виникнення тих
чи інших захворювань. Відповідним чином модулюючи ці умови та забезпечуючи
належну профілактику захворювань тварин, можна збільшити тривалість та інтенсив-
ність репродуктивного використання тварин і, навпаки, не приділяючи цим питанням
відповідної уваги, можна вкоротити період їх репродуктивного життя.
Діагностика тічки, статевого збудження, охоти та овуляції. Як уже зазначало-
ся, ознаки статевого циклу проявляються у такій послідовності: тічка, загальне збу-
дження, охота і овуляція. Для діагностики тічки проводять огляд зовнішніх статевих
органів (прямим спостереженням), піхви і шийки матки (через піхвове дзеркало), а
також досліджують тічковий слиз (візуально та за допомогою лабораторних методів).
Іноді при цьому застосовують ректальне дослідження. Загальне збудження тварини
встановлюють за її поведінкою, а охоту – за реакцією на самця.
Фази дозрівання фолікула та овуляцію у великих тварин виявляють шляхом про-
мацування через пряму кишку, яке проводять у корів зразу після виявлення у них
ознак тічки та охоти і повторюють з декілька годинним інтервалом аж до овуляції.
Цей метод широко застосовується у конярстві.
Вище описані особливості статевого циклу звичайно спостерігаються у самок,
позбавлених спілкування з самцем. При наявності ж у череді самця, особливо при
вільному його контакті з самками, тривалість охоти може вкорочуватися, час настан-
ня овуляції прискорюватися.
В практиці скотарства користуються такими методами виявлення тічки та охоти
у корів:
1. Безпосереднє спостереження за тваринами (візуальне дослідження) протягом
трьох разів на день;
При цьому способі керуються змінами у поведінці тварини, станом її зовнішніх
статевих органів, які найлегше виявити під час моціону, випасання тварин чи пере-
бування на вигульно-кормових майданчиках. Тварина в охоті проявляє занепокоєн-
ня, видає характерні звуки, переступає з ноги на ногу, оглядається, у неї знижується
апетит. Такі самки проявляють пошукову реакцію на самця, обнюхують і облизують
ерогенні зони (вим’я, клітор, пахвинну область), дозволяють іншим тваринам робити
на себе садку і стоять при цьому спокійно. На початку стадії статевого збудження із
статевої щілини витікає дещо білуватий слиз, іноді з білими прожилками, який в се-
редині охоти стає прозорим, а в кінці охоти починає мутніти і загусати.
При вагінальному дослідженні (за допомогою піхвового дзеркала) оглядають піхву
і шийку матки і за їх станом (припухання, виділення слизу і т. п.) роблять висновок.
Слизова оболонка піхви тварин у стані охоти почервоніла, канал шийки матки
розслаблений та привідкритий, з нього витікає слиз, що скупчується на дні піхви, а
тоді самопливом витікає із статевої щілини.
Слід мати на увазі, що у окремих тварин, особливо молодих, шийка матки недо-
статньо розкривається; взимку не завжди помітне почервоніння стінок піхви.
Фізіологічні особливості статевих органів свійських тварин
53
2. Рефлексологічний метод ґрунтується на використанні пробників (вазектомова-
них чи з відведеним набік статевим членом бугаїв, або підданих гормональній оброб-
ці бугайців-кастратів, корів чи навіть телиць). Існує декілька варіантів використання
таких пробників.
Хірургічні методи підготовки бугаїв-пробників викладені у відповідних практич-
них посібниках.
Підшкірні ін’єкції коровам-пробникам, телицям чи бугайцям-кастратам протягом
тижня 8–10 мг бензоефіру естрадіолу або імплантів тестостерону в дозі 200–800 мг
викликають у них “бичу поведінку” протягом 6–8 тижнів, особливо при застосуванні
естрадіолу.
бугаїв-пробників випускають у загони чи вигульні майданчики з коровами
та телицями зранку і ввечері на 1,5–2 години. Вільно переміщаючись між самками
і вловлюючи специфічні запахи (статеві феромони – епагони, гомофіони та гамофіо-
ни), пробник практично виявляє всіх самок в охоті;
можна розміщувати пробників у загоні поряд з дорогою з пасовища, вигульно-
го чи доїльного майданчика. При цьому тварини у стані збудження збираються біля
загонів і скотарі їх вилучають для уточнення стану охоти та осіменіння;
у ряді країн користуються пробниками з мітчиком (маркером), прикріпленим
до недоуздка під нижньою щелепою. Це своєрідна кулька, коробка чи поролоновий
валок, наповнений чи просочений кольоровою пастою. Під час стрибка на самку про-
бник залишає на її шкірі кольорову смугу.
у Франції для виявлення корів в охоті користуються також андрогенізованими
телицями чи коровами. Для цього вибракованим телицям чи коровам вводить вну-
трішньом’язово 20 днів підряд по 200 мг тестостерон–пропіонату у 4 мл олійного
розчину. Опісля цим тваринам систематично двічі на місяць вводять по 500 мг пре-
парату тривалої дії. Такі тварини проявляють чітко виражені рефлекси самця, вони не
агресивні, їм одягають обладнану мітчиком вуздечку і випускають разом з коровами
та телицями у загін для виявлення охоти.
у зарубіжній практиці широко використовується також метод детектора: на
крижі корів з 16-го дня після отелення та телиць парувального віку наклеюють по-
ліетиленову ампулу з барвником. При появі у них статевого збудження інші тварини,
плигаючи на них, витискають своїм тілом барвник з міхурця і таким чином мітять
самок у стані охоти;
прикріплення спеціальних мітчиків типу KAMAR на хребті корів чи спеціаль-
них пакетів з фарбою біля кореня хвоста при вигульному утриманні корів.
3. Поява у самки тічки та загального збудження супроводжується максимальним
зволоженням слизової оболонки піхви та присінку тічковим слизом і, отже, макси-
мальним зниженням її електричного опору (до 200 Ом), що є ознакою найбільшої
готовності самки до осіменіння, тоді, як на початку та у кінці охоти слизова оболонка
присінку менш зволожена і електричний опір її перевищує 300 Ом. На цій підставі
Л. Б. Айзинбудас та П. П. Довільтіс запропонували у свій час прилад естрометр для
54
Розділ 2
вибору оптимального часу осіменіння. Правда, зниження електричного опору присін-
ку спостерігається також при окремих захворюваннях статевих органів, після сечо-
випускання, при авітамінозах та ін. Крім того, наявні прилади не завжди дають точні
показники. У окремих країнах є новітні, перспективні моделі естрометрів.
4. Ректальна діагностика базується на оцінці стану фолікула. Досліджуючи пра-
вий яєчник, а тоді лівий, намагаються промацати у ньому фолікул. Дозрілий фолікул
чітко виступає над поверхнею яєчника у вигляді пухирця діаметром 1,5–2 см. При
обережному натисканні на нього відчувається коливання фолікулярної рідини (флук-
туація). Недозрілий фолікул незначно виступає над поверхнею яєчника і твердий на
дотик. Якщо на поверхні одного з яєчників виявляють фолікул розміром 1,5–2,0 см,
що флуктує при обережному надавлюванні, то це найкращий час для осіменіння.
Для ректальної діагностики стану фолікула необхідна висока кваліфікація опера-
тора. При грубій пальпації можна викликати передчасний розрив фолікула з втратою
яйцеклітини.
5. Там, де це можливо (є необхідне обладнання, відповідні реактиви, досвід та ви-
сока кваліфікація оператора), при виборі оптимального часу осіменіння можна скорис-
туватися гормональним дослідженням крові чи молока на вміст прогестерону, застосу-
вати ультразвукову діагностику ступеня розвитку передовуляторного фолікула і т. п.
6. Фіксація на одній з кінцівок корови так званого педометра для реєстрації змін
її рухливості. У 80 % корів під час статевого збудження втричі зростає рухова актив-
ність. Нові конструкції педометра обладнані мікропроцесором, який при двократно-
му збільшенні рухливості тварини подає через кожних 2 секунди світловий сигнал.
7. Використання собак, спеціально натренованих на виявлення феромонів.
Виявлених у охоті тварин негайно вилучають із загону, щоб пробник виявляв ін-
ших самок.
Головними причинами несвоєчасного виявлення ознак тічки та охоти у корів є такі:
1. Надто короткий час спостережень;
2. Невідповідний час спостережень за коровами. Більшість корів проявляє ознаки
статевого збудження в часі між 18-ю і 6-ю годинами;
3. Короткочасна тічка та охота;
4. Невідповідня методика діагностики.
Видові особливості статевого циклу у різних тварин
Практика великофермерського та промислового тваринництва та стійлове утри-
мання тварин наклали свій відбиток на прояви у них статевого інстинкту, феномени
статевого циклу. Тому слід мати на увазі, що наведені особливості статевого циклу
стосуються, перш за все, наявної форми організації відтворення із застосуванням
штучного осіменіння.
Статевий цикл у корів. Середня тривалість статевого циклу 21 доба, з коливання-
ми від 18 до 22, рідше від 16–17 до 25–26 діб. Спочатку з’являються ознаки тічки, тоді
(через 2–4 дні) статеве збудження і, нарешті, через 4–15 годин ознаки охоти. Як вже